У презентації характеризується суспільно-політичне становище на українських землях на початку ХХ ст., аналізується діяльність політичних партій, їх програмні вимоги, лідери, і вплив на суспільні маси
Суспільно – політичне становище Особливість: багатонаціональність; активізація на початку ХХ ст.; арена діяльності загальноросійських партій; відсутність власної партії серед лібералів. Плакат російських соціал#демократів, 1901 р. 1 – ми царюємо над вами 2 – ми управляємо вами 3 – ми морочимо вас 4 – ми стріляємо у вас 5 – ми їмо за вас 6 – ми працюємо за вас, ми годуємо вас
Мета діяльності: повалення самодержавства шляхом революції; соціалізація (усуспільнення) землі; запровадження загального виборчого права, республіки, демократичних свобод, робітничого законодавства. Загальноросійські партії Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів) Дмитро Сипягін – міністр внутрішніх справ, вбитий есерами в 1902 р.
Загальноросійські партії Створення Самостійна діяльність (після виключення зі складу РСДРП) захист єврейства; демократичний марксизм. “Загальний єврейський робітничий союз” (Бунд) 1897 р. 1903 р. Члени Бунда поряд з тілами трьох своїх товаришів, вбитих в Одесі в ході Революції 1905 року
Діяльність української інтелігенції на початку ХХ ст. прохання зняти заборону української мови; урочисте відкриття в 1903 р. пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві. Його автори Л. Позен і О.Ширшов відмовилися від винагороди за свою роботу.; Михайло Коцюбинський, не зважаючи на заборону влади, виголосив промову українською мовою. Він підкреслив: «Занедбане і закинуте на сільську стріху слово воскресло знов і в устах батька нової української літератури Івана Котляревського голосно залунало по широких світах». Пам’ятник І.Котляревському в Полтаві. 1903 р.
Діяльність української інтелігенції на початку ХХ ст. 1904 р. - відзначення в Києві 35-річчя творчості композитора Миколи Лисенка; 1904 р. – початок кампанії за скасування Валуєвського циркуляру та Емського указу; 1905 р. - вшанування письменника Івана Нечуя-Левицького з нагоди 35-річчя його літературної діяльності. Викладачі та учні відділу української драми Музично-драматичної школи М.Лисенка в м.Київ
Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і дужий. Але ми розуміємо й те, що це вже остання боротьба, що потім уже ніколи не настане слушний час до нової боротьби. Ніч була довга, але ранок наблизився і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб'ємо їх до схід сонця свободи. Ми востаннє виходимо на історичну арену, і або поборемо, або вмремо... Ми не хочемо довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі. Нас горстка, але ми сильні нашою любов'ю до України! Сини України! Ми, як той Антей, доторкаючись до землі, наберемось усе більшої сили й завзяття. Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожний, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось! Наша нація у своєму історичному процесі часто була не солідарною поміж окремими своїми частинами, але нині увесь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією нацією: "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ". “Самостійна Україна” Запитання до документа: 1. Яку провідну ідею проголошував автор? 2. Чим М. Міхновський аргументував необхідність боротьби за дер- жавну незалежність?
Перший програмний документ – брошура М.Міхновського “Самостійна Україна” Ідейні положення: боротьба за державну незалежність; боротьба проти царизму; радикалізм; безкомпромісність і рішучість; прагнення поліпшити долю народу політичними засобами. Революційна українська партія (РУП) Обкладинка першого видання брошури, 1900 р.
Форми діяльності: розповсюдження брошур («Дядько Дмитро» і «Чи є тепер панщина?»); видання газет (1902 р. - Д.Антонович, часопис «Гасло»); створення мережі місцевих організацій. Революційна українська партія (РУП) Дмитро Антонович – автор агітаційних брошур, у 1902-1903 рр. у Чернівцях редагує газету “Гасло”
Українська народна партія (РУП) Програмний документ – праця М.Міхновського “Десять заповідей” 1903 р. Ідейні положення: утворення самостійної демократичної держави – України; президентська республіка; соціальні гарантії для широких верств населення; передача землі у власність селянам. Микола Міхновський
Микола Міхновський ( 1873 – 1924) Народився в с. Турівка на Київщині; навчався на юридичному факультеті Київського університету; один з ініціаторів утворення «Братства тарасівців» (1891); працюючи адвокатом, виступав на політичних процесах, брав активну участь в українському національному русі. один з організаторів та лідерів створеної в 1901–1902 рр. Української народної партії, написав для неї програму, в якій обстоював ідею самостійності української держави.
Форми діяльності: 1903 р. – створення М.Міхновським напіввоєнної організації “Оборона України” для здійснення політичних терористичних актів; М.Міхновський виклав теоретичні основи українського націоналізму (“батько українського націоналізму”). Українська народна партія (РУП) Замах на пам’ятник О. Пушкіну в Харкові УНП присвятила річниці Переяславської угоди 1654 р. Під пам’ятник, що стояв в університетському сквері, було закладено вибухівку та партійні листівки, які після вибуху мали розлетітися на всі боки. Текст листівок пояснював мету акції: Пушкін ображав гідність України у своїх творах, особливо в поемі «Полтава». Крім цього, пам’ятник російському поету на українській землі проголошувався зайвим, доки не буде дозволено безперешкодно встановлювати тут пам’ятники українським письменникам.
Українська соціал-демократична спілка (УСДП) 1904 р. м. Львів Ініціатива створення: - противники самостійності України, які вийшли зі складу РУП. На засадах автономної секції увійшла до складу РСДРП (меншовиків) Зі статуту: «Спілка» займається організацією пролетаріату, що говорить українською мовою, у місцевостях, де немає комітетів РСДРП, її громади являються самостійними організаціями».
Зі звернення «Від Української демократичної партії» Головні принципи нашої партії такі: 1. Знесення політичного абсолютизму, заведення парламентського ладу, участь народу в державних справах на підставі загального, безпосереднього, рівного, пропорційного і тайного голосування (без різниці статі, віри і національності). 2. Свобода особи, слова, віри (церква повинна бути відділена від держави). Свобода зборів, спілок, організацій, страйків. знищення станів. 4. ...Ми вимагаємо для території, заселеної українським народом, автономії, заснованої на особливім органічнім статуті, виробленім будущим українським сеймом і запорученім основними загальнодержавними законами. 5. Щодо економічних питань... а) 8-годинний робочий день; б) державну пенсію немічним, калікам і всім робітникам, що дожили 60-ти років. 6. Визнаючи, що орудувати землею можуть лише ті, що її обробляють, уважаємо конечним: а) землі державні, удільні, кабінетні та монастирські на території України експропріювати у власність автономного краєвого сейму; За іншими народами, які живуть на території України (Великороси, Жиди, Поляки та ін.), ми визнаємо рівне право з Українцями на задоволення їх національних, культурних, політичних та економічних потреб. Запитання до документа: 1. Які загальнодемократичні перетворення прагнула здійснити УДП? 2. Яким убачала майбутнє України УДП?
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) 1905 р. Ініціатива створення: - другий з'їзд РУП – рішення про перейменування партії. Ідейні положення: автономія України в складі Росії ; можливе об'єднання з РСДРП на федеративних началах; відкидання ідеї революційного екстремізму.
Висновок «У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. рівень національної свідомості українського населення в цілому був невисокий. Український національний рух був діяльністю нечисленних груп національно свідомої української інтелігенції, яка не мала серйозного соціального підґрунтя. Селяни, робітники, дрібна та середня буржуазія не відчували потреби пов’язати свої соціальні прагнення з інтересами національними». Яценко В. Особливості становлення українських партійно-політичних сил Наддніпрянщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Проблеми політичної історії України // Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 39. Питання до документу: 1. Чи згодні ви з таким твердженням автора? Відповідь обґрунтуйте. 2. Поміркуйте, чи стала політизація національного руху важливим чинником суспільно-політичного життя Наддніпрянської України.