Сценарій свята "Казка в гості йде до нас"

                                 Заходить Дідусь-казкар:
Добрий день, дорогі школярі й школярчата!
зі святом казки дозвольте усіх привітати,
У гості до казки усіх запросити,
Щоб зуміли в житті ви добро лиш творити.
Бабуся моя вже старенькою стала,
В дорозі стомилась, спочити зосталась.
Щоб не довелося її нам чекати,
Я хочу без неї вам казку почати.
  У дрімучому лісі між дубів і звірят
  Проживав у хатині дід старенький – Їжак.
  Підтоптався небога, й тут – зима до воріт,
  А у нього в коморі ні грибів, ні чобіт.
  Зажурився їжак наш, тихо сів на пеньок.
  Аж тут гульк – під ногами грошей цілий жмуток.

Їжак: Де взялися тут гроші?
           Поки теплі ще дні
          Піду в ліс, може, куплю
          Яблук, груш і грибів.
Іде лісом собі, шкандибає, раптом бачить – там білка стрибає.
Їжак:Ой ти, білочко, мила, хороша
           А чи бачиш – у мене є гроші.
           Ти продай мені в’язку грибів -
           Назбирать я вже сам не зумів,
          Бо спина болить, добре не бачу.
           Пожалій же ти старість їжачу
.Ну а білка прудкою була – скік та скік у дупло – і нема.
Аж виносить шнурочок грибочків, посміхається щиро до гостя.
Білка: Ось грибочки, їжаче, смакуйте,
             А за плату зовсім не турбуйтесь,
            Ви собі черевики купіть
            І зимою здорові ходіть.
 

Їжак:От спасибі, білчатко маленьке,
            Зоставайся і ти здоровеньке.
           Ось і їжа, і гроші в руці -
            Не страшні вже морози мені.
           Треба йти черевики купити
  щоб узимку було в чім ходити.
Раптом бачить – сидить Ворон – швець
                            Він на руки усі молодець.
Їжак: Добрий день тобі, Ворон хороший!
          А чи бачиш – у мене є гроші.
          Ти продай черевики  мені -
          Стали мерзнути ноги мої.
          Чобітки старі, підтоптались.
          Ти продай, коли зайві зостались.
Ворон:Що ти, друже, старенький їжаче,
              Ти в ліску був завжди не ледачий.
              Черевики мої ти візьми,
              Ну а гроші собі збережи.
Їжак: От спасибі, а де ж подіть гроші, коли в лісі усі ви хороші?
Ворон:Якщо хочеш, шкарпетки купи.
    Будь здоровий, іще приходи.

Йде щасливий старенький їжак,
Є і їжа, взуття, а відтак
Ще б шкарпетки тепленькі купити,
Щоб холоднії ноги зігріти.

Раптом стрівся Павук на стежині,
А у нього в великій торбині
і шкарпетки, і шарфик, й шапки -
Різні речі на різні смаки.
 

Їжак:
Добрий день тобі, друже Павуче,
Як живеш ти у лісі дрімучім?
Павук:
Я із спицями завше гуляю,
теплі речі для звірів сплітаю
Їжак:
Ти продай лиш шкарпетки мені
Дам я гроші тобі чималі.
Павук:
Що ти ,друже мій давній, хороший
Та не братиму з тебе я грошей.
Ось і шарфик м’який, і шкарпетки,
Хай узимку тобі буде тепло.
Їжак:
Поклонився Їжак Павукові,
От спасибі, які ви чудові!
Ви до мене взимку завітайте,
Їжакових воріт не минайте.

Йде старенький додому, радіє,
А душа його знов молодіє.
Стали гроші йому не потрібні,
Бо у нього є друзі всі вірні.
Їжак:
Ясне сонечко щире, тобі я скажу:
я ці гроші отут на пеньочку кладу.
Ти піди, пошукай, хто убого живе,
Хай ці гроші собі в допомогу візьме.

І пішов наш Їжак у хатину спочить.
А ви, діточки, тихше, його не будіть.
Хай спочине , старенький, він вік натрудивсь
А за працю свою – і гостинців доживсь.
От вам казка моя, є початок й кінець.
Хто так вік проживе, той буде молодець!
Дідусь-казкар:Любі друзі! Чи задумувались ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки? А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ. Казки упродовж віків були й залишаються чарівними провідниками доброти й милосердя.
   Перегорнувши сторінки улюблених казок, ви розумієте, що казки – то наші великі вчителі, що спочатку виховують, а вже потім розважають. У казках народ завжди цінує людину. Яка вона: добра чи зла правдива чи підступна, що несе своїм існуванням іншим людям.
   Дивно,  а Бабусі-казки все ще немає, давайте покличемо її гуртом.
Діти:Бабусю-Казко, ідіть до нас!
                                 Входить дівчина з торбинкою за плечима.
Дідусь-Казкар: Ти хто така?Тебе ж ніхто не кликав.
Дівчина: Я – Бабусина онучка. Вона передала вам ось цю торбинку і сказала, що в ній є різні загублені речі з казок. Якщо діти правильно відгадають загадки, то прийде бабуся  і поведе їх у свою казкову країну.
Казкар: От маємо мороку. Та нічого не поробиш. Давайте, діти, заглянемо у торбинку і відгадаємо бабусині загадки.Дістає з торбинки предмети:
Рукавичка, колосок, золоте яєчко, дзеркальце, червона шапочка, троянда, жмут соломи, рибка, шкаралупа від горіха
Казкар (заглядає в торбу): Ніби нема вже нічого. Добре, що відгадали, молодці! Тепер гукаємо: «Казко, прийди!»
Діти  Казко! Казко!
Казкар: Не йде! Може, ми для неї пісню заспіваємо?
              (прислухається) Не йде! Що за біда? А, може, щось у торбі залишилось? (засунув руку). Ой, щось колеться (витягує булаву). Ану, мерщій, відгадайте, з якої казки цей предмет? В якій казці герой переміг змія? Так, це казка « Котигорошко». Ну а тепер, друзі, казка обов’язково до нас завітає.

Учні кажуть слова:
1)Хто під дверима стука,
Розсипає дрібно звуки?
Може, це із поля вітер
Об задвірок чобіт витер?
Може, клен скрипить і злиться
Зимно кленові без листя.

2)Чи на нічку хуртовина
Настеля собі перину?
Чи морозець біля брами
Пританцьовує ногами?
Ні, то казка в білий вечір
Стука в двері до малечі.

3)Я вітаю в залі всіх
І великих, і малих.
Відкладіть усі ви справи,
Балачки й пусті забави.
Зручно сядьте ви, будь ласка,
Бо прийшла у гості казка.
                                                Казка (заходить)
Вітаю вас, дорослі і малі,
Від всіх казок низенький вам уклін.
Я – казка мудра. Хочу вам сказати,
Що кожен з вас мене повинен знати,
Бо, кажуть, казка вчить на світі жити
Та правду й волю завжди боронити.
Добрий день, діти. Чи тут проходить свято казки? Чи тут на мене чекають?
Діти: Так!
 

Казка: Дякую, що запросили мене на свято. До вас я прийшла з далеких доріг. Ви всі мене добре знаєте. Я приходжу до вас із самого народження. Маленькими ви слухали мене із вуст матусі. А відколи навчились читати, казки читаєте самі. Сьогодні я прийшла до вас не одна, а із своїми друзями казковими героями.
                                                 (Стук у двері)
Казка: Хто це стукає до нас?
Зайчик: Добрий день, любі дітки! Дуже в багатьох казках я побував, а от у школі ще не був.
Казка: добре зробив, що завітав на наше свято. Ми тобі дуже раді. А з яких же ти казок прийшов до нас?

Зайчик.Не скажу, відгадайте. (діти відгадують, в яких казках є героєм Зайчик).
Зайчик:Молодці. Ви, діти, справжні знавці казок. А я прийшов до вас із важливим дорученням. У мене для вас є сюрприз. Це телеграми.
Казка:Цікаво, а хто ж їх надіслав?
Зайчик:А вони без підписів.
Казка:Дай, Зайчику, я прочитаю, а діти нехай відгадають, від кого вони надійшли.
(казка читає телеграми)

Телеграма 1: На свято не прибудемо. Ніяк не витягнемо ріпку. 
Телеграма 2: З’їв шестеро козенят. Болить живіт . Прибути не можу.
Телеграма № 3:Прийти не зможемо. Півника вкрали.
Телеграма №4: Від діда і від баби втік, а лисичка не відпускає .
Телеграма№ 5:Купила самовар, запрошую до себе на чай.
Телеграма №6: Прибути не можу, зобов’язалась перемити весь свій брудний посуд.
Телеграма №7 У гості не приїду, мотор барахлить.
Телеграма №8.Хвіст знайшли, плакати перестав.
Телеграма №9. Дорогі дівчата, дорогі хлоп’ята, я так поспішав на ваше свято, але із Змієм Гориничем щойно бився, тому трошечки запізнився.
Телеграма №10. Зі святом вас вітаю, до вас у гості обов’язково завітаю, надсилаю телеграму і усіх вас благаю: знайдіть мій черевичок.

Казка: Причини поважні, і тому не змогли герої казок з’явитися до нас. Але сьогодні до нас прийшли герої іншої казки, називається вона «Гарбузова каша».
                       

                             Інсценізація казки «Гарбузова каша»
Зайчик: Дуже гарна і повчальна казка. Давайте поаплодуємо її виконавцям.
КазкаНу а зараз, Зайчику, ти повинен виконати завдання, яке підготували для тебе наші дітки. І за це ти отримаєш смачну солодку морквинку. Завдання буде досить легким. Діти намалювали ілюстрації, а ти повинен впізнати героїв і назвати казку.
                 Демонструються ілюстрації до казок, Зайчик відгадує.
Зайчик: Дякую вам ,дітки, за прекрасне свято, за те, що читаєте багато казок. Але мені уже час в дорогу, маю багато справ.
Казка: До побачення, Зайчику, для тебе і для всіх наших гостей прозвучить зараз пісня.

                               (звучить пісня на мелодію пісні «Друг»)
Без казок нам важко жить(двічі)
Сумно всім щоразу,
А лиш казка прийде вмить(двічі)
Веселіш одразу.
Приспів: Що нам дощ, що нам сніг
Коли казка кличе всіх
Коли герої в нас в гостях.
Будем з книгою дружить(двічі)
І любити школу.
Будем лиш добро творить,(двічі)
Ну а зла ніколи.
  приспів.(стук у двері)
Казка: хтось із казкових герої хоче до нас в гості завітати.
(заходить Баба Яга)
Баба Яга:Я Баба яга, Кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я!Оце літала-літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється. Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я теж не хочу залишатися в стороні, бо дуже люблю казки, особливо із своєю участю. А ще я дуже люблю казочку про отого кругленького, м’якенького, рум’яненького, смачненького, ну як же його звати?
Діти відгадують: Колобок!
 

Баба яга:от і гарно, от і чудово! Я думала, що ви нічого не знаєте…А читати ви вмієте?А я вмію! І зараз я вам пропоную подивитись казочку, у якій мене читати навчили.

                    (інсценізація казки «Як Баба Яга читати навчилася»)

Баба Яга:А зараз ми проведемо конкурс «Намалюй Колобка». Для цього мені потрібно обрати трьох учасників. Раз, два, три, Колобка малюєш ти!
(учасники із заплющеними очима малюють Колобка. Перед цим їх тричі повертають навколо себе. Визначається найкращий малюнок, Баба Яга нагороджує переможця.
Баба Яга: Молодці, дітки.Я б рада з вами тут залишитись і ще повеселитись, але ж ви знаєте, що я вже жінка заміжня, заклопотана, треба поспішати Кощеюсці обід приготувати, він у мене такий худенький, такий бліденький! До побачення, я полетіла! До нових зустрічей!

Звучить пісня із кінофільму «Попелюшка». Заходить Попелюшка.
Попелюшка:Мачуха і сестри поїхали на бал. Кілька ночей шила я їм святкове вбрання. Мені ніколи не потрапити до королівського палацу, а так хочеться! Я танцювала б краще за всіх!Але в мене немає ні гарного вбрання, ні черевичків. Зате я маю на цілу ніч роботу: і в хаті прибрати, і крупи перебрати, і троянди пересадити, і їсти наварити, і посуд перемити. Бо я ж Попелюшка! І живу я в чарівній Країні Казок. Настане час, і я обов’язково буду веселитися на королівському балу.

                                     (звертається до Казки)
Ваша величносте, а ви знаєте, яке лихо нас спіткало? Багато дітей сьогодні не люблять читати. Закинули книжки до старих шаф. Діти стали схожі на маленьких старих, що весь час сидять перед екраном телевізорів та комп’ютерів. Їм байдуже, хто переможе – добро чи зло. Діти нині віддали перевагу комп’ютерним іграм, а стару добру казку забули.
Казка: Діти, не забувайте казок. Читайте їх. Адже в них стільки добра і радості. Нумо ще раз згадаємо казки і героїв, які живуть у них. зараз проведемо гру «Назви зайве» Ви повинні назвати героя або предмет, які є зайвими в казці. Будь ласка, Попелюшко, проводь гру.

«Бременські музиканти»: Віслюк, Собака, Кіт, Півень, Олень.
«Снігова королева»:Маленька Розбійниця, чарівне дзеркало троля, кришталевий черевичок, Герда, бабуся-квітникарка.
«Мауглі»: Балу, Багіра,  Шер-Хан, Віслюк, Акела.
«Попелюшка»: фея, мачуха, принц, отруєне яблуко.
«Дикі лебеді»: Еліза, зла мачуха, брати лебеді, Змій Горинич.
«Кіт у чоботях»: батько-мірошник з синами, кіт, чарівне дзеркало, граф.
«Дюймовочка»: шкаралупа від горішка, ластівка, принц, сорока, кріт.

Попелюшка: дорогі діти, я дуже рада, що ви так гарно впорались, але мені треба поспішати, скоро мачуха з дочками повернуться додому.

Звучить мелодія пісні про Карлсона.

                                                      Заходить Карлсон:
Я з доброї казки до вас завітав,
Мене кожний, мабуть, упізнав
Я вродливий, розумний, у міру товстенький,
У повному розквіті сил.
Казка: Діти, чи впізнали ви, хто до нас прилетів?
Діти: Карлсон.
Карлсон:
Так, я Карлсон, що живе на даху. Мій найкращий друг – Малюк. Що я найбільше люблю? Правильно. Поїсти смачно. Сьогодні я дуже голодний, бо облетів півсвіту, щоб допомогти королеві Казці. Не знайшов ні торта, ні вареника. А вранці з’їв тільки 20 булок, 20 котлет, 20 пиріжків і 10 банок вишневого варення. У вас часом немає нічого смачненького? Як ні, то я полетів далі. (пригощає Казка цукерками). Ну добре, я залишуся трошки на вашому святі, дуже смачні у вас цукерки. Давайте будемо розважатися, я хочу, щоб було весело . ось, дорога  Казко, я  з Малюком підготував для дітей гру, але читайте ви, бо страшенно не люблю читати, нудьга та й годі!
Казка: Що ж, подивимось, який цікавий конкурс запропонував наш добрий друг Карлсон. Читає:
Казкові герої потрапили на казковий ярмарок. Яку річ кожному з них необхідно придбати?
Вінні Пуху –мед;
крокодилу Гені – нову гармошку;
Буратіно – золотий ключик;
Лисичці Сестричці – курочку;
Бабі Язі – сучасний літальний апарат;
Елізі –кропиву;
Старенькому дідусю –рукавичку;
Падчірці із «Дванадцяти місяців» - перстень;
Карлсон - варення.
Попелюшці – туфельку.
Червоній Шапочці – кошик з пиріжками.
Казка: Настав час повернутися із чарівної країни казок, а мені час до свого королівства. А ввечері, коли будете лягати спати, ми знову зустрінемось.
Ось і закінчується наше свято
до побачення, любі внучата
Ви у школі учіться завзято
Казочки неодмінно читайте
Нам малюнки свої надсилайте.
Казкар:
Прощавайте, хлоп’ята й дівчата
Як запросите казку у хату,
Ми з бабусею радо прийдемо
В гості казку до вас приведемо.
Ми зустрілися у казці,
Щоб у цю чудову мить
зрозуміти, як прекрасно
Нам на світі білім жить.
Хай мине дитинство наше у маєві літ
Не забудеться ніколи казки дивосвіт.\

Казка
Від народної духовної скарбниці
Відвертатись не годиться
У ній душі твоїй надія та розмай
Тому її торкнутись поспішай!
І ти відчуєш подих тих часів
Коли твій давній мудрий предок жив.
Про що він мріяв і чого хотів,
Про це він казку, пісню залишив.
                         Пісня