Урок-вікторина до Дня української писемності та мови

 

 

 

 

 

 

 

Урок-вікторина з елементами національно-патріотичного виховання

« Україна – це ми»

Підготував: вчитель української мови

 та літератури Осадчук Д.А.

 

 

 

 

Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді, ідентифікаційним кодом нації. Розуміння учнями процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму.

У формуванні національної свідомості не можна оминати проблеми мови та мовлення. Учнівська молодь має усвідомити, що без оволодіння державною мовою неможливо стати  повноцінним громадянином своєї держави, патріотом України та й просто інтелігентною людиною, кваліфікованим спеціалістом будь-якої галузі господарства.

Українська мова як навчальний предмет несе надзвичайно високу пізнавальну цінність: прищеплення почуття любові до рідної мови, осмислення загальнолюдських цінностей, виховання особистості з високим почуттям патріотизму. Для досягнення цих цілей у змісті української мови можна використовувати такий матеріал, як                    «Загальні відомості про мову»  та дидактичний матеріал: вправи, диктанти, твори та ін. 

Любов до рідної мови – один із проявів патріотизму.

Розуміння учнями процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму.

Виховання громадянськості й патріотизму виявляється через любов до своєї країни, відданість їй, в усвідомленому бажанні та готовності стати на захист Вітчизни за прикладом своїх предків. Гарною підмогою в цьому є правильний підбір дидактичного матеріалу. У процесі проведення навчальних диктантів, переказів можна запропонувати учням визначити основну думку тексту, акцентувати увагу на тих думках, почуттях, які формують патріотизм і громадянськість.

  Розумінню ментальності рідного народу, вихованню поваги до його мудрості, спостережливості, дотепності сприяє збагачення учнівського словника витвореними попередніми поколіннями колоритними фразеологічними одиницями. 

          Учні добре сприймають і легко запам’ятовують народні прислів’я патріотичного змісту: «Без Батьківщини нещасна людина», «Вітчизни не діліть, краще землю захистіть», «Собором ворога поборем», «Краще загину, ніж зраджу батьківщину», «Коли хата горить, хазяї не сваряться», «Нема без кореня рослини, а людей без батьківщини».

 Особливий вплив здійснюють на учнів козацькі прислів’я, які увиразнюють особливості національного характеру українців: «Козача потилиця ворогам не хилиться»,  «У бою козак береже не життя, а честь», «Не журися, козаче, нехай ворог плаче»! «Козацькому роду нема переводу». «Береженого Бог береже, а козака шабля стереже».

 

 

 

 

 

Мета заходу:  вдосконалювати навички учнів, формувати усне і писемне мовлення школярів, збагачувати їхній словниковий запас;

розвивати  розумові та мовленнєві здібності дітей, їхнє мислення, пам'ять, увагу, спостережливість, кмітливість;

виховувати патріотизм, любов до української мови, до рідного краю, повагу до народної мудрості, почуття колективізму, згуртованості, відповідальності за спільну справу.             

Форма проведення: вікторина.

Обладнання: комп’ютер, скринька з прислів’ями, конверти із завданнями, вислови про мову; музичний супровід.

Науково-популярна і методична література:

•                  Федоренко В. Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.—424 с.
•                  Макаренко О. В. Фразеологія. Лінгвістичні ігри, творчі завдання //

Вивчаємо українську мову та літературу.—2006.—№19—21.

 

ХІД ЗАХОДУ

І. Вступна частина.

(Звучить запис пісні «Рідна мова»)

Добрий день, любі учні.

•                  Сьогоднішня зустріч присвячена рідній українській мові. Саме тій мові, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо. Адже, однією із найчисленніших мов слов'янського походження є саме українська мова, мова України, українського народу, наша рідна мова!
•                  Я вітаю вас на нашому заході з нагоди Дня української писемності та мови, яке ми відзначатимемо завтра, 9 листопада.

  Тому 9 листопада 1997 року Президент України Леонід Кучма видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця».

О слово рідне!

Пращура молитво,

Громи Перуна, Велеса поля,

Софія Київська — творіння Ярослава —

Слов’яномовна, праведна земля!

 

O слово рідне!

Подарунок мами,

I пісня ніжна, і розрада нам.

Я всім на світі з вами поділюся,

Та слова рідного нікому не віддам.

 

Клас ділиться на дві команди. В кожній команді обираємо капітана.

Сьогодні ви покажете свої знання, уміння, навички, ерудицію та кмітливість.

Команди, до гри готові?

 

Конкурс І «СЛОВНИКАР»

 

Ваше завдання скласти якомога більше слів з обраного:

ЛИСТОНОША, КАЛЕНДАР, МИЛОЗВУЧНІСТЬ, ЛІТЕРАТУРА, УКРАЇНКА

 

2. «Народ скаже, як зав’яже»

Ваше завдання: продовжити прислів’я.

Наприклад,  слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

1.Праця годує …(а лінь марнує).

2.Хто не робить…(той не їсть).

3.Куй залізо…(поки гаряче).

4.Що посієш…(те й пожнеш).

5.Зробив діло…(гуляй сміло).

6. Вовків боятися…(в ліс не ходити).

7.Дарованому коневі…(в зуби не заглядають).

8.Вік живи…(вік учись).

9.Під лежачий камінь…(вода не тече).

10.Сім раз відмір…(раз відріж).

11.Краще синиця в руках…(ніж журавель у небі).

12.Не одежа красить людину…(а добрі діла).

13.Слово – не горобець…(вилетить – не впіймаєш).

14.З ким поведешся…(того й наберешся).

15.Хочеш їсти калачі…(не сиди на печі).

16. Від теплого слова і… (крига розтане).

17. Без верби і калини …(нема України).

18. Книга вчить, як …(на світі жить).

19. Не знаючи броду, … (не лізь у воду).

20. Нових друзів май, а старих … (не забувай).

21. Шабля ранить тіло, а … (слово — душу).

 

3. Мовне асорті

1. Скільки букв в українському алфавіті? (33)

2. Скільки голосних в українській мові? (6)

3. Який знак в українській мові не є розділовим? (Дефіс, апостроф)

4. Назвіть останній відмінок української мови. (Клична форма)

5. Поставте займенник «себе» в Н.в. (Немає Н.в.)

6. Назвіть останній відмінок української мови. (Клична форма)

7. Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових частин?

 (Вигук)

8. Скільки звуків у слові «кущ»?(4)

9. Державна мова України?( українська)

10. Яка буква в українській мові не має відповідного звуку? (Ь)

11. Рід іменника «сирота».(Спільний)

12. Займенник з однієї букви (Я).

13. Остання буква у слові шістдесят (т).

14. Префікс у слові прекрасний (пре-).

15. Частина мови слова «зошит» (іменник).

16. Страва з вареної крупи (каша)

17. Частина мови, яка називає ознаку (прикметник).

18. Знак у кінці питального речення (?).

19. Слова з протилежним значенням (антоніми).

20. Слова, близькі за значенням (синоніми).

21. Остання літера алфавіту (я).

22. Числівник сорок в місцевому відмінку? (сорока

23. Головні члени речення. (Підмет і присудок)

24. Другорядний член речення, що відповідає на питання непрямих відмінків. (Додаток)

25. Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його? (Займенник)

26. Чуже мовлення, передане дослівно. (Пряма мова)

27. Поставте у кличний відмінок слово «юнак» (Юначе!)

28. Перша буква у власній назві (велика).

29. Скільки -н- у слові незрівнянний (чотири).

30. Назвіть знак, що позначає тверду, роздільну вимову на межі приголосного і голосного. (Апостроф)

31. Що вивчає розділ про мову «Морфологія»? (Частини мови)

32. Скільки складів у слові грамотний? Назвіть їх. (3, гра-мот-ний)

33. Розділ науки, який вивчає звуки. (Фонетика)

34. Поставте дієслово «вигукувати» у наказовий спосіб. (Вигукуй)

35. Який знак ставиться в кінці розповідного речення? (крапка)

36. Частина слова перед коренем? (префікс)

37. Розмова двох осіб? (діалог)

38. Народнообрядова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай (веснянка)

39. Назвіть слова з префіксом прі -. (Прізвисько, прірва, прізвище)

40. Поставте іменник «мати» у З.в. (Матір)

41. Всі види невіршованої мови художніх творів. (Проза)

42. Як називаються літери, що записані у певному порядку? (алфавіт)

43. Скільки звуків у слові «ходжу»? (4)

44. Частина слова без закінчення. (Основа слова)

45. Український народний танець? (гопак).

46. Назва якої країни вміщує 2 займенники по краях, а в середині назва маленької конячки? (Японія).

47. Слова, що мають багато значень? ( багатозначні)

48. Слова, що мають спільний корінь? ( спільнокореневі)

49. Прикраси з перлів, коралів, які носять жінки на шиї (намисто)

50. Словник, з якого дізнаємося значення слова? (тлумачний)

51. Старовинна обрядова новорічна пісня, що виконується 31 грудня та 1 січня за старим стилем (щедрівка)

52. Квіти, листя, гілки, сплетені в коло, яким зазвичай прикрашають голову дівчата (вінок)

53. Спосіб числення днів у році, а також таблиця з переліком усіх днів року (календар)

54. Що означає фразеологізм крутити носом? (вередувати)

55. Що означає фразеологізм пустити півня? (підпалити)

56. Чи відбувається спрощення у слові кістлявий? (ні)

57. Скільки глухих звуків у слові копито? (3, [к], [п], [т])

58. До якої відміни належить іменник мати? (до третьої)

59. Якого часу дієслово працюю? (теперішнього)

60. Який дзвінкий звук відповідає глухому [с]? ([з])

61 Якого часу дієслово йтиму? (майбутнього)

62. Розмальоване яйце (писанка)

 

4. Найрозумніший

Складіть і запишіть з поданих слів прислів’я:

Умій вчасно сказати і вчасно змовчати

Хліб бережи на обід, а слово – на відповідь

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше

Маленька праця краща за велике безділля

Людина без друзів – як пташка без крил

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже

 

Так, наша мова має ще безліч таємниць та секретів.

 

 

5. Загадки

1. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. (Книга).

2. Два пани наділи одні штани. (Ножиці).

 

3. Що іде, не рухаючись із місця? (Час).

4. Мовчить, а сто дурнів навчить (Книга).

 

5. Своїх очей не маю, а іншим бачити допомагаю (Окуляри).

6. Не вмію читати, а весь вік пишу (Ручка).

 

Мовні шаради:

1. Префікс від слова перенести, корінь від слова казати (Переказ).

2. Корінь від слова квітка, суфікс від слова вудочка, закінчення від слова зірка (Квіточка).

3. Як з упертої свійської тварини зробити птаха? ([с] [р]; осел — орел).

4. Який молочний продукт стане злаком, якщо прочитати його справа наліво? (сир)

 

6. «Крученики»

Від команди обирається один учасник, саме вони змагатимуться у швидкості вимови скоромовок.

Босий хлопець сіно косить,

Роса росить ноги босі.

 

Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.

 

Дзижчить над житом жвавий жук,

Бо жовтий він вдягнув кожух.

 

Жовтий жук купив жилет,

Джемпер, джинси та жакет.

 

Летів горобець через безверхий хлівець.

Ніс четверик гороху, без червотоку,

Без червоточини, без почервоточини.

 

Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.

 

Галасливі ґави й галки

В гусенят взяли скакалки.

Гусенята їм ґелґочуть,

Що й вони скакати хочуть.

 

7. _______________

Проставте наголос у словах:

Дрова, ім’я, кілометр, завдáння, кулінáрія, рукóпис, бюлетЕнь, вимОга, вимОва, вИпадок, вітчИм, горошИна, грОшей, дІтьми, дочкА (але дОнька), діалОг, каталОг, кропивА, кУрятина, ненАвидіти (ненАвисть, ненАвисний), Олень, перЕпис, псевдонІм, рАзом, серЕдина, спИна, цемЕнт, цЕнтнер, чорнОслив.

Слова з подвійним наголосом:алфаві'т — алфа'віт, весняни'й — весня'ний, доповіда'ч — допові'дач, завжди'— за'вжди, до'говору — догово'ру, жа'лібний — жалібни'й, м 'я'зовий — м 'язови'й, пе'рвісний — перві'сний,переста'рок — пере'старок, по'милка — поми'лка, прости'й —про'стий, та'кож —тако'ж.

 

 

Де потрібно, вставте пропущені літери або знаки (апостроф чи дефіс):

Прої_зний, шіс_надцять, уман_ський, здоров_я, св_ято, жовто_гарячий, кіс_лявий,

кін_чик, маркв_яний, жмен_ці, черв_як, тиж_невий, балас_ний, збіж_я,

знан_я, сміє_я, таріл_ці, студен_ський, пір_я, моркв_яний, сіл_ський.

 

Гумореска «Кухлик»

 

Дід приїхав із села,ходить по столиці.

Має гроші – не мина жодної крамниці,

Попросив він: «Покажіть кухлик, той, що скраю.»

Продавщиця: «Што? Чєго? Я нє понімаю?!»

Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.

– Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв, і насупив брови:

В Україні живете й не знаєте мови…

Продавщиця теж була гостра і бідова.

У мєня єсть свой язик, ні к чєму мнє мова!

І сказав їй мудрий дід:

«Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда в моєї корови:

має бідна язика і не знає мови!»

 

9 Конкурс «Пантоміма»

Від команди обирається по 2 учасники. Один з них за допомогою жестів показує зміст даних фразеологізмів. Команда відгадує фразеологізми і пояснює.

Наприклад: На лобі написано.

Надувати губи

Водити за носа

Гладити по голівці

Зуб на зуб не попадає

Ламати голову

Води в рот набрати

Дивитись крізь пальці

Втерти носа

Гребти гроші лопатою

Лазити рачки

Розкидатися грошима

 

• Настав час висловити  підвести підсумок нашої вікторини — назвати команду-переможця.

 

Віктор Баранов «Українці мої»

 

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці,

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми перестали гордитись, що ми українці?

 

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,

І що ми на Вкраїні таки український народ,

А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.

 

І що хміль наш у пісні, а не в барилах вина,

І що щедрість у серці, не в магазинних вітринах,

І що є у нас мова, і що українська вона,

Без якої наш край - територія, а не Вкраїна.

 

Я до себе кажу і до кожного з вас говорю,

Говорімо усі, хоч ми добре навчились мовчати.

Запитаймо у себе: відколи, з якої пори

Почали українці себе у собі забувати?

 

Можна жити «хохлом», і не згіркне від того хлібина.

Тільки хто ж колись небо прихилить до ваших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?!

Українці мої, дай вам, Боже, і щастя, і сил!