Сценарій свята «Пісні, опалені війною»
Мета. Ознайомлення учнів з подіями Другої Світової війни в Україні, прикладами героїзму народу в боротьбі з ворогом, виховання почуття патріотизму, любові до своєї землі, усвідомлення уроків життя в процесі нерозривного зв’язку поколінь.
Обладнання, проектор, ноутбук, квіти, маки, плакати
Перебіг заходу
Звучить фрагмент пісні «Журавлі» на фоні
Ведучий 1
У минуле – все далі і далі відходить війна,
Пам’ять тихо горта сторінки…
Обеліски… На них – імена, імена…
І роки, і зірки, і вінки…
Ведучий 2
Єдині нев’янучі вінки – це вінки нашої Пам’яті. Приторкнеться чиясь небайдужа душа до цих поетичних рядків і спалахне в ній полум’я Пам’яті. І збентежить серце. І нагадає, хто ми, чиї ми діти, чиї онуки. Нагадає про дідів і прадідів, які грудьми стали проти шквалу війни, щоб відстояти землю Вітчизни, на якій народились і виросли. Землю, на якій повинні були народитись і вирости їхні діти, онуки і правнуки. Вічна хвала і слава їм за це. Вічна Пам’ять тим, хто впав на полі битви.
Ведучий 1
Де б не була – віддаю я повагу і шану
Сивим скроням солдата, густій бороді…
До землі я вклоняюсь тобі, ветеране,
Адже ти – визволитель, спасибі тобі…
Ведучий 2
Ми – не діти війни,
лихоліття страшного не знаємо…
Із книжок про війну,
Про запеклі бої ми читаємо.
Ми – не діти війни,
Ми у мирі, у щасті,
У тиші зросли.
Але пам’ять про те,
Що накоїла чорна війна,
В дні травневі щорічно
В душі ожива.
Ведучий1
Вітаємо вас, дорогі друзі, всіх, хто сьогодні зібрався у цьому святковому колі, щоб вкотре згадати про великий, безмежний подвиг нашого народу – Перемогу у Другій світовій війні. Він залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги.
Ведучий2
Його наближали, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими, хто загинув на фронтах, і перед ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги.
Ведучий1
74 роки відділяє нас від буремних воєнних років. Та люди самі творять історію. Тим, хто поліг у горнилі боїв, хто кров’ю своєю скропив землю, тим, хто пройшов крізь бої, лихо, голод і холод, хто вижив у тій смертельній війні, всім мертвим і живим присвячується це свято «Пісні, опалені війною».
Звучить Гімн України
Виступ учнів6,7 клас
1.Весна така, аж серце завмирає!
Земля квітує та звучать пісні
І свято Перемоги іде до краю,
Найкраще наше свято навесні.
2.Воно прийшло до нас у 45,
Через пожежі, смерть, через війну…
В тяжкім бою із ворогом проклятим,
Щоб зустрічати радісно весну.
3.І жити в мирі, щасті і любові,
Щоб окриляла мрія осяйна.
Вже мирних літ немало відшуміло
Відтоді, як закінчилась війна.
4.Воєнні дні, печалі і тривоги
Минулися, а думка не вмира…
Вітаю всіх зі святом Перемоги!
Народна пам'ять вічна і жива!!!
5.Війна! Жорстокіше немає слова!
Війна! Страшніше немає слова!
Війна! Святіше немає слова.
В печалі й славі тих років
І на устах у кожного живого
Не може бути і немає слів.
6. Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви.
Ми думаєм про вас, хто серед нас живих.
Ми будемо за вас свій отчий край любити
І на землі своїй лишати добрий слід.
7. Бо це не просто люди, це – Герої,
Це наша слава, гордість і краса.
Вони в житті не гнулись долі злої
Й зірками душ встеляли небеса.
8. Вони свої найкращі юні роки
Лишали на тяжких шляхах війни.
Щоб на землі царили мир і спокій,
Щоб всі країни в розквіті жили.
9. Старенька мати йде до свого сина...
Гранітні плити плачуть під ногами,
Стукоче серце в грудях, ниє спина.
-Синочку, рідний, йди в обійми мами.
Я пригорну до тебе свої руки,
Зцілую рідні-рідні оченята...
Як важко нам було в часи розлуки
Без тебе жити і без твого тата...
Тече сльоза і падає на плити.
Зі стели очі дивляться хлоп’ячі, їм тільки жити, жити і творити —
Вони ж навік залишаться дитячі.
Стоїть старенька й плаче, ні — ридає...
Перед очима в неї похоронка,
І бій, що котрий день вже не згасає,
І у землі пекуча та воронка.
-Синочку, рідний, чуєш, як курличуть!
-У синім небі сумно журавлі?
Вони ж тебе до себе кличуть, сину,
А ти лежиш в холодній цій землі.
-Я чую, мамо, чую, як співають
-Мені над Україною пісні,
Ти не журись, я крила розпростаю
І прилечу до тебе уві сні.
Вкраїнським рушником зітру сльозинку
І поцілую в сивеє чоло.
-О синку, рідний, мій єдиний сину,
Як хороше мені б тоді було!
Стоїть старенька мати на могилі,
І навіть квіти плачуть мовчазні...
Від сина погляд відвести не в силі,
А син довічно житиме у сні.
9. Ми свято шануємо пам’ять усіх,
Хто власним життям нашу гідність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину.
За землю священу, за Україну!
10. Скільки часу минуло з тих пір
Травень серце здіймає крилато.
Не забудь перемоги тепло,
Хоч далеко від нас 45.
11. Через війну вели усі дороги,
Через біду, печаль, пекельний страх,
Щоб квітло сонцем свято Перемоги
І радістю світилося в очах.
12. Вітаємо зі святом всіх вас щиро!
Живіть здорові в щасті і в теплі.
Бажаємо любові, світла й миру
На нашій рідній і святій землі.
13. Хай пісня лине в синь небес крилато,
У мирне небо хай зліта салют.
День перемоги — то найкраще свято!
І на землі хай в мирі всі живуть.
Танець з маками
Ведучий2
Хай літають завжди журавлі,
Колоски видзвонюють налиті.
Ми за те, щоб мир був на землі
Для усіх людей на цілім світі!
Ведучий1
Хай живуть спокійно люди,
Сонце лагідно сія,
Хай лунає всюди-всюди
Пісня пам’яті моя.
Ведучий1
Сьогоднішнє свято ми присвячуємо воєнній пісні, тій пісні, яка давала сили солдатам, коли вже сил не було, тій пісні, яку боялись гітлерівські кати, тій пісні, що допомогла нашим бійцям дійти до Берліна і встановити над Рейхстагом Прапор Перемоги. Ми сьогодні разом будемо співати ці прекрасні пісні.
Ведучий2
Гарна пісня завжди була вірним помічником бійця. З піснею він відпочивав у короткі години затишшя, згадував рідних і близьких. Багато фронтовиків і досі пам'ятають бувалий окопний патефон, на якому вони слухали улюблені пісні під акомпанемент артилерійської канонади.
Ведучий1
Учасник Великої Вітчизняної війни письменник Юрій Яковлєв писав:
«Когда я слышу песню о синем платочке, то сразу переношусь в тесную фронтовую землянку. Мы сидим на нарах, мерцает скупой огонек коптилки, потрескивают в печурке дрова, а на столе — патефон. И звучит песня, такая родная, такая понятная и так крепко слитая с драматическими днями войны».
Пісня «Синий платочек» виконує Скуренко Тетяна
Ведучий2
Саме піснею віри можна назвати пісню «Катюша», яку створили Михайло Ісаковський і Матвій Блантер. «Катюша» написана 1938 року. Ще палало полум’я війни в Іспанії, велися бої біля озера Хасан; не дуже спокійно було на західних кордонах. Тема Батьківщини, тема її захисту від зазіхань ворога, тема охорони кордонів була найважливішою темою. І тому пісня розповідає про бійця-прикордонника, якого Катюша кохає і чекає, якому дає наказ пильно берегти рідну землю. Не багатьом пісням випала така щаслива доля – впродовж уже семи десятиліть жити в серцях людей різних національностей на різних континентах. А в роки війни це була пісня вірності та віри.
Ведучий 1
Нехай добром нам стеляться дороги,
Нехай життя нам більше втіхи дасть.
Та знаймо, що за радість Перемоги
Заплачено мільйонами нещасть.
Ведучий 2
Давно я чув, що з просторів небесних
Нам світять зорями в нічній імлі
Безсмертні душі праведників чесних,
Отих людей, що вмерли на землі
Ведучий 1
Коли вмирає воїн в дні суворі,
Душа у нього, кажуть, не згаса,
Та всі якби перетворились в зорі, -
То їх би не вмістили небеса
Ведучий 2
Ми пам’ятаєм, хто в лиху добу
В борні віддав останні сили,
Ми зараз квіти і терпку журбу
Приносим на засмучені могили
Ведучий 1
Багато на нашій землі обелісків,
Вкарбовані в них золоті імена
Вклонися людино, їм низько-низько,
Це пам’ять, яку залишила війна.
Ведучий2
Пісні воєнних років! Від найперших залпів і вибухів і до переможного травневого салюту, через усю війну крокували вони в бойовому солдатському строю. Вони ніколи не підуть у небуття, поки їх знають і співають діти.
Пісня «Катюша»
Ведучий1
Смак незабутній перемоги
Лунає досі у серцях.
Блиск переможної дороги
Дарує радість у роках.
Вони пройшли, вони здолали
Той шлях, жорстоких ворогів,
Неприязнь долі подолали,
Знайшли себе серед снігів.
Ведучий2
Під свистом куль ішли до цілі.
І вибух бомб, снарядів дзвін
Їм додавало поле сили.
І далі йшов з вогнем загін
Героїв мало вже лишилось,
Покрила скроні сивина,
А щастя у серцях з'явилось,
Лише в душі гримить війна.
Пісня «Нащадки перемоги» 2 клас
Ведучий1
Дорогі друзі, шановні гості! У наш нелегкий, тривожний час, коли український народ безстрашно відстоює незалежність і цілісність рідної держави на Сході України, важливим завданням, всіх дорослих і юних громадян є плекання у своїх душах патріотичних почуттів, національної гідності, високої самосвідомості та активної громадської позиції.
Ведучий 2
Учнівська молодь має здобувати знання, уміння і навички, які потрібні захисникам Вітчизни. Гартувати дух і тіло, бути мужніми, сміливими, рішучими, стійкими, наполегливими, відроджувати традиції українського козацтва.
Ведучий1
Саме з метою виховання у молодого покоління українців відданості Батьківщині та українському народу, готовності обороняти рідну землю, бути фізично розвиненими та духовно багатими проводиться Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Джура».
Виступ рою Богдана Хмельницького
Ведучий 2
Із віків козацьких скачуть козаки,
І тріпочуть гриви, миготять стежки.
Військо мчить козацьке крізь туман густий,
Проминають хвацько різні блок-пости.
Треба поспішати подолати путь,
Бо гримлять гармати, «гради» смерть несуть.
І бійці не в силах стримать куль потік
Мчать, немов на крилах, козаки в наш вік!
Треба виручати побратимів стрій
Ворогу не дати край одвічний свій,
Допомога лине із усіх віків -
Слава України – гордість козаків!
Ведучий 1
Хай, добрі люди, вам щастя буде.
Хай буде доля на все роздолля.
А до того — літ пребагато
на добро і згоду!
Хай не буде переводу козацькому роду!
Флешмоб «Козаки»