Сценарій свята Стрітення "Зима з Весною зустрічаються!

До нас гостей прийшло багато,

Треба всіх їх привітати:

«Добрий день!» 

Тепер зручненько сідайте

І ранок про Стрітення починаймо.

 

Коли  зима  стрічається  з  весною,
Твердих  крижин  розгойдується  спів,
Пухнастий  сніг  крихкою  пеленою
Мов  водоспад  сповзає  із  дахів!

Дзвінкі  синиці  зграями  прудкими
Важкі  від  снігу  струшують  гілки,
Весна  гаптує  різнобарвний  килим
І  розшиває  бісером  квітки.

Ну,  а  зима  сидить  собі  в  куточку,
Весни  здалеку  вгадує  сліди
І  вишиває  березню  сорочку-
Ото  вже  буде  красень  молодий!

І  поведе  свою  русяву  панну-
Свою  весну  чарівну  під  вінець
І  зронить  небо  музику  органну,
Здмухне  замети  білі  вітерець.

Гучні  струмочки  захлюпочуть  зрубом,
Грайлива  річка  розплете  косу...
І  так  на  серці  стане  любо-любо,
Немов  із  нього  струшують  росу!..

Зима з весною стрілися.
Зима у мокрих валянках,
Та все іще надіється
На прийдешній мороз.
Весна з зимою стрілися.
Весна - уся в проталинах,
Трава ще не пробилася,
Ще без дощів і гроз.

Зима з весною стрілася,
І для зими це стрітення -
Кінець всьому. Одвіяла,
Прощатися пора.
Весна з зимою стрілася,
І для весни це стрітення -
Бруньками наливатися
Та силу набирать!

Зима з весною стрілися,
Кінці й початки сплутали,
Зелена й біла віхоли
Вінцем переплелись.
І лиш весняний пролісок,
Яко небесне колесо,
Викочує із безвісти
Ранковий вже туман.

 

       Наша свята церква відзначає урочистим Богослужінням одне з найбільших і найшановніших свят – Стрітення Господнє. Відзначають його в пам'ять про те, як Свята Діва Марія з Йосифом принесла до Єрусалимського храму свого Сина Ісуса Христа на 40-й день після його народження.

 

     При цьому єрусалимському храмі жили двоє праведних людей – священник Симеон і благочестива пророчиця Анна. Вони святим духом були натхненні і сподівалися перед своєю смертю побачити Спасителя. І коли Мати Божа принесла до святині малого Ісуса, Симеон приступив до немовляти, взяв його на руки і славлячи Бога сказав: «Нині відпускаєш раба Твого Владико, за словом твоїм, з миром,  бо очі мої побачили спасіння Твоє, яке ти уготовив перед лицем всіх людей…».

 

      У пам'ять про зустріч святого Симеона з Ісусом Христом православна церква і встановила свято Стрітення.

 

Світає на землі, світає,
І сонце в небі, як свіча, 
Бо на руках своїх тримає 
Блаженний старець Дитинча.
І Дух Святий вита незримо, 
Серця беручи в свій полон, 
І тільки аж тепер покине 
Життя земнеє Симеон.
Не передати того щастя, 
Що в нього світиться в очах, 
І Боже тіло, як Причастя, 
Тримає праведник в руках.

 

Що  є  прекраснішого  в  світі
І  найдорожчого  у  нім,
«Як  тая  мати  молодая
З  своїм  дитяточком  малим».

 

Вона  до  серця  пригортає
Свого  Ісуса-немовля.
В  погіднім  небі  сяйвом  грає
Веселки  низка  чарівна  –

Осяйним  німбом  зберігає
Від  громів,  блискавиць  дитя,
А  мати  ніжно  поглядає
В  обличчя  чарівне  маля.
 

ЇЇ  любов  палка  і  ніжна!
Не  має  меж  в  собі  вона!
Людина  кожна  нею  втішна,
В  якій  країні  б  не  була.

Цей  образ  зоріє  над  людством
І  цілий  світ  оберіга.
Допоки  Мати  є  й  Дитина,
Є  сущі  Небо  і  Земля.

 

ПІСНЯ «СТРІТЕННЯ»

1.Зима з літом зустрічаються,

Зима з літом сперечаються,

Кому йти, кому вертатися,

Кожен хоче з них зостатися.

 

2.Лютий з березнем зустрівся,

Гордовито подивився.

Покотивсь морозним сміхом,

Застелив доріжки снігом.

 

3.Місяць березень сміявся,

Він завії не злякався.

Ясним сонцем огорнувся

І промінням посміхнувся.

4.Брату лютому сказав:

«Для зими вже час настав.

Тобі час відпочивати,

Мені – землю прикрашати».

 

Ой весна – весна, та весняночка,

Красне сонечко, ніжні струмки.

Ой весна – весна, та паняночка,

Будить пташечка в травах квітки.

 

Сяє днина вже ясна,

Це прийшла до нас весна.

 

Стоїть хатка небагата,

Солом’яна стріха.

Присілочки у китицях,

Мальовані вікна.

Тут чистенько і гарненько,

Тут усе в порядку,

Сам Бог дбає, доглядає

Цю маленьку хатку.

 

Мати. І Бог дбає, доглядає,

І сини, і доньки,

Бо ще з давніх-давен

 Так повелося,

Що українська хата

Завжди сяяла чистотою,

Завжди була чепурною,

Особливо в свято.

Дитина. А яке сьогодні свято?

Мати. Зима з Весною зустрічається,

Про володіння свої домовляється.

В цей день сонце повертає на літо,

Все в природі прокидається.

 

А ще день змагання для Зими і Весни був саме 15 лютого день Стрітення - це церковне свято. Якщо бабуся Зима переможе, то довго іще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло.

 

На Стрітення в церквах святять воду. Хто стрітенську воду буде пити, той не буде хворіти. Разом з водою в цей день святили і свічки, які називали «громничними», бо вони оберігали людей і худобу від грому. Давайте й ми запалимо таку свічку, нехай вона захистить нас усіх, наш край, нашу рідну землю від біди.

 

Запалю я свічку,

Щоб горіла,

Щоб вогняна громовиця

Оселю не спалила.

     Подивіться всі на цю свічку - і не будете боятися грому і блискавки.

 

Так свічку запалювали відразу, як повертались із церкви, «аби повінь весняна не пошкодила посіві і щоб мороз дерев не побив». А літом запалювали від небезпечних гроз, як оберіг людей, тварин, споруд та блискавки.

 

Крім свічок іще святили  воду, її вважали цілющою. Нею батьки благословляли - хлопців на військову службу. У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники - вулики і бджіл, щоб не заїли чужі комахи та не напав гнилець. На Стрітення люди: остерігали за погодою і пов'язували з цим святом різні прикмети:

 

- Якщо на Стрітення повінь води нап'ється, то із трави вже кінь нап'ється.

- Ведмідь барліг зруйнував, то зимі кінець підходить.

 Хмари пливуть низько - буде холодно, а проти вітру - чекай снігу.

Якщо навколо сонця або місяця видно коло - чекай морозу.

Дим піднімається прямо вгору - на мороз.

 Якщо граки прилетіли прямо на гнізда — буде дружна весна.

 З берези тече багато соку - літо буде дощовим.

 Сонце перед заходом червоне - на вітер.

 Перший грім при північному вітрі - бути холодній весні, при східному - сухій і теплій, а  при західному - мокрій.

-     Якщо на Стрітення мороз - то скоро весні бувати

-     День Стрітення теплий і сонячний - то і весна тепла

-     На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні

На Стрітення сніг - на дощову, тривалу весну

-     Якщо на Стрітення хуга - весна буде пізня і холодна

-     На дахах довгі бурульки - стільки ще випаде снігу

 

Мати.  Зима - чудова пора! Які свята вона нам подарувала! День святого Миколая, Новий Рік, Різдво, Водохреща. Скільки радощів принесла зимонька дітям. Але час їй відступати і весні чергу віддавати. У народі кажуть, що в цей день, 15 лютого, зима з весною зустрічаються і сперечаються.

Зима. Іду, іду-у, снігу намету,

З вами разом поспіваю, потанцюю,

Бо ще силу свою чую.

Мати. Ось-ось, Зимонько, пропаде твоя сила.

Зима. Хіба прийшов уже час мені з весною зустрічатися?

Мати. Аякже, сьогодні ж стрітення. Саме сьогодні зима з весною зустрічаються і міряються силами.

 

ЗУСТРІЧ ЗИМИ ТА ВЕСНИ
ВЕСНА. Доброго дня тобі бабусю Зима! 

ЗИМА. Доброго тобі здоров’я, дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой рано. . . Ще твоєму царюванню час не настав. 

ВЕСНА. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з пустою торбою? Все, що я напрацювала, ти все з’їла і випила. 

ЗИМА. А от і не все! Не все! 

ВЕСНА. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а в тебе тиснуться по закутках, та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а в тебе люди трусяться від холоду і вмирають від голоду. 

ЗИМА. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю в кожухи. 

ВЕСНА. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає!
А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну! 

ЗИМА. Не пущу! Ого-го-го! Злітайтеся, дочки мої, хурделиці, завірюхи! Сюди! Сюди! Покажіть свою силу!

Зима. Ой, ой! Яка ж ти в нас хороша!
Зараз я снігу натрушу, морозу напущу!
Треба мені всю силу зібрати,   Щоб з тобою до бою стати!
 

 Мене діти дужче люблять. І вірші про мене знають. Правда, діти?

Прочитайте про мене вірші.

 

 Ліс і поле, і діброви

Білі одягли обнови.

Це зима нам натрусила

Стільки білого сніжку

І немовби шапка біла-

Всі дерева у садку!

 

Ну вже й диво ця зима

 Все у біле одягла,

Сонце хмаркою закрила,

І порошу розтрусила.

Білі шубки всім дає

Й подарунки роздає.

Зима. Ой, які чудові вірші! Ось бачиш, Весно, як мене люблять діти.

Весна. Так і про мене діти вірші знають. Так, діти?

Ще зимові віхоли літають,

Та весни розгін не зупинити,

І дзвінкі краплинки починають

У промінні сонячнім бриніти.

 

Хоч земля по-зимовому

Ще одягнута в сніги,

Та у березні додому

Повертаються птахи.

Зима. А про мене діти ще й прикмети знають.

 - Яскраві зірки взимку - на мороз.

-     Зима з снігами - літо з хлібами.

-     Зимою завірюха - влітку негода.

 

Весна. Про мене також діти знають прикмети.

 - Довгі бурульки - на довгу весну

-     Рано прилетіли жайворонки та граки - буде рання весна

-     Зозуля стала кувати - морозу більше не бувати.

Зимонько, Зимонько

Снігом не труси

І морозу морозити не вели

і до бою ти не йди.

Краще загадки розкажи

 

Зима. А про мене діти ще й загадки знають. Ану відгадайте.

1 . Хто наткав полотна

Аж до лісу від вікна?

І сміється-задається:

От така ширина!   (зима)

2.Зірка сніжно-біла

На рукав мені злетіла.

Поки ніс її сюди,

Стала краплею води (сніжинка)

3. Щось із дахом в нас не те:

Дивна морква там росте,

Морква біла крижана

Вниз з гори росте вона?  (бурулька)

 

Весна. Про мене теж діти вміють відгадувати загадки.

1. Тане сніжок,

Зеленіє лужок,

День прибуває,

Коли це буває?    (весною)

2. Прокинувсь, і відразу

До сонечка біжить,

Стрибає по камінчиках,

Хлюпоче та дзюрчить  (весняний  струмок)

3. Що за квітки у ліску

На  прогалинці  в  сніжку?

Білі та блакитні

Квіточки тендітні?

(підсніжники, проліски)

Зима. А про мене і пісеньку  заспівають.

«ЗИМА»

1.1 знову білий сніг,

і віхола мете,

із далечі доріг

до нас зима іде.

 

П-в: Зима-зима, красуне біла,

скажи мені, чому

Тебе зустріти всі хотіли -

а ждуть тепер весну

 

2.1 знову снігопад,

і лід немов зі скла,

І довго всім чекать

лишилось до тепла.

 

П-в: Зима-зима, красуне біла,

скажи мені, чому

Тебе зустріти всі хотіли -

а ждуть тепер весну

2 рази

 

Весна. Утікай, утікай,
Біла зимонько!
Вже нема, вже нема в тебе силоньки.
Вже весна, йде весна – чарівниченька,
Потемніє, почорніє твоє личенько.

Так і про мене діти пісеньки знають.

 

        ВЕСНЯНКА  «ВИГРАВА СОПІЛОНЬКА»
Виграва сопілонька у ліску,
Красується земленька у вінку.
Вітерець пустуючи шамотить,
Молодеє листячко мерехтить.
 

Приспів:
А у полі житечка – оксамит,
А над полем сонечко і блакить.
І мов легкі човники на морях.
Плинуть білі хмароньки в небесах,

І на річці хвилечка мов жива,
А у лісі сопілонька виграва,
Виграва сопілонька у ліску,
Красується земленька у вінку.

Сипнула зима наостанку 
Сніжинки свої крижані… 
Раніше приходять світанки, 
Зробилися довшими дні. 
А сонечко дужче пригріло, – 
Сніжинки розтанули вмить. 
…Надворі уже потепліло. 
І зимонька стала тужить: 
Прийшла їй пора нас лишати – 
Іде вона в інші краї… 
Тож будемо весну стрічати, – 
Чекати у гості її!

 

ЗИМА. Ти перемогла сестрице!  (віддає ключі). Хоч тяжко і журно мені, тобі передаю я панування над землею. Повсюди, сестрице, встигай ти, як я. А я піду спочину, щоб наступного року прийти з новими силами.

Що ж, прощавайте любі діти!

За зиму ви поздоровіли,

 Пішли на користь і мороз, і сніг

 І щічки ваші так порожевіли,

 Неначе маки розцвіли на них!

 Прощавай і ти, Весна-красна,

 Прощаюсь з вами усіма.

 Здорові будьте! Через рік я знову

 Свою вам казку принесу зимову!

 

ВЕСНА. (бере ключі).

Піду я далі лугами й лісами!

Встелю землю килимами!

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я всім навію

Рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали!

 Як тут серцю не радіти,

 Як мені тут не співати,

 Разом зі мною прийшли місяці

Вас усіх вітати.

 

БЕРЕЗЕНЬ

 Звуть всі Березнем мене.

 Лише зимонька мине,

 Тепле сонце викликаю,

 Хай земельку зігрівае.

 А берізкам білокорим

 Навіваю сни чудові,

 Щоб діточкам сік давали,

 Справно їх оздоровляли.

 

КВІТЕНЬ

 Я зовусь в народі Квітнем,

 Бо в мій час найперші квіти

 Бачать люди на землі.

 Це і проліски малі,

 I пахуча сон-трава,

 І фіалочка мала

 Ряст, що килимом зацвів.

 I «ліхтарик»-горицвіт.

 

ТРАВЕНЬ

 Я – ясний і теплий Травень,

 Одягаю землю в трави,

 А сади в рожевий цвіг,

 Щоб казковим був наш світ.

 Я дарую вам тюльпани,

 Що розквітли полум'яно,

 Ніжність їхніх пелюсток,

 I півонію, й бузок.

 

 

БЕРЕЗЕНЬ

Вибач, Весно, що не зміг

Килим з трав прослати до ніг.

Розтопив не всі сніги

Ще й залив низькі луги.

Хочу, щоб усе цвіло,

Щоб до нас прийшло тепло.

                             ПІСНЯ «ВЕСНЯНИЙ СТРУМОЧОК»

1.Весняний струмочок

Нам співає дзвінко

Пісню про веселу

Дівчинку – Весну.

Весело співає,  

Весну закликає:

Прийди, прийди , весно,

В наш чудовий край!

 

2.Весняний струмочок

Нам співає дзвінко

Пісню про веселе 

Сонце весняне!

Весело співає,

Весну закликає:

Прийди, прийди , весно,

В наш чудовий край!

3.Весняний струмочок

Нам співає дзвінко

Пісеньку про квіти,

Квіти весняні!

 Весело співає,

Весну закликає:

Прийди, прийди , весно,

В наш чудовий край!

 

 

КВІТЕНЬ

Я прибув до тебе в човні,

Переплив усім шлях уповні.

Ледве співи пташині почую,

Кращі квіти землі подарую.

Землю сонячно і рясно

Уквітчаю цвітом – рястом.

 

ТАНОК З КВІТАМИ   «ВЕСНЯНКА»

 

 

ТРАВЕНЬ

Зустрічай і травня,

Що між братами славен

Святковими піснями,

І громом над полями.

Весною діти весело співають,

А я дощами землю поливаю.

 

 

Благослови, мати, весну закликати.

Весну закликати, зиму просаджати.

Зимонька в возочку, літечко в човничку.

 

Хоч вкрите все снігом

Й мороз обійма

Та вже нестрашна нам

Холодна зима:

Дерева ще сплять

Іще сняться їм сни

Та знов відчувається

Подих весни!

 

А ми допоможемо

Збудити від сну

Піснями і танцями

Красну весну.

 

ХОРОВОД «Ой минула вже зима»

Ой минула вже зима.

Снігу льоду вже нема

Ой нема, ой нема. (2 рази)

Снігу, льоду вже нема

Прилетіли журавлі

Соловеєчки малі

Ой малі, ой малі. (2 рази)

Соловеєчки малі

Лугом квіти вже цвітуть

Вівці травку вже пасуть

Вже пасуть, вже пасуть

Вівці травку вже пасуть. (2 рази)

Всі - веснянку співаймо

Весну - красну вітаймо

Вітаймо, вітаймо 2 рази

Весну - красну вітаймо

 

Мати. Гарно у родинному колі. Хороше Зимоньку провели, Весну-красну зустріли. Нехай охороняє вас стрітенська свічка і свята вода. Нехай ваші родини будуть здорові і щасливі.

 

Добігає кінця наше свято,

Прощаватись настав уже час.

До побачення! Будьте багаті!

Хай Господь береже усіх вас!