До розіграшу
залишилось:
10 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Сценарій свята "Миколая зустрічай в цей святий величнй час"

Про матеріал

Пропоную до вашої уваги авторський сценарій до Дня св. Миколая. Сценарій цікавий тим, що участь у виставі бере мала кількість дітей. Але для Миколая виконують пісні , вірші, танці усі дітки , які присутні на святі.

Перегляд файлу

Миколая зустрічай в цей святий величний час

 

Дійові особи:

 

Святий Миколай                     

Ангел

Іванко

Оленка

Антипко

Лінь

Сорока

Пісочна анімація «Святий Миколай»

Ліс – дерева, кущі, повалені колоди, пні, кучугури снігу. Звучить таємнича казкова мелодія. Появляється св. Миколай із Ангелом.

 

Миколай. Змучився я трохи. Відпочити б треба.

Ангел. Ось пеньочок, отче. Сідайте, будь ласка. (Миколай, зітхаючи, сідає.) А я піду, подивлюсь, чи далеко нам до міста добератися.

Миколай. Іди, та не барись. Маємо ще не тільки до школи – інтернату а дітей з інших шкіл привітати.

 

Ангел виходить. Святий Миколай сидить, поправляє плащ, мішок. Ззаду надходить, крадучись, Лінь; махає руками за Миколаєм, той починає позівати, дрімає і засинає. Лінь киває рукою, кличучи когось; дріботить Антипко. Разом забирають мішок із подарунками. Антипко спіткнувся, наробив шуму, і Миколай проснувся. Він вражений побаченим, але Лінь та Антипко встигли утекти, забравши із собою мішок.

 

Миколай. Оце так відпочив. От так святий Миколай! І Ангел, як на зло, пішов до села… Що  я даруватиму дітям – вони ж так чекають не дочекаються сьогоднішньої ночі? Що робити? Я старий уже ганятися за Антипком, але мішок із подарунками треба якось відібрати.

 

Під час його слів з іншого боку сцени появляються Оленка та Іванко, вони збирають хмиз; побачили з-за дерева Миколая.

 

Іванко. Добрий день, дідусю.

Миколай (зажурено). Доброго дня, дітки.

Оленка. Дідусю, ви такі засмучені… що сталося?

Миколай. Ох, діти-діти. Нещастя трапилось у мене. Але ви все одно не повірите.

Оленка. Чому ж, хіба ми такі, що не вміємо співчувати?

Іванко. Ми – сироти, знаємо, що таке нещастя. От і нині мачуха вигнала по хмиз, а нам так хотілося бути вдома, до церкви піти, помолитися і попросити у святого Миколая…

Миколай. Подарунків.

Оленка. Ні! Йванко і я завжди молимо Бога, щоб мама на небі не забувала про нас, щоб приснилася, і щоб мачуха не знущалася.

Миколай. Якщо так – то  відкриюсь перед вами: не дідусь я, а святий Миколай.

Оленка (вражено вигукує). Не може бути!

Іванко. Ви?

Миколай. Отож-то – я. Ніс подарунки чемним дітям, але змучився, сів відпочити, Ангела відіслав у село, задрімав трохи, а в той час Лінь та Антипко викрали у мене мішок.

Іванко. Ти диви! Не перевелась іще нечисть.

Миколай. Я старий, не міг за ними гнатися; та й побачив уже, як тікали.

Оленка. А може, ми вам допоможемо, дідусю?

Іванко. Оленко, це ж не дідусь, а святий Миколай.

Оленка. Вибачте мені, отче.

Миколай. Бачу, діти, ви співчутливі, добрі. Але чи сміливі?

Оленка. Сміливі, отче.

Іванко. Ми допоможемо вам!

Миколай. Не злякаєтесь?

Іванко. Ні!

Оленка. Ні, що ви?!

Миколай. Тоді слухайте. Я встиг почути, коли втікали Антипко й Лінь, як хтось із них промовив: – …до Солохи … Думаю, що вони потягнули мішок у найтемнішу глушину цього лісу, де живе все зле і темне.

Іванко. Я готовий!

Оленка. Я теж!

Іванко. Йдемо, Оленко, знайдемо мішок.

Миколай. Зачекайте, діти, не кваптеся. Я хочу вас попередити : на шляху  можете зустріти  багато незвичного, різні пастки є в лісі. Чи готові ви їх подолати?

Оленка. Так.

Миколай. Пам’ятайте: ви повинні підтримувати один одного, бути ввічливими, добрими,  тоді й попадете до самого Антипка і Ліні і переможете нечисть.

Оленка. Добре, дідусю. Ой, вибачте! Отче.

Іванко. Ходімо.

Миколай (навздогін). Хай вам Бог допомагає і ангел хоронитель! Які добрі діти. Хай щастить їм. (Виходить).

 

Деякий час на сцені немає нікого, звучить тривожна таємнича музика, у якій відчувається вітер, шум дерев, крик сови, завивання вовків… З дверей залу виходять, тягнучи мішок, Лінь і Антипко

 

Антипко . Фу-фу-фу. Ледве відірвалися від того святого.

Лінь . А він ще нічого. Бігає добре. Ще б трішки і він би нас наздогнав.

      Антипко. Не догнав би він нас, тому що ми з тобою молоді і кмітливі. А ще й до того ж розумні.

Лінь . Досить теревені розводити. Час дивитись які діти подарунки замовили Миколаю. Зараз будемо ділити.

 

Сідають на сцені і відкривають мішок. І по – одному витягають подарунки з мішка.

 

Лінь : Так. Ось машинка , яку замовляв Антон у Миколая.Тепер цією іграшкою буду бавитися я! Бе-бе-бе.

 

(Засуває  руку у мішок і дістає ляльку)

 

Так. А це лялька(роздивляється її), нею будеш  бавитись Ти (дає іграшку Антипку)

Антипко : Ти що , подруго, з глузду зїхала? Я, Антипко, ляльками не граюся.

Лінь. Не хочеш , той не треба!Взагалі нічого не отримаєш.

 

Антипко встає, руки в боки. Звертається до Ліні.

Антипко. А я щось не зрозумів. Як мішок нести , то я. А як подарунки ділити , то ти головна. Я зараз , як розізлюся….

 

В цей момент влітає Сорока

 

Сорока. Скре-ке-ке, скре-ке-ке! Хтось цим лісом зараз йде!

               Скре-ке-ке, скре-ке-ке! Хтось цим лісом зараз йде!

Антипко. Та невже? Хто суди може йти?

Сорока. Так-так-так. Скре-ке-ке! Це Іванко сюди йде!

               Скре-ке-ке! І Оленка з ним іде!

Лінь. Що за Оленка, Іванко? Звідки вони взялися тут?

Сорока. Скре-ке-ке! Це Миколай їх сюди направив!

Лінь (до Сороки). Киш, скрекотухо. (Сорока відлітає). Антипко , що будемо робити, вони уже наближаються.

Антипко: Швидко діставай з мішка одежину. Переодягнемося у дівчинку і хлопчика. Та скажемо , що ми заблукали.

 

(Грає музика. Антипко і Лінь одягають одяг дівчинки та хлопчика)

Заходять Оленка та Іванко.

 

Оленка : Доброго дня, друзі!

Лінь . (улесливо) Доброго дня, доброго дня.

Іванко : Як вас звати, і що ви тут робите у лісі?

Антипко : Ми маленькі другокласники Надійка і Петрик зі школи – інтернату № 2.

Лінь : Ми заблукали у лісі.

Антипко : А ви хто?

Оленка. А ми Оленка і Іванко допомагаємо святому Миколаю знайти подарунки, які украли Антипко і Лінь.

Лінь. Та навіщо їх шукати? Украли тій украли…

Антипко. А може ми допоможемо їх вам знайти?

Іванко Було б дуже добре. Гуртом веселіше.

 

Оленка звертається до Іванка на вушко.

 

Оленка . Іванко, мені здається , що це зовсім не вихованці школи. А це справжнісінькі Антипко і Лінь. Глянь , за деревом стоїть мішок із подарунками.

Іванко(нажахано) А що ж нам робити?

Оленка Не переживай. Зараз все виправимо.

 

Оленка до Антипка і Ліні.

 

Оленка. У нас склалося враження , що ви не другокласники.

Лінь Це ми не другокласники? Та справжнісінькі.

Антипко А ви перевірте.

Іванко Добре. Якщо ви ходите до другого класу, то повинні вміти відгадувати загадки.

Лінь Ллєєгко!

 

(загадки)

Лінь. Загадки - це не наша наука. Такого предмету у нас у школі не було.

Антипко. Наша улюблена справа – це співати в караоке

Лінь. (штовхає в бік Антипка)Ти що? Аке караоке?

(до дітей)Ми любимо співи!!!!

 

Оленка. Ну добре, ми також у школі вивчаємо музичне мистецтво.

Іванко. Може ви нам щось  заспіваєте?

Лінь. Ллєєгко!!!

 

Лінь з Антипком співають.

Оленка і Іванко зупиняють їх.

 

Оленка: Ми також ходимо до школи, але таких пісень на уроках не вчили.

Антипко: Ага, а ви запитайте у цих дітей , які вони вміють пісні співати. Сто відсотків, що вони також  вчили цю пісню.

Лінь. Ану, діти, заспівайте нам , щоб вони (показує на Оленку і Іванка) переконались , що ми навчаємось у вашій школі.

 

Пісні дітей 1-4 класів

 

Іванко : Ось бачите, як діти гарно співали. Що скажете з цього приводу?

Лінь. Ой, ой. Це у них якась вчителька не професіонал. Не правильних пісень вчить співати.

 

 

Оленка. Іванку, що будемо робити?Як нам затримати

Бо Миколай уже на підході.

Іванко. Добре. У мене є план…

Петрику, Надійка, наближаються свята, можливо ви віршики знаєте і можете  нам їх розкати?

 

Антипко. Набридло мені виконувати усі ваші забаганки. Не хочу. Нехай діти розказують.

Іванко. Ну добре. Тоді діти розкажуть  віршики, а ви тим часом присядьте і послухайте.

 

 

 

 

 

Сорока (влітає). Скре-ке-ке, скре-ке-ке, хтось по лісу знову йде!                           

                              Скре-ке-ке, скре-ке-ке, хтось по лісу знову йде!

Антипко. Ой, хто це ще?!

Лінь. (Злякано)Це напевно, Миколай!

Падають зі сцени, ховаються.

Виходять Миколай, Ангел.

 

Миколай (киває палкою на сороку). Цить, скрекотухо, помовчи трохи (до всіх). Добрий вечір. Я радий бачити вас, мої друзі.

Оленка (подає мішок). Здається, це ваше?

Миколай. Так, дякую. Бачу, справилися із завданням, знайшли подарунки. Молодці, Оленко й Іванку!

Іванко. Ми б нічого не зробили, якби не діти зі школи –інтернат № 2.

Оленка. Це вони допомагали нам вивести на чисту воду Антипка і Лінь.

Ангел: А справді, де поділись Антипко і Лінь.

(Антипко і Лінь виглядають з –за сцени )

Антипко. Ми тут.

Миколай. Ану , геть з цієї школи. Нам не потрібна Лінь. Усі діти у цій школи працьовиті. І ти Антипко іди геть. Дітки усі чемні і добрі

Миколай. За таку роботу, діти, я вночі сьогодні обов’язково до вас навідаюся – адже ви чемні, правда? В моєму чарівному мішку вистачить подарунків на всіх… А ви, Оленко й Іванку відтепер не хвилюйтеся: зла мачуха вже не буде вами коверзувати, це обіцяю я – святий Миколай.

Оленка й Іванко. Дякуємо, отче Миколаю.

Оленка (виходить на авансцену). А ми теж зробімо подарунок  Миколаєві. Заспіваймо пісню на його хвалу.

 

Всі беруться за руки, виходять в зал.  Кожен бере по одній дитині із залу і стають співати пісню. Починає звучати мелодія „Ой, хто, хто Миколая любить”.

 

Антипко. Ми теж хочемо співати!

Лінь. Я хочу до вас, до гурту!

Яга. Ми вже будемо че-е-емні!

Миколай (до дітей). Візьмемо їх, діти до гурту?

Олена. Отче, у вас незвичайна сила – тож зробіть, щоб оті бешкетники стали чемними.

Миколай. Ходіть-но сюди… Обіцяйте всій дітворі, мені, і цілому світові, що не будете лихих вчинків робити, капостити і шкодити – ні людям, ні звірятам, ні пташкам, ані деревам, кущам і квіткам!

 Лінь, Антипко. Обіцяємо. Обіцяємо. Обіцяємо.

 

Звучить мелодія, всі, взявшись за руки, у хороводі виконують пісню „ Ой, хто, хто Миколая любить ”.

 

Ангел. Нам пора, отче. В багатьох ще селах і містах чемні діти чекають нас в гості.

Миколай. Так, діти. Нам пора. Залишайтеся і надалі чемними, ввічливими, дружніми і співчутливими… Раненько загляньте під подушку – там обов’язково буде для вас подарунок від мене. (Відходить трохи). Будьте здорові! До наступної зими!

Разом з ангелом виходять.

Усі актори: –    І нам пора.

  • Всього вам, дітки, найкращого!
  • Гарних подарунків!
  • Будьте чемними
  • До наступної зими!

 

     Виходять на сцену, ще раз кланяються. Завіса.

 

 

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Єрмак Марина Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Пов’язані теми
Музичне мистецтво, Сценарії
Додано
16 січня
Переглядів
215
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку