18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Сценарій свята "Весняна казка"

Про матеріал
Сценарій свята для учнів початкової школи. Мета: розвиток творчих здібностей учнів, виховання доброти, почуття краси, екологічне виховання.
Перегляд файлу

Ведучий 1.Запрошуємо, друзі, у  весняний сад,

Де диво – казку творить зорепад.

Там весна – чарівниця у танку,

Земля у різнобарвнім килимку.

Ведучий 2.

Весна чарівна і живе в ній казка.
Тепло, любов та материнська ласка.
А ще висока синява небес
І є багато радості й чудес!

Ведучий 1.Чарівний бал весна справляє.
І радість звідусіль струмить.
Пташиний хор в гаю співає
І серце радістю бринить.

Ведучий 2 Щиро вітаємо тих, хто завітав на наш казковий бал!

Ведучий 1 Це так чудово, коли всі чекають дива!  Вітаємо всіх гостей на нашому святі!

Ведучий 1, 2 разом.В цей гарно прикрашений зал

Запрошуємо всіх на бал!

До зали забігає дівчинка, одягнена в похмурий одяг, на якому нашиті сухі гілки, колючки і злобно говорить:

Злючка-колючка:

- Ніякого балу тут не буде!  Ніякої весни! Я проти! Я - Злючка-колючка! Та ще штучка! Квіточки всі погублю! Дуже я їх не люблю! Що ви тут влаштували! Бал! А мене не запросили (ображено)

Ведучий 1:

- Вибачте, будь ласка, Злючка-колючка, але ви ж ... не квітка ...

Злючка-колючка: Не квітка- не квітка (передражнила Злючка-колючка)

- А може, я теж, в душі ... в глибині душі …травнева троянда.

- Тоді ласкаво просимо! - хором сказали квіти.

Злючка-колючкадиванно)  Так що? Не жените?

і!- хором відповіли квіти

Злючка-колючка:А ще, я хочу…я хочущоб ви виконали моє бажання!Ні! Два бажання! Ні! Три бажання!

Ведучий 1:

- Добре. Яке перше?

Злючка-колючка:Хочу, щоб ви станцювали для мене!

Ведучий 2 Пташині хори і рясні луги,
І вод весняних повні береги.
Квіток барвистих весняний розмай —
Це Україна наша, рідний милий край!

Це Батьківщина наша — дорога земля,
Усе тут рідне: ліс, степи, поля.
На батьківській землі дорога в світ ясна,
А по землі до нас іде весна.

(Танець. Під кінець танцю учасники колективу, в образі весняних квітів, «засинають» на сцені)

(Під легку музику з’являється Весна)

Весна: Годі, діточки, вам спати!

Час давно вже вам вставати!

Гляньте: сонечко сміється,

В небі жайворонок в’ється,

В’ється, радісно співає, –

Про весну всім сповіщає!

(На цей заклик поволі про пробуджуються діти, солодко позіхають, прислухаються. На фоні музики підходять до мікрофонів)

 

Пролісок: Світе мій милий, світе мій красний,

Здрастуй , прекрасний!

Я – пролісок сіненький, і перший на весні,

Сказати всім раденький:

Кiнець! Кiнець зимi!

З- під снігу мій листочок

До сонця простягну

І ніжний мій дзвіночок

Вітатиме весну.

Первоцвіт

Струмочки веселі, прозорії, срібні,

Здрастуйте, рідні!

Хоч ще не тепло так, як літом, а де-не-де сніги  лежать.

Земля всміхнулась первоцвітом,

А з гір дзвінкі струмки біжать.

Здоровья людям подаруєм і закриваємся вночі,

Солодко ми спимо, як діти

Щоб диво – сили набирать.

 А вранці віченька відкрити

І людям щастя дарувать.

Ведучий 1: Дві квіточки розквітли у нашому садку, свіженькі  і привітні, у мокрому сніжку. То пролісок сіненький і білий первоцвіт. Шепочуть веселенько:

Пролісок, Первоцвіт: Весняний вам привіт!

Яблуня: Ну от і яблуні вже зацвіли,

               таким мрійливим ніжним цвітом.

               Чудові дні весняні підійшли, 

               весна летить  над білим світом.

               Квітує пишно яблуневий сад,

               А яблуні, неначе наречені.

               І мліє небо від пташиних серенад

               І співом повна вся небесна сцена.

               Вітер весняний колише віття прозоре в саду..

               Вітроньку, любий мій, тихше!

               Яблуні білі в цвіту!
Нарцис: Сонце ласкаве, сонечко світле,

Здрастуй, привітне!

Глянь кругом: вгору, вниз –

Вже весніє, сонце гріє,

Квитне жовтий нарцис,

Квіти жовті, квиті сині

Милі барви в Україні!

Ведучий 2: На квітник погляньте, діти,

Там козак стоїть між квітів. Весь червоний – гордий пан,

Не козак це, а ….

Тюльпан: Весною зацвіли тюльпани,
Де кожна квіточка жива,
Бо гоїть нам сердечні рани,
Дарує нам весни слова.

 Конвалія: Цвітуть конвалії чудові,
А вранці квіти у росі.
Уся земля в п’янкій обнові,
В бентежній, трепетній красі.
То ж зупинися на хвилину,
Поглянь на небо голубе,
На землю, в радісну годину,
Хай зачарує це тебе.
І хай краса не відпускає,
А будить світлі почуття.
І хай твоя душа співає
Усе життя, усе життя.
Цвітуть конвалії духмяні —
Привіт чарівної весни.
А дні від сонечка рум’яні...
А ніч несе солодкі сни...

 

Лілея:  А вісною процвіла я

Цвітом при долині

Цвітом білим як сніг білим,

Аж гай звеселила!

А весною, мов на диво, на мене дивились,

А дівчата заквітчались

І почали звати Лілією – снігоцвітом.

А я процвітати!

 

Разом: Лагідна, тепла, зелена й ясна

Здрастуй, весна, прекрасна!

Весна: А весна, прийшла вже в Україну,
Несу проміння сонечка у світ.
Теплом і квітами я радую людину,
Несу й дарую щедро — первоцвіт.
У квітах є і загадка, і диво.
Цілющі ліки, і легенди є.
Вивчайте квіти і живіть щасливо,
Любіть довкілля і життя своє.
Зі мною тут є найдивніші квіти,
Які прийшли після зими у світ,
Щоб ви їх вчились берегти й любити,
Вивчати й розуміти з ранніх літ.

Учень 1 Щоденно зацвітають квіти
Чарівні, гарні, все нові.
І йдуть на сонце гратись діти,
Летять метелики живі.
А жайворонок заспіває —
Над полем пісня полетить.
Душа людини оживає
В таку чарівну й дивну мить.

Учень 2: Яке чарівне небо стало,
У нім така ясна блакить.
А щире сонечко заграло —
І веселіше стало жить.
Розквітли проліски блакитні,
Фіалки ніжні зацвіли.
А хмарки, білі і тендітні,
У синім небі попливли.

Весна у край наш прилетіла
Чарівна, радісна, ясна.
І кожна пташечка зраділа,
Бо принесла тепло весна!

 

Учень 3: Весна тепло усім дарує.
Всіх закликає до життя.
Погляньте, як земля квітує,
Зимі немає вороття!

Побільшав день і більше світла,
І радості немає меж!
Ось квітка сонечком розквітла,
Весні радіють люди теж.

І вже пташки, усім відомо,
Із вирію летять до нас.
Всі повертаються додому,
Бо пташенят ростити час.
Летять метелики на квіти,
Прокинулись від сну джмелі.
Теплу і сонцю раді діти,
І все радіє на Землі.

Учень 4: Ну, як же в світі не радіти,
Коли тепло, ясна блакить!
А очі всім милують квіти,
Це чарівна і дивна мить.
Бо стільки радості і світла,
Побільшав, потеплішав день.
Земля від квіт рясних розквітла,
А в небі — тисячі пісень!

Знову вибігає Злючка – колючка: Почекайте-почекайте! Хто дозволив! Не треба нам весни! Я проти! Ви ще не виконали друге моє бажання!

Ведучий 1: Яке?

Злючка: Казку хочу!

Ведучий 1: Добре, слухайте, діти… Існує така легенда: Якось йшла по степу нещасна жінка з маленьким сином. Все своє життя вона мріяла про щастя, але не могла його знайти. Раптом, серед порожнього степу вона побачила крихітний тюльпан. Підійшла, лише хотіла поглянути на нього. Тут і хлопчик побачив тюльпан, і дзвінко сміючись, кинувся до нього. В ту ж мить бутон розкрився. Виявилося, що радісний дитячий сміх - це і є щастя! Подумайте, чи варто рвати тюльпани, адже, може в них сховалося щастя?

Злючка: Але це ще не все!Для мене, і тільки для мене… прочитайте вірші!

Учень 5: Весну стрічати, значить, гарно жити.
Розкрити душу сонцю, небесам.
Радіти квітам і пташкам радіти,
Веселці в небі, грозам, чудесам.

Розкрити душу для любові й світла.
Обняти всесвіт, розчинитись в нім.
І щоб душа, як луг рясний, розквітла,
І полетіти в небі голубім.

Весну стрічати — це  розправить крила,
Тягнутися до сонця і тепла.
І щоб душа усю любов вмістила,
І сонце випромінювать могла.

Учень 6: І тільки в небі голубому
Весна майнула на крилі,
Вертаються пташки додому,
Летять до рідної землі.

А тут вже й небо голубіє,
І синьо проліски цвітуть.
А сонце всіх голубить, гріє,
Струмочки весело течуть.

І пахнуть котики вербові,
По пояс верби у воді.
Весняні дні стоять чудові —
Усе вроботі, все в труді.

Учень7: Бо день весняний рік годує,
То ж ніколи відпочивать.
Ніхто й хвилинки не марнує.
А в небівже пташки летять...

Весна. Що краще є у світі?!
Від сну пробуджується все.
Як не співати, не радіти:
Весна іде! Красу несе!

Несе любов, добро і світло,
І радість в серденьку струмить.
Поглянь, уся земля розквітла
І пісня ніжністю бринить.

Учень 8. Яка краса! І день ясніє.
А вранці ж пахне як весна!
Щебече пташечка, радіє
І лине пісня голосна.

А в лісі перші квіти смілі
Вже продірявили сніги.
Такі ж, як сніг, біленькі-білі
Цвітуть, не знаючи нудьги.

Пухнасті котики вербові
Біліють теж на берегах.
Такі привабливі, чудові —
Весну стрічають у снігах.

Лілея: Ви чули! Ви чули! Цей самозакоханий Нарцис вважає, що він головний розпорядник нашого балу.

Нарцис: І Ви, шановна Ліліє, не перетягуйте всі повноваження на свою сторону.

Весна: Друзі, не сперечайтеся. Всі ви дуже гарні!

Я Весна, по Землі простую,
Щоб з будити її  від сну.
Я тепло вам усім дарую
І чудову днину ясну.

І такі різнобарвні квіти,
І небесну ясну блакить,
Щоб хотілося ввись летіти,
Жить, співати, а ще любить.

А, у квітах, що я зростила
По лісах і по луках знов,
Є таємна і дивна сила,
Що розказує про любов.

Про таке почуття прекрасне,
Про такий розмаїтий світ!
То ж нехай зацвітає ясно
В кожнім серці кохання цвіт! (підходить до Злючки-колючки, гладить ії)

Учні разом: Колючка-колючка, Ви, мабуть, зовсім не злючка! Не гнівайтесь , не зліться! Краще всім нам посміхніться!

Злючка - колючка посміхається, скидає з себе похмурий одяг і залишається в рожевій сукні)

 

Весна:

- Дивіться, дивіться, діти! Сталося диво! Колючки обсипалися, трухлява кора сповзла, і Злючка-колючка перетворилася ... в прекрасну квітку–Травневу троянду.

Добрий погляд гріє все навкруг

І від нього все розквітне

Посміхнись, мій милий добрий друг

І до тебе все всміхнеться теж привітно  ВИДЕО. («Роби добро»)

Так, діти, доброта  і любов здатні творити чудеса. Здатні розтопити будь-який лід в серці, окрилити, надати сил, врятувати. І навіть саму злу колючку доброта і любов  здатні перетворити в красиву квітку. Давайте ж завжди робити добро і перемагати зло добром!

Тод від щастя квіти заспівали:

А від нашої теплоти і від нашої доброти

Розцвіли усі квіти!

Зігріває всіх вона,

Немов, промінчик сонячний з вікна!

 

Травнева троянда:

Я квітка ніжна, як весна,

І різні сукні маю.

Весною, влітку пишна й запашна,

А ще і осінь зустрічаю.

Буває вишнею палаю,

А іноді лимонний колір сукні  маю

Чи білосніжної зимової пори

 Ну а троянда в травні - кольору зорі

Весна: У саду тепер троянда буде красуватись

В сукні  з оксамиту  і парчі,

В сонечку веселому купатись

Та вмиватись росами вночі.

За ніжний рожевий наряд,

За чудовий запах, аромат,

За радість, що ти подаруєшь людям,

І за красу нехай троянду люблять!

Музика, яка до цього грає тихо, стає набагато голосніше.

Діти-квіти танцюють «Вальс квітів» Чайковського.

 

Весна: Не зривайте квітку, любі діти.
Хай милує серце ніжний цвіт.
Цій красі ви будете радіти
Й добрими ітимете у світ.
В квітці стільки радості і світла,
Та краси, що душу полонить.
Бо вона підсонечком розквітла
І прийшла, щоб в цьому світі жить.
Щоб нектаром бджілку напоїти
І комашку віддощу укрить.
Навіть просто світові радіти,
Пташечці сердечко звеселить…
Ароматом простір напоїти.
Хай по всьому світу він летить!
З квіткою і людям легше жити,
То ж милуйтеся, але її не рвіть…

Учень 9: А вранці квіти всі в росі.
Уся земля в п’янкій обнові,
В бентежній, трепетній красі.
То ж зупинися на хвилину,
Поглянь на небо голубе,
На дивний світ у цю годину,
Хай зачарує він тебе.
І хай краса не відпускає,
А будить світлі почуття.
Нехай душа твоя співає
Усе життя, усе життя.
Які ж ці квіти пречудові,
Весняні вісники малі.
Сміливі, світлі, загадкові…
Ці квіти — усмішка землі

Учень 10: Не зривай ромашку,   не топчи травину,                                                 будь природі другом, будь природі сином!                                                              Не рви квіток і гілку не ламай.
Красу природи — серденьком приймай.
Весна прийшлау гори й на поля,
Покрилась первоцвітами земля.
Відкрився на Земліквітковий рай…
А ти дивись на нього і вивчай.

Учень 11. Весна летить бентежна, ніжна
У квітах, росах — чарівна.
Фата на вишні білосніжна,
Така замріяна весна!

Вишні скинули квіти білі
І пелюстки, легкі, мов сніг,
Вітер взяв і поніс між гіллям,
Потім з ними на землю ліг.

І земля стала біла-біла,
Бо вишнева мела метіль.
Над землею весна летіла
І цвіла, скільки мала сил.                                                                                                 Вся земля в весняному вінку,
Кожна мить неповторна весною.
Слухай, слухай же пісню п’янку,
Насолоджуйся диво-красою!

І любов в своїм серці неси,
І кохай палко, ніжно, безмежно.
Ллються скрізь весняні голоси
Так нестримно, чарівно, бентежно!

Учень 12: За зимою нікому не шкода,
Відгула, бозробиласвоє.
Йде весна, оживає природа,
Більше радості в світі стає,

Дива, світла, тепла і любові
На землі і в людській душі.
Дні і довші стають, і чудові —
Дивуватись, любити спіши!

І захоплюйся диво-красою,
Слухай чари — пташині пісні.
І прозорою вмийся росою —
Хай воскресне любов на весні!

Учень 13. Глянь, летять метелики на весняні квіти,
Волохаті джмелики весело гудуть.
То ж напоїм серденько ми красою світу,
Хай весняні пахощі в душу увійдуть.

Щоб щиріше й лагідне наше серце стало,
Щоб несли ми в ньому щедрість, доброту.
Бо ж для щастя людям треба зовсім мало:
Синє-синє небо і Земля в цвіту...

Учень 14: Назв багато мають квіти,
Всі вони, неначе ДІТИ.
Дуже ніжні і тендітні,
І малесенькі, й ПРИВІТНІ.
То ж не можна квіти рвати,
Треба їх ОБЕРІГАТИ.
Не збивайте з квіт росу,
Хай вони несуть КРАСУ.
Бережіть весняні квіти,
З ними так чудово ЖИТИ!
Це природи вічне диво,
З ними добре і КРАСИВО!
То ж природу бережіть
І щасливо всі ЖИВІТЬ!

 

Учень 15: Слів на описи не трачу, словом не передаси
їх земної, безсловесної, дивовижної краси.

Люди дивляться, п’яніють, в них кохаються віки,
Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.

Ними кожен свою радість, власне щастя назива —
Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова.

Скільки ми їм довіряли мрій, недоспаних ночей!
Але є ще кращі квіти, невидимі для очей.

Не цвітуть вони на клумбах і на тихих озерцях,
А цвітуть вони у грудях, у людських  цвітуть серцях.

В щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є!
Щастя їх коріння поїть, радість барвїм додає.

В них красується, ясніє мрій дитинна чистота,
Золотими пелюстками в них кохання розквіта.

Щоб вони не помарніли в душах чистих і ясних,
Завжди ніжністю й любов’ю поливайте, люди, їх.

Весна:

Навчаймося добра, як вчимось мови, діти!

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекайте крізь роки троянди ніжні й жито

Тримайте у руках, як сонце золоте.
даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай

І щоб пісні лунали до нестями,

І повнився добром наш дім і рідний край!

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Загородня Галина Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Slava Mira
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
21 квітня 2019
Переглядів
5302
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку