СЦЕНАРІЙ СВЯТА " АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ. Я ТОБІ, АНДРІЮ..."

Сценарій свята "Андріївські вечорниці. Я тобі, Андрію..."

МЕТА:

Ознайомити учнів з   традиціями українського народу, виховувати повагу і любов до народної пісні, народної творчості; вчити розуміти значущість того, що створено народом; розвивати інтерес до рідної землі ,творчі здібності, артистичність.

Обладнання: рушники, квіти.

Макет української хати, стіл, накритий скатертиною, українські страви, біля столу – лава.

(Відкривається завіса. На сцені— кімната. Стоїть стіл, накритий гаптованою скатертиною. На столі — миски, глечики, кухлики, дерев 'яні ложки, макітра. Біля столу — лава. На стіні висить ряд полив'яних розмальованих мисок. Збоку — піч, розмальована квітами і півниками. Прядка стоїть біля столу. Підлога посипана сіном. Заходять господар і господиня.)

 

ХІД ЗАХОДУ

Ведуча:

Україна. Золота, чарівна сторона. Земля уквітчана квітами, закосичена зеленню. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою палку любов до краю, де народилися і живуть. У глибини століть сягає історія нашого народу. Пізнати нам її допомагають квіти. А ще народна творчість, зокрема мелодійні пісні і думи, барвисті коломийки та ліричні хороводи, чарівний, фантастичний світ казок.

У нас здавна є традиція така – воду брати з чистої криниці. Муку з ярої пшениці. Руками добрими замісити і гостей на свято запросити.

Отже, нехай сьогоднішній вечір ще раз покаже вам, дорогі друзі, розум, мудрість, щедрість, гумор нашого талановитого народу.

Запрошуємо вас на українські вечорниці.

ПІСНЯ « ОЙ, ЗЕЛЕНЕ ЖИТО, ЗЕЛЕНЕ…»

1.   

Добрий вечір, любі друзі,

Просимо вас до світлиці!

Будем разом святкувать

Наші вечорниці.

2.   

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо вже час нам на Андрія

Хлопців зустрічати!

Вчитель.

Сьогодні, 13 грудня, в Україні відзначають чудове свято – день Андрія Первозванного. За старовинними літописами він був одним з дванадцяти апостолів Христа і приніс слов»янським народам християнство.

Але на 13 грудня припадає й інше свято – молодіжне свято Калити, тобто зимового сонця. Свій початок воно бере ще з дохристиянських часів і славиться надзвичайно веселими вечорницями, красивими і цікавими обрядами.

Готувалися до святкових вечорниць гуртом. Ще заздалегідь молодь зносила до однієї господині борошно. Крупи, сушені яблука та груші. Господиня ж готувала своїм гостям вечерю.

ДІВЧАТА: Добрий вечір вам, тітонько! А чи можна до вас на вечорниці?

ГОСПОДИНЯ: Та заходьте, дівчатонька! Я на вас давно уже чекаю.

ДІВЧАТА: Чи допомогти вам, тітонько?

ГОСПОДИНЯ: Ні, дякую, любі, я вже сама впораюсь.

ДІВЧАТА: Так ми гуртом! Швидше буде!

1 ДІВЧИНА: Ой, дівчата, щось за дверима грюкнуло!

2 ДІВЧИНА: То, мабуть, хлопці бешкетують.

        ВИХОДЯТЬ ЗА ДВЕРІ. ЗАШТОВХУЮТЬ ДО СВІТЛИЦІ ХЛОПЦЯ.

3 ДІВЧИНА: Та це ж Василь! Він хотів двері підперти і віника до стріхи прив’язав !

4 ДІВЧИНА: А давайте його сажею вимажемо!

ХЛОПЕЦЬ: Ой, відпустіть мене! Що хочете зроблю!

ДІВЧИНА: Ану відгадай  загадку: Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами, не корова, а доїться?

ХЛОПЕЦЬ: Коза!

ДІВЧИНА: Добре, а така: стоїть півень над водою з червоною бородою?

ХЛОПЕЦЬ: Калина!

ДІВЧИНА: А ще таку : біле, як сорочка, пухнасте, як квочка?

ХЛОПЕЦЬ (чухає потилицю): не знаю.

 ДІВЧАТА: Ех ти, та це ж сніг!

    (ЗНОВУ ХОЧУТЬ ВИМАЗАТИ ЙОГО САЖЕЮ)

ХЛОПЕЦЬ: не карайте мене! Краще відпустіть, а я вам хлопців приведу, повеселимося!

ДІВЧАТА: правду кажеш?

ХЛОПЕЦЬ: Їй-богу, не підведу!

    ( ВИХОДИТЬ)

1 ДІВЧИНА: Дівчата, а давайте заспіваємо!

        (СПІВАЮТЬ « ОЙ, У ВИШНЕВОМУ САДУ»

    Стукають у двері і заходять хлопці.

1 ХЛОПЕЦЬ: Добрий вечір! Чули ми в цій хаті вечорниці?

2 ХЛОПЕЦЬ: А ви нас зустрічайте з варениками смачними та масними,

           Бо ми прийшли до вас з танцями, піснями голосними!

        ( ПІСНЯ «Якби мені сивий кінь»)

ГОСПОДИНЯ: Дівчата, хлопці! А хто з вас щось смішне розкаже?

ДІВЧИНА: ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

         Сидить сова на воротях, крутить головою.

ДІВЧИНА: Він сердега, як побачив, та через городи,

         Заплутався в буряні та й наробив шкоди.

ХЛОПЕЦЬ: У Біляївці густо хати, вітер не повіє,

         Сама мати ложки миє, бо дочка не вміє.

ДІВЧИНА: Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,

         Сидить гуска над водою – вирячила очі.

ДІВЧИНА: Він до неї гиля-гиля – вона й полетіла,

         Коли б не втік осокою. Була б Гриця з»їла.

ХЛОПЕЦЬ: Ой, якби козу я мав

         Я би не журився, я би козу подоїв,

         Молока напився.

ДІВЧИНА: Посилала мене мати заганяти гусака,

         А я вийшла за ворота і давай гопака.

ХЛОПЕЦЬ: Ой, чоботи ви мої, носи вистрочені,

         Не хотіли ви ходити, самі вискочили.

ДІВЧИНА: Гармоніст, гармоніст, він цибулю дуже їсть,

         Як по вулиці іде, то кричить: «Цибуля де?»

ДІВЧИНА: Гармоніст, гармоніст, жарена картошка.

         А хто б тебе полюбив, як не та гармошка.

ВЕДУЧА:  Ой і весело у нас на вечорницях!

         А чи не забули ми про наших гостей?

ДІВЧИНА:

милі гості, просим всістись,

Вареники будем їсти,

Вареники непогані,

Вареники у сметані,

Варенички дуже ситні,

Білолиці, круглолиці,

Із відбірної пшениці.

Лиш вареника ви з'їли,

Не сидіть отак без діла -

Пісню гарну заспівайте,

Чергу далі передайте.

                ( ПІСНЯ «Ой, мій милий вареничків хоче»)

ДІВЧИНА:

А тепер, гості милі, відгадайте наші загадки:

1.зроду рук своїх не має, а узори вишиває.

2.біла морква зимою росте.

3.ходить пані по майдані, куди гляне – трава в׳яне.

4.Ой, не горі гай, під гаєм моргай, під моргаєм сапай, під сапаєм хапай.

ДІВЧИНА:

А для всіх для вас дарунок –

Веселенька пісенька,

Отже, друзі, будьте щирі,

Не шкодуйте ви долонь.

    ПІСНЯ «ОЙ, ПІД ВИШНЕЮ, ПІД ЧЕРЕШНЕЮ»

ДІВЧИНА: Цікаво, а як раніше молодь святкувала Андріїв день, чи ворожили? А давайте спитаємо у наших гостей?

ХЛОПЕЦЬ: Розкажіть нам, бабусю, як ви були молодою, чи веселились, так як ми?

       (СІДАЮТЬ КРУГОМ БАБУСІ І СЛУХАЮТЬ РОЗПОВІДЬ)

РАЗОМ:  Дякуємо вам за розповідь!

ДІВЧИНА: Дівчата, а давайте підемо на вулицю поворожимо. Казала старша сестра, треба чобіт за тин кинути, куди носком поверне, туди і заміж підеш!

ДІВЧАТА: Ходімо !!!

(ДІВЧАТА ВИХОДЯТЬ. В ЦЕЙ ЧАС З»ЯВЛЯЮТЬСЯ ДВІ КУМИ)

1 КУМА: Доброго дня, сусідонько! Чи дуженькі? Чи здоровенькі?(ЦІЛУЮТЬСЯ)

2 КУМА: Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце вийшла по воду до криниці, і якби не ви ,кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.

1 КУМА: А ви не скажете, кумцю. Що оце ваші кури у мене в городі роблять?

2 КУМА: А хто вам сказав, що то мої кури, вони що, позначені? А може то Ганині кури!

1 КУМА: Ганині не Ганині, а додому сьогодні не підуть, у мене залишаться.

2 КУМА: Як то залишаться? Вони ввечері нестися мають. Ви , мабуть, хочете мої яйця собі забрати, як ті яблука, що з моєї яблуні вам за тин впали?!

1 КУМА: Якщо вони на моїй межі лежали, то моїми стали!

2 КУМА: Отакої, то може, як мій Петро на вашу межу стане, то теж до вас піде?

1 КУМА: А чому ж не піде? Я куди ліпші від вас: не довголиця, не веснянкувата, не товста і не язиката. Отакої!!!

2 КУМА : Що? То це я товста? Це я веснянкувата? Та я  тобі покажу, яка я язиката !

 Бодай тебе лиха година побила, як ти мої яблука потрусила!

1 КУМА : Тьху на тебе і на твої кури, бодай вони одними «кіндерами» неслися. Застала мене з тобою лиха година!

(ВИХОДЯТЬ)

ВЕДУЧА:

В кожнім, думаю, селі є такі газдині,

Можуть вони говорити аж по цілій днині.

Довго десь собі сварились та біля криниці,

Поки не повиростали їм гулі на язиці.

А в цей час наші вечорниці у розпалі.

( ІНСЦЕНІЗАЦІЯ ПІСНІ «ОЙ, ТАМ НА ТОВЧКУ, НА БАЗАРІ»)

 1 ПАРА:

- Але ж ти, Петро, дурний!

- Зате я високий!

- и, напевно, ще й сліпий!

- Зате кароокий !

- Я з тобою не танцюю, а лишень - но мучусь!

- Танцювати не навчився, зате довго кручусь!

2 ПАРА :

- Я хотів би, Ксеню, мати жінку з докторів:

вона мене лікувала, скільки б не хворів.

- Ну а в мене інша думка – попадею стати

Скільки раз я не грішила

Мусів сповідати.

3 ПАРА: Полюбила коваля – така моя доля,

                 Я думала кучерявий – в нього ж нема чуба.

                 По дорозі жук-жук, по дорозі чорний,

                 Подивися, дівчинонько, який я моторний.

        (молодь веселиться, а на лавці сидять дівчина з хлопцем)

З'Я ВЛЯЮТЬСЯ ЗНОВУ ДВІ КУМИ.

1 КУМА : Кумасю, дивіться, як ваш онук Степан з моєю Ориською гуляє! Й що то за танці такі? Кажуть якась «трискотека». Не те, що колись було.

2 КУМА : Так, так, кумасю. Тепер все не так, як було колись. Якісь нові «прохвесії» з»явились : «корманики», «коголіки». Ой – ой – ой!!

1 КУМА : Я оце вчора пізно приходжу додому, та й стукаю у двері – ніхто не відчиняє. Підходжу до вікна – стукаю-стукаю – ніхто не відчиняє. Я заглядаю у шибу – а в хаті моя Ориська з твоїм Степаном сидять. Я до них :» Що це там робите?», а вони : «То в нас любов». А я думаю, слава Богу, що не курять.

(ВИХОДЯТЬ. ВСІ СПІВАЮТЬ ПІСНЮ «Несе Галя воду»)

1.   

ОЙ, МАБУТЬ, ДАВАЙТЕ, ЛЮДИ,

ЗА ГОСТИНУ ДЯКУВАТИ БУДЕМ,

І ЗА ТЕ, ЩО ГАРНО ПРИЙМАЛИ,

І ЗА ТЕ, ЩО ЧАСТУВАЛИ.

2   

ВСЕ, ЩО ЗАДУМАЛИ, ХАЙ ВДАСТЬСЯ,

ВСЕ, ЩО ПОСІЯЛИ, ЩОБ ВРОДИЛОСЯ,

ЩОБ ЖИТТЯ ЛИШ РАДІСТЮ КОЛОСИЛОСЯ.

3   

ХАЙ СТЕЖКИ ВСТЕЛЯЮТЬСЯ КВІТОМ-РЯСТОМ,

ЗИЧИМО ЗДОРОВ'Я, МИРУ, ЩАСТЯ.

4   

А ЩЕ БАЖАЄМО СИЛИ,

ЩОБ НІКОЛИ НЕ ХВОРІЛИ,

ЩОБ ЛЮДИ ПОВАЖАЛИ,

ЩОБ ДІТИ ШАНУВАЛИ.

5

А ВСІМ ГОСТЯМ ЩАСТЯ ЗДОРОВ»Я

НЕ НА ОДИН РІК, А НА ЦІЛИЙ ВІК.

А НА ЦЬОМУ СЛОВІ БУВАЙТЕ ЗДОРОВІ,

І У ВАС, І У НАС ХАЙ БУДЕ ГАРАЗД,

ЩОБ МИ І ВИ ЩАСЛИВІ БУЛИ.

Вчитель:

ЩОБ УСЕ У НАС БУЛО, ТРЕБА ЩОБ ЖИЛО СЕЛО,

ТОДІ БУДЕМ ПАНУВАТИ, НЕ БУДЕМ ЛИХА ЗНАТИ,

БУДЕМО ЖІНОК ЛЮБИТИ, В ХАТУ ГРОШІ ПРИНОСИТИ,

СВОЇХ ДІТОК ДОГЛЯДАТИ І ОНУКІВ ПРИГОЩАТИ.

МОЛОДИМ ДАМО ДОРОГУ – ГАРНУ МАЄМО ПІДМОГУ.

СТАРІСТЬ ХАЙ БУДЕ БАГАТА, ВЕСЕЛОЮ – РІДНА ХАТА.

ХАЙ УСЮДИ КОЛОСИТЬСЯ ЖИТО І ОВЕС, Й ПШЕНИЦЯ.

ХАЙ ЗДОРОВІ БУДУТЬ ВСІ: І ДОРОСЛІ, І МАЛІ.

ПОБАЖАННЯ ЦІ ПРИЙМАЙТЕ,

НАМ ЩЕ ЛІПШЕ ПОБАЖАЙТЕ.

НА ЗАВЕРШЕННЯ ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ "РОДИНА"