Сценарій Свята Букваря

/ На сцені декорації лісу. Іде хлопчик з Букварем/

 

Хл. -  Цілий рік я так трудився

          Навіть трошки заморився

          Весь Буквар я прочитав

          На уроках я не спав!

/Починає лунати колискова/

• Ой яка чудова пісня!

І яке спокійне місце!

На пеньочку посиджу

І краплиночку посплю….

/Засинає.  Виходить Баба Яга/

Б.Яга -   Вийшло! Заснув! Ось тепер ця чарівна книга моя! І буду я         непереможна! А ти спи, не потрапиш тепер у царство Граматики ніколи!  Я  в чарівному лісі так  накапощу, що ніколи до мене дорогу не знайдеш!

/сміється і йде, хлопчик просинається/

 

Хл. – Ось відпочив, тепер вже час іти до Граматики, вона мене вже чекає з Букварем… /шукає/  Де ж він дівся?!

/Забігають дві Сороки/

І Сорока  - Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

                    Чи ви чули отаке:

                    Зла, підступная Яга

                   В хлопця книгу вкрала,

                    Дивні чари навела І сама пропала!

ІІ Сорока – Так я чула – в нашім лісі

                    Диво коїться якесь!

                    Усі подівались десь….

                     Ще й казки забунтували:

                     Свої назви поміняли,

                     І сюжети, і героїв…..

                     Лихо хто таке накоїв?

/Заходить лісова фея/

Фея  - Лихо в лісі неймовірне! Навіть я, лісова фея не можу розібратись!

           Була Шапочка Червона –

           Стала Синя Борода,

           Там був Карлсон, а віднині –

            Цибуляна голова.

А Дюймовочка маленька

Стала вище Гулівера

Дядя Стьопа – Бармалеєм

Став віз міліціонера.

            Хл. – Це моя провина! Я заснув а Баб Яга поцупила в мене Букварика і все     зачаклувала!

І Сорока – Це якась страшна облуда!

ІІ Сорока – Але як тепер нам бути?

Разом – Як казки всі повернути?

Фея – Це завдання не просте!

           Допоможу вам , проте!

           Зможе казки врятувати

           Той, хто дружбою багатий!

            Хто веселий і сміливий,

            Хто в роботі не лінивий,

           Той Букварика врятує,

           Хто в науці силу чує.

Оця стежка чарівна

Вам вкаже шлях до Букваря!

Хл. – Я Букварика проґавив

           То мені і рятувати!

Сороки – А ми допоможемо!

Фея – Коли буде вам сутужно

Кличте мене, тільки дружно!

Хл. – Тож у дорогу!

/уходять а з іншого боку заходить їжачок/

Їжачок – Я їжачок-хитрячок

Із голок то шпичок

Пошив собі піджачок

І гуляю по ліску

Натикаю на голки

Груші, яблука, сливки.

І до себе на обід

Я скликаю цілий рід.

/Заходять хлопчик і сороки/

Їжачок – І ви до мене на обід?

Хл. – Та ні, ми шукаємо Бабу Ягу.

 

Їжачок – Бачив, бачив, пробігала

                Книгу у руках тримала!

І Сорока – А куди попрямувала?

Їжачок – Я навряд чи  розкажу

                Краще я вам покажу!

                Йдіть за мною любі друзі

               Разом ми не будем в тузі!

/ Йдуть/ На сцену виходить ведмежатко з трояндою в руках/

Ведмедик – О, панно Троянда, красо чарівна!

                     Така ти на білому світі одна!

                     Духмяні і ніжні твої пелюстки,

                     Внизали перлинки – росинок разки.

                     Дивлюся: це правда чи сниться!

                     Ти диво природи, ти квітка – цариця!

/заходять Сороки, Їжачок і  хлопчик/

 Їжачок – Привіт, друже, а що ти робиш?

Ведмедик – Те, що і всі метелики – милуюсь квітами!

Їжачок – Метелики!

Сорока І -  Зрозуміло! Це все підступна Баба Яга!

Сорока ІІ – Як же його роз чаклувати?!

Хлопчик – Я здається знаю! Що обожнюють ведмедики?

Всі – Мед!

Хлопчик – Ось тримай! / дає Ведмедику бочонок з медом/

Ведмедик – Як смачно пахне! Це ж …. Мед! Я згадав, я ж Ведмедик!

Сороки – Вийшло!

Хлопчик – Де,  Ведмедику,  ходив?

                    Що, Ведмедику, робив?

Ведмедик – Зелененьким лісом  йшов

                     І суничку цю знайшов!

                     - Дякую, що роз чаклували мене. А що ви робите в лісі?

Їжак – Шукаємо дорогу до хати Баби Яги.

Ведмедик – Дорогу Білочки знають.

Хлопчик – А де вони живуть?

Ведмедик – Ходім я покажу!

/ йдуть.   Заходять дві білочки/

Білочка І – Червонясту шубку має

                    По гілках вона стрибає.

                    Хоч мала сама на зріст,

                    Та великий має хвіст

                   Як намисто, оченята….

                    Хто це? Спробуй відгадати.

Білочка ІІ – Та це ж про нас!

                      Увесь день руденька білка

                      Скаче з гілочки на гілку.

                      На ліщині рве горішки

                      На сосні – повненькі шишки.

/Заходять інші герої/

Сорока І – Добрий день, Білочки!

Білочка – Доброго і вам дня!

Білочка ІІ – А що ви робите в лісі?

Хлопчик – Шукаємо хатинку Баби Яги. Чи ви її часом не бачили?

Білочка І – Пролітала!

Білочка ІІ – Пролітала!

Білочка І – І усюди чаклувала.

                   Нам звичайно пощастило

                   Пролетіла вона мимо.

Білочка ІІ – В дуплі нас не помітила

                     І шкоди не зробила.

Ведмедик – Де ж її шукати?

Білочка ІІ – В нашім лісі є лисичка

                     Вона ростом невеличка

                     Сама дуже хитренька

                     Звуть її усі  «руденька».

Білочка І – Лисичко, лисичко йди,

                    Нам дорогу покажи.

/Виходить лисичка/

Лисичка – Я Лисичка я сестричка

                    Не сиджу без діла

                   Я гусята пасла,

                    Полювать ходила.

                    А тепер мені в неділю

                    Треба відпочити.

                    Свою хатку гарнесенько

                     Треба прикрасити.

Хлопчик – А скажи нам, Лисичко,

                   Як до хатинки Баби Яги потрапити?

Лисичка – Я нажаль не знаю.

Їжачок – Що ж на робити?

Лисичка – Гриб-Боровик знає. Він мудрий!

Ведмедик – Але ж в лісі жодного грибочка!

Сорока ІІ – Я знаю! Треба покликати дощ! Від дощу гриби ростуть!

Сорока І – Правильно! Нумо всі разом!

Всі – Іди, іди, дощику,

          Зварю тобі борщику,

          В маленькому горщику,

           Мені каша – тобі борщ.

         Щоб сильніший ішов дощ!

/Танок «Дощик»/

          /Після таночку виходить Гриб, інші герої махають руками і йдуть/

Хлопчик – Шановний Гриб-Боровик. А чи не знаєш ти дороги до хатинки Баби Яги?

Гриб – Допоможу тільки тоді, коли відгадаєш мою загадку.

              І великі, і малі

             Одягнулися в брилі

             І дощу ці одноніжки

             Не бояться анітрішки.

Хлопчик – Та це ж гриби!

Гриб – Правильно!

             Ну що ж шлях наш небезпечний

             Розум буде нам доречний

             То ж хлопчино не зівай

             І за мною поспішай.

 

/Уходять разом. Виходять Мальвіна і Буратіно/

Мальвіна – Ну що ж сідайте. Будемо займатись Математикою.

Буратіно – Оце влип!

Мальвіна – У вашій кишені є два яблука….

Буратіно – А ось і не правда – жодного!

Мальвіна – Я кажу, припустимо що у твоїй кишені два яблука. Хтось взяв у тебе одне яблуко. Скільки яблук у тебе лишилось?

Буратіно – Два!

Мальвіна – Чому ?!

Буратіно – Я ж не віддам «хтосю» яблуко. Хоч він і бився б!

Мальвіна – Це неможливо! Гаразд – тепер письмо! Напиши речення: «Сьогодні свято Букваря!» Написав?

/Буратіно балується/

Мальвіна – Буратіно – ти пустун і тебе треба покарати!

Буратіно – Я просто хочу, що було весело!

/Відвертаються один від одного. Заходять хлопчик  і  Гриб/

Хлопчик – Ну ось і тут сварка – це все Баба Яга. Як же їх помирити?

Гриб – Треба заспівати пісню про доброту!

Хлопчик – Лісова фея – допоможи!

Фея – Друзі. Всі разом збираймось!

/заходять всі учасники/

• Пісню весело співаймо!

/пісня «Якщо добрий ти», після пісні всі уходять окрім Буратіно, Мальвіна, Гриб і Хлопчик/.

Мальвіна і Буратіно – Не будем сваритись ніколи!

                                       Будем дружити завжди!

Гриб – Ось і добре! Тут лад навели тепер далі йти можна!

Хлопчик – Тож у дорогу!

Мальвіна – Якщо знадобиться допомога, то кличте!

Буратіно – Ми неодмінно допоможемо!

/Гриб і Хлопчик йдуть. З іншого боку виходять два гноми/

Гном І – Ми веселі трударі

                Від зорі і до зорі

                Добуваємо руду

                 Срібну, мідну, золоту.

Гном ІІ – Якщо треба то для вас

                 Ми знайдемо і топаз

                 Все, що забажаєте

                 Все, що уявляєте!

Гриб – Доброго дня!

Гном І – Здорові будьте!

Хлопчик – Чи бува не пролітала

                    Повз вас зла Баба Яга?

Гном І – Пролітала, пролітала!

                Всі скарби наші забрала!

Гриб – Ми на правильному шляху!

Гном І – Дзеркалом дорога!

Гном ІІ – Хай мина тривога!

/розходяться в різні сторони/

                   /заходять два вовчика/

Вовк І – Справ багато навесні

               В лісі й на галявині.

               Треба хутко підмести

               Допомогти мамі!

 

Вовк ІІ – Я для мами теж старався

                 Всю підлогу я помив!

                 А мій ґудзик одірвався,

                То я сам його пришив!

 

Вовк І – Хай матуся відпочине

               Щоб не поралась сама.

               Бо який то я мужчина

               Коли помочі нема!

 

Вовк ІІ – Любі мами та бабусі

                Я до діла вже беруся!

                Може щось не так зроблю,

                 Але вас люблю, люблю!

 

/Починають замітати підлогу. Заходять Хлопчик та Гриб/

Хлопчик – Як чисто і охайно!

Гриб – Молодці! Помічники!

Хлопчик – А чи не знаєте ви дороги до хатки Баби Яги?

Вовк І – Знаємо! Ми частенько туди гратися ходимо!

                Підете прямо по цій стежинці та й опинитесь прямо у Баби Яги.

Гриб і Хлопчик – Дякуємо! На все добре!

/розходяться. З’являється Баба Яга з «Букварем»/

Б.Я. – Книгу здобула чарівну

          В господарстві так потрібну.

          По ній буду чаклувати

           І синочка научати.

          Яглику! Ти де сховався?!

         Подивись – у мами цяця!

         Ото капосний малюк!

         Геть відбився вже від рук!

 

 

 

 

/Заходить Яглик/

Яглик – Що в це, матінко, моя.

               Невже чорна магія?

                Якісь знаки та карлючки

               Мабуть то Кощія штучки!

Б.Я. – Яглику, ти не турбуйся,

           Заспокойся, угамуйся!

            Справді книга чари має,

            Бо дітей читать навчає!

Будь-який малий школяр

Зна, що книга ця – Буквар!

Ось і ти навчись читати

Досить вже байдикувати

600 років лиш і знаєш,

Що гуляєш та гасаєш….

 

Яглик – Я читати?! Ти жартуєш!

 

Б.Я. – Ти мене погано чуєш? /усаджує його на стілець/

Букви вчи не йди нікуди

А то гірше тобі буде

А прийде Кощій – наш тато

Будеш йому звітувати.

Швидше справою займися

Часу не марнуй – учися!

/Б.Я. уходить/

Яглик – Я учитись – справді жарт!

               /крутить буквар. Голос з-за сцени/

 

 

Голос – Я – Букварик чарівний

              Швидше ти мене відкрий.

              Сам тобі допоможу,

             Вмить читати научу!

            Лиш мене не ображай,

                 А люби і поважай!

                 Коли дуже ти захочеш.

               Все на світі знати зможеш!

Яглик – Хочу-Хочу, ну давай!

              Мене вчити починай!

/Заходить Хлопчик і Гриб/

Хлопчик: Так ось де мій букварик!

Гриб  - Віддай нам книгу!

Яглик – Моя мам перша книгу знайшла!

/Тягнуть книгу один до одного, яглик відпускає/

Яглик – Бери, але і я хочу вміти читати!

Хлопчик – Та ми тебе навчимо. Ось тільки Букварик відкриємо!

                   От лишенько всі букви переплутались!

Гриб – Що ж тепер робити?

Хлопчик – Кличмо Лісову фею!

Разом:  Фая лісова прийди нам у горі поможи!

/Приходить фея/

 

Фея  - Що трапилося!

Гриб – Та ось всі літери переплутались….

Фея – Це мі виправимо. Однак тільки разом!

           Ану звірі лісові, збирайтеся!

            /Заходять всі учасники свята/

Зараз ми всю абетку складемо із віршів!