Сценарій свята "Андріївські вечорниці"

           Андріївські вечорниці

    Ведуча: Добрий вечір, шановна родино, любі друзі, дорогі гості, щиро вітаємо вас на нашому родинному святі.

     Є в нашого народу чудові традиції – колядування і вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо все найдорожче що є в народі: його пісню, мову, етнографію, історію.

     Коли був уже зібраний гарний урожай, тоді осінніми та зимовими вечорами молодь сходилась на вечорниці.

     Пора вечорниць – це довгі вечори восени та взимку. Молодь збиралась у когось в хаті. Кожен брав із собою роботу. На вечорницях пряли, вишивали, мотали пряжу, чесали вовну, плели кошики й майстрували інші предмети домашнього вжитку. На вечорницях співали й танцювали.

     Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де нас чекають добрі господиня і господар.

 

     До залу заходять діти. У декого в руках рукоділля, в інших – пір’я у торбині, нелущена квасоля, кукурудза. В одного хлопчика – молоток, ще в кількох столярні інструменти.

 

     Добрий вечір у вашій хаті. Чи приймаєте нас на вечорниці?

 

     Господиня: Заходьте, заходьте. Дуже вам раді. (Діти сідають)

 

     Добрий вечір! Будьте щедрі та багаті. Хай світиться щастя у вашій хаті.

 

     Добрий вечір! Будьте щедрі! Уклін господині.

     Чи веселі вечорниці в нашій Україні?

 

     Господиня: Добрий вечір, люди добрі!

     Щиро просим до господи!

     Раді вас усіх вітати,

     Щастя і добра бажати!

     З хлібом-сіллю вас вітаєм

     І здоров'я всім бажаєм.

     Під веселий дружний спів

     Посилаю вам уклін.

 

     Господар: За хороші справи,

     За моря пшениці

     Щиро вас вітаєм

     В нас на вечорницях.

 

     З давніх давен проходили

     На вкраїні вечорниці

     На них весело відпочивали

     Як дівчата з хлопцями

     Так і молодиці

 

     Українські вечорниці

     Починаємо в цей час

     Хай веселий сміх іскриться

     В серці кожного із нас!

 

     Хай дзвінке вкраїнське слово

     Пружно рветься в небеса!

     Наша пісня пречудова

     Хай ніколи не згаса!

 

     Обійдіть весь світ безмежний,

     І скажіть, в якій країні

     Так зберігся скарб пісенний,

     Як у нас на Україні

 

     Просим всіх у нашу хату

     Превелику, пребагату

     Від зірниці до зірниці

     Хай лунають вечорниці.

 

     Господар: То ж сідайте до роботи.

 

     Ведуча: Серед зимових свят свято Андрія припадає на 13 грудня. Саме в цей день відбувалися великі вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. На вечорницях завжди було весело – можна погомоніти, почути новини та смішні бувальщини, казки, поспівати, загадати загадки, а на Андрія ще й поворожити.

     (В одному кутку сидить хлопчик – підбиває чобітки, інший гемблює дошки, інші вишивають, в'яжуть)

    (Заходить дівчинка)

 

     Дочка: Ой зносились чобітки

     Де б це майстра знайти?

 

     Ходи я підкую тобі чобітки.

 

     (Підходить до хлопчика – дає чобіток, хлопчик має ящик з чобітками, потім по черзі міняє)

 

     Кую – кую чобіток

     Подай дівча молоток

     Як подаси молоток

     То підкую чобіток

     (Дівчинка дає молоток, дякує)

 

     Дочка: Дуже дякую тобі за чобіток.

     (Всі плещуть. В цей час заходить господар)

 

     Господар: Одарко, ти ще й досі не зварила вечері, адже вже вечорниці у нас почалися. І ось чути спів дівчат.

 

     (Дівчата співають)

     Пісня: В саду гуляла.

 

     Добрий вечір вам люди добрі

     У вашій світлій хаті

     Щоб були усі здорові

     І усі багаті

    

     Щоб було що садити

     Урожай збирати

     Ми прийшли на толоку

     Вам допомагати

    

     Хай ростуть здорові діти

     І радість приносять

     Ми сідаєм до роботи

     Господиня просить

 

     Здорові будьте і успішні

     Стрічайте усмішкою дні.

     Хай зими ваші будуть сніжні,

     А врожаї завжди рясні.

 

     Аби щастя було в хаті

     Щоб усі були багаті

     Аби було любо, мило

     Аби всі були щасливі

     Будем з вами добрі, щирі

     То і будем жити в мирі.

 

     У дні грудневі перед святом

     Прийміть вітання наші щирі:

     Живіть щасливо і багато,

     Із долею своєю в мирі.

 

     Стрічайте з калачами

     З великими й смачними

     Бо ми прийшли з піснями

     Дзвінкими й голосними.

 

     Всі ми раді в цьому домі

     Веселенько погуляти

     Гей, музики наші славні

     Вам настав час грати

 

     Господиня: Добрий вечір, дівчата добрі.

     Дівчата, а що ви вмієте робити?

 

     Дівчата: Усе вміємо.

 

     Господиня: То ж сідайте до роботи.

     (Дівчата сідають)

    

     Господар: Дівчата заспівайте нам щось.

 

     Пісня: Їдуть люди з поля

 

     От і веселі ми дівчата і веселу пісню заспівали, але щось скучно у нас без козаків.

 

     (Чути спів здалеку)

 

     Послухайте музика лунає, то мабуть козаченьки до нас на вечорниці поспішають.

 

     (Заходять хлопці і співають)

 

     Пісня: Розпрягайте хлопці коні

 

     Добрий вечір вам господарі

     І вам молодиці

     Чули ми що у цій хаті

     Будуть вечорниці

 

     Добрий вечір вам дівчата.

     Чого зажурилися?

 

     Здоровенькі були хлопці.

     Де це ви забарилися?

 

     (Сідає шити)

 

     Господар: Заходьте козаки сідайте, може і ви щось нам заспіваєте або розкажете цікавого.

     (Сідають одні лущать кукурудзу, інші – квасолю)

     Пісня: Ой що ж то за шум.

 

     Вечорниці почалися, до роботи взялись ми

     Кукурудзо стережися, перелущим тебе ми.

 

     Дуже славні вечорниці, всім весело і всюди сміх

     Налущимо всі ми разом, кукурудзи повен міх.

 

     Пір'я з решета втікає, бо робота дружно йде

     От і славні вечорниці, ой нема таких ніде.

 

     А я собі так як бабуся, шити геть усе навчуся

     Ось я трішки підросту, нитку в голку підтягну

     Викрою собі спідничку, пасувала щоб до личка

     Блузку вишию рядочками, зелененькими листочками

     Та ще й хочу фартушину, як у мами в горошинку.

 

     Господар: А хто ще щось розкаже?

 

     Коли б я був Хлівчанський соцький

     Багато б дечого зробив!

     Зробив би так, щоби жилося

     Всім людям добре. Напримір,

     Поставив би я скрізь дерева

     З медових пряників самих,

     І ніжки з холодцю свинячі,

     Щоб з часником росли на них,

     Замість лози росли ковбаси,

     А листя все було б – млинці,

     Земля була б з самої каші

     Та з добрих свіжих пирогів.

 

     А зараз ми похвастаємося своїми дівчатами.

 

     Та моя Одарка – добра господиня

     Фіру дров спалила, борщу не зварила.

 

     А моя Віруня – пішла каченят пасти,

     Та 2 загубила, а 3 – задушила.

 

     А моя Горпина – добра господиня

     Три снопи нажала, тай тих не зв'язала

 

     Моя Хівр'я – проса наїлася

     Туди-сюди повертається з неї просо висипається.

 

     Господар: Молодці хлопці, маєте гарних дівчат.

 

     А щоб ще веселіше було працювати, давайте хлопці пісню заспівайте.

 

     Пісня: Хлопці у коло

 

     Дівчата давайте і ми своєї заспіваємо.

 

     Пісня: Сиджу я край віконечка

 

     (Вбігає Омелько і сміється)

     Омелько: Добрий вечір, дівчатонька, де це ви поховалися, ледве вас знайшов.

     (Дівчата відвертаються)

 

     Дівчата:  - Тю, Омелько!

-         Ми думали, парубок прийшов, а то Омелько!

 

     Омелько: Тю які ви язикаті!

     (До Одарки)

     Тітко Одарко а вареники будуть?

 

     Одарка: Будуть, Омельку, будуть!

 

     Дівчата: Та тобі, Омельку, тільки й вареники в голові.

 

     Омелько: (Підходить до дочки)

     Та й патлата ж ти! (Сміється)

     А що у вас варили?

 

     Дочка: Нічого!

 

     Омелько: Ну-ну! А тепер що?

 

     Дочка: Що?

 

     Омелько: Що?

 

     Дочка: Нічого.

 

     Омелько: Брешеш, бо що нічого! Батько казав: «Розпитай її обо всім». А чорт її зна, про що її розпитувати. Я усе позабував.

 

     Дочка: Та піди до батька та й розпитай, коли позабував усе.

 

     Омелько: Так він би добре казав: «Не йди, - каже, - поки обо всім не домовишся».

 

     Дочка: Ні об чім нам домовлятися.

 

     Омелько: Батько казав, щоб я про все розпитав, домовився з тобою, а ні то заспівав веселої.

     (Співає і показує чобіт)

    

     Омелько тебе моя мила

     Омелько тебе полюбив

     Омелько тобі моя мила

     Черевички купив

           Купив черевички

           Ще й білі панчішки

           Омелько тебе любить

           А ти його ані трішки.

     А що? Хороша моя пісня?

 

     Дочка: Така точнісінько, як і ти, що нічого не второпати. Ось послухай, яку я тобі заспіваю. (Співає)

     Я в середу родилася

     Кажуть люди горе

     Не піду я за Омелька

     Бо борода коле

 

     А піду я за такого,

     Що сіються вуса

     Він до мене кивне, моргне

     А я засміюся

 

     Мела хату, мела сіни

     Тай засміялася

     Йди Омельку, цур із хати

     Та й не признавайся.

 

     А що, Омельку, чи хороша моя пісня?

 

     Омелько: Погана! Який нечистий тебе навчив?

 

     Дочка: Та я тобі співаю і кажу, що я тебе не люблю і не піду за тебе. Цур тобі іди звідси.

 

     Омелько: Я ще не піду, я ще на пироги буду чекати.

     (Сідає біля хлопців)

    

     Ведуча: Колись давно у нашому селі були толоки, гарно було. Квасолі садили багато, варили з борщем. Різні ігри грали, веселились. А зараз і ми пограємо гру-змагання.

     (Потрібно 4 гравці: 2 дівчини і 2 хлопчики. Виходять 2 учасники. 2 стільчики на них 1 тарілка і 2 горнята. Хто швидше перебере квасолю.)

 

     Ведуча: Молодці. Яка команда виграла получає приз. А тепер проведемо гру-конкурс для батьків.

     (Потрібно 2 пари. 2 мами від дівчат і 2 мами від хлопців. Конкурс ліплення вареників. На 1-ші парті піднос, тарілка з тістом і тарілка з начинкою, трошки муки на підносі,качалка. На 2-ій парті те саме.)

     А давайте мами наліпимо для Омелька і для хлопців вареників, а наша господиня піде і зварить їх. А хто перший наліпить той получить приз.

     Щоб нашим мамам веселіше ліпилися вареники, наші діти заспівають пісню про вареники.

 

     Ведуча: А зараз поки вареники ліпляться, ми поділимося на 2 команди і проведемо конкурс «Виграй приз». Загадки.

     Не колода, не пень,

     А лежить цілий день,

     Не жне, не косить,

     А прийде обід – їсти просить. (ЛЕДАР)

 

     Одної матері й одного батька дитина, а нікому з них не син. (ДОЧКА)

 

     Послухайте віршик. Так не так.

    

     Пісня: Наші хлопці вареників хочуть

 

     Ведуча: Ось мами вареників наліпили, а наша господиня нехай поставить їх у піч і зварить.

     А поки наші вареники будуть варитися то наші хлопці розкажуть гуморески.

 

     Інсценізація вірша Іван з кумом

     Раз я в кума запитав

     Ще й очима блискав:

-         А ти можеш, куме, з'їсти

Вареників миску?

-         А чого ж мені не з'їсти?

Це на мене не схоже.

-         А дві миски скажи чесно,

Зможеш, чи не зможеш?

-         Ну, як з силами зберусь,

Докладу старання,

Коли добрі вареники,

Та ще й у сметані.

-         А три миски? Чи зумієш?

Скажи своє слово.

-         А це мені, куме, вдасться,

За однієї умови!

-         За якої такої умови?

Друже мій, Семене?

-         А тоді, як хтось захоче

Їх зварить для мене.

 

     Зима люта

-         Ой шо то куме

Зима люта буде?

-         Невже?

-         Справді морози будуть!

Так буде холодно!!!!

-         А ти звідки знаєш?

-         Бо в мене кожуха нема.

 

     Господар: Одарко ти про вареники не забула?

 

     Господиня: Ні, не забула. А відгадайте діти загадку.

 

     Господар: Місили, місили, ліпили, ліпили,

     А тоді кіп – та в окріп

     Та ще й на останку

     В масло та в сметанку.

 

     Діти: Вареники.

  

     Господар: Молодці, відгадали.

 

     А давайте до вареників заспівати.

 

     Пісня: Із сиром пироги

 

     Любі гості, прошу сісти,

     Вареники будем їсти.

     Вареники непогані,

     Вареники у сметані!

 

     Їжте, їжте, просим щиро,

     Вареники ж усім милі.

 

     Господиня: Їжте гості просим щиро, вареники наші з сиром.

 

     Господиня: Дякуємо всім вам що незабули тітки Одарки і дядька Миколи, звеселили нашу хату піснями, танцями, жартами.

 

     Господар: А ми були раді вас пригощати. Чим хата багата, тим і рада.

 

     Життя таке неначе море

     На ньому шторми й вітри

     Життя таке широке поле

     На ньому стерні і квітки

 

     Ой, мабуть, давайте, люди,

     За гостину дякувати будем.

     І за те, що гарно нас приймали,

     І за те, що добре частували.

 

     Ми гуляли, веселились, усім весело було

     Вечорниці завершились, і здається, все пройшло.

 

     Ні, так просто не проходить, -

     В серці струночка бринить.

     Про Андрія вечір-спогад

     В нашім серці буде жить.

 

     Все, що задумали, хай вдається,

     Все, що посіяли, щоб вродилося,

     Щоб життя лиш радістю колосилося.

 

     Хай стежки встеляються квітом-рястом,

     Зичимо здоров'я, миру, щастя!

 

     Хай біда і горе обходять ваш дім,

     Доброго здоров'я зичим вам усім.

 

     І ще вам бажаєм, щоб ви не старіли,

     Щоб серцем й душею були молоді,

     До рідного краю любов'ю горіли

     І користь приносили рідній землі.

 

     А ще бажаємо сили,

     Щоб ніколи ви не хворіли.

     Щоб люди вас поважали,

     Щоб діти завжди шанували.

 

     Щастя і здоров'я не на один рік, а на цілий вік!

    

          Ведуча: Здоров'я зичимо вам міцного, бажаємо щастя і добра, нехай для вас весна буяє, і ще на многії літа.