Сценарій свята " Прощавай, Букварику!"

Сценарій свята  « Прощавай,  БУКВАРИКУ»

 

Святково прибраний зал. На моніторі комп’ютера  малюнок обкладинки Букваря і надпис «Прощавай, Букварику».

 

(Мама тягне сина за руку на сцену, саджає за стіл, дає «Азбуку», «кошеня» лежить на дивані ).

Мама . Букви вчи, не йди нікуди,

А то гірше тобі буде.

 Ось тобі секундомір –

Потім себе перевір. 

А прийде додому тато,

 Йому будеш звітувати!

Я ж біжу до перукарні

І даю тобі пораду:

Краще справою займися,

Щоб успішно в школі вчиться!

(Хлопчик відкриває «Азбуку»)

Хлопчик .  Дивна якась буква, схожа на дах, та ще й поясок посередині причепила.   Як же звать цю букву?

(З′являється «2» на грудях „2” співає пісню на мелодію „Кузнечик» )

1. Я дуже гарна дівка,

 Зовусь я просто Двійка.

 У ледарів завжди я

 В щоденнику живу.

        Приспів

І вдень, і вночі (2р.)

У ледарів завжди я.

І вдень, і вночі (2р.)

 В щоденнику живу.

2. Люблю я погуляти,

Погратись і поспати,

 А от уроки вчити

я зовсім не люблю.

      Приспів

Ні вдень, ні вночі (2р.)

Я зовсім не люблю.

Ні вдень, ні вночі (2р.)

Я зовсім не люблю.

(Виходить, потягуючись «Лінь»)

Лінь    Мене звуть просто – тітка Лінь.

 Я з Двійкою дружу.

Я – Лінь хороша, бо дітей жалію,

За ними я ходжу, як їхня тінь,

Для них готую спокій і безділля.

Дитиночку приспати – так люблю!

Хай будуть ручки в неї білі, наче з вати!

З дітьми я разом їм, охоче сплю,

Не требам діткам лишньої мороки,

Ідіть, як котики сліпенькі, навмання.

І не ходіть ви в школу більш ніколи.

( На кріслі Киця потягає руки і ноги )

Киця      Мур-няу!..

Хто це галас тут здійняв?!.

Знову цей … (ім′я хлопчика, підходить до нього)!

Треба знать тобі ті букви?

Краще грайся, розважайся

І нічим не переймайся…

Літери? Це просто дивно!

І кому вони потрібні?

У– горбате . А – нерівне.

Ну а цю… Не треба й вчити!

Я без них не знаю лиха

І гуляю у дворі!

З мене приклад всі беріть

 І уроки не учіть!

ФОНОГРАМА «НУ ЩО СКАЗАТЬ?»

(Киця співає пісню на цей мотив )

Киця  

1. Безтурботно пісні я співаю,

 І гуляю сама по собі,

Ваших клопотів, люди, не знаю,

 І спокійно на серці мені.

2. Я красива, струнка і весела,

 Я подобаюсь друзям своїм,

Серед кішок усіх – королева,

 І крім «Віскас», нічого не їм.

        Приспів

Ну що сказать? Ну що сказать?

Жила б і не тужила,

Якби ж от дітям розум дать,

Щоби урок не вчили…

Ну що сказать, ну що сказать?

 Хай добре знають всюди:

Кому потрібні Букварі?!

Та викиньте їх, люди!

(Киця намагається викинути Буквар.  Вбігає Мальвіна і забирає його).

Мальвіна.

Схаменіться! Що ви робите?

Букварик – це розумна книга.

Друг і порадник школяра.

Його шанує й дуже любить

Уся весела дітвора.

Буквар – нам потрібний!

Викидати його не можна!

Адже він навчив наших першокласників

І читати, і писати…

Геть звідси ледацюги!

 («Двійка» і «Лінь» втікають, а за ними біжать хлопчик і Киця.)

 Мальвіна

Який чудовий день! Який чарівний день!

 А скільки вже гостей на нашім святі!

 А скільки прозвучить тут радісних пісень —

 Їх заспівають першокласники завзяті!

 Сьогодні свято в них, лунати буде сміх!

 Вони вже букви вивчили й читають.

 Тож свято це для них і свято це для всіх!

 Для тих, які вершини підкоряють!

 

Діти , а ви не знаєте де Буратіно?

Ох, цей Буратіно, я давно його не бачила, як там він?

 Десь же він мусить бути...

Свята він не пропустить — це вже точно.

Треба його погукати...

( Мальвіна гукає)

Буратіно! Буратіно! Справи як твої?

(Виходить Буратіно.)

Відмінно! Подивись, який я став!

 Весь Букварик прочитав!

 Букви вивчив, як і діти...

Мальвіна

 Справді, можна порадіти.

 Та й невже читати вмієш,

 Добре і розумне сієш?

 Став ти мудрим накінець.

 От тепер ти — молодець!

Буратіно

 Я тепер пишу, читаю,

 Навіть успіх певний маю.

 Й зошити мої в порядку,

 Вранці я роблю зарядку.

 А в театр ходжу тепер,

 В понеділок і в четвер.

 І  також я добре вчуся,

 Бо за розум вже беруся!

Мальвіна

 От і добре! Молодець!

 Зрозумів ти накінець,

 Що потрібно дітям вчиться,

 Це в житті всім знадобиться!

Буратіно

 То що? Починаємо свято казкове?

 Воно буде гарне, веселе, чудове!

 Всі букви вже вивчили діти і знають,

 І пишуть диктанти та тексти читають.

Мальвіна

 Ну що ж, перевірити це доведеться,

 Герой-першокласник, напевно, знайдеться,

 Який не боїться читати й складати...

 Виходьте! Я буду вас перевіряти!

(Виходять першокласники-букви із піснею «Нас 33…»)

( за завданням Мальвіни складають слова з тих букв, які на них.)

Мальвіна

 А перше слово буде — школа,

 Виходьте, діти-букви, з кола!

(Діти складають слово «Школа».)

А друге слово — Україна,

 Його складете неодмінно.

(Діти складають слово «Україна».)

Буратіно

 Ну, що? Нема де правди діти,

 Тепер вже грамотні в нас діти!

 Ми можем більше ще, повір.

 Ось речення: «Ми всі за мир!»

(Діти швиденько шикуються і складають речення.)

  (Учні співають пісню " Ми, діти малі, хочем миру на Землі")

Мальвіна

 Ви молодці, чудові діти,

 За вас ми можемо радіти!

 Ви знаєте вже стільки слів,

 Скажіть, хто вас цьому навчив?

(Діти разом:)

Це наш Буквар, який щодня

 Давав потрібні нам знання.

Мальвіна

 От молодці які у нас!

 Найкращий в школі — перший клас!

( Учні виконують пісню " У нас свято Букваря")

1.   Любі гості! Мами й тата! 

        В нас - Букварикове свято!

        Спасибі, що прийшли до нас

        Сьогодні всі  у 1 клас!

2.   На веснянім видноколі      

      Зайнялась зоря.

      Свято в класі,

      Свято в школі.

  Разом: Свято Букваря!

 3. Є святкових днів багато

    На листках календаря.

   А між ними й наше свято

Разом: Вшанування Букваря.

 4.   День вітання і прощання

       Свято перших букварів.

       Перша сходинка зростання

       Для найменших школярів.

  5.   Ми всіх гостей вітаємо.

         І дуже вам радіємо,

         Бо ми всі букви знаємо!

         І всі читати  вміємо !

 6.  Дзвінок веселий кличе

      Першокласників на свято,

      Не запізнюйтесь! Скоріше!

      Час з буквариком прощатись!

7.  В першім класі - урочистий

      День прощання з букварем.

      Пригадай, що ти колись теж    

      Був маленьким школярем.

8. Навчився читати увесь наш клас

І сьогодні ви можете поздоровити нас.

Пройшли ми сходинку в шкільному житті,

І невдачі всі наші  - уже позаді.

9.Тішать нас перемоги,

 Бо були в нас і тривоги.

Важко було починати

І читати і писати.

10.А зараз послухайте наше красиве читання ,

Побачите зошити наші охайні.

І разом віддячимо вірному другу

Що нам допоміг подолати науку

А хто то за друг? Не будем казати!

Хто хоче побачить  - заходьте на свято.

11.  В путь щасливу і широку

Всіх виводить перший клас

До уроку, до уроку-

Чуєш, дзвоник кличе нас.

(Діти виконують пісню «Перший клас навчає нас читать…»)

 12..  Ми – шкільна сім’я єдина

         Ми вчимо за складом склад

         Ма – ма,  та-то, Україна,

         Рідна наша Батьківщина!

13. І за все це говорю

      «Спасибі книзі Букварю!»

      Хай кожен гість перевіря

      Чи знають діти Букваря?

14.    Чи можна нам, школярикам

         Прощатися з Буквариком?

 

(Пісня «Ми браві першокласники», на мелодію пісні «Бескозырка белая, в полоску воротник»)

 

 Ми браві першокласники,

 І все у нас гаразд.

Сьогодні ми зібралися,

Щоб вам прозвітувать.

         Приспів

    Щоб все на світі знати,

    Потрібно працювать,

    Щоб школу закінчити,

    В престижний ВУЗ вступить.

Ми щиро всіх вітаємо

 І шлем палкий привіт!

І ми усім бажаємо

Уроки вчить як слід.

        Приспів

Щоразу на уроках

Багато запитань.

 Помалу, крок за кроком,

Ми йдем в країну знань.

( Під пісню «Незнайка на Луне» (В. Меладзе) забігає Незнайко )

Незнайко. (Одяг обвішаний буквою «ен» )

Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Мальвіна.  Що це за несподіваний гість?  Діти, ви його впізнали? (Так)

 А звідки ви його знаєте?

Учень.  Він до нас на математику приходив, задачі нам задавав.

Йому шматочок Сонця на голову впав.

Він машину казкову сиропом заправляв.

Незнайко.  Добрий ранок!

Учень.  Який ранок? Адже це день.

Незнайко.  А я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір.

Учень .А чому це ти так репетував?

Незнайко. Та то я від злодія втікав.

Учень.  Від злодія? Від якого?

Незнайко.  Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку.

Учень.  Твою шапку? А навіщо вона йому?

Незнайко.  Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!

Учень.  Ой, Незнайко! Не сміши нас! В тебе розумна голова!

Учень.  Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком.

Учень.  Краще сідай, дивись і вчись на нашому святі Букваря.

Незнайко.  На чому? На чому? На святі Букваря? А де ж ваш буквар про якого ти говориш?

Учень.  Ми Букварика чекаєм…

(розгублено) А його усе немає…

Де ж так довго забарився?..

Може, в лісі заблудився?..

(Лунає мелодія «Коломийки»)

Учень.  О, чуєте, хтось пісеньку співає.

Буратіно

 Виходь, Букварику, до нас,

 Бо вже тобі на свято час!

 Тебе ж ми любим, поважаєм,

 Всі разом пісню заспіваєм!

(Біжить назустріч Букварику і виводить його на сцену.

Букварик,  пританцьовуючи, співає пісню під мелодію "Коломийки")

 

 Ой, веселий я Букварик.

 Весело співаю,

 Бо веселе свято в школі

 Я сьогодні маю.

Так ( 5 р.) весело співаю.

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

 

Ой, розумний я Букварик,

Все про себе знаю,

Свої літери слухняні

Вже в слова єднаю.

Так ( 5 р.) все про себе знаю.

Свої літери слухняні

Вже в слова єднаю.

 

Ой, щасливий я Букварик

І тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

Так ( 5р.) і тому радію.

 Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

 

Ой, святковий я Букварик,

 Прошу всіх на свято.

 Кожну літеру всі разом

Будемо вітати.

Так ( 5 р.)

 Будемо вітати.

(Діти виконують пісню про Буквар.)

Буквар

Спасибі, хлопчики, дівчатка,

Що Букваря на світле свято

Ви не забули запросити.

За шану я вам вдячний, діти.

Ну як сьогодні не радіти?!

Я дітям всім допомагав,

 Але старання вимагав.

 Усі сьогодні букви знають,

 Гарненько пишуть і читають.

 Ні в кого сумнівів нема,

 Що вчення — світ, невчення — тьма!

 А хто знання хороші має,

 Той навіть мур міцний зламає!

 Тож у житті потрібно вчиться.

 Наука завжди знадобиться!

 Слова ці діти зрозуміли

 Й відразу букви всі завчили.

 Я задоволений всіма,

 Лінивих серед вас — нема!

 І навіть друг наш, Буратіно,

 Всі букви вивчив на «Відмінно»!

 Усі розумні, всі читають.

 А скільки загадок вже знають!

 Казок багато прочитали,

 Й самі казки уже складали!

 Навчилися всього багато

 І от тепер прийшли на свято.

( Звертається до Незнайки)

А ти, Незнайку,

 Добре літери вивчай,

 Потім — у склади складай.

 Як складеш їх у слова —

 Розпочнуться вмить дива.

 Все зумієш прочитати:

 Що читають мама й тато,

 Назви вулиць та казки,

 Вірші та товсті книжки

 Про русалку чарівну,

 Про Ягу стару й страшну,

 І про лицарів чудових,

 І про гномиків казкових...

 То ж ні маму, а ні тата,

 Ні сестричку, а ні брата

 Не проси та не чекай,

 Просто сядь та почитай!

Учень.  Ну, що зрозумів, Незнайко, навіщо треба вчити букви?

Незнайко.  Зрозумів. Букви треба знати, щоб багато хороших книжок прочитати. А можна я у вас на святі посиджу? Може ще чомусь навчусь?

Учень 1.  Сідай, будь ласка. Нам приємно, що ти бажаєш вчитися.

Учень 2. Любий наш Букварику!

Наш найперший друже!

 Ми тебе порадувать

 Хочем дуже-дуже!

Учень 3.  Бо ти сьогодні – іменинник!

І вік твій зовсім не малий…

Справляв свої ти іменини

Чотириста вісімдесять разів!

Учень 4. Що ж ми для тебе готували,

Вже час дізнатися настав…

 В чарівнім місті Азбуки ми побували,

Куди ти шлях нам показав…

(Пісня „Гей, чули, чули, чули …”  на мелодію пісні „Із сиром пироги”)

Прийшли ми всі на свято,

 На свято Букваря,

 І вивчили всі букви,

Усі: від А до Я.

    Приспів

    Гей, чули, чули, чули,

    Гей, чули, чули, чули ви.

    З буквариком ми дружим,

    Він з нами назавжди.

У нас сьогодні свято,

Шануєм Букваря,

Відкрив він нам дорогу

До знань від А до Я.

       Приспів

Гей, чули, чули, чули,

Гей, чули, чули, чули ви.

З буквариком ми дружим,

Він з нами назавжди.

Вчитель. Присядь, Букварику, і послухай слова подяки для тебе. Сьогоднішнє наше свято - це перша сходинка у нашому шкільному житті, яку діти подолали власною працею. Як було тяжко починати писати! Не слухалися букви маленьких дитячих рук.

Перший учень:

В мене вдома є підмога.

Труднощів я не боюсь,

Бо зі мною допомога:

Мама і рідний мій татусь.

Другий учень:

Недавно - дуже дивно -

Здавалося мені:

І як писати рівно

Ці літери трудні?

Третій учень:

Сонце світлі зайчики

Сипле у шибки.

Кришать крейду пальчики,

Пишуть палички.

Четвертий учень:

І навіть з паличками

Я впоратись не міг.

Криві та з карлючками,

Ну, просто, як на сміх…

Пишу - виходить криво.

Неначе пада вбік.

А потім, як на диво,

Писав, писав і звик.

П’ятий учень:

Старався я немарно,

Кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно,

І виписує сама.

І літеру, і кому

Я можу написать

І вже несу додому

Похвалу «Молодець»!

(Пісня "Букви в зошиті писать")

Шостий учень:

Добре нам читається.

Вчителька всміхається.

А як хтось не зна -

Хмуриться вона.

Буквар:

Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу,

І малечу, як зустріну, грамоті одразу вчу.

Я щасливий дуже, і тому радію,

Що всі діти в першім класі вже читати вміють.

От ми гуртом і розбирем, як ви мене учили,

Чи всі зі мною - Букварем, весело дружили.

(Показує букви з відповідними малюнками  на моніторі)

Буква «А»

Ананас! Ананас

Не росте чомусь у нас!

А маленький хлопчик Вася

Дуже хоче ананасів.

 

Буква «Б»

Білка весело стрибала.

Шишку з гілочки зірвала.

А в тій шишці сто зернят

Для маленьких білченят.

 

Буква «В»

Відра вишень накупила,

Вареників наварила.

Запросила в гості :

Вітю, Ваню, Костю.

 

Буква «Г»

Груші спіють у саду,

Я трусити їх не йду -

Рвати не посмію,

Поки не поспіють.

 

Буква «Ґ»

Ґава в Галі сир украла,

Біля ґанку заховала.

А сорока прилетіла,

Сир знайшла і зразу з’їла.

 

Буква «Д»

Диня пахне на столі,

Дуже скибочки смачні.

Для хлопчика Міші

Нарізайте більші!

 

Буква «Е»

Ескімо, коли їмо

Розтає воно само.

І солодке, і липке,

Це морозиво таке!

 

Буква «Є»

Єнотик наш маленький -

Гарний синок у своєї неньки.

Він завжди мамі допоможе

І страх перебороти зможе.

 

Буква

«Ж» Жабко товста і зелена,

Чом жахнулася од мене?

Увесь день скрекочеш,

Може, їсти хочеш?

 

Буква «З»

Зайчик лапки не мив

Ніколи, ніколи.

І від того захворів

І не йде до школи.

 

Буква «И»

Послухай, як вода шумить -

Дніпро до моря плине,

З тобою завжди кожну мить

Говорить Україна.

 

Буква «І»

Ірис «Киць - Киць» або «Фруктовий»

Смакують дуже Оля й Вова

Ой, як його багато

Принесли сьогодні нам на свято.

 

Буква «Ї»

Їжачок горішки їв,

Шкаралупку загубив.

А за ним лисичка йшла

Шкаралупку ту знайшла.

Шкаралупка не проста -

З діамантом, золота.

 

Буква «Й»

Йоржик сторожко крадеться,

На гачок не попадеться:

Обережно із гачка

Він знімає черв’ячка.

 

 

Буква «К»

Кавунчики – кавуни

 їли хлопці - ласуни,

 їли і хвалили.

 І мені вділили.

 

Буква «Л»

Ліда любить лимонад.

Вип’є трохи - та й у сад.

А повернеться із саду -

Знову просить лимонаду.

 

 

Буква «М»

Мармелад у магазині

Купували вчора й нині.

Будем тепер добре знати,

Де завжди його купляти.

 

Буква «Н»

Наша киця дуже ласа

І до риби, і до м’яса.

Біля миски нишком сіла

І млиночка тихо з’їла.

 

Буква «О»

Ожина, що синя, - смачна,

Бо добре дозріла вона.

Зелена яка? І не знаю,

Я просто її не зриваю.

 

 

Буква «П»

Пиріжків спекла бабуся -

Пахнуть на всю хату!

Як до них я доторкнуся -

Ну й пухкі! Як вата!

 

Буква «Р»

Рибу, раки й кальмари

Ми купили на базарі.

Чистили і мили,

А тоді - варили.

 

Буква «С»

Стоять під снігом сосни сонно,

Сидять на соснах снігурі,

Санчата на ставок з розгону

Скотились весело з гори.

 

Буква «Т»

Торт нарізали ножем,

На ножі зостався крем.

Крем злизати просто,

Але ніж той - гострий.

 

Буква «У»

Уранці йдуть учитись учні,

Учителька у школі жде.

Улянці нашій аж незручно:

Чому ж вона так пізно йде?

 

Буква «Ф»

Фініки солодкі

Є в магазині.

Фініки з Кавказу

Привезли грузини.

 

Буква «X»

Хліб, халву і молоко

Поставили на вікно.

Хліб засох, халва розтала,

З молока сметана стала.

 

Буква «Ц»

Йшов цапок, упирався на ціпок,

Він гіллячки із лози ніс для білої кози,

А для сірих козенят -

Півмішка гарбузенят.

 

Буква «Ч»

Черевички в житі

Рясно - рясно по стерні.

Сині - сині невеличкі,

Зозулині черевички.

Не буду їх рвати -

Будуть хай зозуленятам.

 

Буква «Ш»

Шипшина не винна,

Що кущик колючий.

Вона вітамінна

І дуже цілюща.

 

Буква «Щ»

Щавель ніжно зеленіє -

Теплим сонечком радіє,

А потрапить в горщик -

Зробить смачним борщик.

 

Буква «Ь»

М’який знак мовить так:

Я хороший маю смак!

Літери пом’якшую,

Щоб були інакшими.

 

Буква «Ю»

Юшку їсть малий Юрась.

Розмовляти з хлопцем - зась!

Ми стояли і мовчали,

Юрасю не заважали.

 

Буква «Я» Яблуко Яринка

З’їла за хвилинку.

З’їла і сказала:

- Як же його мало!

 

(Пісня "Букварику")

 

Буквар:

Що я скажу вам від душі,

Мої малі товариші?

Вам учитись допоміг

Ваш дорогий учитель.

Я весь рік вас учив,

Ви тепер письменні.

Допоміг я вам відкрити

Диво те чудове,

Як з маленьких зернят - літер

Виростає слово

Літеру за літерою

Вчили ви щодня,

Підійшли до світлого,

Справжнього знання.

Учень1:

Добрий Букварику, перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки:

Жаль розлучатися, хоч і треба,

Ми не забудем ніколи про тебе!

Учень 2:

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку!

Ми пам’ятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки.

Учень 3.

Букварик навчив нас читати й писати

Слово «бабуся» і слово «тато»,

Слово «хлібина», «світ» і «маля»,

«Україна», «учителька», «правда», «знання».

Буквар:

За науку в перші дні,

 Що ви скажете мені?

Всі разом:

Прощавай букварику,

В школі перший друже,

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Букварик

Рік швидко пролетів,

Ви підросли і помужніли.

Тепер вже знаєте багато

Та гарно вмієте читати.

А ще я хочу вас в останнє

Задати ось такі питання.

Щоб знати, а чи можна вас

Перевести у другий клас?

1. Скільки літер в українському алфавіті? (33)

2. Яка літера стоїть перша? (А) Остання? (Я)

3. А як називається наше село? (Сухостав)

Букварик:

Молодці! Можна перевести вас до другого класу.

А тепер вам, діти, ось із ким дружити.

(Заходять підручники)

Буквар:

Читанко добра,

Прийми естафету,

Веди школярів по дорогах планети.

Хай відкривають їх розум і руки

Незнані шляхи на планеті Наука.

Ой книжко гарна та нова!

Які ти скажеш нам слова?

З чим новим до нас ідеш?

Що цікавого несеш?

Читанка:

Я ваша перша читанка,

Красива в мене свитонька -

Цікаві сторінки, є вірші та казки.

Хай збудуться всі побажання хороші,

Я вас в далеку дорогу запрошую.

Буду ще довго потрібною вам,

Потім колегам свої передам.

Українська мова:

Як найчарівніша колискова

Плекає з дитинства Вас рідна мова.

То піснею злине, то гарною казкою,

То словом докори, то ніжною ласкою.

Під мамине слово ви виросли нишком,

Шануйте, малята, цю добру книжку!

Математика:

Ви вже вмієте, друзі хороші,

Порахувати задачки і грошу.

Я ще навчу вас зірки рахувати,

Зводити вежу, мости будувати.

Навчу літаки посилати до Арктики,

Якщо ви полюбите математику.

Природознавство:

А де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому лапатий,

І заєць чом такий вухатий,

Чого бджолі дрімати лінь,

Від чого запашна малина,

Куди повзе рогатий жук -

Це я, малята, розкажу.

Перший учень

З вами ми подружимо,

Дари усі заслужимо.

Ви руки нам подайте,

Про все розповідайте!

Другий учень

Гарну казку розкажи,

Світ широкий покажи

Веди, веди щодня

По сходинках знання.

Третій учень

Ми навчились писати,

Ми навчились читати,

Ми зустріли у школі

Навчання зорю.

І сьогодні всі разом

Від щирого серця

Ми приносим подяку свою    

Разом: Букварю.

 Четвертий учень

Дуже весело гуляти

 Нам на святі Букваря.

Та прощальну заспівати і танок затанцювати

Нам пора уже, пора.

(Учні виконують прощальний танець з буквариками)

Пісня " Прощавай Букварику"