До Дня української писемності та мови
Казочка про Мову
Ведучий: - У країні Знань чудовій
Українська живе мова:
Солов’їна, барвінкова,
Ніжна, чиста, калинова,
Ніби усмішка, ясна,
Веселкова, чарівна!
З неї діточки чудові,
Звати їх Частини Мови.
Й хоч ознаки мають різні,
Всі для неньки вони рідні.
В мирі й злагоді жили,
Завжди дружніми були.
Та, все ж, якось за обідом
Зав’язалась в домі тому
Між братами і сестричкой
Суперечка невеличка.
Кожен з них доводим іншим,
Те, що він найважливіший.
Учень-Іменник: - Я, Іменник, взяв на плечі
Визначати різні речі:
Хто? Сестричка, мама, татко,
Рибка, пташка, лисенятко.
Що? Планета, мир, країна,
Ручка, зошит, скатертина.
Звуки, букви, слово, мова –
Ось частина ця чудова!
Учень-Прикметник: - А я даю твоїм предметам
Різні ознаки чи прикмети.
Вони без цих ознак умілих
Не будуть гарні й зрозумілі.
Ось речення: «Настала осінь».
Простіше не буває.
Поклич Прикметника, і враз
Усе немов засяє:
«Настала осінь люба, ясна,
Багата, золота, прекрасна,
Врожайна, гарна, кольорова».
Ось ця частина пречудова!
Учень-Числівник: - Числівник визначить тобі
Порядок чисел при лічбі.
Без мене не дізнаються ніколи
В якому році хто пішов до школи.
Ніхто без мене ще не зможе, брати,
В крамниці гроші рахувати.
Задачу жодну розв’язать,
Домашню адресу написать.
Про кількість букв і звуків в слові
Лиш знати цій частині мови!
Учень-Займенник: - А поспитай звичайного Займенника
За кого він у мові? За Іменника.
Хоч можу в реченні я легко
Змінить числівник і прикметник.
Тож, саме я найважливіший,
Бо вам усім я найрідніший!
Учень-Дієслово: - Ну, а візьміть ви назву Дієслово
Сама підказує, що діє слово.
Таким я механізмом володію,
Що всіх вас запускає в дію.
Історію хто написав би з вас,
Коли б не мій минулий час?
Захоче скласти план хтось з вас,
Майбутній допоможе час.
Тож, я скажу вам: «-Дієслово-
Частина мови пречудова!»
Учень-Прислівник: - Я самостійна теж частина мови,
Стою я завжди поруч Дієслова,
Й відповідаю впевнено йому
На запитання: Звідки? Де? Чому?
Я звик, незмінюваний в мові,
Ознаки різні виражать при слові.
Ну, а не відмінююсь ніколи,
Бо я – прислівник принциповий!
Тому, не тільки Дієслово,
А й я важливим є у мові!
Учень-Прийменник: - Я Прийменник – частина службова,
Завжди вірно, брати, вам служу.
Слова в реченні дуже уміло
Я зв’язками своїми зв’яжу,
У словах своїх букв маю мало,
Три, чотири, а часто й одну,
Проте, роль я велику зіграю:
Думку в реченні я уточню,
Тож, скажу всім вам сміло:
Учениця-Частка: - Я Частка – ця частина теж службова,
Завжди, брати, я вірно вам служу,
Але, повірте, в інтересах мови
Я «Так» і «Ні» де треба, там й скажу!
Учениця-мати Мова: - Милі мої соколята,
Донечко та ви, хлоп’ята!
Я почула суперечку
Й затривожилось сердечко.
Як один, мені всі рідні,
Всі важливі і потрібні.
Не була б я гарна, ні
У розмові й на письмі.
Пісня б мило не звучала,
Коли б, діти, вас не мала.
Суперечку зупиніть,
В мирі й злагоді живіть!
(Всі виконують пісню «Батьківська мова»)