Сценарій свята відкриття шкільного музейного куточка "Мій край -моя любов".

Сценарій  Усного журналу « Мій рідний край – любов моя»

Проводиться для учнів 9 та 4 класів.

 Під звуки пісні « Вишнева моя Україна» до музейного куточка заходять учні 9 класу і за ручки заводять малюків з 4 класу.

 Кл керівник 9 кл.- Добрий день, любі друзі. Ви бачите, що ми зібралися у незвичайному місці - шкільному музейному куточку і у незвичайному складі.

Класовод 4 класу.- Сьогодні у нашому гурті учні 9 класу( оплески), та 4 класу(оплески), а також наші дорогі, поважні гості. Привітаймо їх.

Звучить гімн України.

-А навіщо ж ми всі  зібралися тут?

Ведуча 4 клас.- Ми сюди прийшли, щоб розповісти , як ми любимо і цінемо наш рідний край.

Ведуча 9.- А ми розповімо, все що ми про наш коханий край знаємо.

Ведуча 9.- Ми у надзвичайному місті, у шкільний Світлиці. Тут ми збираємо, вивчаємо і зберігаємо все, що пов’язує нас з нашою Батьківщиною, з її історією та цінностями.

Учениця 9 класу декламує вірш про Донбас. В. Гужви.

Дихне над очеретами

Зі сходу вітровій.

Донеччино, Донеччино,

Коханий краю мій.

Затуманію поглядом,

Душею затремчу.

І мрією, і спогадом

До тебе я лечу.

Рясним зелом заклечана,

В байраках і гаях.

Донеччино, Донеччино, -

Весніє на вустах.

В степу далеке марево

Спливає, наче сон.

Небес блакитне маєво

І сивий терикон.

Отут розправив плечі я,

Як України син.

Донеччино, Донеччино,Земний тобі уклін!

Ведуча 9. – Цілий рік працювали учні 9 класу, щоб створити музейний куточок. В ньому ми зібрали все те, чим може пишатися наш Донбас. І ось наприкінці нашої  роботи  ми хочемо познайомити Вас з нашим національним багатством. Ось подивіться тут зібрані речі з української хати. Навіть з першого погляду видно, що так прикрашати свою оселю могли дуже мудрі , розумні та закохані в свою землю люди. Посуд, килими, піч. Все це прикрашено орнаментом, радує око та визиває любов до рідної землі.

Ведуча 9.- Особливу роль грало народне вбрання. Сорочки, хустини, рушники. Кожна річ була не тільки красиво і дбайливо вишита. Кожна вишивка мала свою магію, мудрість та скритий зміст. Наприклад дерева на цьому рушнику повязують світ живих з світом мертвих, а лілеї на сорочці кажуть про дівочу чистоту. А ось, подивіться- чаша –символ багатства, а голуби – символ сім’ї . На Донеччині переважно вишивали рози та півонії. І все у червоному кольорі – кольорі радості та щастя.

Під звуки пісні « Два кольори» на  екран проецируються зображення кращих екземплярів вишивок.

Ведуча 9.  А яка ж красива та співуча українська мова. Світові фахівці кажуть, що у піснях вона навіть заслоняє своєю красою знамените італійське «бельканто». Вона ніби створена, щоб на ній признавалися у коханні, або співали колискові.

Ведуча 9.- Донецька земля народжувала майстрів слова, пензлика, голоса, які протягом свого життя  створювали великі шедеври, які  змушують нас радуватися та пишатися ними і досі. Архіп Куїнджі, Володимир Сосюра, Анатолій Соловяненко.

Звучить « Дивлюсь я на небо»

Ведуча 9.- Ви чули колись цю пісню? Але не всі знають, що належить вона нашому земляку, мешканцю м. Словянськ   Михайлу Петренку.                                .

Автора немає вже давно, а його пісня живе у століттях..

Ведуча 9.- І справді. Наш край багатий та унікальний. В ньому є все. І тепле, ласкаве Азовське море, багате на цінні породи риб.                    

І скам янілі дерева араукарії, що більш 2 мільонів років знаходяться поблизу Дружківки.

 І Великоанадольські ліси.

І цінні, лікувальні Слов янські озера.

І Святогірські святі місця.

І ландшафтний заповідник Клебан Бик, який є насправді дном старовинного Пермського моря, у якому плескалися ще динозаври.

А ви знаєте, що означає слово «клебан» Це староукраїнською «яма». Значить це місце, яке вирив бик. Хто відпочивав на річці Бичок, бачив що місцевість і справді нагадує велику яму, схили якою поросли деревами.

 Природа   нагородила наш край і цінним кам’яним вугіллям, і газом, і крейдою і навіть сіллю. Наша камяна сіль, яку добувають у Бахмуті і Соледарі ціниться на всьому континенті.

А скажіть, наші любі, що ви знаєте про сіль

(Діти відповідають).

Правильно. Але головне, що хлібом – сіллю пригощають самих дорогих друзів. Ось і сьогодні ми всіх, за традицією зустрічаємо хлібом і сіллю.

Зараз любі друзі давайте всі скажемо, за що ми любимо нашу землю та залишимо їй свої долоньки та серця.( Діти кріплять долоньки та сердечки з папіру на скло та озвучують свою любов.)

Але ми не можемо бути зараз щасливими до кінця, бо ось уже чотири роки до нашої домівки стукає війна. Так давайте ж разом помолимося за щасливе майбутнє України.

( Звучить молитва) О, мій Спасителю! Ісусе мій святий!

 Почуй, мою молитву потаємну!

 Дай сили й витримку нам в час цей не простий,

 Пошли своє, прошу, благословення.

 Зійди, врятуй мою країну від смертей,

Від ворогів, нена́висті і битви.

 І захисти своїх невинних ще дітей,

 Від куль безжальних силою молитви.

 Щодня молюсь тобі, горить моя свіча!

 Прости мене й народ мій за провини.

 Нехай скоріше вже розсіється імла,

 Й засяє в небі прапор України!

 Нехай ніколи більш не плачуть матері́,

 І не приходять свіжі домовини.

 Й ніколи більше не вмиваються слізьми

 Над тілом бездиханної дитини.

 О, мій Спасителю! Почуй мої слова! Я вірю, що ти сильний і могутній.

 Очисти Землю від руйнації і зла

 І дай надію й віру у майбутнє.

Всі повторюють слова молитви.

Відкриття музейного куточка закінчується піснею у виконанні Заграви «Україна».