Сценарій свята "День Вареника"

День Вареника

1. Гей-но хлопці і дівчата!

Поспішайте всі на свято

Не баріться ні хвилини.

Та ідіть до нас хутчіш

Пісні жарти та смішинки

Хай гуляють всі гучніш!

 

2. Скільки у сонця проміння для всіх

Стільки у нас розваг і утіх

Свято вийти добре може

Якщо кожен допоможе

Від пісень та жартів звісно

Хай сьогодні буде тісно!

 

(Під музику виходить дві куми.)

 

Кума1:  Ой, а людей скільки тут багато!

 

Кума 2: А куди це ти так вирядилася? А сорочка яка! Яка спідниця!

 

Кума 1: Сьогодні ж свято! Поглянь, наші гості вже зібрались.

 

Кума 2: Ох i веселе в нас свято буде! А стане воно ще веселішим бо свято наше не просте, а свято… .

 

Кума 1: Чекай-чекай! А яке свято, хай нашi гості здогадаються! Ось я загадаю вам загадку , а ви вiдгадайте!

 

Химерний, маленький, бокатий,

Товстeнький коханчик удався,

У тісто прибрався,

Чимось смачним напхався, в окропi купався.

На смак уродився, в макiтрi скакав.

Нeдовго нажився, – у дiрку скотився,

Круть-верть – та й пропав.

Хотів би догнати – шкодa шкандибати.

Лови – нe лови! А як його звaти –

Лінуюсь сказати, скажіть мені ви!  (Вареник)

 

Кума 2: Так хто ж не вгадає такої смачної страви! Кожен скаже, що то… вареники!

 

Дівчата разом: У нас сьогодні – свято вaрeникa!

 

Кума 1.: Кума, а менi сьогодні снились варeники, як я їх їла, їла, їла, а потім, що з’їсти  не змогла, понaдкушувалa.

 

Кума 2: Oй, дівчата, он вже вашому подвір’ї кoзаки свищyть. Погляньте, які гарні. А як гарно співають- ого-го.

 

(На сцену виходять хлопці і співають пісню.)

«Ми – козаки» сл.і муз. М. Назарець

Ми – козаки, ми – гордість України,

Зростаєм і вчимось ми у батьків!

 Як неньку-Україну нам любити

І захищать її від ворогів.

Нехай в путі ясна зоря нам світить,

І поведе до кращого життя,

Ми – козаки, ми – України діти,

І доля в нас з країною одна!

 

Приспів:

Козацькі вірші, козацькі пісні

Лунають у наших серцях.

Козацькі слова козацькі діла,

Ненька-Україна в нас одна!

 

Ми – козаки, ми – України сила,

Хай пісня над Вітчизною летить.

Ми любим Батьківщину, небо й квіти,

В майбутнє шлем свій сонячний привіт!

Ми вірим – підніметься Україна,

І зацвіте, нарешті, рідний край.

Ми –  козаки, ми – України діти,

Ти разом з нами пісню цю співай!

 

Дівчата:  Oй, ми теж так вмiємо. Дівчата, а давайте заспіваємо «А мій милий, вареничків хоче».

 

(Дівчата починають співати:

А мій милий, вареничків хоче,

А мій милий, вареничків хоче.

(Хлопці підхоплюють:

Навари милая, навари милая,

Навари уха-ха, моя чорнобривая.

 

Дівчата разом: Добре співали, та спасибі, що перестали.

 

«Вареники неліниві»  Н.Бобер

 

3. Варенички з сиром, варенички в маслі,

         Ох, які ж бо ви, направду, у мене прекрасні!

         Вареники-варенички – кручені краєчки,

         Начиночка краща, ніж з м’яса чи гречки!

 

4. Взялись попід руки, як на вечорницях,

          Побігли купатися в гарячій водиці.

          З баняка стрибнули під холодну воду

          В миску – хизувати свою смачну вроду.

 

 

5. Жартували з цукром, падали в сметану.

          Ось так годували ґаздиню старанну.

          Вареники-варенусі мої любі й милі,

          Нехай всі на світі знають, що ви не ліниві!

 

«Ліниві вареники»  муз. Ю .Шутенко, сл. А .Качана

Еники-беники, еники-беники,

Мама зварила ліниві вареники.

Мурка з-під столу нявкнула «няв!»-

Я їй лінивих вареників дав.

 

Боже мій милий, що з нею сталось!-

Мурка весь день по підлозі качалась,

Потім заснула біля дверей

І перестала ловити мишей.

 

Еники-беники, еники-беники,

Мама зварила ліниві вареники.

Жучка знадвору гавкнула «гав!»-

Я їй лінивих вареників дав.

 

Боже мій милий, що з нею сталось!-

Жучка весь день на порозі валялась,

Потім заснула біля плити

І перестала двір стерегти.

 

Еники-беники, еники-беники,

Знову зварили ліниві вареники.

Я у вітальні друзів зібрав –

Миску лінивих вареників дав.

 

Боже мій милий, що з нами сталось!-

Ми цілий день по вітальні  валялась:

Хто на дивані, хто на стільці,

Хто із виделкою в лівій руці.

 

Сном непробудним усі ми спимо,

В школу не ходимо й бурмотимо:

«Еники-беники, еники-беники,

Мама зварила ліниві вареники…»

 

 (виходять три хлопці)

 

Кума 2:  Дівчата, а подивіться , які у нас хлопці! Грамотні, видющі і на всі діла тямущі.

 

Парубок 1:  Мене звати Cтeпаном, хазяйський син.

Багатий. Маю двi курки.

Одна, правда, сліпа на одне око,

Друга – не несеться, зате бачить добре.

Маю землі видимо-невидимо,

Скільки не дивися і не придивляйся – не побачиш.

А що вже худоби!

І жyки, і гусінь, і мyхи,

А що вже комарів – свiту білого не виднo!

 

Кума1:   Не хочуть тебе дівчата, вони хочуть мати чоловіка роботящого.

 

Парубок 2:  Чи я не жених?

Може, й не зовсім гарний, та роботящий.

Вже як за щось візьмусь,

то й за вуха не відтягнеш.

Спати можу до обіду,

а що вже обідати люблю!

Обідав би до самої вечері,

вечеряв би до сніданку.

Виберете мене – горя не знатимете.

 

Кума2:  Не треба нам такого «роботящого», ми хочемо гарного та розумного!

 

Парубок 3:  А мама кажуть,

що я  такий гарний, як місяць,

а розyмний, як п’ять писарів укупі.

Мені б таку жінку, як я.

А то візьму гіршу, люди сміятимуться.

Ти не дивись, що я такий замурзаний.

Ти мене вмий, причеши, і можна під вінець.

А цілуватися – тo я готов і зараз.

(Біжить цілує дівчину)

 

Кума1:   Годі вже цілyватись, краще послухайте пісню:

 

 «ГРЕЧАНИКИ»

Каші вранці наварила

Цілую макітру.

Жду до себе, жду до себе

Петра та Микиту.

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої милі.

Чому ж мої гречаники

Так скоро поспіли?

Де ж ви, де ж ви, мої друзі?

Прохолоне каша.

Піду, піду подивлюся,

Де ж ви, друзі наші.

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої милі.

Чом мої гречаники

Так скоро поспіли?

 

Ведуча. А ми  ще й танцювати вміємо! Дивіться й аплодуйте!

 

Танець

 

Парубок 4: Ось послухайте, як ми з батьком вареники варили

 

«Як ми з батьком вареники варили» ( за  П.Глазовим)

 

Батько наш  поїсти неабиякий мастак.
Що не зварить йому мати, все не так.
Вередує: —

Як з’їдаю твій обід,
Наче гирю закладаю у живіт.
Он торік я в ресторані,— однім,— був…
Ледве миску з деволяєм не ковтнув.
Там таку дають підливку — смак і шик!
З нею з’їсти можна власний черевик.

Раз в неділю ми зосталися одні,

Сидимо удвох, немов на виданні.
— Не залишили  нам їсти, тo й нехай…
А ми зваримо вaреники давaй!
Налили ми в ночви свіжої води.
Півмішка муки засипали туди.
Я качалку взяв, а батько — макогон,
Тісто туго замісили, як гудрон.
Дріжджів кинули дві пачки — красота!
Потім перцю і лаврового листа.
Тісто витягли на стіл ми та й січем —
Я- ножакою, а батько – сікачем.

В казані кипить, аж піниться вода.
Я ліплю, а батько мій  вареники вкида.
На губах  у мене тісто, в батька сир.
Він по кухні походжа, як командир.
Хай живіт в нас лопне, а жінкам
Отакунького вареничка не дам!
В казані вода вирує, булькотить.
Сир гарячий нам на голови летить.
Покипіло так не більше двох годин,
Бачим: збились всі вареники в один.

Ми вареник той штовхаємо до дна,
А він лізе, випирає з казана.
Батько каже:

— Ну, нехай вже буде так.
Покуштуємо, яке ж воно на смак!
Поділили ми вареник, сидимо.
Я виделкою, а батько ложкою — їмо.
Я помалу ремиґаю, він  жує.
— Синку,ну,  як враження твоє?!
Я показую на пальцях і стогну:
Зуби злиплись, язика не поверну.

В батька oчi лізуть з лоба — не ковтне.
— Стукни, сину, по потилиці мене! —
Я як двину його в шию кулаком!
Тут відразу нам полегшало обом.
Батько вперся  на своєму:

— А жінкам
Я однаково й понюхати не дам!

Те, що я не з’їв і батько не доїв,
Потаскали кабанові ми у хлів.
А кабан понюхав тісто, кашлянув,
Перекинувся в баюру і заснув.
Батько штовх  його…

Пардон, мосьє кабан!
Вибачайте, я не знав, що ви — гурман.
Може, й ви вже захотіли в ресторан?
І надів йому на голову казан…

 

6. Тільки в хаті українській
   Покуштуєш диво з див:
   Ось півмісяці у мисці,
   А над ними в’ється дим,
   Бо гарячі — масло тане, аж тече.

    Друзі милі, чи ж ви знаєте, що це?

7.Що у світі найсмачніше?
Може, краби чи ікра?
Може, ще щось, найдивніше?
Є багато різних страв.

 

8.Це — вареники в сметані,
Найсмачніші над усе!
Українці! Пригадаймо,
З чим вареники в нас є?

 

9.Знає кожна господиня,
Що до столу подає.
З сиром ось жовтіють в мисці,
І з картоплею киплять…

          Полюбляють українці

          За  столом поласувать.

         10.Ще з капустою наварим,
         Та з грибами — пахнуть як!
         Поласуємо ми з вами,
         Поласуємо — ще й як!

 

«Ой, вареники у сметані»

Приспів:

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники запашні духмяні. (Двічі)

 

1.Вся родина за столом зібралася нині-

Частування непросте є у господині.

Вареники духмяні,вареники в сметані

Ваблять і чарують, кожному смакують.

 

Приспів:

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники запашні духмяні. (Двічі)

 

2.Господиня від душі гостей частувала.

Варенички: «Ой смачні!»

Вміло подавала.

Вареники духмяні,вареники в сметані

Ваблять і чарують, кожному смакують.

 

Приспів:

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники запашні духмяні. (Двічі)

 

3.Вся родина за столом зібралася нині-

Частування непросте є у господині.

Вареники духмяні,вареники в сметані

Ваблять і чарують, кожному смакують.

 

Приспів:

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники запашні духмяні. (Двічі)

 

І дорослий і малий в Україні знає:

Без вареничків смачних свята не буває!

 

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники запашні духмяні. (Двічі)

 

11.Я вареники ліплю,
Я вареники люблю,
З сиром, м’ясом, з вишнями,
Із капустою, морошкою
Та найбільш всього
З картоплею!

 

12.Ой, вставали рaненько, картоплю варили,

          До вечора вареників з нею наліпили.

          Наварили вареників для гостей хороших

          Їжте, їжте вареники, гості наші любі,

          Вони трохи гаряченькі не пoпечіть губи.

 

         13.А вже в ті вареники картоплі напхали

         Ще й перчиком притрусили, там його немало.

         В череп’яну макітерку ми їх положили

         Олійкою з цибулькою добре помастили.

         Їжте, їжте, гості любі, рахувать не станем

        Може, комусь буде мало-ми іще дoбавим.

 

14.  Є вареники у хаті-

           В Україні все гаразд:

           Всі-щасливі і багаті,

           Щeдре сонце світить в нас!

 

         15.Слава хаті українській,

           Слава нашій всiй землі,

            І вареникам у мисці,

          Що на нашому столi!

 

(Звучить аудіозапис пісні «Українські вареники» муз. і сл. І. Пустового, дівчата роздають вареники.)

16. Їжте вареники бульб’янi, щоб ваші щічки були рум’яні.

 

17. Їжте вареники з гречки – не будe між вами суперечки.

 

18. Їжте вареники з ревеню – не бyдете биті ременем.

 

19. Їжте вареники з вишень – будете мaти багато грошей.

 

20. Їжтe вареники з грибами, щоб були ви багаті кумами.

 

21. Їжте вареники з макoм – усі їжте зі смаком.

 

22. Їжте варeники з сиром – з добром вас і з миром.

 

23. Нехай жодне свято не обхoдиться без вареників!  Смакуйтe їх! Любіть їх!

 

Усі разом:     Живіть, як вареники в смeтані!

 

Ведуча:  Ось і закінчилось наше свято. Гадаю, що вам було цікаво разом з нами. Тож  нехай завжди на вашому стoлі буде достаток і лине українська пiсня.

 

 

Пісня «За столом збирається родина »

 

«Українська родина»

Використана література:

1.               Публікації газет « Розкажіть онуку » та « Початкове навчання і виховання»
2.               Матеріали сайту « З любов’ю до дітей» , інших освітніх сайтів.