Сценарій свята «Прощавай, Букварику, наш найперший друже!»

СВЯТО

«Прощавай, Букварику, наш найперший друже!»

     Під мелодію пісні «Одуванчик» - діти заходять до класу. 

1.                 Є святкових днів багато      На листках календаря.      А між ними й наше свято –      Вшанування Букваря.

2.                 День вітання і прощання – Свято наших Букварів, Перша сходинка зростання Для найменших школярів.

3.                 В першім класі урочистий День прощання з Букварем. Пригадай, що ти колись-то Був маленьким школярем.

4.                 Пам’ятаєте, як 1 вересня ми стали учнями, нам урочисто вручили           Буквар. Пригадайте, як кортіло нам зазирнути всередину: а що там?      Нині для нас Буквар – добрий знайомий. Він навчив виразно, швидко            читати.

          А хто багато читає, той багато знає.

          Хто швидко читає, той багато зробити встигає.

          Хто багато читає, той швидко на ноги встає.           Як хочеш багато знати, то треба книжки читати.

          _________________________________________

5.                 Сьогодні ми покидаємо Королівство Букваря  

В якому отримали міцні знання.

2.   Фанфари

Палац глосних

6.У Палаці голосних завжди радість, завжди сміх.

Дружно всі  вони співають і зі святом нас вітають! 

3.   Танок мелодія Барбарики «Дружба»

     А:   «А» - в алфавіті – найперша!

            «А» - в алфавіті – найлегша! 

            А іще ця буква «А»

            І співуча, й голосна,

            А ще буква А подружок своїх гука.     О:    Буква «О» така – от кругла,             Хто не бачив – подивись:             Наче сонце, наче бублик,             Мов обручик, - хоч котись!     У:     - Скажи, горобчику, чому            Ти так боїшся букви «У»? -           Тобі зізнаюся я, татку:

         Ця буква схожа на рогатку.

Е: «Е - е,- сказала буква «Е», -       Звір мене не дожене!»

     І махнувши всім рукою,      «Е» - зробилася луною.

     «Е – е!» - гукаємо у лісі,

     «Е – е!» - відгукується скрізь.

И: - Як писати букву «и»?

    - Гачечки з вудочок зніми,     На зошит поряд поклади     І ручкою їх обведи.

    От і напишеш букву «и». І: Буква «і» неначе свічка,     З ясним вогником вгорі.    А погасне чорний гнотик    Стане крапкою над «і».

А: А ось подружка моя – буква «Я». Я:  Пісня, Соня і маля –      Чуєш а, а пишеш – я.

      Ясен, яблуня, Марія,       «я» - це я, це моя мрія! У:  Знайте й подружку мою –       Букву «Ю».

Ю:  Буква ця усім відома:

       Перед «я» вона стоїть.        В ній дві палички і коло –        Здогадаєтесь умить.

       Є ця буква в слові «Юля»,

       І в словах «сміюсь», «стою».        Ой, яка ж вона красуня,        Ця чудова буква «Ю»!

Е:  Е, скажу вам  по секрету       Друг у мене є!

      Це, звичайно ж, буква «Є».

Є:  літнє, синє – все моє!

      «Є» - в словах «твоє», «своє»,       В «ательє» і у «єнота»,       А нема у бегемота!

Ї:   «І» без «Ї» не ступить кроку,      Поміж нами свар нема.

     «І» до «Ї» моргає оком,

     «Ї» у відповідь – двома.

Всі: Позначаємо ми всі звуки голосні!

       У палаці живемо і танок свій ведемо.

4. Танок голосних «Веселая песенка»

Палац приголосних

 5. Фанфари

7. Он палац. Його впізнали. Букви інші там вивчали. Ми розкажемо вірші жартівливі та смішні

Про букви Букваря, що позначають приголосні. 8. Вмію я уже читати, Тож беруся вчити брата.

Починаю з букви А. Він мені говорить: «Ха!»

9. Називаю букву «те». 

Він сміється: «те-те-те». 

І говорить:

«ток – ток – ток – Вибиває молоток.

Ним цвяхи ви заб'єте,

Схожий він на букву «те».

10.Знає він всі літери Й пише трохи навіть, тільки дуже хитрий він І оце лукавить.

11.             Ми над річкою гуляли,  Раптом букву відшукали: Хвиля в тиші комиша Загубила букву «ша».

12.             Он до хати перелаз.

Хоч обходь, хоч перелазь.

Каже братик :

«ген – ген – ген -

Перелаз, як буква «ен».

13.             Гарні хлопці – молодці Закопали два стовпці. Братик їм допомагав – Перекладину поклав.

Втіха нашій дітворі: Буква «пе» вже у дворі.

14.             Всі малята як малята — 

Книжечки читають,  Ну а букви мого брата бігають, літають.

15.             Кінь промчить біля воріт — не догнати й соколу, братик мовить: «З-під копит буква «це» процокала».

16.             Він вважає: на подвір'ї

Кури стали учнями І,погладжуючи пір'я, Букву «ка» заучують.

Та наука нелегка: Кажуть «ко», а треба — «ка».

17.             Скільки літер ще довкола — Шепеляві й грімкотливі... Це така весела школа, Це уроки жартівливі.

18.             Буква А затемна встала, розбудила букву Бе: —      Чуєш? — злякано сказала, — Мишка в закутку шкребе. 

Бе зіскочила з полиці і термосить букву Be: 

Розшукать негайно кицю — всім завдання бойове! 

Be мерщій до Ге, Ґе, Де: хто з вас знає, киця де? Ге, Ґе, Де того не знали та швиденько повставали,  Підняли Е, Є, Же, Зе: хто до киці повезе? 

Й, с, ф, ч, щ проснулись, одягнулись та узулась:

У похід усі на мишку! Нащо турбувати кішку?!

Нас багато! — каже Зе. — Мишка нас не погризе! 

Налякали букви мишу, утекла. 

Настала тиша. 

Букви знову на полиці, та хоробрим вже не спиться,  Скоро візьмуть їх до школи Таня, Галя і Микола.

М. Стельмах, «Весела казочка про хоробрі букви»

6 . Танок «Весна»

19. Не скажу і не просіть! — Чом усі

Тигри гарчать: «Гаррр!»,

Ворони кричать: «Каррр!», Коні харчать: «Харрр!», Двері риплять: «Раррр!».

Не скажу — і не просіть! — Чом усі

їжаки сопуть: «Фррр!»,

20. Літаки ревуть: «Дррр!», Трактори гудуть: «Тррр!», Катери пливуть: «Шррр!».

І не взнати вам, повірте,

Нізащо, що

Тигри гарчать,

Ворони кричать,

Коні харчать,

Двері риплять,

Щоб

Навчити хлоп'ят,

Щоб

Навчити дівчат

«Ррр» нелегке вимовлять.

Петро Висоцький, «Чому?»

21.                  Я - не шість! Я - м'який знак!

Це повинен знати всяк.

Я - не літера нова,

Я пом'якшую слова. А у слові «олівець» Забігаю аж в кінець. З приголосними дружу Поруч з ними я ходжу.

22.                  Я такий же, як знак розділовий, І відомій шкільній дітворі. Та в словах української мови Я пишусь не внизу, а вгорі. Спробуй лиш написати «ім'я» - Зразу стану потрібний і я. Я – апостроф.

23.                  В Королівстві Букваря букви всі – від А до Я.

7. Танок «Пісня Трубадура і принцеси»

Подяка Букварю

Беру до рук я Букваря, Там букви всі – від А до Я. Від звуків перших до складів, Букварик стежечку провів.

Є книг багато — радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна — книжкам усім начальник. і звуть її по-простому — Буквар.

Із нього слів не вируба сокира.

Це маленятам кращий в світі дар.

І мова в нім — легка, співуча, щира. Дитячі душі гріє він — Буквар.

Мов краплин у Дніпрі,

Мов зірок угорі,

Мов листя на гіллі — Стільки книг на землі. Є великі й малі, Є легкі і важкі. В стелажі, на столі — Наші друзі книжки.

Та одна з-поміж них — Перша книга із книг. Ту, що звем Букварем, Ми найперше берем.

Наче ключ срібляний,

Що мудрець дав у дар,

Дивосвіт чарівний

Відкрива нам Буквар.

Ми навчилися читати,

Ми навчилися писати, Ми зустріли в школі Навчання зорю.

І сьогодні усі разом

Від щирого серця Ми приносим подяку Свою Букварю!

Учні виконують пісню «Буквар», муз. В.Верменича, сл. М.Лисянського. 

Подяка батькам  Вчитель:

Шановні батьки! Разом з вами діти вперше розкривали «Букварик», ви разом вчилися читати, писати, рахувати, міркувати. Раділи успіхам своїх дітей, підтримували їх, вчили долати нелегкі вершини науки і ніколи не відступати перед труднощами. Тож прийміть слова вдячності від них.

Учні:

За вашу працю, ласку і любов  Ми дякуємо вам знов і знов. 

Бажаємо вам радості багато – 

І дякуємо, що прийшли на свято. 

За те, що раненько вставали, 

За те, що до школи водили, 

За те, що втоми ніколи не знали  Палке вам велике СПАСИБІ!