Свято "Прощавай, наш перший клас"

Cвято "Прощавай наш перший клас"

Дорогі дітки, шановні батьки! Ось і закінчився перший наш перший навчальний рік. Здається тільки вчора, ви переступили поріг нашого класу. А сьогодні, шановні батьки,  подивіться на своїх діток.  Вони стали на рік дорослішими, розумнішими, багато чому навчились, багато про що дізнались. Швидко пролетіли дні, тижні,  місяці наполегливого навчання. І незабаром  ми всі станемо другокласниками.

Всі почули ми дзвінок, він покликав на урок.

Кожен з нас приготувався - на перерві постарався.

Зараз сядуть всі дівчатка, а за ними - і хлоп*ятка.

Ласкавинки посилаємо! Працювати починаємо!

Любі діти! Сьогодні на вас чекає свято випробувань та перетворень. Я знаю, що ви всі любите мріяти й фантазувати. Отож, давайте уявимо себе маленькими чарівниками й спробуємо зробити маленькі дива.

Дихальна вправа «Сонечко».

• Я – маленьке сонечко. Я прокидаюсь, умиваюсь, розчісую свої промінчики й піднімаюсь над обрієм. Я – велика куля. У мене багато тепла й світла. Я дарую своє тепло всій Землі – лісам, річкам, лукам. Я вдихаю тепло. Я лечу над землею й освітлюю листочки, квіти. Як красиво навколо!
• Тепле сонечко хоче завітати до нас на свято. Давайте його покличемо!
• Зазирнуло сонечко до нас у віконечко, освітило наш клас ы поцікавилося: «А як тут наші діти!» торкнулося воно ручками-промінчиками до ваших  щічок, носиків й навіть вушок, - і з*явились у декого темні цяточки – веснянки «У кого веснянки, того сонечко любить,» - так говорять у народі. А сонечку цікаво знати, чи підросли наші діти, чи порозумнішали, чого навчились.
• А хто з вас добере найяскравіші слова для сонечка!
• Сонечку сподобалося як ви про нього говорили. Ось і послало воно у наш клас своїх сонячних друзів. На ваших партах опинилися сонячні промінчики. Візьміть їх до своїх рук та ознайомтеся із прислів’ями, що написані на зворотній стороні кожного промінчика. Прочитайте ці прислів’я.

Пісня «Вчать у школі»                                                            

• А перед нами розкинулося місто Знайкоград.

Ось і місто Знайкоград, кожен з мешканців нам рад,

Вартові нас зустрічають і вас загадками вітають.

ЗАГАДКИ

Коли хочеш ти читати, ти мене повинен знати.

А коли мене не знаєш, то нічого не вгадаєш.

 

Дуже я потрібна всім – і дорослим, і малим,

Всіх я розуму навчу, а сама завжди мовчу.

 

Всякі тут : і кривобокі, вужчі ширші і широкі,

Круглі, довгі і прямі – до одної всі німі.

А поставиш їх в рядочок – має кожна голосочок.

 

У коробці спочивають спритні хлопці молодці,

Убрання барвисте мають і загострені кінці.

На папері слід лишають, а зовуться ….

 

Ось до класу всіх скликає голосистий цей дзвінок,

І ми радо поспішаєм не в садок, а на …..

 

Вранці він заходить в клас і навчає усіх нас

Цифри й літери писати і читати й малювати.

Друзі, на нас чекають мешканці  царства – літери і звуки. Але чому так тихо? Це, можливо тому, що настав час для казки.

КАЗКА

Було це дуже давно. Жили собі у незвичайному царстві звуки. Усе було б добре, коли б у їхньому царстві панував закон – порядок. Незадоволеними ставали звуки від того, що їх вимовляли так, як кому заманеться, а літер тоді ще не було.

От вирішили звуки обрати собі царя. Голосні обрали А, приголосні – Б. кому з них бути царем? Точилися суперечки. Приголосних було більше, тому вони перемогли. Царем став Б. Він сильніше любив приголосних, догоджав їм, садив на почесні місця. Голосні завжди сиділи десь у куточку.

Не захотіли голосні терпіти приниження. Змовилися й утекли. У царстві стався переполох, замість слів виходили якісь не зрозумілі звукосполучення.

Зрозуміли приголосні, що без голосних їм не обійтися. Пішли вони їх розшукувати. Нарешті знайшли таке, де почули дивні слова, складені з голосних звуків. Тоді приголосні вирішили намалювати слова на папері. Ось, що в них вийшло.

Із тих пір, коли звуки повернулися, усі домовилися жити в мирі та злагоді. Кожному звуки дали своє ім’я – літеру, а літеру А обрали царицею. Тому і стоїть вона на першому почесному місці.

Наші букви помирились, в букварі всі розмістились.

З ним навчились ми читати і цікаве пізнавати.

• Що ж це з нашими Букварем?
• Ми його не впізнаєм.
• Всі сторіночки пусті.
• Чомусь забруднені листи.
• Ой, та тут же лист лежить.
• І на ньому штамп стоїть
• І не штамп, а клякса  це.
• Ану, скоріш читай оце.
• Я клякса жирна і велика.

Я клякса жирна і велика! Я дуже чорна і безлика.

У ваша школу я  вночі проникла,

До пахощів я дуже звикла.

Всі букви у вузлик зв’язала, все в букварі зачарувала.

 

Дітей ти, Кляксо, не дражни, із серця злобу прожени,

Ти свято нам не затемняй, скоріше букви повертай,

А то я ластик свій візьму і швидко я тебе зітру.

 

Так, так! Я букви поверну, якщо я відповідь знайду на всі мої питання.

Будь ласка, от завдання! Адже прийшла я не сама зі мною тут героїв тьма.

ЛІКАР АЙБОЛИТЬ

Приніс я вам на свято одну літеру. Вона позначає звук, з якого починається моє ім’я. Відгадали? Молодці, перед тим, як віддати вам свою літеру я хочу, щоб ви зі мною пограли. Я ставитиму запитання, а ви повинні відповісти словами, які починаються звуком А. згода? Тоді почали.

• Як тебе звати?
• Звідки ти приїхав?
• Що там росте?
• На чому ти приїхав?
• Що привіз у подарунок?
• Що намалюєш на згадку?

Молодці! Впоралися. Ось вам моя літера.

КІТ

Доброго дня! Няв! Вгадали мене? Я вам букву поверну та побіжу. На мене лиска чекає. (завдання з математики)

Літеру ми візьмем, а ти котику не поспішай. А краще сядь та послухай пісеньку

Пісня «Котику»

Ану відгадайте цього казкового героя, який співав таку пісеньку: «Ближче човнику, до бережка. Це моя матінка прийшла, мені снідати принесла!» ловив Івасик рибку. А на гачок йому попалася літера. Давайте покличемо його до себе.(гукають)

ІВАСИК

Чую-чую, що то не голос моєї матінки, але якщо до вас плив, то поверну вам літеру, якщо пограєте зі мною. Я говоритиму, а ви уважно слухайте. Якщо таке буває - хлопайте, якщо ні – топайте.

• Вовк блукає лісом.
• У каструлі чашка вариться.
• Кицька дуже любить сметану.
• Човен по небу пливе.
• Комбайн косить у школі.
• Дівчинка малює дім.
• Онук менший за бабусю.
• Дідусь навчається у школі.

За рік навчання в школі наші дітки навчилися гарно читати, писати, рахувати. І найкращий ми разом із Буквариком хочемо нагородити символічними медальками. (нагородження)

Гра «Похід до бібліотеки»

Дітки, а ви знаєте де зберігаються всі книжечки? Так, усі книжечки зберігаються в бібліотеці. А хранителькою цього багатства є наш шкільний бібліотекар.  Запросимо її. (Вступ бібліотекаря)

Наше свято наближається до кінця, але діти хочуть сказати букварикові ще кілька слів.

 

Беру Буквар в останній раз, несу його в просторий клас

І з вдячним серцем Букварю «Спасибі, друже!» - говорю.

 

Любий букварику! Перша книжка!

Хочеться навіть плакати трішки.

Букв спочатку ми не знали, мами нам казки читали,

А з тобою подружились – і самі читать навчились!

 

Разом з тобою ми підростали

Слово найперше тут прочитали.

 

Я сторінку останню в букварі перегорну,

Свого друга на прощання я до серця пригорну.

 

Букви всі від А до Я дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду, а букварик не забуду.

 

Ти перша книжечка моя, тепер читати вмію я,

Багато в світі є книжок, а ти найперший мій дружок.

БУКВАР

От і настав прощання час. Учися добре перший клас!

Моя сестричка-читанка тепер на вас чекає, Щоб повести у дивний світ.

Тепер вам з нею дружити слід, а я вас всіх вітаю.

 

ЧИТАНКА

З вами познайомимось охоче, кожен з вас читати хоче.

В мене є казки на різні теми, є байки, вірші, легенди.

Стану другом кожному із вас – читанку полюбить перший клас.

МАТЕМАТИКА

Знайомі з математикою друзі? Але за вас радію нині дуже,

Щоб розв’язати треба вміть читати.

Під силу вам тепер мої завдання. Ви покажіть на математиці старання.

УКРАЇНСЬКА МОВА.

Вчилися ви на письмі писати. Тепер мову будете вивчати.

У моїй державі правил море, хто не вчить їх – в того сум і горе.

В нашій рідній українській мові золоте зернятко – кожне слово.

Вчіться мови рідної, малята, я ж вам в цьому буду помагати.

 

Багато доброго. нового життя відкриє ще для нас,

Як перша сходинка до нього, для всіх нас став наш перший клас.

 

Перший клас! В перший раз рік тому зустрів ти нас.

Переходим в клас наступний, вітер хай нам дме попутній.

 

Як з учителькою бути? Хіба кине вона нас?

Ні, ми свою вчительку переведемо у другий клас.

 

Сьогодні весело нам дуже, і ми радіємо щиро від душі,

Що другокласниками стали – і не назвуть нас більше малюки.

Пісня «Кажуть мама й тато»

 

Ось і минув рік навчання. Разом ми переживали і біль, і радість, гарний настрій і невезіння. Ми піднялися на одну сходинку у країні Знань. А допомагали нашим школярикам піднятися на першу сходинку навчання їхні мами й тата, бабусі й дідусі. Закінчується наше свято! Я бажаю вам, дорогі діти, успіхів у навчанні, а вам – шановні батьки, - бачити своїх дітей завжди здоровими і щасливими.

У нас усіх прощальний настрій, і ми схвильовані украй!

Скажемо разом: «Канікули і літо, здрастуй! Перший клас прощавай!»