Сценарій свята "Андріївські Вечорниці"

Мета:     Відтворити обряд проведення вечорниць і показати його красу; виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; розвивати усне мовлення, формувати відчуття краси рідної мови; викликати у дітей бажання робити добре і мудре; виховувати почуття любові до рідного краю

 

Оформлення:    Інтер’єр селянської хати, лави півколом, застелені українськими  килимами, на столі скатертина в українському стилі, збоку – піч, рогачі, лопата. Стіни прикрашено вишиваними рушниками.

 

Страви: вареники з картоплею, сиром, капустою.

 

Учасники вечорниць – учні, педагоги, гості.

 

Вчитель.    Серед осінньо-зимових свят виділяється, мабуть, найцікавіше - день Андрія Первозванного, чи, як його ще називають у народі, Калита. Свято припадає на 13грудня. логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукали себі пару для майбутнього подружнього життя. До прийняття християнства свято називали Калитою. Потім первісна назва була замінена на свято Андрія Первозванного.

Звичаї та обряди в день цього святого мають дохристиянський характер: ворожіння, заклинання, ритуальне кусання калити (коржа з білогоборошна).

 (Прибрана світлиця. На столі глечики, миски з їжею.)

     Муз.супровід. (  Заходять господар з господинею)

 

Господиня. (Марія Оліярник)   Господи, господи! Як подумаєш, коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, так аж тини тріщать. А тепер... От чекають, поки ніч настане. Ні, що не кажіть, а світ змінився. Ось, хоч би хлопці, які ж вони тепер? Тьху на їх хист, та й годі! Чи такі були колись? Як налетять, було, так що орли-соколи! А зараз що?

От скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-ой, куди це все подівалось?

(до господаря) А ти пам’ятаєш, які ми були молодими?

Господар (Ляшук Є.): Були – були!

Господиня: А красива яка була?

Господар:  Була – була!

Господиня:  А яких пісень ми співали! Пам’ятаєш?

Господар:  Співали – співали!

Господиня:  А де ж це наша доня?

Господар:  Мабуть, до свого Гриця пішла.

Господиня:  Та я ж двері зачинила!

Господар:  А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе  також не пускала.

Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой! Що це ми з тобою сидимо? Зараз вже гості до нас прийдуть.

(Хтось починає стукати в двері. Чути сміх. Господиня схоплюється з місця, бере в руки хліб на рушнику, який лежав на столі.)

     Муз.супровід.   ( Заходять дівчата)

 

Дівчина1( Марія Гарбуз)
Добрий вечір вашій хаті, уклін господині!
Чи веселі вечорниці у нас на Вкраїні?

 Дівчина2(Ріта)
Добрий вечір вам, господине, і вам, молодиці.
Чули, що в оцій хаті будуть вечорниці?

Господиня.

 Добрий вечір, добрий вечір, любі гості! Просимо, просимо.
Аби щастя було в хаті,
Аби ми були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі!
В нашій хаті раді гостям!

(Знову стукіт у двері)

1 дівчина. Добрий вечір, пустите нас до господи!?

 

Господиня. Заходьте, люди добрі, може ви якраз і розкажете звідки пішов отой звичай – гадати на Андрія.

 

1 дівчина. Розкажемо, як від старих людей чули.

 

Андрій – один із апостолів Ісуса Христа. Його ще називають Первозванним, бо саме його та його брата Симона - Петра Ісус зробив своїми першими учнями.

 

2 дівчина. Вони обидва були рибалками, обидва без вагань прийняли вчення Христа і були наділені здатністю зцілювати хворих людей. Каліки, незрячі, хворі після зустрічі з ними одужували. З роками народ звертався до Андрія Первозванного, як до свого зцілителя.

 

3 дівчина. Люди вірили, що саме в ніч народження апостола Андрія можуть збутися ті бажання, які омріяв кожен. А особливо дівчата, а ще старі люди кажуть, що все загадане збудеться тільки тоді, коли в нього віриш. Без віри гадання не буде мати ніякої сили.

 

4 дівчина. 13 грудня – одне з трьох важливих свят передріздвяного циклу. Перше – Введення Марії в храм (4 грудня), друге – Андрія Первозванного (13 грудня), третє – Миколи Чудотворця (19 грудня).  Ці свята ніби регулюють поведінку людини: саме від Введення починається піст. У цей час молодь навчають різних ремесел, співаючи чи ведучи розмови. Розповідають казки та легенди повчального характеру. В них засуджується брехня, розпуста.

 

Господиня. Дякуємо вам за цікаву розповідь.

 

 Дівчина 3(Юля ) Годі-бо, дівчата, почекаймо на хлопців.

Дівчата сідають, виймають рукоділля, вишиваютьі співають).

                   Пісня « Ой гарна я гарна».                                                                           (Чути стукіт у двері.)

 

 Дівчина(Ліля). Ой, дівчата, хлопці вже йдуть.

Хлопці: (стукають у двері)

Максим Осауленко:

Добрий вечір вам, дівчата,

Та вам, молодиці,

Чули ми, що в цій хатині

Будуть вечорниці.

Господар: Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір, щедрий вечір!

Господиня: (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з полудня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх до хати.

 

Господар: А хто з вас   смішне нам щось розкаже?

                        Читають народні усмішки. ЖАРТИ

Дівчина (Ангеліна)   От так диво – дивина:

Виріс ріг у кабана,

Льоха вбралася у пір’я,

Пси порили все подвір’я.

Хлопець (Влад Л.)   А лаписько в курнику

Заспівав: «Ку-ку-рі-ку!»

Лізуть горобці на квочку,

Щоб сховатись в холодочку.

Дівчина (Діана)  А ягнята, мов коти,

Геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться,

Кіт у кошику несеться.

Хлопець (Михайленко І.) 

А індики на воді

Плавають, мов лебеді.

А тепер скажіть мені –

Де тут правда, а де ні?

Всі   Та тут все переплуталось!

( Пісня)

 

Хлопці: (Разом) Дівчата, а давайте разом пісню заспіваймо!

       

  Виконують пісню «Ой є в лісі калина»

 

Дівчина(Марія Г.) Народ скаже, як  зав’яже. Скільки отих приказок в народі ходить. Не злічити, ні переказати. Питаєте, хто їх вигадує? Приказка з самого життя народжується.

Дівчина (Катя): Навчальне слово народу застерігає: «Не говори пишно, щоб тобі на зле не вийшло»,

• «Хто своєї хати цурається, той сам себе стидається»,
• «Хочеш їсти калачі, не сиди на печі».

Дівчина (Ліля): Дівчата, щось ніженьки притомилися, гайда хоровод водити. 

Виконують танець

Хлопець (Ілля): Дівчата, щось нам їсти захотілось!

Дівчата (всі): Так ми зараз вареників наваримо.

        

Дівчата виконують  пісню «А мій милий вареничків хоче»

 

Дівчина. (Марія Собчук)Та годі вам. Давайте поспілкуємось з гостями, загадки їм позагадуємо.

 

(Ангеліна) Можна я. Я знаю, послухайте: У хлів іде без шкіри, а  виходить із шкірою.    (ХЛІБ У ПЕЧІ)

 

2. (Марія С.) Наскакалось, навивалось, під припічком сховалось. (ВІНИК)

 

3. (Віра) Стоїть дубина, на дубині соснина, на соснині коноплина, на коноплині глина, а в глині капустина, а в капустині свинина.     (ГОЛУБЦІ  НА СТОЛІ)

 

4. (Ангеліна) Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.  (КАРТОПЛЯ)

 

5. ( Юля) У вінку зеленолистім,

    У червоному намисті

     Видивляється у воду

     На свою хорошу вроду.                                   (КАЛИНА)

 

6. (Марія) У воді родиться і води боїться.  (СІЛЬ)

 

7. (Ангеліна) Білий камінь у воді тоне.  (ЦУКОР, СІЛЬ)

 

 

8.(Катя) Що у світі найшвидше?  (ДУМКА)

 

Дівчина  (Юля)   Гарно каже дід Микола. А щоб душа не боліла, найкращі ліки – пісня і танок завзятий.
Хлопець (Влад Л.)   Гей, музики, а заграйте нам отої, що на два боки та на три прискоки.

Хлопець (Максим О.)
Ой, дівчинонько, чи я ти?
Йди зі мною танцювати!.
Дівчина  (Марія С.)

Танцювати можна
Тільки не з кожним.

                                                 ІНСЦЕНОВАНИЙ ТАНОК
                                      

  Пісня «По дорозі  жук – жук»

Хлопець (співає) (Ілля) 

На дорозі жук, жук,
На дорозі чорний.
Подивися, дівчинонько,
Який я моторний!

Дівчина (Марія С.)    По дорозі галка, галка,
По дорозі чорна.
Подивися, козаченьку,
Яка я моторна,
Яка я моторна.
Гнучка, чорнобрива.
Як побачиш, аж заплачеш,
Бо я вередлива!
(танцює)

Хлопець. (Влад Л.)Годі грати, танцювати, давайте ворожити та калиту кусати.

1 дівчина. Та ми ж пекли калиту!   Які ж вечорниці без поїдання калити.

 

Господиня. Так де ж калита?

 

2 дівчина.  Ось вона. (Калита підвішена на довгій палиці)

Вчитель.. І ось настала година ,коли молодь здійснювала головний ритуал Андріївських вечорниць – кусання калити. Калита – це великий корж із білого борошна, замішаного на меду.Він символізував сонце, вічний коло обіг життя. Пекли його в печі і запікали так, щоб відкусити було важко. Посередині – дірка. В дірку протягували червону стрічку і підвішували калиту до сволока в центрі хати. Біля калити стояв вартовий – пан Калитовський. Він піднімав і опускав калиту. Пан Калитовський мав квач, вмочений у сажу. Запрошував гостя вкусити калиту. Всі смішили гостя. Якщо він розсміявся, то отримував сажею в обличчя, якщо ні – пробував укусити калиту.

 

Хлопець.(Ілля) "Калита, калита, солодка була

 

Учитель читає конкурс про взуття для дівчат

4 дівчина. Дівчата, а давайте погадаємо ще на тарілках,  мені бабуся розказувала: під тарілку кладеться лялька, перстень, ключі, та інші предмети. Дівчата будуть витягувати по одному предмету, не підглядаючи, а я буду розповідати, що він означає. (Лялька – зрадить милий, Ключ - бути тобі добрій господині, перстень – скоро заміж вийдеш, ручка – будеш вчитися, мірт – ще походиш в дівчатах)

 

5 дівчина: Ой, дівчата, а як будемо додому йти, то треба не забутися «паркан» порахувати. Розказую як : підходите до паркана і якнайширше розставляєте руки. Чи більше дощечок обхватите тим багатшими будете у майбутньому. Тільки будьте уважні, бо хлопці можуть паркан вимазати варенням – це щоб дівчину до себе приклеїти.

 

Господиня: Та куди вже мені, то хай молоді дівчата ворожать

Марія С.: Господиню, та що ви, така молода ще. Нумо з нами!

Господиня:  Добре вже.

Дівчина. (Віра) В народі кажуть, хто калиту відкусить, тому буде щастити цілий рік.

Вчитель.. І ось настала година ,коли молодь здійснювала головний ритуал Андріївських вечорниць – кусання калити. Калита – це великий корж із білого борошна, замішаного на меду.Він символізував сонце, вічний коло обіг життя. Пекли його в печі і запікали так, щоб відкусити було важко. Посередині – дірка. В дірку протягували червону стрічку і підвішували калиту до сволока в центрі хати. Біля калити стояв вартовий – пан Калитовський. Він піднімав і опускав калиту. Пан Калитовський мав квач, вмочений у сажу. Запрошував гостя вкусити калиту. Всі смішили гостя. Якщо він розсміявся, то отримував сажею в обличчя, якщо ні – пробував укусити калиту.

 

Хлопець.(Ілля) "Калита, калита, солодка була

 

Дівчина (Рита)
В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині,
Це вареники знаменні,
Як їх родичі пельмені.
Вас чекають у макітрі Вареники дуже ситні -
Білолиці, круглолиці,
Із добірної пшениці.

 

Господар:  Любі друзі, поспішайте до нас в гості, завітайте,

Будемо ми вас частувати, варенички подавати.

І на салі, і сметані, і пшеничні,  і  гречані

Щоб цей вечір пам’ятали, ще й на торік завітали.

                   

               Пригощають гостей варениками.

 

 Хлопець: (Влад Л.) Було гарно у вас повеселитися

Та вже час прощатися.

Дівчина: (Віра)

Щиро дякуємо за хліб, за сіль

За теплу ласку.

Господар: Спасибі щире всім, хто сьогодні, брав участь у нашому святі.

Господиня: Шановні гості!

Все, що в серці мали

Вам подарували

Світлу мрію й казку

Нашу пісню й ласку

Щебет солов’їний

Славу України

                     Всі виходять, кланяються.

Всі: (Софія). Наші вечорниці  вже кінчати час

Кращі побажання ви прийміть від нас

І в вас, і в нас хай буде гаразд

Щоб ви і ми щасливі були.

Прощавайте, друзі, низький вам уклін

Доброго здоров’я зичимо вам усім,

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були

Господиня і Господар: Бувайте здорові, живите багато

І ще приїжджайте до нашої хати.

Кланяються.