"Я люблю свою країну, мою рідну Україну"

Тема:  Я люблю свою країну, мою рідну Україну

Мета: Створити святковий мікроклімат в класі для знайомства дітей; формувати поняття учнів про Батьківщину як спільний дім українського народу, сформувати уявлення учнів про школу як країну знань, розширити кругозір учнів про рідну Україну, про народну символіку та державні символи, викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини, її просторів, розвивати почуття патріотизму, заохочувати творити добро, здобувати знання, щоб бути гідним учнем своєї школи і громадянином своєї держави.

Обладнання. Карта України, Державний Герб, Прапор, Гімн України, презентація «Україна – моя Батьківщина», повітряні кульки.

 Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-подорож .

Девіз уроку: «Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина. Мільйони різних «я», а разом – Україна».(Слайд №1)

Хід уроку

І. Привітання (Слайд №2)

Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко ласкаво,

В календарик заглядає

І від посмішки аж сяє.

Знає сонце гомінливе –

День сьогодні особливий!

 Любі, мої милі діти.

Ви сьогодні вже учні у нас.

Будемо вчитись, дружити, радіти

Й називатися 1 клас.

Я сьогодні всіх щиро вітаю

В нашій школі, у дружній сім’ї.

І міцного здоров’я бажаю,

Й щастя-радості, любі мої.

Руку мамину ви відпустили

І пішли всі за мною в клас.

Мами з татами теж зрозуміли,

Що тепер ви великі у нас.

 ІІ. Галявина знайомств

Вчитель

Дорогі діти! Сьогодні ви стали учнями, розпочалося ваше шкільне життя. Я вітаю вас із першим навчальним днем, із першим шкільним святом, із першим уроком. Сьогодні маленька чарівниця (Слайд №3) перетворила вас із звичайних хлопчиків і дівчаток на учнів, школярів. Подивіться, шановні батьки, які в нас гарні діти: чепурні, веселі, жваві, непосидючі, розумні, кмітливі! А батьки? Я впевнена: кращих батьків просто не існує. Мені дуже приємно, що всі ми разом зібралися в одному класі.

Сьогоднішній урок у нас незвичайний. Сьогодні у нас урок-подорож. Хто мені скаже, що ж таке подорож?

Сьогодні ми разом із вами та вашими батьками вирушимо у Країну Знань, де на нас чекає багато цікавих пригод.

Але мандрувати ми будемо на ракеті, яку ми зараз з вами побудуємо за допомогою конструктора LEGO. (Вчитель викликає до себе трьох учнів і будує з ними ракету). (Слайд №4)

Вчитель.Ракету ми побудували, тож для відправлення в подорож зберемося всі на зупинці.

1. «Галявина знайомств».(Слайд№5)

Подивіться навколо, як багато учнів у класі. Можливо, ви ще не всі один одного знаєте, не з усіма знайомі. Звичайно, у кожного своє ім'я, і відразу буває важко запам'ятати, кого як звуть. Але ж складно розмовляти з людиною, якщо не знаєш його імені. А ми разом вчитимемося, і тому потрібно знати всіх учнів свого класу.

- Давайте знайомитися. Я ваша вчителька. Мене звати Наталія Василівна. А тепер  дізнаємося, як звати кожного з вас. Коли я скажу: "Три-чотири"! - кожен по команді вигукне своє ім'я. Ну-мо, спробуємо! (Діти вигукують своє ім'я)

- Ой-ой-ой!. Начебто голосно кричали, а я жодного імені не розчула! А ви всі імена розчули?

- Давайте спробуємо по-іншому. Якщо не вийшло голосно, скажемо свої імена пошепки. (Діти шепочуть).

Знову щось не те… Ніхто не кричав, а все одно нічого не зрозуміло. Ви багато почули імен? Я теж не почула. Напевно, справа в тому, що разом добре гратися, працювати, співати,а ось відповідати – не можна. Коли відразу всі говорять, то нічого не зрозуміло. Тож спробуємо називати свої імена по черзі.

Подивіться на дошку. Бачите лісову галявину, це – галявина знайомств, саме тут відбудеться наше знайомство.

-Введення правила класу

Буду гарним слухачем.

-У мене в руках- повітряні кульки з вашими іменами. Ви будете по черзі виходити і називати голосно своє ім’я.(Діти утворюють коло).

-Підніміть кульки хлопчики!

-Дівчатка підніміть кульки!

-Підніміть кльки ті, хто сьогодні умивався!

-Підніміть кульки ті, хто любить цукерки!

-Підніміть кульки ті, хто хоче навчатись в школі!

ІІІ. Народження нової родини.

(Учитель дістає табличку з написом "НАШ КЛАС").

- Діти, подивіться, які різнокольорові у вас кульки. Подивіться один на одного, посміхніться. Ми теж всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас буде багато спільного. Нас об’єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив. Ця галявина буде символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні всі ми житимемо у мирі й злагоді. Саме в цю хвилину народився наш клас. Ось він який - наш клас!(Діти сідають за парти).

Вчитель. Відтепер ми разом мандруватимемо Країною знань, (Слайд №6) збираючи все, що вона нам подарує. А дарує вона, діти, те, без чого ми не можемо жити, працювати в сучасному світі, - знання. Ця країна водночас і загадкова, і пісенна, і математична. Дорогою на нас можуть чатувати небезпеки, труднощі, тому ми повинні завжди допомагати один одному, адже недаремно говорять: «Якщо поруч біля тебе справжній друг, дорога стає набагато легшою».

Зараз ми з вами і відправимося на своїй ракеті у цю цікаву країну.

ІV. Ігровий момент

І першою зупинкою на цьому маршруті є зупинка «Справжній школяр».(Слайд №7) Сьогодні всі вітають наших першокласників. А чи готові наші малюки стати школярами? А хто знає, що школяр складає в портфелі? Зараз перевіримо

•             Букви всі від А до Я живуть на сторінках…Букваря.
•             Для письма, сказати прошу, що потрібно взяти?...Зошит!
•             Малювати в альбомі всім допоможуть…олівці!
•             Ручки й олівці, щоб знали, ми складемо… у пенали.
•             В сумці зошит і буквар. Хто до школи йде?...школяр!

         V. Гра «Хто чого хоче навчатися у школі»(ст..9-10 «Ранкові зустрічі») (Слайд №8)

VІ. Фізкультхвилинка під музику «Веселі звірята» 

VІІ. Вивчення нового матеріалу

Шановні першокласники!Ми створили разом нашу шкільну сім’ю і зараз розпочинаємо життя нашої родини. Девізом сьогоднішнього уроку я взяла вислів:«Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина. Мільйони різних «я», а разом – Україна». (Слайд №9)

Є край, де найкращі у світі пісні

І цвітом чарує калина,

Де сонечко вперше всміхнулось мені,

Де дім мій — моя Україна.

•                  Діти, громадянами якої держави ми є?

Діти: Ми – громадяни України!

Тож, наступна зупинка нашої подорожі ««Ми – діти України» (Слайд№10)

Вчитель. Щасливі ви, що народилися і живете на чудовій, багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій. Тут ви зробили свої перші кроки, відкрили навколишній світ.Тут вам уперше заспівала матуся колискову, розповіла казку бабуся, зробив іграшку дідусь. Тут вас навчив чесно жити тато. Тут ви навчилися усміхатися один одному. Тут ми вслухаємося у гомін сивої давнини. Тож, давайте зробимо зупинку в наступному пункті «Національні символи України» (Слайд №11)

-Що ж відрізняє нас, нашу країну з-поміж інших країн?

Перш за все це символи.

Символіка – своєрідна візитна картка країна, вона ніби  представляє її, підтверджує своє існування. З глибини віків  дійшла  до нас ось така легенда.

Давним давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір,готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім’я – Прапор.

А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн.

З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір. Вони стали державними символами України.

•                  Герб, Прапор і Гімн – три основні національні символи України.

Фізкульхвилинка. (Слайд№12)

Ми – метелики чудові.

(діти нахиляють голову вліво-вправо)

Є в нас крильця кольорові,

(Розводять руки в сторони)

Ними ми махаємо

(Виконують махи руками)

Над квітами літаємо.

(Кружляють навколо себе)

Зупинка «Галявина дружби» (Слайд№13)

- Наша мандрівка завершується. Ми знову повернулися до нашої класної кімнати.

- Запам’ятайте важливе правило:

У нас немає «ти»,

У нас немає «я».

Ми – єдиний клас,

Ми – одна сім’я!

        Вітальна торбинка

-А зараз – невеличкий та приємний сюрприз: у мене на столі маленька торбинка з різними цікавинками. 
-Давайте спробуємо роздивитись, що там всередині

*ластик означає, що будь-яку помилку можна виправити;

*невеликий пластиковий «дорогоцінний камінь», який означає, що кожен з нас цінний;

*кілька кольорових карамельок означають, хоч ми і схожі, але насправді різні.

*паперова зірка,  кожен обов'язково буде сяяти по-особливому.

* серце -наш клас – це безпечне та уважне місце, де люблять та цінують кожного.

*7 – ми одна сім’я.

— Діти, якщо вам стане сумно, одиноко, візьміть будь-який предмет з цієї торбинки і пригадайте, що він означає. А ще – пригадайте, що кожен з вас означає для нашого класу.

«Капсула» часу

— Чи знаєте ви, що таке «капсула часу»? 
— Як ви думаєте, для чого її виготовляли? 
— Я пропоную вам переглянути мультфільм про добре відомого вам персонажа – Свинку Пеппу. Подивимось і побачимо – для чого ж існує капсула часу. (Перегляд мультфільма).

— Ви б хотіли, щоб ми з вами теж виготовили капсулу часу, а коли закінчите 4-й клас, ми з вами її відкриємо і нам точно буде дуже цікаво поглянути на себе з майбутнього. Вам така ідея до вподоби?

— Тоді пропоную вам ось що. У кожного з вас на парті лежить аркуш білого паперу, а в контейнерах є олівці та фломастери. Попрошу кожного з вас намалювати свій портрет. Якщо ви вже знаєте, як пишеться ваше ім'я – підпишіть ваш портрет. Усі портрети ми покладемо до нашої капсули часу.Коли завершите свій портрет, поруч, або на звороті аркуша обведіть фломастером свою долоньку. Я впевнена, що через чотири роки, коли ми відкриємо капсулу, вас здивує ваша долонька.

— Капсулу часу ми міцно запакуємо та надійно заховаємо, допоки не прийде час її відкрити. Дякую вам за спільну роботу.

 «Посвята у однокашники»

Вчитель:А зараз найцікавіше. З сьогоднішнього дня ви будете навчатися в одному класі, тому будете називатися однокласниками, і це триватиме 12 років. У давні часи на Україні учні називали своїх однокласників - однокашники. А чому однокашники?  У дні навчання батьки учнів по черзі готували горщик чарівної каші, якою їх частували. Їли всі з одного горщика одну і ту ж кашу, звідси і пішла назва однокашники. Вважалось, що той хто відвідає цієї каші буде гарним учнем, товаришем, однокласником, одним словом – однокашником. А все це тому, що кожна зернинка цієї чарівної каші вигодована нашою рідною матінкою-землею, напоєна теплою, як материнська сльоза дощовою краплиною, зігріта ніжним сонячним промінцем. І все це тепло, ніжність і любов через зернятка каші передається діткам. Наслідуючи традиціям наших пращурів, я теж хочу почастувати вас такою кашею, оскільки хочу, щоб ми з вами стали дружною шкільною родиною, кожен став гарним учнем, однокашником. А зараз готуйте свою ложку, відвідайте моєї не простої, а чарівної каші. Чим більше ви набиратимете каші в ложку, тим добрішими станете один до одного, сильнішими.  

VІІІ. Підсумок уроку.

•                  Про що ми говорили на уроці?
•                  Що найбільше запам’яталось?

Наша подорож добігає кінця. Ви піднялися на одну сходинку Країни знань. А попереду ще таких кроків буде багато. Нехай цей шлях буде для Вас радісним і цікавим.

Нехай щастить вам, малюки!

 Ростіть розумні та сміливі.

 Життя шкільного сторінки!

 Хай будуть сонячні й щасливі!

На згадку про нашу мандрівку вам будуть ось ці паперові сердечка. Це часточка мого серця, я дарую її вам, бо люблю вас, дорогенькі мої, вже з першої хвилини. Любіть свою державу, оберігайте її. Вона у нас, як матінка, єдина.