Сценарій свята «День зустрічі птахів.»

Сценарій свята «День зустрічі птахів»

Мета:  виховувати в учнів дбайливе ставлення до природи, розширювати знання про птахів, їх значення у природі та житті людини; розвивати спостережливість, цікавість до навколишнього світу, дати уявлення про природоохоронну діяльність; виховувати бажання  допомагати, ставитися до пернатих друзів бережливо; закладати основи екологічної свідомості і культури, мультимедійні презентації.

Хід заходу

Ведучий Земля народжує прозорі струмки та могутні потоки, трави та дерева. Вона носить на собі океани, хмаринки та їх тіні. Приймає всі дощі, сніги та тумани. Розкривається жерлами вулканів, пускає птахів у небо та у ліси й луги швидких тварин і звірів.

Але ніхто не уявляє землю без птахів. Вони зачаровують нас різноманітністю барв, непередбачуваністю поведінки, а особливо чарівним співом. Птахи надають природі неповторного колориту.

Вірш про птахів:

Пташкам  радіють  усі  люди.

У  кожному  куточку  сум  пропадає

і  кожна  людина  у  світі  знає:

Це  у  нашому  краї  птахи  прилетіли,

усі  люди  й  тварини  їх  радісно  зустріли!

Коли  вони  радісно  співають-

усю  природу  сонну  пробуджають,

усіх  людей  розвеселяють,

про  весну  красну  всім  розповідають.

Вони  розповідають, як  тяжко  далеко

від  рідного  краю  живеться

і, що  Батьківщина-наймиліше  слово  зветься.

Ведучий Першу звістку про весну приносять граки. Зиму провели вони на півдні нашої країни. Вони дуже спішили до нас  –  до себе на батьківщину. По дорозі не раз попадали в жорстокі заметілі. Десятки, сотні птахів вибивались із сил, гинули  на шляху. Долетіли найсильніші.

На черзі повідомлення від лелек. Вони вже в дорозі, і будуть на Україні у квітні. Зимували лелеки у Південній Африці. Дістались туди лише в грудні, та вже через місяць зібрались назад до рідної домівки. Цікаво, що лелеки летять до вирію довго, а повертаються на Батьківщину удвічі швидше. Ніхто з птахів не сумує так за рідним краєм, як лелеки.

Так, птахи – це такі створіння, які завжди повертаються на свою Батьківщину. Надихають людину на поезію, художнє мистецтво, високі почуття любові.  Сьогодні на святі ви почуєте багато цікавої інформації, красивих віршів і висловів про птахів. Птахи завжди були не тільки об’єктами вивчення в біології, з давніх-давен про них співали пісні, складали легенди, прислів’я, вони є символами українського народу.

Так, справді, прислів’я це голос краю, в якому ми живемо, це момент фольклору України. От послухайте самі.

Учень.                           Птах

1.               Яка пташка, така й пісня.

                                      Гніздо

2. Всяка пташка своє гніздо знає.

1. Кожна пташка своє гніздо хвалить.                         

                                        Горобець

2.               Горобець маленький, а серденько має.

                                         Журавель

1.               Унадився журавель до бабиних конопель.

                                    Ластівка

2. Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.

1. Ластівка день починає, а соловей його кінчає.

2.               Ластівка весну починає, осінь накликає.

Ведучий А скільки високих поривань пов’язано в нашого народу із птахами, скільки дивовижних легенл, казок, пісень про них передають із уст в уста, із покоління в покоління.

Голуб здавна уособлював вірність, ласку і любов, а сьогодні є символом миру. Лелека  - сімейний затишок і добробут. Лебідь – гордість, чистоту і кохання.

З дитинства у кожного українця ота мала пташина асоціюється з маминою хатою, рідним порогом, над яким зліпила своє гніздечко ластівка, а відтак із рідним краєм, милою серцю Вітчизною.

Недарма поет Борис Олійник матір називає ластівкою сивою:

Мамо, вечір догоря,

Вигляда тебе роса,

Тільки ти, немов зоря

Даленіє в небеса,

Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими

Затулила нас крильми,

Прихилялася

Теплим леготом.

Задивлялася білим лебедем,

Дивом – казкою

За віконечком, -

Сива ластівко. Сиве сонечко.

Ведучий Щасливою вважається оселя, яку вподобає ластівка. Коли ж вона минає двір, кажуть, що живуть у ньму злі люди. Отож і оберігають пташину, не дозволяють її ображати, бо то – гріх. Брати у руки ластівят – ластовиння на обличчі виступить. Якщо ж уб’єш ластівку, її подруги спалять твою хату.

А ось про жайворонка в народі існує таке повір’я. На п’ятий Господь створив пташок, зібрав їх довкола себе і промовив: «пташки мої, хочу кожній дати дарунок. Вибирайте: хто силу, хто гарне пір’я, а хто співучий голос».

Захвилювалося птаство, збилося довкола Господа, кричать наввипередки. Сили – просять соколи, орли. Голосу – дрозди, солов’ї, чижі. Гарного пір’я – щиглі, півні, пави. Усіх обдарував Господь, а коли порозліталися всі, підлетіла до нього маленька пташина і мовила: «І мені голос дай, Боже!». «А чому ти раніше не прийшла?». – запитав Господь. «Тут така суперечка зчинилася, то я вирішила зачекати».

Господь глянув на неї й усміхнувся: «За те, що ти така скромна матимеш не тільки голос, зроблю тебе наймилішою пташкою для людей. Будеш закликати весну і кожний тебе благословлятиме. І став жайворонок наймилішою пташиною. 

Жайворонок ноти не шукає,

Горло лиш росою сполоскав.

І до зірки ранньої злетів –

Привітати день новий хотів.

Й полилася пісня ввишину

Про кохання, сонце і весну.

Завмирав і знову заспівав,

Радість передати всім бажав.

Сипалася пісня з вишини

В молоді пшениці й наші сни.

«Правда в ньому Божа сила є, -

Говорили люди. – Ну й дає».

Ведучий Ви ніколи не замислювалися, чому в лелеки червоні ноги і дзьоб та чорні крила? Ось як легенда пояснює це. У селі одна родина знайшла лелеку з поламаним крилом, виходила його, а потім випустила. Якось загорілася в цих людей хати, в ній були тільки двоє маленьких хлопчиків.

На цей час пролітав повз хату врятований лелека. Він кинувся у відчинене вікно і врятував хлопчиків, але дуже попік ноги і дзьоба, що стали кривавими, обпалив крила, що стали ніби вуглинками. Відтоді в лелеки червоні ноги і дзьоб, а крила – чорні.

Господарі віддячили птахові, прилаштували на ясені колесо від воза, щоб він завжди був поруч із ними і виводив малят. Отож, якщо на хаті звиває гніздо лелека, то вірять, що в ній буде лад.

Білий лелека на старій тополі

Щовесни, щоліта, як сторож,стоїть.

Сюди приліта він не в гості, додому,

Він вічний для нас родовий оберіг.

Білий лелека на старій тополі

Нам весну дарує зі свого крила.

Він казка дитинства і мамина пісня,

Мій син у колисці і пам'ять свята.

Ведучий Птахи не тільки прикрашають наше життя, вони перші помічники людини у боротьбі проти шкідливих комах та гризунів. Їх здавна називають санітарами лісу та полів. Тому люди також повинні дбати про пернатих. Найважче птахам приходиться взимку, коли падає білий лапатий сніг і віють холодні вітри. Ви вже мабуть, знаєте, що деякі птахи відлітають у теплі краї, а інші, найсміливіші, залишаються зимувати. Зараз ми довідаємося, які це птахи, але для цього нам потрібно відгадати кілька загадок.

Маленький хлопчик у сірій свитинці

По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

***

Вірно людям я служу,
Їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю. (Дятел)
***

Усі в блакитнім піджаку, рожевій сорочці
У нас зимою по саду гуляють, як гості (Снігурі)

***

Стрекотуха білобока

Звуть усі її …(Сорока)

***

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.(Сова)

***
В хвойнім лісі я живу,
Там пісні співаю.
Шишки дуже я люблю,
З них зернятка маю.
В лісі я ще санітар,
А зовуть мене …(Шишкар)
 

Вікторина

1. Хто з птахів найважчий? (Страус – 90 кг)

 2. Хто з птахів найлегший? (Колібрі -1,5-2,5 г)

 3. Хто з птахів найшвидше літає? (Сапсан, стриж – 17 км/год.)

 4. Хто з птахів найглибше пірнає? (Пінгвін – 265м)

 5. Хто з птахів найбільш морозостійкий? (Качка, гуска – до 10 °С)

 6. Хто з птахів неперевершений співак? (Соловей)

 7. У кого з птахів найбільший розмах крил? (У південноамериканського кондора – 4,2м)

 8. У кого з птахів найдовший дзьоб? (У пелікана – 51 см)

 9. Чиє яйце найважче? (Страуса – 1500г)

 10. Чиє яйце найлегше? (Колібрі – 2 мг)

 11. Який птах є символом мудрості? (Сова)

Ведучий Всі ми є патріотами нашої країни, але де би ми не були по життю, завжди в серці залишається наша «мала» батьківщина. Ми звикли, що живемо у прекрасному мальвничому краї з багатою флорою і фауною, звикли чути красивий спів птахів, те що їх багато навколо нас… А  які вони –птахи, давайте познайомимося ближче.

Є у нас і сумна історія – Червона книга. А червоний колір, то сигнал тривоги, сигнал небезпеки. І записані на сторінках цієї книги всі рідкісні та  зникаючі види рослин і тварин. У Червону книгу України занесено 87 видів птахів.

1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція про охорону птахів, тому цей день – 1 квітня є Міжнародним днем птахів, але ми закликаємо вас пам’ятати про охорону птахів не тільки в цей день, а завжди.   

А зараз до вашої уваги відео презентація на тему «Птахи Червоної книги».

Фільм «Птахи Червоної книги».

Все на землі, все треба берегти:

І птаха, й звіра, і  оту травинку.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо врешті ти – лише її частинка.

Так, частка – невеличка і залежна –

Цю істину сприймай беззастережно.

Якщо береш, то треба віддавати,

Коли й надалі хочеш царювати.