Сценарій свята "Прощавай, Букварику"

Сценарій проведення свята «Прощавай, Букварику!»

2020 рік

Мета: Виховувати у дітей любов до книги, дружні стосунки, родинні почуття.Вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання.
Розвивати  акторські здібності, уяву, вміння фантазувати.

Обладнання: «Чарівна квітка», макети книг, великий конверт з
листом.

Дійові особи: Поштар Пєчкін, Циганка, Шапокляк, Дівчинка – Плакса, Баба Яга, Пеппі Довга Панчоха, Помилка, Буквар, Читанка, Математика, Українська  мова.

Звучить музика.

Учитель. Добридень, гості – мами й тата!

Бабусі, дідусі, малята.

Ми раді всіх вас привітати

На нашім урочистім святі!

Ну що, усі зібралися у залі?
Учениця. Та ні, когось не вистачає…
Ведуча Кого? Самі ж бо відгадайте,

А потім радо привітайте.

Пісня
І.До школи радо хто спішить?
Старанно хто уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читать-писать?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?

ШКО-ЛЯ-РІ!
ІІ.Хто радує і тат, і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?

ШКО-ЛЯ-РІ!
Учитель. Що ж, вітайте! Йде до нас –

 Наш зірковий перший клас!

(Під веселу музику заходять першокласники)

1. Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними й наше свято –
Вшанування Букваря!

2. Ми Букварик почали
Восени вивчати.
А тепер вже на 12
Вміємо читати.

3. Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова.
Перша сторінка, наступна сторінка,
Успіхи перші, і перші сльозинки.

4. А як важко було нам
Палички писати.
Ставити їх по порядку,
Мов солдатів на зарядку.

5. Ох, за них нам попадало,
Бо ставали як попало.
Не вірили ні вчителька, ні мама,
Як важко було ставити їх прямо.
6. Такі муки ми терпіли,
Доки склад числа той вчили.
Тепер ми вмієм рахувати,

Й задачу можем розв’язати.

7. Ой було мороки з нами
Вчительці багато,
Як слова ми на уроці
Вчилися читати.

8. Згадайте, люба вчителько,
Матусі, татусі,
Як «бекали » і «мекали»
Спочатку ми усі.

9. А нині любо слухати,
Як добре ми читаємо.
Подякуєм Букварику
І разом попрощаємось.

10. Про труднощі пережиті,
Про те, як їх долали
Можна стільки говорити,
Та часу замало.

11. Любі гості, мами й тата,
В нас Букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас
На гостину в перший клас.

12. Свято гарним вийти зможе,
Якщо кожен допоможе.
Від пісень і жартів, звісно,
Хай сьогодні буде тісно!

Пісня «Шкільна пісня»

Мама тягне сина за руку, саджає за парту, дає «Букварик», «кошеня» лежить на дивані.

Мама. Букви вчи, не йди нікуди,
А то гірше тобі буде.
Ось тобі секундомір –
Потім себе перевір.
А прийде додому тато,
Йому будеш звітувати!
І даю тобі пораду:
Краще справою займися,
Щоб успішно в школі вчиться!

Хлопчик відкриває «Буквар»
Хлопчик. Дивна якась буква, схожа на дах, та ще й поясок посередині причепила.
Як же звать цю букву?
Лунає музика, вибігає Червона Шапочка з корзинкою
Пісня «Якщо довго, довго …»
Якщо довго, довго, довго,
Якщо довго по доріжці,
Якщо довго по стежині бігать, тупать і стрибать,
То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно,
То можливо, то можливо, можна в школу нам прийти.
А – а – вчаться там діти великі й малі,
А – а – знань їм багато дають вчителі.
А – а – там навчаються читати,
А – а – і писати, й рахувати,
А – а – там цікаво всім завжди.
Червона Шапочка  Ось тобі буква Аа: і велика, і мала (простягає букви),

Хлопчик Спасибі тобі (йде і чіпляє на дошці  букву «А»)

З′являється Двійка, з «2» на грудях

Двійка. Я чула, що Червона Шапочка до школи  готується. Так ось – я буду її найкращою подругою.
Двійка співає пісню на мелодію „Про коника»

Виходить, потягуючись «Лінь»

Лінь. Мене звуть просто – тітка Лінь.
Я з Двійкою дружу.
Я – Лінь хороша, бо дітей жалію,
За ними я ходжу, як їхня тінь. (імітує рухи, йде за Червоною Шапочкою)
Для них готую спокій і безділля.
Дитиночку приспати – так люблю!
Хай будуть ручки в неї білі, наче з вати!
Із дітьми разом я охоче сплю.
Не требам діткам лишньої мороки,
Ідіть, як котики сліпенькі, навмання.
І не ходіть ви в школу більш ніколи,

Для чого вам потрібне навчання?

З крісла говорить Киця
Киця.  Мур-няу!..
Хто це галас тут здійняв?!.
Знову цей Миколка ( підходить до нього)!
Треба знать тобі ті букви?
Краще грайся, розважайся
І нічим не переймайся…
Літери? Це просто дивно!
І кому вони потрібні?
У– горбате, А – нерівне..
Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ц»)
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі!
З мене приклад всі беріть
І уроки не учіть!

Киця намагається викинути Буквар, але на неї нападає Червона Шапочка
Червона Шапочка. Геть звідси, ледацюги.
Кіт,«Двійка» і «Лінь» втікають.

Звучить музика, заходить листоноша

Пєчкін. Це 1 клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримайте листа. А якщо дозволите, то і я побуду у вас на святі.

Учні  читають листа:
«Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців. Покладаю на вас надію. З нетерпінням чекаю визволення.
                                                                                         Ваш Букварик.

Учитель. Щоб врятувати Букварика, потрібно скласти «Чарівну квітку», а пелюстки цієї квітки у посланців чарівника. Кожна пелюстка – це завдання, яке потрібно неодмінно виконати. Та перш ніж виконувати завдання, давайте, дітки,  ми заспіваємо пісню про Букварик. Можливо він нас почує і йому буде веселіше.

Пісня «Мій Букварик»

(Лунає «чарівна» музика , заходить Циганка).
Циганка. А ви хто такі?

Учні. Ми першокласники.

Циганка. Давайте я погадаю вам, які оцінки будуть у 2 класі.

Учень. Не треба нам гадати. Ми і без тебе знаємо, що оцінки у нас будуть тільки високого рівня. Краще скажи, яке завдання нам треба виконати, щоб отримати пелюстку.

Циганка. Яку пелюстку? Краще в карти зі мною пограйте.

Учень. Валентино Леонідівно, а хіба дітям можна в карти грати?

Учитель. Звісно – це не дитяча гра, але ж треба виручати Букварика, то ж доведеться спробувати. А якщо буде важко, то гості нам допоможуть.

(Циганка дістає з рукавів карти з прикладами і показує дітям .Діти відповідають).
Циганка. Вгадали.

Учень. А ми не гадаємо, ми так усе знаємо. Віддавай пелюстку.
(Циганка віддає дітям пелюстку. Знову звучить музика і з’являється Шапокляк).

Шапокляк. Привіт, малявки! Щоби такого зробити поганого? Не віддати вам пелюстку чи що? Гаразд не плачте. Якщо ви правильно будете відповідати на мої запитання, то станете моїми друзями і отримаєте свою пелюстку.

Відповідайте: -так,  або – ні!
– Треба гарно вам читати?(Так)
– Треба менших ображати?(Ні)
– На перервах верещати?(Ні)
– Парти всі розмалювати?(Ні)
– Друзів треба виручати?(Так)
– Треба слухати матусю?(Так)
– Тоді дратуйте хоч бабусю!(Так)
– У класі вибийте шибки!(Ні)
– Вчительці робіть все навпаки!(Ні)
– Чи хочете друзями моїми стати?(Ні)
– Та я ж вас краще вчительки буду навчати!(Ні)
Тоді беріть пелюстку і забирайтеся геть. З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити.

(Знову звучить музика і з’являється Дівчинка – плакса).

Плакса.  Я така одинока, у мене немає друзів. Мені завжди сумно. Я постійно пла-а-а-ачу. Якщо зумієте мене розсмішити – пелюстка ваша.

(Жарти, смішинки у виконанні дітей).

Проспав
Школярика вчитель спитав:
– Хто приклад тобі розв’язав?
Бабуся, матуся чи тато?
– Не можу я точно сказати, –
Бо вчора зарано ліг спати.

Юрко

Юра  твердить,  що  перерва –

Втричі  більша  від  уроку,

Бо  встига  Юрко  за  неї

Купу  справ  зробить  нівроку.

За  перерву  Юра  встиг

Насмішити  в  класі  всіх.

Ще  й   на  Славі  покататись,

Десь  залізти  встиг  у  фарбу,

Гулю  встиг  набить об  парту

Й  на  портфель  Руденко  Лізи

Причепить  якусь  мармизу.

Ще  Юрко – герой! – зумів

Полякати горобців.

В  двір  помчав – аж  тут  дзвінок:

Знову  треба  на  урок!

Та  в  Юрка  спокійні  нерви,

Бо  урок  мине  за  мить,

Ну , а  потім  знов  перерва:

Встигне  купу  справ  зробить!

Інсценізації

• Чого увесь урок ти , Лідо, пасешся в зошиті сусіда?
• Перевіряю у Семена, чи вірно він списав у мене.

• Де Іванко наш пропав? Ти не знаєш, Томо?
• А він ногу поламав і побіг додому.

 -   Та й набрид же своїм плачем ти мені, Петрусю.

    --     Це не вам я, мамо, плачу.

-       А кому?

-       Бабусі.

-       Умивайся, бери, синочку, швидше-бо не мнися!

-    Так за мене он, в куточку кіт уже умився.

-      Тату, купи мені барабан.

-      Та у нашій, сину, хаті  шуму й так уже багато!

-       Я на ньому буду грати, коли ляжете ви спати.

Учитель. А ще, Плаксо, ми тебе та наших гостей хочемо  розвеселити своїм таночком.

Танець «Маленькі зірки»

Плакса.Ой, як мені смішно! Забирайте пелюстку, але за однієї умови: я залишаюся з вами.

Звучить музика, з’являється Пеппі Довга Панчоха.
Пеппі. Я весела дівчинка, безтурботна і безвідповідальна. У мене немає ніяких проблем. Навчання мене цікавить менше за все. Люблю нашкодити, пожартувати над кимось, посміятись. Сподіваюсь, що ви такі самі і школа вам не потрібна.

Учениця. Ні, Пеппі, ми  розумні та старанні учні.

Пеппі. Добре! Якщо ви такі розумні, то ось вам завдання. Допоможіть мені римувати і складати вірші. Я буду говорити, а ви додавати «І ми!».

Я сьогодні рано встала... (І ми!)

Чисто все поприбирала... (І ми!)

Каву чорну заварила... (І ми!)

Кицьку нею отруїла... (Не ми!)

Ох! Які ви неуважні... (Не ми!)

З усіма тепер вітаюсь... (І ми!)

Щиро всім я усміхаюсь... (І ми!)

Всім я друзям помагаю... (І ми!)

Цвяхи в крісло забиваю... (Не ми!)

Пеппі. Здається ви мене переконали. Пелюстка ваша. А я піду до школи записуватись. Як ви гадаєте, візьмуть?

Звучить музика,виходить Помилка.
Помилка. Я Помилка лукава,
Погана в мене слава.
Букви плутаю, бува,
Перекручую слова.
Ну що , розумні первачки?
Мої знайдете помилки?
Якщо пелюсточку бажаєте,
Попрацювати добре маєте.
(Показує дітям картки, на яких записані слова з помилками. Діти їх виправляють).

Звучить музика, з’являється Чарівник і звертається до присутніх.

Чарівник. Бачу ви кмітливі, винахідливі , розумні діти. Всі мої завдання виконали. Я навіть подобрішав. Але я злий чарівник і так просто не здамся. У мене є ще одна умова. Якщо вона буде виконана, то вернеться ваш Букварик цілим і неушкодженим, а якщо ні, то пропало ваше свято. Моя умова в цьому конверті. А я зникаю. Мене не шукайте. Запам’ятайте: не виконаєте умову не вернеться Букварик!

(Віддає вчителеві конверт і зникає).
Учитель. Ну й налякав нас цей Чарівник. Але ми теж не здамося. Подивимось, що тут.

(У конверті завдання для батьків).
– Придумати якомога більше слів на задану літеру.
– Відшукати слова у слові.
– Скласти прислів’я з розкиданих слів.
Учитель. Молодці наші батьки, не підвели. Заробили останню пелюсточку.
А в подяку ми заспіваємо для них пісню.

Пісня «Цьом – цьом»
Учитель. Наша квіточка ожила, засяяла  яскравими барвами. То де ж наш Букварик?

Звучить музика, заходить Букварик.
Букварик. Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу.
І малечу як зустріну
Грамоті одразу вчу.
Я щасливий дуже,
І тому радію,
Що всі діти в вашім класі
Читати вже вміють.

Буквар. У мене для вас є сюрприз. Це підручники нові, для навчання дітворі.
(Виходять Читанка, Українська мова, Математика)

Читанка. Я ваша перша читанка,
Красива в мене свитонька.
Цікаві сторінки, є вірші і казки.
Покажу вам сто земель
І космічний корабель.
Даруватиму щодня
І забави, і знання.

Українська мова. Як найчарівніша колискова
Плекає вас з дитинства рідна мова.
То піснею злине, то гарною казкою,
То словом догани, то доброю ласкою.
Під мамине слово ви виросли нишком.
Шануйте, друзі, цю гарну книжку.

Математика. Один, два, три, чотири, п’ять!
Вміють діти рахувать.
Дуже точна я наука
І мене всі люди вчать.
Я потрібна всім – це знайте,
Математику вивчайте!

Звучить музика

Першокласники:
1. Ми не просто малючки,
А вже справжні першачки.
А за років так дванадцять
Підростем на всі сто двадцять.

2.Обіцяєм не лінитись
Тільки на п’ятірки вчитись.
Рано з сонечком вставати,
Щоб у школу не проспати.

3.Книги й зошити любити,
Берегти, а не бити.
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.

4.На уроках не жувати,
Не дрімати і не спати.
І домашні всі завдання
На дванадцять готувати.

5.Будем вчитись ми сумлінно
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що в них такі гарні діти.

6.Будем добре ми учитись,
І співать, і веселитись,
Щоб раділи мами милі,
Що такі ми в них щасливі.

Учитель. Дорогі діти! Шановні гості! Наше свято добігає свого завершення. Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань про­ростуть рясним урожаєм у май­бутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях наших дітей — назавжди!

Дитинство веселковими мостами,
Як в казці, швидко – швидко пролетить,
А потім юність росами – стежками …
Всі роки в школі – найсвітліша мить!
Тому у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
І наше свято це запам’ятайте.
Нехай щастить вам в добрий час.

Пісня «Посмішка»