Сценарій свята рідної мови

Свято рідної мови «МОЄ БАГАТСТВО – РІДНА МОВА»

 

 

Звучить музика

Трек 1 «Я люблю Україну свою»

Слад №1

 

Вчитель. Дорогі діти, гості! Сьогодні ми зібралися в цій залі, щоб провести свято, приурочене рідній мові.

Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

і народу без мови нема.

 Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір'я бабусі чи дідуся, до яких ви їздите у гості. Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Тому, щорічно, 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови.

 

 

 

Мова! Українська мова,—

Вона співуча, лагідна, дзвінка...

Мова! Українська мова —

Єдина, рідна й дорога така.

 

 

О місячне сяйво і спів солов'я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів — це мова моя,

Це — мова моєї Вкраїни.

 

 

Це матері мова.

Я звуки її

Люблю, наче очі дитини...

О мово вкраїнська!

Хто любить її,

Той любить мою Батьківщину!

 

Вчитель. Україна... Рідний край... Рідна мова... Скільки почуттів з'єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові та ласки! Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу — це не просто звуки. Мова — це душа на­роду, це його трепетне серце.

 

Звучить музика

Трек 2 «Калинонька»

Слайд №2

 

Мова кожного народу

Неповторна і своя;

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші - тьохкіт солов'я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять,

Зелен - клени у діброві

По - кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову.

Колосисту - навіки

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина - так, як мати.

Мова кожного із нас.

 

Не цурайтесь, люди, мови.

Не цурайтесь роду,

Як зачахне рідне слово —

 Не буде народу.

Мати, мова, Україна —

От і вся моя родина.

Україна, мати, мова —

Три джерельні вічні слова.

Україна, мова, мати —

Нас повік не роз'єднати.

 Трек 3

Звучить пісня «Любіть Україну» виконує  Пономарьова Євгенія (6 кл.)

Слайд №3

 

Вчитель. Скільки на землі мов? Скільки народів — стільки й мов. Учені вважають, що на нашій планеті близько трьох тисяч мов. З-поміж такої величезної кількості лише близько тридцяти мов користуються найбільшою популярністю, тоб­то це ті мови, якими розмовляє більшість людей на планеті. Найбільше людей розмовляє китайською мовою, друге місце посідає англій­ська мова, третє — російська, далі — мова хінді (Індія) та іспанська. Українська мова посідає по­чесне 14 місце, оскільки нею говорять близько 50 мільйонів людей. Наша мова сягає своїм корінням у глибоке минуле. Ще в ХV-ХVІІ ст. судове й державне листування велося українською мовою. Українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї (близько 40 країнах світу). Історію, географію, літературу та мову України вивчають у 28 коледжах та університетах США.

Для кожного народу своя мова — найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучі­стю — одна з найкращих.

Ще 1928 року в Парижі на конкурсі мов визнали, що італійська, українська та французька мови наймилозвучніші. Ми, укра­їнці, пишаємося своєю мовою, її мелодійністю, чистотою та багатством звуків.

 

 

Уч.

Мово ж моя, мово,

Мово України,

Ти моя казкова

Пісня солов'їна.

 

Вчитель: - Дуже гарні українські свята, звичаї та обряди, які завжди супроводжуються чудовими мелодійними піснями. А чи знаєте в звідки пісня взялась в Україні?

 

Трек 4

Лунає музика «Жайворонки»

Слайд №4

 

Ведуча: (з-за сцени)  Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами.

 

Ведуча: французи вибрали елегантність і красу ( дає дівчинці дзеркало і капелюшок),

угорці – любов до господарювання ( Бог дає фартушок),

німці – дисципліну і порядок (книгу з надписом «Закон»),

поляки  – здатність до торгівлі ( мішечок з грошима),

італійці одержали хист до музики (музичний інструмент).

 

(Діти радіють подарункам, піднімаючи їх високо, показують усім. Помалу зникають за сценою.

У куточку сцени залишається одна дівчинка, одягнена в українське вбрання. Вона плаче, закривши руками очі)                                                                                                                                                             .

 

Ведуча: Обдарувавши всіх,  Бог  раптом побачив у куточку дівчинку. Вона  була одягнута у вишивану сорочку, а   на голові багряний вінок.

 

Бог: Хто ти? Чого плачеш?

 

Дівчинка: (Бобрик Ілона) Я – Україна, а плачу, бо стогне земля моя від пролитої крові та пожеж. Сини мої на чужій роботі, у своїй хаті нема правди й волі.

 

Бог: Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

 

Ведуча: Дівчинка хотіла йти, та Бог, піднявши правицю, зупинив її.

 

Бог: Є у мене скарб неоціненний, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.

 

( дає дівчинці сопілку. Вона прикладає її до грудей, посміхається, веселішає)

 

Ведуча: Узяла дівчинка – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям понесла пісню людям.

 

Дівчинка: Народе мій! Нас Бог благословив. Дарунок дав нам – скарб неоціненний. Прийміть його – це пісня голосна. Звучатиме вона тепер в віках мені – на славу, а вам – на пошану.

 

Трек 5

Слайд № 5,6

Звучить пісня «Про Україну» (Н. Май) виконує Бобрик Ілона

 

Вчитель. Любов до рідної мови почи­нається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, над­звичайною ніжністю і простотою. У них — мате­ринська ласка і любов, світ добра, краси та спра­ведливості, щира віра в магічну силу слова.

 

Слайд № 7

 

Лиш народився, голос я почув

щасливий, радісний і світлий.

Маленьким серденьком уже тоді відчув

матусин голосок привітний.

 

 

У нім звучала ласка і тепло,

і слово було ніжне і пестливе,

до себе вабило воно,

лунало світло і тремтливо.

 

 

Матуся до серденька притискала

і колискову пісню заспівала.

І пісня та була сама краса,

що в сповитку мене обдарувала.

 

Трек 6

Звучить пісня колискова «Колискова» (Тімофєєва Є., Мігущенко М.)

Слайд № 8

 

Вчитель.  А якими прекрасними звертаннями до наших дорогих рідних мам, татусів, бабусь і дідусів багата наша мова.

 

Слайд № 9

 

 Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і щирі, прекрасні слова.

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива.

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

 

Я і до тата умію звертатись,

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

І щоб в душі його сонце цвіло.

Татку, татусеньку, таточко, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе обійняти,

Ти мій порадник, заступник і друг!

 

 

Я до бабусі з любов'ю звертаюсь

Бабцю, бабусю, бабуню моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

І відчуваю в них лагідність я!

 

 

Й до дідуся я іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос сріблястий струмочком біжить.

 

 

Не посмій забути

Маминої мови.

Нею квітне поле,

І гудуть діброви.

Можеш призабути

Запах рути-м’яти,

Але рідну мову

Мусиш пам’ятати.

 

Трек 7

Звучить пісня «Батьки мої»

Слайд № 10

 

Вчитель. Наша мова оспівана поетами.

 

Слайди № 11,12,13

 

 Українською мовою писали свої твори Тарас Шев­ченко, Леся Українка, Іван Франко, Андрій Малишко, Павло Тичина, Максим Рильський та багато інших поетів.

 

1. Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово,

ти наше диво калинове,

кохана материнська мово!

 

2. Буду я навчатись мови золотої.

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

 

3. Батько мені каже:

— З книжкою дружи.

Рідну мову, синку, завжди бережи.

Мову ту, що люди рідною зовуть,

Ти ніде й ніколи, синку, не забудь.

Рідне слово-пісню завжди серцем чуй,

Як Вітчизну й матір, їх люби, шануй.

 

4. Мова наша, мова — мова кольорова,

В ній гроза травнева й тиша вечорова.

Мова наша, мова — літ минулих повість,

Вічно юна мудрість, сива наша совість.

 

 

5. Солов'їну, барвінкову,

Колосисту — на віки –

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,—

Бо ж єдина — так, як мати,—

Мова в кожного із нас!

 

Слайд № 14

 

Вчитель. Кожне слово нашої мови має свою історію, свій відтінок. Інколи слова звучать однаково, а мають зовсім інше значення. Іноді до­статньо змінити один звук і змінюється значення слова.

Багата українська мова на фра­зеологізми — справжню скарбницю українського народу. Вони допомагають зробити нашу мову яскравішою, дотепнішою та цікавішою. Спробуйте пояснити значення деяких фразеологізмів.

 

• Майстер на всі справи — ... (людина, яка вміє все робити).

• За холодну воду не братися — ... (нічого не робити).

• Зарубити собі на носі — ... (добре запам'я­тати).

• Ґав ловити — ... (бездіяльно проводити час, бути неуважним).

• Ведмідь на вухо наступив — ... (відсутність музикального слуху).

• І комар носа не підточить — ... (немає до чого причепитися, прискіпатися).

• Шукати голку в сіні — ... (неможливість щось знайти, виявити).

• Як сніг на голову — ... (щось несподіване).

 

Слайд № 15,16

 

Вчитель. Український народ дуже лю­бить жарти, усмішки. До вашої уваги кілька з них! Яскравимии представниками гумористичного жанру є Остап Вишня, Павло Глазовий, Грицько Бойко, Леонід Глібов

 

 

Трек 8 Звучить мелодія «Коломийки»(виходять Рижикова Д.,_____________)

Слайд № 17

 

«СХОЖІ»

Зайшов ослик до садка І зірвав листок з дубка. А Іванко із городу:

—Нащо нищиш ти природу? І мерщій побіг в садок. Вирвав з коренем дубок, замахнувся на ослиська:

—Не підходь до саду й близько!

 А осел з-за огорожі: — Ми з тобою, хлопче, схожі!

 

 «ХТО КРИЧАВ?»

 

Йшов з лікарні Гнат селом, а дружки й спитали:

—Що, брат, боляче було, коли зуба рвали?

—Ні,— хлопчина їм сказав,— Не дуже боліло...

—А чого ж ти так горлав в лікаря щосили?

—Так то ж лікар заволав, бо я став брикаться.  Йому щипці поламав

І... вкусив за пальця!

 

 

 «ХАРЯ»

Баба сердиться на внука: — Таке оглашенне…

Харя, чуєш,,повернися! Харя, йди до мене!

 — Біля баби зупинився молодий мужчина

 — Що за слово? Що за харя? Це ж мала дитина

— Баба з місця підхопилась:

 — Причепились даром. Я ж не винна, що хлопчину назвали Ерхаром.

 

«ТАТКОВА РАДІСТЬ»

Татко хвалиться синочком:

 — Хто б мені повірив? Три годочки, а вже знає всіх тварин І звірів.

— Тітка книгу товстелезну дістає із шафи. — Що оце? — кива на зебру.

• Це такі зирафи.

 — А оце? — осла підносить.

— Це таке лосатко.

 — А оце? — на мавпу тиче.

•  А оце мій татко!

 

«ПРЯНИК»

— У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.

 Дід журливо посміхнувся: — Вже давно немає.

— Це почувши, хлопченятко зраділо без краю: «Тоді пряник потримайте, а я пострибаю».

 

«РАДІОЛЮБИТЕЛЬ»

Заснув татко на дивані, зігрітий обідом. Хропе, сопе, свище носом, аж чути сусідам. А синочок слухав, слухав, приглядався скоса. Потім підбіг до батечка і крутнув за носа.

 — Що ти, капоснику, робиш? — здивувалась мама.

• Виключаю, бо у татка погана програма.

Трек 9 Звучить мелодія «Лисичка»

Вчитель. Любов до Батьківщини почи­нається з любові до маленької батьківщини — до місця, де ви народилися, до пам'яті про рідний по­ріг, стежки дитинства, до мудрої народної казки.

Немає у світі людини, яка не любила б або не чула казок. Ви, діти, знаєте багато з них. Чи зможете відгадати деякі? Отже, розпо­чинаємо вікторину «З якої це казки?».

 

1. «Я за три копи куплена,

Упівбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть...» («Коза-Дереза»)

 

Слайд № 18

 

2. «Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та й понесіть до батенька.

А в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити». («Івасик-Телесик»)

 

Слайд № 19

 

3. «Мій котику, мій братику!

Несе мене лиса

За кленові ліса,

За крутії гори,

За бистрії води...» («Котик і півник»)

 

Слайд № 20

 

4. Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь Кабан біжить,

Тут і Вовк іде, й Ведмідь,

Кожен в хатці хоче жить.

Так же тісно їм усім —

Ось-ось-ось порветься дім. («Рукавичка»)

 

Слайд № 21

 

5. Далі казка ось така:

Знайшов Півник колосок,

Змолов борошна мішок,

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі,

Мишенят не пригощав,

Бо жоден із них не працював. («Колосок»)

 

Слайд № 22

 

Виходять діти  слайд № 23 (вірші)

 

Ми — українці — велика родина,

Мова і пісня у нас — солов'їна,

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх — Україна.

 

Вчитель. За легендою, ми живемо у рай­ському куточку, який Бог тримав для себе, а по­дарував козакам в обмін на обіцянку берегти і зба­гачувати рідний край, дбайливо ставитися до його краси і людей, цінувати мову.

Ми прагнемо дотримувати сло­ва, даного нашими пращурами, дбаємо, щоб вічне українське слово звучало у кожному українському серці.

 

 

Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода,—

То України диво барвінкове,

Багата мова й вічно молода.

 

 

 

Живи, вкраїнське слово, процвітай!

Моє мале сердечко звеселяй!

В кожну сім'ю й оселю завітай,

Де люблять і шанують рідний край.

 

 

Щоб пам'ятали нині й назавжди,

Якого роду доньки ми й сини.

Красу своєї мови бережи,

Бо житиме вона — то житимемо й ми!

 

 Трек 10  після закінчення моїх  слів помірно включити, а потім голосніше.

 

Вчитель. Любі діти, шановні гості! Добігає кінця наше свято. Ми були б дуже раді й щасливі, якби від сьогоднішнього свята наші діти залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.

 

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!

У барвінки зодягайся, українське слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,

Як з колиски дорогої мовоньку кохали.