Сценарій свята "Стежиною добра"

КЗ  «Золотоніська  спеціальна   школа Черкаської обласної ради»

                      Марченко Лариса Миколаївна                            

 

 

 

 

свято

присвячене  Міжнародному  дню людей з інвалідністю

 

 

С Т Е Ж И Н ОЮ    Д О Б Р А

 

 

 

 

 

                                  М  е  т  а  :

 

• Стимулювати  пізнавальну активність учнів,  здійснювати морально-етичне виховання, формування соціальної компетентності ;
• Формувати повагу до давніх традицій українців,  правил поведінки та життя,  формування полікультурної  компетентності ;
• Розширювати словниковий  запас учнів,  розвивати культуру усного мовлення,   формування комунікативної компетентності ;
• Розвивати уявлення дітей про духовні поняття  -  Доброта і Милосердя;
•       Розширення  світогляду  дітей ;
•       Учити жити за законами,  правилами  доброти і милосердя ;
•       Формування  особистості.

                     

             О ч і к у в а н і       р е з у л ь т а т и  :

1. Учні отримують досвід виступу при проведенні   шкільних  свят.
2.   Уміння   розповідати   вірші,   прислів’я,  співати   пісні.
3.   Розвиток   індивідуальних   творчих   здібностей   дітей.

                     

                        Н а о ч н е      з а б е з п е ч е н н я :

Святково  прибраний  зал, плакати зі словами  про  Доброту  і  Милосердя.

 

 

Криниця  без  джерела  -  це  не   криниця

І  колос  -  це  не  колос  без  зерна.

Без  доброти  душа  -  то  є  безкрила  птиця,

Не  заспіває жайвором  вона.

Ведуча.    Усе своє  життя, з самого дитинства, людина пізнає, що таке добре, а що  таке погано. Кожне життя можна порівняти з дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки  -  пелюстки  до  сонця,  щоб захистило її від усього злого і недоброго, а ввечері тихо і сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим і добрішим. Тема нашого свята вічна  - 

« Стежиною  добра » ,  присвячена  Міжнародному  дню людей з інвалідністю. Є те, що потрібне цим людям навіть більше, ніж їжа й дах над головою. Це розуміння того, що навіть якщо в них особливі потреби, то їх люблять.

Ще з давньоруських часів в характері, традиціях нашого народу були доброта і чуйність, сердечність і людяність, щирість та уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати в тяжку хвилину. Цілком природнім і закономірним вважалося допомогти нещасному, знедоленому, порятувати хворого і каліку, поділитися шматком хліба. Цілком природнім і закономірним вважається допомогти знедоленому, нещасному, дати притулок бездомному, порятувати хворого, захистити старість, заступитися за беззахисного.

Ми повинні навчитися поважати права кожної людини, терпимо відноситися до індивідуальних особливостей і відмінностей між людьми.

Подорож на планету «Доброта».  Добро  -  це духовна категорія, її не можна торкнутися, понюхати, посмакувати. Добро можна тільки відчути : це ласкаве, добре, ніжне ставлення, це готовність допомогти в скрутну хвилину, це любов до оточуючого світу. Це  те, що заставляє нас радіти, любити, співчувати.

Добро і сама людина починаються з любові. Людина, яка любить світ, ніколи не скоїть злочину, нікого не образить, не скривдить ... Тому творити добро можна тільки з душею, яка наповнена любов’ю. Добрі вчинки потрібні нам у житті і залежать від наших душевних зусиль, тому що  добрі думки і почуття народжуються в наших душах. Всього цього якнайбільше потребують люди з інвалідністю. Людина, яка вміє співчувати, співпереживати  -  це душевна людина, якщо ні  -  черства і байдужа. Люди  мають  допомагати  один  одному,  бути  щирими,  милосердними. Це завжди було правилом життя українського народу.

Учень   1.

Людина починається з добра,

Із ласки, щирості й любові,

Із батьківської хати і двора,

Із теплоти, що є у кожнім слові

Учень    2.

    Сказав мудрець « Живи, добро звершай »,

    Та нагород  за  це  не вимагай

     Лише в добро і правду віра,

    Людину відрізня від мавпи й звіра.

     Хай оживає істина стара

   « Людина починається з добра ! »

Учень     3.

Від рідної хати, дитино,  іди по тій стежині

Даруй любов і тепло, і пам’ятай: ти  -  людина

Вчись, думай, твори добро.

Учень     4.

 Ввічливе слово! Яка в ньому сила,

 Скажем з любов’ю  -  і радість росте!

 Слово ласкаве народжує крила  -

  Ви не забудьте ніколи про те!                        

Учень     5.

Давайте жити в мирі, у злагоді й теплі,

Слова хороші й  щирі  хай линуть по землі!

Пісня  «Якщо добрий ти…»

(Слова   М. Пляцковського, музика Б. Савельєва)

1.Дощик босоніж по землі пробіг,

Клени по плечах плескав

               Якщо день ясний - то лунає сміх       }  2р

            А коли все навпаки - кепсько.         } 

2.Чуєш, як дзвенять в небі промінці -

Сонячні ясні струни

            Якщо добрий ти - хороше усім           }  2р

         А коли все навпаки - сумно.              }   

3.Кожному свою посмішку лиши,

Радість - тим, кому тяжко.

           Якщо заспівать - легко на душі,             }  2р

        А якщо все навпаки - важко.                 }

Ведуча.   Доброта,  діти,  -  це чуйність, дружнє ставлення до людей.

                         Скажіть, діти, якою людиною ви хотіли б стати?

( Діти відповідають:  сильною, хороброю, мужньою, розумною і т. д.).

 І ніхто з вас не сказав доброю. Чомусь ви не ставите доброту в один ряд з такими доблестями,  як мужність, хоробрість. Чомусь діти соромляться своєї доброти. Адже без доброти немає справжньої доброти серця, яку одна людина віддає іншій, неможлива душевна краса. А доброта - це ознака сили, а не слабкості.

Гра   «У Всесвіті  Добра». Відомо, що людина прийшла у цей світ, щоб робити добро і добру пам’ять залишити по собі. Пропоную вам назвати, якими ж позитивними якостями повинна володіти людина, щоб бути доброчинною? Назвіть схожі слова до слова  « доброта ». З чого вона складається? Які якості людської поведінки  належать до доброти? Діти, перед вами квітка-ромашка, на її пелюстках написані ці слова. Відривайте пелюстки квітки і вголос називайте. 

• Вірність,  правдивість
• Милосердя,  любязність,  людяність
• Лагідність,  щирість,  терпимість
• Ввічливість,  дружелюбність,  вдячність
• Благородство,  великодушність
• Співчуття,  чуйність,  сердечність

( Учні відривають пелюсточки з квіточки  і  називають  якості поведінки  людини )

Гра  « Якщо ти добра людина, то повинен… »

(Якщо названий вчинок добрий, то діти плескають у долоні, якщо ж ні, то сидять спокійно і нічого не роблять )

 

• Допомагати мамі мити посуд. 
• Робити комусь зле, якщо він цього не бачить.

• Не вмиватися. 
• Берегти рідну природу та охороняти її. 
• Шанувати працю інших людей. 
• Галасувати, коли хтось відпочиває. 
• Бути вихованою, стриманою дитиною. 
• Обманювати, хвалитися. 
• Насміхатися з чужого горя. 
• Добре вчитися, багато читати. 
• Не слухати батьків. 
• Допомагати друзям у біді. 
• Ділитися тим, що є в тебе. 
• Ображати інших. 
• Захищати слабкого. 
• Спати на уроках. 
• Красти. 
• Любити своїх батьків. 
• Ображати тварин. 
• Сваритися. 

Учень   6.

Не говори про доброту, коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш, забувши про чужу біду.

Учень     7. 

            Бо доброта не тільки те, що обіймає  тепле слово.

             В цім почутті така основа, яка з глибин душі росте.

Учень    8.

Коли її не маєш ти, то раниш людяне в людині,

Немає вищої святині, як чисте сяйво доброти.

Учень     9.

              Кажімо більше ніжних слів знайомим, друзям, одиноким.

               Нехай комусь тепліше стане від зливи наших почуттів.

Учень   10.

Нехай тих слів солодкий мед  чиюсь загоїть рану,

Чи перший біль, чи то останній  -  коли б то знати наперед.

Учень   11.

                  Кажімо більше ніжних слів, комусь всміхаймось ненароком,

                  То не життя людське коротке, короткі в нас слова черстві,

                   Кажімо   більше   ніжних   слів.

Учень   12.

Зло  нічого  не  дає,  крім   зла,

           Вмій прощати,  як прощає мати,

За добро добром спіши воздати -

          Мудрість   завше  доброю   була.

Бо людина ціниться по тому,

Що вона   зробила, що змогла.

 

Притча  «Ліхтар для сліпого»

За давніх часів у Японії користувалися ліхтарями з бамбуку й паперу зі свічкою всередині. Якось сліпому, що гостював у друга, запропонували такий ліхтар.

- Він мені ні до чого, - відповів той, - адже світло й темрява для мене однакові.

- Я знаю, що тобі не потрібен ліхтар, щоб освітлювати шлях, - мовив друг. - Проте, якщо ти йтимеш без ліхтаря, хтось інший може на тебе наштовхнутися. Тому бери. Потурбувавшись про інших, ти потурбувався і про себе.

Ведуча.  Кожна людина претендує на щасливу долю. Але одні її мають, інших вона обминає. Сьогодні світ приходить до усвідомлення необхідності життя за законами тисячолітньої давності, а саме взаєморозуміння, взаємоповаги, терпимості.  « Учітеся радіти життю, поспішайте робити добро, тримайтеся з гідністю за всіляких обставин », -  говорить життєва мудрість.  Адже найвища мудрість  -  бути добрим.

Гра  «Добре  тіло»

Ведучий ділить дітей на групи і роздає їм картки з назвами частин людського тіла. Діти повинні перерахувати такі якості різних частин тіла, маючи які, кожна людина почуватиметься щасливою. Наприклад: голова - розумна, мудра, терпляча, уважна. Руки - працелюбні, чуйні, ніжні, теплі. Ноги - міцні, гнучкі та швидкі. Спина - витривала, пряма і сильна. Очі - уважні й добрі.

Гра  « Коло  Доброти »

Діти стають у коло. Ведучий кидає м’ячик комусь із дітей. Ця дитина віддає м’ячик сусідові та виходить із кола. Мета дітей - повернути її в коло. Для цього кожен вимовляє слово, яке у нього асоціюється із словом «доброта», і швидко передає м’ячик своєму сусідові. Якщо м’яч за хвилину встигнуть повернути на початок кола, то дитина, яка була за колом, стає на своє місце. Якщо ж не встигнуть, гра програється ще раз, поки цю дитину не повернуть у Коло Доброти.

Існують такі правила доброти.  Запам’ятай  їх!

1)  Подивися навколо і з’ясуй, хто потребує поради, доброго слова,         співчуття, допомоги.

2)     Прощай  помилки  іншим.

3)     Принеси іншому  радість.

4)     Постав   себе  на   місце   іншого,   зрозумій його.

Не забувайте,  діти,  також, що слово  -  справжнє диво!  Словом  можна втішити, підняти зі зневіри людину,  а можна образити, завдати смутку,  поранити і навіть вбити.  Як образно і вдало висловлюється  В. Сухомлинський:   « Слово  -  найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою,  і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і  розпеченим залізом,  і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне  -  приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу і безнадію  й  одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати усмішку і сльозу, породити віру у людину і зародити зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі.... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину. »

Пісня    « Чарівні    слова »

( на мелодію пісні «Голубой вагон» В.Шаінського)

1.Добре слово, ніби зайчик сонячний.

Зігріває душу й веселить.

Добре слово всім почути хочеться,

А від злого серденько болить.

       Приспів:          Теплі і лагідні, теплі і лагідні,

                                Серце ви гоїте, як вода жива.

                                Ви, ніби зайчики, зайчики сонячні,

                                Як ви потрібні нам, чарівні слова!

2. Ці слова яскраві, ніби квіточки,

Нібито метеликі легкі,

Будемо слова казати ввічливі,

Ніжні і приємні, ось такі!

Приспів:

 

Здавна на Землі  цінувалося життя  щире  і  правдиве. Завжди  користувалися повагою люди, готові прийти на допомогу, добрі, привітні, ввічливі, тактовні, вдячні, чесні, терпимі, щедрі. Ви знайте,  що зло завжди буде покаране. Зло породжує тільки зло... Тому учіться перемагати свій гнів,  бути терпимими.

  І  в  житті,   як на мінному полі

  Я  просила в цьому сторіччі

    Хоч би той магазинний мінімум, 

    Люди, будьте взаємно ввічливі!

    І  якби на те моя воля,

    Написала б я скрізь курсивами

   -Так  багато на світі горя,

     -Люди, будьте взаємно красивими.

Учень    1.

              Є поміж нас багаті й бідні,

              Кому що треба доля не пита.

              Та є дві речі всім нам необхідні:

              У світі мир, а в душах доброта.

Учень    2.

  Для зла й неправд планета замала,

 Творіть добро, добро плекайте, люди!

 Садіть сади, нехай для інших буде

 В плодах частинка вашого тепла.

   Учень   3.           

                Творіть  добро  для  тих,  хто  поруч  йде.

                 Хто  ділить  хліб  із  нами  часто  навпіл.

                 Єдиному навчіться  -  віддавати,

                 Не бійтеся,   ніщо не пропаде.

                 Творіть добро, щоб краще було жити.

Учень   4.

Не нарікай  на глухість душ людських,

І не гостри у злобі на них зуби,

А ти,  що людям доброго зробив?

Що вимагаєш доброго від них?

   Учень    5.      

                 Я  вірю  в  силу  доброти,  добро завжди сильніше злого,

                 Дає наснагу,  щоб цвісти,  і світлу обирать дорогу.

                 Я  вірю в силу доброти,  що  має  долю  роботящу,

                 Що  хоче,  щоб  і я і ти  і все на світі було кращим.

  Ведуча.      Діти,    пліч - о - пліч з добром стоїть Милосердя. Доброта і милосердя  -  багатоликі,  як два крила,  на яких тримається людство. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні і твердь не хитається під ногами.

Подорож на планету «Милосердя». Це те слово, до якого ми останнім часом звертаємося все частіше. Чому? Тому що наше суспільство вже втомилося від грубощів, несправедливості, розбещеності, черствості душ людських, жорстокості. Адже,  перед добрими, лагідними очима, вчинками, словами не встоїть жодне жорстоке серце.

Як же могло так статися, що милосердя втратило свою цінність? Невже для того, щоб виіскрити  доброту з наших  сердець, потрібен землетрус чи Чорнобиль? Чи поруч немає людей,  яким потрібна допомога, чуйність і розуміння?

Діти, милосердя  - це щиросердність, співчуття,  готовність робити добро всякому, любов на ділі,  здатність відгукнутися на чужий  біль. Людям милосердним притаманне співчуття  по відношенню до сироти, людини з інвалідністю,  тяжко хворої людини, людини, що потрапила в біду. Тому серця людей повинні випромінювати доброту, примушувати частіше битися серце, коли бачимо поряд немічну людину, людину з інвалідністю.

Я розповім вам про один випадок у школі, а ви скажите мені, чи діти витримали   випробування?

Діти розв’язували задачу. Стояла тиша. Раптом в двері хтось постукав. В клас зайшов директор і сказав: « Привів нову ученицю ». Всі побачили маленьку ученицю. Тридцять пар очей дивилися на нову школярку. Дівчинка була горбатою.

В учителя забилося серце. Він дивився в очі школярам, сам відчував, що в його очах - молитва : « Хай не побачить дівчинка в ваших поглядах, дорогі діти, ні подиву, ні насмішки.

У дитячих очах учитель побачив радість :  приїхала нова учениця. Вони дивилися  тільки в очі - і ласкаво посміхалися.

Учитель сказав : « Її звати Оля. Вона приїхала до нас здалеку. Хто уступить їй місце за першою партою? Бачите, яка вона маленька ». Всі шість хлопчиків і дівчаток, які сиділи за першою партою підняли руки і стали просити :  « Я  перейду !» Оля сіла за першу парту. То як ви гадаєте, діти, клас витримав випробування?

 

Пісня    « Доброта »

                           (слова Н.Тулупової, музика І.Лученка)

1.Добрим бути - зовсім це не просто,

Не залежить доброта від зросту,

Не залежить доброта від віку,

Добрим треба бути нам довіку

                                 Тільки треба, треба добрим буть

         Приспів:          І в біді про друга не забуть,

                                  І закрутиться земля скоріш,

                                  Якщо будем я і ти добріш.

2.Добрим бути - зовсім це не просто

Не залежить доброта від зросту,

Доброта нещира не буває,

Нагород вона не вимагає.

             Приспів:

3. Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.

Якщо доброта, як сонце, світить,

То радіють і дорослі, й діти.

                 Приспів:

Притча  «Скорпіон»

Один монах сидів на березі річечки, заглибившись у роздуми. Коли розплющив очі, то помітив скорпіона, який упав у воду й відчайдушно борсався, намагаючись зо всіх сил втриматися на поверхні та врятуватися.

Сповнений співчуття, монах занурив руку у воду, зловив скорпіона й випустив його на берег. Скорпіон у відповідь несподівано і боляче вжалив свого добродія.

Монах повернувся до своїх роздумів, але коли, невдовзі, розплющив очі, то побачив, що скорпіон знову звалився у воду. Витягнув його й удруге, але і цього разу скорпіон укусив свого рятівника, та так, що той аж скрикнув від болю. І в третє сталося так само. У монаха від болю на очі навернулися сльози.

Селянин, що спостерігав за цим вигукнув: « Чому ти вперто допомагаєш цьому нікчемному створінню, яке, замість подяки, завдає тобі страждання?»

«Ми обидва підкоряємося голосу нашої природи, - відповів монах. - Скорпіон створений, аби жалити, а я  - щоб виявляти милосердя».

 Притча  «Юнак  та  морські  зірки»

Одного разу, на світанку, один старець ішов берегом моря. Вдалині він помітив молоду людину, яка збирала на піску морські зірки і кидала їх у воду. Порівнявшись, нарешті, з юнаком, старець запитав його, навіщо він це робить. Юнак відповів, що викинуті на берег морські зірки помруть, якщо лишити їх під променями сонця. « Але ж узбережжя тягнеться на багато миль і морських зірок мільйони, -  заперечив старець. - Який сенс у твоїх зусиллях? »  Юнак глянув на морську зірку, яку він тримав у руці, кинув її в море і вимовив: « Сенс є - для цієї морської зірки ».

Учень   7.     Ти людина у цьому світі

                        І тому ти за все в одвіті:

                       Ти добро лиш твори повсюди,

                       Хай тепло твої наповнить груди,

                        Ти посій і доглянь пшеницю,

                        Ти викопай і почисть криницю.

Учень   8.        Ти людина у цьому світі і тому ти за все в одвіті,

                             Волю дай,  нагодуй  пташину,  приголуб і навчи дитину.

                             Бо людина у цьому світі лиш добро повинна творити.

Учень   9.       Будь чистою і світлою, дитино,

                         Добро твори у світі кожен час.

                         Добро і є та категорія єдина,

                          Яка веде до світла кожного із нас.

  Учень   10.                   Добром на доброту відповідай щоднини

                                          Й на зло також добром відповідай.

                                          Покликання найбільше для людини  -

                                          Добро творити! Це  запам’ятай! 

Учень  11.       « Роби добро, - мені сказала мати,  -

                          І чисту совість не віддай за шмати! »

                          Благословенний мамин заповіт

                          Ніхто в мені не зможе поламати.

Ведуча.     Бути добрим  -  це бережливо ставитися до слабших від себе,  до людей з інвалідністю,  розуміючи,  що здоров’я  -  це божий дар  і  ми не повинні хизуватися ним перед слабшими за себе. Діти з інвалідністю,  чи  дорослі,  як ніхто потребують від нас милосердя. Здорова і красива фізична оболонка не завжди свідчить про  духовне багатство і душевну красу,  а в немічному тілі може бути багатий внутрішній світ, любов до оточуючих, милосердне ставлення до інших.

Так буває, що лікування добротою потребують не тільки хворі і самотні, а часом і цілком здорові люди, але в яких душа черства і глуха до чужого горя. Лікування добротою, милосердям потрібне і тим, хто не бачить і не чує чужої кривди, болю, горя, несправедливості.

Турбота про інших людей, а не тільки про себе. І важливо, щоб вона проявлялася не тільки на словах, але і у вчинках. Творити добро - це не лише проявляти співчуття, милосердя, найголовніше - це вчинки, діяльність. Будьте діти, добрими, милосердними до тих, хто плаче і страждає, хто потребує нашої уваги. Адже на Землі так багато дітей з інвалідністю, дорослих, які цього потребують. Щоб потім не було вам гірко на душі.

Можна від сонця високого сховатися під парасолькою, від холоду - біля багаття або в теплій хаті, від галасу людського - в полі чи лісі. І лише від жорстокості,    від душевного  болю  не  сховаєшся   ніде.

Учень  12.  

               Ще мати навчала мене,

               Як би тобі, доню, в світі не було,

               Не скупись ніколи людям на добро,

               Доню, моя доню, моя ясна зірко,

               У житті буває солодко і гірко

               Бо і так доволі хтось насіяв зла        

               І холонуть душі наші без тепла

Учень  13.

І коли тебе в тяжку хвилину

Людина виручить з біди ,

Про те добро аж поки віку,

Ти пам’ятай завжди.

Коли ж людині щиросердно

Ти зробиш сам добро колись,

Про це забудь, аж поки віку,

Мовчи й нікому не хвались.

Учень   14.

               О, будьте добрими, о, будьте добрі, люди!

                На всі віки, назавжди і повсюди, 

                На цій землі святе добро творіть!

                Ви будьте добрі, люди,  щохвилинно,

                Забувши гнів і кривду всих образ - 

                Нехай добром людське зігріте серце, 

                Убереже нам землю від біди.

             Учень  15.

                      Наук сьогодні сила. До пуття,

                      щоб осягнути розумом  людині їх

                        не вистачить й найдовшого життя.

                      Я в курс наук негайно ввів би всюди іще одну науку  -

                                               Д О Б Р О Т И !

Ведуча.     Діти, а кого ви знаєте з людей, хто був прикладом милосердя? 

                  ( Це життя Святого  Миколая ,   розповіді  дітей )

Гра   « Перетворення  слів »

                     ( Діти добирають протилежні за значенням слова )

Байдужий, черствий  -   чуйний, милосердний;

Агресивний, жорстокий  -  добрий, лагідний;

Злий і сердитий    -    добрий, чуйний;

Скнаристий, жадний   -   подільчивий, щедрий;

Брехливий  -   чесний, правдивий;

Егоїстичний  -   безкорисливий, доброчинний;

Боягузливий  -   відважний, сміливий;

Безвідповідальний  -   надійний, відповідальний;

Заздрісний, ревнивий  -   доброзичливий, добродушний;

Лицемірний  -   щирий, доброзичливий;

Ледачий  -   працьовитий, завзятий;

Ненависний  -   люблячий, добродушний.

  З давніх давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основним у житті. І тому наш мудрий народ склав багато приказок, прислів’їв  про  людську  доброту  і  милосердя.

Гра  «Збери  прислів’я»

Учасникам гри роздаються карточки із завданням:

Життя  дане  на  …	зле   нівечить
Добре  слово  лікує,  а   …	а  її  добрі  справи
За  добро   …	говори  сміло
Про  добре  діло  …	добром  платити
Не  одяг  прикрашає  людину  …	добрі  справи
Добро  не  пропадає,  а   …	злого уникай
Усе  добре  переймай,  а   …	зло  умирає
З  добрим  дружись, а   …	не  роби  зла
Перший  крок  до  добра  -   …	злого  й  лихого  стережись

 

Відповіді: життя дане на добрі справи; добре слово лікує, а зле нівечить; за добро добром плати; про добре діло говори сміло; не одяг прикрашає людину, а її добрі справи; з добрим дружись, а злого й лихого стережись; перший крок до добра - не роби зла.

 Які ще ви  знаєте  прислів’я  про людську доброту і милосердя ?

Народна мудрість говорить :   ( діти   називають )

---   Хто людям добра бажає, той і собі має.

---    Роби добро  -  не кайся, робиш зло  -  зла і сподівайся.

---    Все добре пам’ятай,  а зла уникай.

---     Добре серце,  як сонечко в небі.

---     Роби людям добро і ти будеш щасливим.

---     Щоби бути щасливим,  треба бути добрим. 

---     Добре  там  живеться,   де  дружба  ведеться.

---     Немає людини без вади.

---      Добро довго пам’ятається.

---      Добро плодить добро,  а зло плодить зло.

---      Не всяка стежка без спориша,  не в кожної людини добра душа.

---      Злий плаче від зависті,  а добрий від радості.

---       Світ не без добрих людей.

---       Добро творити,  себе веселити.

Є красива легенда, що коли народжується дитина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до дитини янгола-охоронця. У ві сні янгол цілує дитя тричі: в чоло, аби воно було розумним, в личко - щоб було красиве, та в груди, аби здоров’я, любов та доброта вселилися в його тіло, серце і душу.

Дуже важко в теперішній нелегкий час бути милосердним, добрим, але кожному з нас Бог дав янгола-охоронця, який наставляє нас на правильний шлях і допомагає в нелегку хвилину.

Гра  «Добрі  і  злі  герої»

Ведучий.  Доброта, милосердя, радість і переживання за інших створюють основу людського щастя. Людина, яка робить добро іншим, почувається щасливою. Діти, всі ви любите казки. У них бувають добрі і злі герої. Зараз ми пограємо в таку гру: я називатиму ім’я казкового героя, а ви скажете, добрий він чи злий. Якщо добрий, ви піднімаєте руки вгору, якщо злий - закриваєте обличчя долоньками. Отже, почали: Іван-царевич, Кощій-Безсмертний, Золота рибка, Дюймовочка, Карабас-Барабас, Червона Шапочка, гуси-лебеді, Водяник, Баба-Яга, Попелюшка, Морозко, Мальвіна, Снігова Королева.

Творче  завдання  « Як  допомогти »

Кожній групі дітей запропонована ситуація, де треба проявити милосердя. Наприклад: людина втратила улюблену роботу;  у когось тяжко хвора близька людина;  хтось залишився без притулку;  когось усі в класі дражнять і ображають. Кожна група повинна намалювати Зірку Милосердя, і на її променях написати п’ять різних засобів допомогти людям у тій чи іншій ситуації.

Творче завдання  « Дерево  жертовності »

Бути милосердним -  значить здатним до самопожертви. Перед вами, діти, плакат, на якаму намальовано стовбур дерева сім’ї. Ведучий записує з одного боку дерева, чим жертвують для дітей їх батьки, бабусі, дідусі ( з розповідей дітей), а з другого боку дерева, чим діти жертвують для членів своєї родини ( з розповідей дітей). Разом полічити, з якого боку у дерева більше гілок, чому. У коренях дерева сім’ї діти записують чесноти, що навчають людей жертовності. 

       У кожному селі та місті біля церков є дзвони. Але з давніх - давен,  окрім богослужіння,  дзвони використовувались як набат для сповіщення про якесь лихо, біль, били на сполох під час пожежі чи ворожого  нашестя. А сьогодні  дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до милосердя і доброти. Бо тільки доброта і милосердя роблять нас справжніми людьми. Хай наше серце завжди відгукується на них і відкривається для добра.  (б’ють, дзвенять дзвони)

                       Бути привітним,  людям  радіти, 

                       Кажуть в народі: « Бажай добра!» 

                       В радості й горі хліб розділити  -

                       Ціла наука для вас, дітвора!

                 Існують правила життя давно в країні цій,

                Для вас умова лиш одна,  навчись,  оволодій!

                  На все життя запам’ятай крилаті ці слова :

                       « Мудрість народна  -  вічно жива! »

Пісня  « Ми бажаєм  щастя  вам »

(на мелодію пісні Стаса Наміна «Ми бажаєм щастя вам»)

1.Ми бажаєм щастя вам,

Радості й кохання усім,

Щоб сміх не залишив і не оминав ваш дім,

Ми бажаєм щастя вам, і воно хай буде таким,

Коли щасливий сам - щастям поділися з ним.

 

2.Птаха щастя прилетить сюди,

Де жевріє вогник доброти,

Де у серці кожного є радість і любов.

Душу ти відкрий - і нехай летить,

Стане світ яскравішим на мить,

Мить ця стане вічністю, коли навколо сміх.

Ось і закінчується наше свято.  Я хочу,  щоб у житті ви керувалися  лозунгом  « НЕ  СКУПИСЬ   НА   ДОБРО! »,  стали  добрішими і милосерднішими. А  сьогоднішня  розмова,  година доброти  переросла в щоденну потребу  робити добро. Всім нам нелегко у сьогоднішній скрутний час,  але пам’ятайте, що поруч є люди,  яким набагато важче, гірше,  це хворі  люди, люди з  інвалідністю.  І  ми можемо хоч на крихту покращити їхнє життя своєю сердечністю, чуйністю, людяністю  і  допомогою.

 

 

Література:

1.   Моральне та громадянське виховання. - Х.: Вид. група «Основа», 2006. -

 С. 102 - 151,  С. 156 - 181.

2.    Середюк  Г.М. Педагогічний пошук класного керівника. - Друге вид., доп. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. - С. 93 - 99.

3.   Класні години. 5-9 класи. -Х.: Вид. група «Основа», 2008. - С. 6 - 31.

4. Лопатіна О.О., Скребцова М.В.  50 уроків про чесноти. - Х.: Вид.група «Основа», 2010. - С.54, С.86, С.122.

5.  Володарська М.О. Виховна година. 5клас. - Х.: Видавництво «Ранок», 2013. -         С. 72 - 77.

6. Брудко Н.П., Фучила О.П. Скільки днів - стільки свят. Нестандартні виховні заходи. 1-4 класи. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2010. - С. 34 - 38.

7.   Олійник І. В. Бесіди, сценарії, рольові ігри. 5-11 класи. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - С. 40 - 42.