Сценарій свята до Міжнародного дня рідної мови " Звучи, моя мово, гордо і чисто!"

                          Виховний захід  до Міжнародного дня рідної мови

                                      « Звучи, моя мово, гордо і чисто! »

                                                           для 5 класу

Ведуча 1.  Як нема без зірок небозводу,

                    Як блакиті без сонця нема,

                    Так і мови нема без народу,

                     І народу без мови нема.

Ведуча 2. Кожному у дар Божий дана мова. Саме завдяки їй ми можемо       порозумітися, висловити думки і почуття. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби минулого і сучасного. Українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’їна. Вона прекрасна і барвиста, наче веселка.                                                                   Щорічно  21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови.

Ведуча 1. Мова кожного народу

                   Неповторна і своя,

                  В ній гримлять громи в негоду,

                  В тиші – тьохкіт солов’я.

                  На своїй природній мові

                  І потоки гомонять,

                  Зелен – клени у діброві

                  По – кленовому шумлять.

                  Солов’їну, барвінкову,

                  Колосисту – навіки

                  Українську рідну мову

                  В дар дали мені батьки.

                  Берегти її, плекати

                  Буду всюди повсякчас,

                Бо ж єдина – так, як мати,

                Мова кожного із нас.

( Виходять троє учнів ):

1. Чи в радості, а чи в журбі

Ти поклонися знову й знову

Тому, хто виплекав тобі

Оцю співучу рідну мову.

Народ, що мову прикрашав,

Беріг від роду і до роду.

І в ній відбилася душа

Мого великого народу.

 

2. Люблю я пісню солов’їну,

В пшеничнім золоті поля.

Люблю я неньку Україну –

Це батьківська й моя земля!

Люблю я українську мову,

Що розквітає на вустах,

Бо наймиліше – рідне слово:

Воно із серця пророста!

 

3. Наче світла музика святкова,

Як весняна річечка жива,

Пробудилась українська мова,

Відродились батьківські слова.

Сад вишневий, хата, гай, криниця,

Шлях чумацький, голубі дощі…

Мов солодкі пахощі живиці,

Незбагненна радість на душі.

( Виходять четверо учнів ) :

1. Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть,

Як стягів красу малинову,

Як рідного неба блакить.

 

 

2. Як сонця безсмертного коло,

Що креслить у небі путі,

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті.

 

3. Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній, що треба нам, є,

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

 

4. Вона, як зоря світанкова,

Що сяє з небесних висот,

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

(  Звучить пісня )

( Виходять двоє учнів ):

1. Сію дитині

В серденько ласку.

Сійся – родися

Ніжне « будь ласка » ,

Вдячне « спасибі »,

« Вибач » тремтливе –

Слово у серці,

Як зернятко в ниві.

« Доброго ранку ! »,

« Світлої днини ! » -

Щедро даруй ти

Людям, дитино.

Мова барвиста,

Мова багата,

Рідна і тепла,

Як батьківська хата.

 

2. Учи, дитино, рідну мову,

Гордися нею і лелій,

А зрадити голубоньку чудову

Ти навіть в думці не посмій.

Молися нею юними устами,

Вона твоя, як серце і душа.

Вона від прадіда, від тата і від мами,

Вона – Шевченкова, Франкова, Куліша.

Люби її як матінку й природу,

Горнись до неї – ти ж бо її син!

Вона – безсмертя рідного народу,

Могутній, вічний України дзвін.

Ведуча 1.  Слово має надзвичайну силу. Воно може засмутити, образити, а може підтримати, окрилити. Воно може вилитись в чудову пісню, а може розвеселити, підняти настрій. В цьому можемо переконатись, коли послухаємо гуморески.

 

Учень:                                      Гумореска « Про пам'ять»

            Всім відомо, що у нас

            Пам'ять – просто вищий клас!

            Прочитаємо лиш вірша

            І повторимо ураз:

           « Їхав Ваня на коні,

            Вів собачку по стерні,

            А в цей час якраз бабуся

            Мила фікус на вікні».

           - Я завжди всім говорю,

           Що ніколи не зубрю,

           Що історію про Ваню

           Дуже легко повторю:

           « Їхав Ваня на вікні,

            Вів собачку по стерні,

            А в цей час зелений фікус

            Мив бабусю на коні ».

            -Ну, який же ти дивак,

            Тільки хвастатись мастак!

            Краще ти мене послухай,

            А було усе отак:

           « Їхав фікус на коні.

            Вів бабусю по стерні,

            А знайома нам собачка

            Мила Ваню на вікні».

Учень:                                   Гумореска « Що буде в Андріяна? »

            Гуляючи в дворі,

           Сказав Климко сестрі:

            -Ану не будь ледача

     І розв’яжи задачу:

     Степан та Андріян

     Ходили на баштан.

     Недовго там були,

     Сім динь собі взяли.

     Дві дині з’їв Степан,

     А решту – Андріян.

     Що буде в Андріяна?

     Подумай ти як слід…

     Сестричка хитрувато

     Поглянула на брата:

          -В жаднюги Андріяна

            Болітиме живіт!

Ведуча 2.     А ви, діти, добре знаєте рідну мову?  Зараз перевіримо. Почнемо з прислів’їв. Я читаю початок, а ви продовжіть:

• Слово - не горобець , (вилетить -  не спіймаєш ).
• Птицю пізнаєш по пір’ю,  ( а людину по мові ).
• Гостре словечко  ( коле сердечко ).
• Хто багато читає , ( той багато знає ).
• Праця людину годує, ( а лінь марнує ).
• Слова ласкаві, ( та думки лукаві ).
• Вік живи – ( вік учись ).
• Що посієш – ( те й пожнеш ).

Ведуча 1.    А чи добре ви знаєте фразеологізми? Поясніть значення деяких з них:

• Як сніг на голову ( раптово ).
• Замилювати очі ( обманювати ).
• Пекти раків ( червоніти ).
• Накивати п’ятами ( втекти ).
• Робити з мухи слона ( перебільшувати ).
• Дати гарбуза ( відмовити ).
• П’яте колесо до воза (щось зайве ).

Ведуча 2.     А зараз пригадайте антоніми. Підберіть їх до слів, які я вам запропоную:

• Холодний (гарячий ).
• Лінивий ( працьовитий ).
• Світлий ( темний ).
• Свіжий хліб ( черствий).
• Свіжа газета ( вчорашня, стара ).
• Присмерк ( світанок ).
• Всерйоз ( жартома )

Ведуча 1.     Любов народу до своєї мови знайшла відображення і у загадках. Пропоную відгадати загадки про розділові знаки:

       Злита з хвостиком ця крапка,

       Невелика, власне, лапка.

        Робить паузу, всім знайома.

        Як вона зоветься?  ( Кома )

 

        Він після речення, цитати

        Вмостився, схожий на гачок.

        Всіх нас примушує питати,

        А сам ні пари з вуст – мовчок. (Знак питання )

 

       Маленька, менша від мачини,

       Ні з ким не стану на борню,

       А при читанні, коли треба,

       Й людини мову я спиню. ( Крапка )

 

Ведуча 2.    Молодці!  Знаєте рідну мову.  Але є люди, які її цураються, зневажають.  Ось як героїня гуморески Павла Глазового.

Учень :                               Гумореска « Кухлик »

                Дід приїхав із села, ходить по столиці.

                Має гроші – не мина жодної крамниці.

                Попросив він:

               -Покажіть кухлик той, що з краю –

                Продавщиця:

               -Что? Чево? Я нє панімаю.

                Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.

               -Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.

                Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:

               -На Вкраїні живете й не знаєте мови.

                 Продавщиця теж була гостра та бідова.

                -У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.

                 І сказав їй мудрий дід:

               -Цим пишатися не слід,

                Бо якраз така біда в моєї корови:

                Має, бідна, язика і не знає мови.

 

Учень:    Як парость виноградної лози

                Плекайте мову. Пильно й ненастанно

                Політь бур’ян. Чистіша від сльози

                Вона хай буде. Вірно і слухняно

                Нехай вона щоразу служить вам,

                Хоч і живе своїм живим життям.

                Прислухайся, як океан співає –

                Народ говорить. І любов, і гнів

                У тому гомоні морськім.Немає

                Мудріших, ніж народ учителів.

                У нього кожне слово – це перлина,

                Це праця, це натхнення, це людина.

                Не бійтесь заглядати у словник,

                Це пишний яр. А не сумне провалля,

                Збирайте як розумний садівник

                Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

                Не майте гніву до моїх порад

                І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Ведуча1. Не засмічуйте мову, підіймайте її на найвищу висоту. Не будьте схожими на героя вірша Дмитра Білоуса.

Учень:      Дмитро Білоус « Що значить слово « значить»

                  Федько, розумна голова,

                  А робить все недбало.

                  Крізь зуби цідить він слова,

                  Говорить як попало.

                                Як тільки двоє – троє слів –

                                Одразу: значить, значить.

                                І вже не раз таке він плів,

                                Що важко розтлумачить.

                   Вже скільки з ним було розмов –

                   Старання друзів марні.

                   Федько вживає знов і знов

                   Слова паразитарні.

                                  Раз на запитання просте –

                                  Що значить слово «значить» ? –

                                  Сказав: це значить, значить те,

                                   Що слово « значить» значить!

                     Потішив він своїх дружків

                     ( Ой Федя бідолашний! )

                     Сміявся з ними й брат Федьків,

                     Армієць учорашній.

                                     Хоч трохи й сором за Федька,

                                     Та як з халепи вийти?

                                     Заводить мову здалека:

                                    - І хлопець не дурний ти.

           Та ба ! Вчепивсь в одне слівце –

           Не контролюєш мови.

           А що по суті значить це?

           Лінивство розумове!

Ведуча 1 : А чи знаєте ви, що українська мова входить до трійки найкрасивіших мов у світі? Наймилозвучнішими мовами визнано італійську, французьку та італійську.

Ведуча 2 : Найчастіше вживаною літерою в українській абетці є літера П. З неї починається найбільша кількість слів. Найменш вживана – Ф.

Ведуча 1 : Найбільшу кількість синонімів має слово « бити». Аж 47!

Ведуча 2 : У світі існує понад 7 000 тисяч мов. Українська мова є однією з найпоширеніших мов у світі . За кількістю носіїв займає 26 місце.

Ведуча 1 : Словник української мови має 11 томів. В ньому подано і витлумачено 134 000 слів. Це наш найбільший національний скарб.

Учень:                          Яка ж багата рідна мова!

                                      Який чарівний світ у ній!

                                      Вона барвиста і чудова,

                                      І нищити її не смій!

                                      В ній стільки слів, що й не збагнути,

                                      І приказок, і порівнянь.

                                      А мову, знаючи, здобути

                                      Ти можеш просто безліч знань.

                                      Тож мову вчи і прислухайся

                                      До того, як вона звучить.

                                      І розмовляти так старайся,

                                      Щоб всім хотілось її вчить.

                                       Вона ж у нас така багата,

                                       Така чарівна, як весна.

                                       І нею можна все сказати,

                                       І найрідніша нам вона!

Ведуча 1 : Мово рідна, ти бездонна криниця мудрості народної, невичерпне джерело багатства. І хто припаде до твого джерела, той стає мудрим і багатим як сама українська земля.

Ведуча 2 : Звучи, моя мово, гордо і чисто! Лети над землею крилато, милуй душі і звеселяй наші серця. Ти достойна того, щоб слухав тебе весь світ!

                                     (  Звучить пісня)

Всі учасники виходять на сцену

Учень:                       Не цурайтесь, люди, мови,

                                    Не цурайтесь роду.

                                    Як зачахне рідне слово,

                                    Не буде народу.

Учень :                      Обіцяєм: Рідну Мову –

                                    І співучу, й барвінкову

                                    Будем завжди шанувати,           

                                    Щоб почули – пам’ятати.

                                    Ти – як зірка світанкова:

                                    українська наша мово ( всі разом).

          

 

 

 

 

 

•  
•