"Сценарій свята про хліб"
Свято «Хліб – золоте диво української землі»
Мета: розширити знання дітей про ставлення українського народу до хліба, народних традицій, формувати навички бережливого ставлення до хліба, виховувати любов до рідної землі та людей праці.
Хід свята
Господиня: Доброго дня, любі гості! Запрошуємо вас до нашої господи на хліб, на сіль, на щире слово, на бесіду мудру, на свято родинне.
Вже всюди зібрано врожай
І опустіли поле й гай
А ну давайте всі завзято
Запросимо дітей на свято.
Під музику «Зеленеє жито, зелене» заходять діти
Вчителька:
Послухайте діти уважно.
Про що наші будуть слова,
Про хліб поговоримо сьогодні,
Бо хліб – усьому голова.
Хліб! Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини. Це наша щоденна їжа. Це найдавніша і найпотрібніша їжа на землі. Але для кожного народу хліб не просто є стравою – це основа основ його життя і найдорожча святиня.
Дорогих гостей у нас в Україні завжди зустрічають хлібом – сіллю. Хліб у хаті – то багатство, велика радість людям. Сіль – то гостинність і щедрість.
І хліб, і сіль завжди діставалися людям важкою працею, тому і цінувалися завжди. Клали хліб на рушник – символ достатку і добра кожної сім’ї – і говорили «Хліб на рушнику – щастя у домі».
Пісня «Хліб – багатство у хатині»
Щодня до нас приходить гість.
Рум`яний, теплий, свіжий.
І називається він – хліб.
Він - наша перша їжа.
Звичайно перша! Головна!
Як сонце і повітря,
Хлібина ніжна і смачна,
Пшенична або житня.
Імен багато має хліб.
Є гарні і незвичні.
Рогалик, торт, батон, пиріг.
І паска, й паляниця,
За п`ять-шість тисяч літ до нас
Вже пахло в світі хлібом.
І перший древній хлібодар
Ним снідав і обідав.
З тих незапам`ятних часів
Хліб на столі - це свято.
Скажіть, святіше щось за хліб
Чи будемо ми мати?
І кожен день, і кожну мить
Дай, Боже, хліб насущний
Щоб ми могли у мирі жить
Щоб не були бездушні.
Пісня «Паляниця»
- Код маленьких українців -
Знати слово паляниця.
Паляницю вимовляєм,
Значить дикцію ми маєм!
Приспів:
Паляницю із пшениці
Люблю їсти ням, ням, ням!
З медом, з джемом, з маслом їм,
Дуже раджу їсти всім!
- Щоб гарненько, швидкомовно
Розмовляти чистомовно,
Кожен приголосний звук
Ти вигукуй стук, стук, стук!
- А солодка полуниця -
Колежанка паляниці,
Разом скоромовки вчать
І ніколи не мовчать!
- Паляницю чарівницю
Покладемо у хлібницю,
Щоб свіженькою була
І нам радість принесла!
Вчителька:
Який шлях хліба від зернини до хлібини?
- Ішла зернина довго, дуже стомилася і вирішила відпочити. Вона лягла у теплу пухку земельку.
- Лежить зернина, відпочиває. Тепло їй. Затишно. І ось з’явився дощик зі своїми срібними відерцями, та й полив земельку.
- Напилася зернина водички і почала проростати маленькими росточком. Ось він уже з’явився маленьким зеленим гострячком.
4. Ріс росточок, набирався сил, і ось одного разу сталося диво. Він став чудовим колосом, на якому було багато зернинок.
- Колосок щодня ставав усе красивішим, сильнішим, мужнішим. Наливався соками землі. І коли зернята достигли, стали золотими., то дуже захвилювалися: що з нами буде?
- Даремне зернята хвилювалися. Уранці поле прокинулося від гуркоту. Це гули комбайни, трактори, машини і потекли зернятка золотим дощем у кузов.
- І повезли машини зернятка до млина. А там на них чекав добрий старий мірошник, який перетворив зернятка на біле-біле борошно.
- Інші машини повезли борошно до хлібопекарні. І тут чудові майстри-пекарі з борошна спекли запашний, духмяний хліб
- Ось він - рум'яний і духмяний
Лежить у хаті на столі.
За хліб незміряне “спасибі”
Всім хліборобам на землі!
Видається набір малюнків, де відображені головні етапи хліборобської діяльності: зоране поле, на полі працюють сіялки ;поле вкрите молодими рослинами; поле зі стиглою пшеницею, комбайном, вантажівкою; дорога до елеватора, по якій їдуть вантажівки з зерном; цистерни з борошном їдуть до пекарні; у пекарні випікається хліб; хліб везуть у крамниці; хліб на рушнику.
Завдання: взяти по малюнку і спробувати стати у шеренгу таким чином, щоб можна було побачити шлях хліба до нашого столу.
Хліб, як сонце, - каже мати,
Хліб, як сонце, - каже тато,
Хліб, як сонце, - кажуть люди,
Хліб, як сонце, - з нами всюди.
Вчителька
Народна мудрість так говорить про хліб: «Хліб-сіль смакуй, добрих людей шануй». Бо в нього вкладена праця людська, її мудрість.
А які ще прислів’я про хліб склади українці?
Конкурс «Склади прислів’я» (Діти отримують половину прислів’я, після чого блукають і шукають пару. Утворені прислів’я можна прикріпити на дошку)
Без хліба і мед гіркий.
Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
Як буде хліб, то буде й пісня.
Без солі, без хліба – немає обіду.
Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.
На чорній землі білий хліб родить.
ВІКТОРИНА ДЛЯ ДОРОСЛИХ
Які злакові рослини вирощуються для виготовлення хліба? (пшениця, ячмінь, овес);
Чим відрізняються ярі від озимих посівів? (ярі сіють навесні, а озимі – восени; із ярої пшениці твердіше борошно і хліб кращих сортів);
Які ви знаєте назви хліба? (паляниця, коровай, буханець);
Які харчові вироби можна приготувати із хлібного борошна (вермішель, макарони, печиво, тістечка, бублики);
Наш народ склав багато цікавих і смішних історій, пов’язаних з хлібом.
- Чого ти плачеш?
- Та мало не вмерла.
- Голова болить?
- Ні
- Серце коле?
- Ні. Ноги і руки болять.
- Від роботи?
- Зовсім не від того. А Від голоду
- Хіба хліба не було?
- Та був, так ножа не було відрізати.
Звідки береться хліб?
Запитав у Зіни Гліб:
- А звідкіль береться хліб?
Розвела руками Зіна:
- Звідкіля ж ? Із магазину!
Українці після трудового дня дуже любили відпочити і потанцювати.
Таночок «Гопачок»
Вчителька.
Які чудові обряди і звичаї приносить до нас наша українська земля.
Так, коли збирали врожай, на корені залишали жменю хлібних колосків, їх завивали. Жито залишали Спасу «на бороду», ячмінь — Маковію, пшеницю - Пречистій на одягання, гречку – Покрові. Інші робили собі «дідуха» - сніп жита чи пшениці, як уособлення хліборобського духа, і зберігали на Святий вечір, заносили його до хати, ставили на покуті.
Не кидайся хлібом, він святий, —
В суворості ласкавий,
Бувало, каже дід старий
Малечі кучерявій.
Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало, каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські ріднить мови.
Хліб чесно вчіться здобувати,
Умійте й крихту шанувати _
З маленьства мати науча...
Крізь все життя нам дзвонить колос,
Крізь всі літа нам чути голос
І матері, і сівача.
І кожен день, і кожну мить
Дай, Боже, хліб насущний,
Щоб ми могли у мирі жити,
Щоб не були бездушні.
Молись до хліба, не кидай,
Хай хліб спасінням буде.
Бо не черствіє хліб святий,
Черствіють тільки люди.
Вчителька
Дорогі,гості, діти! Саме хліб сьогодні зібрав нас усіх разом. Завдяки йому ми всі живемо. Тому, що хліб — усьому голова! І пам’ятайте: Хліб – наше багатство. Бережіть і шануйте його. Нехай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!
Всі разом діти промовляють:
Слава миру на землі!
Слава хлібу на столі!
Слава тим, хто хліб ростив!
Не шкодував зусиль і сил!
Пісня «Діти України»
- Народились ми на нашій Україні
Де степи широкі, гори та ліси
Нема кращої на світі берегині,
Роду українського на усі часи.
Веселкове й сонячне дитинство,
Де казки лунають та пісні,
ми зростаєм у своїй родині,
кожна мить дарує щастя нам
Приспів
Всі ми діти твої Україно,
ти святая наша земля./
Ти кохана бажана єдина,
ти рідненька мати моя.
- Всі ми творимо майбутнє України,
віримо в спокійні і квітучі дні.
Що з'єднаються роз'єднані родини,
будуть їх обійми теплі та міцні.
Квітне наша вільна Україна,
І важливі скажемо слова.
Що добро завжди перемагає.
Буде мир на всій моїй землі.
Приспів
Вчителька.
Бачу досвідчені гості у нас зібралися. А хто з вас відмовиться від домашніх вареників чи пиріжків, галушок чи пампушок? Це все – хліб, вирощений на нашій рідній українській землі.
Найулюбленіша українська страва –вареники.
Їжте вареники картопляні,щоб ваші щічки були рум’яні!
Їжте вареники з капусти,щоб у кишені не було пусто!
Їжте вареники з грибочками,щоб були з синами та дочками!
Їжте вареники з м’ясом та запивайте їх квасом!
Їжте вареники з сиром – з добром вас і миром!
Їжте вареники з ягодою – щоб жили ви злагодою!
Вас чекають у макітрі – варенички дуже ситні -
Білолиці, круглолиці, із добротної пшениці.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку