Сценарій свята випуску зі школи

І тільки випускний останній бал...

.

  Фанфари. Далі спокійна лірина мелодія

Надворі літо… Справжнє тепле літо… У зелені втопилися сади,

Рясніють всюди різнобарвні квіти, Аж серце завмирає від краси.

Надворі літо…Наше щедре літо… Цей особливий неповторний час,

Коли дитинство з юністю у парі Танцює з вами перший ніжний вальс.

Надворі літо…Наше тепле літо…В якому радість й смуток водночас.

Ось-ось здійсниться заповітна мрія, Світ невідомий кличе в далеч Вас!

Танець квітів танцює  група дітей  з початкових класів.

На фінал танцю через квітковий коридор виходять ведучі.

Ведучий.

Бувають дні, яким нема ціни –

Коли коханий поруч чи кохана,

Коли хмелієш в пахощах весни,

Та дні такі не раз ще будуть з нами.

Усе повторюється – радість і печаль,

У нас в житті усе ще може бути –

І лиш дитинства світ не повернути.

І дощ, і сніг, і щастя, і журба –

Все буде ще не раз в житті людини,

І тільки випускний , святковий бал

У кожного із нас один – єдиний.

В Доброго вечора вам, милі і добрі люди. Сьогодні в королівстві Квітів випускний бал, бал наших барвистих друзів. Діти, як квіти, є уособленням дивної неперевершеної майстерності природи. У кожної людини є своя квітка, що є символом її душі,  її емоцій. В назви квітів  народ вклав всю ніжність і мелодійність своєї мови. Тож поспішайте до нас  на бал!

Звучить музика

В На випускний  квітковий бал запрошуються соняхи, магнолії, гіацинти, любистки, ромашки, троянди, волошки, лілії – одним словом

Разом Випускники 2015 р.

Заходять випускники, тримаючи в руках квіти з повітряних кульок, проходять ерез квітковий коридор, формують великий букет.

В  Дорогі випускники! Зараз у вас настає ота хвилина, яку можна сприймати як межу між дитинством і дорослим життям. Ви підете в це життя шляхами, які наворожила вам доля. І перше вітання прийміть від своєї Батьківщини. України.

В      Буяє літо в зелені, в цвіту,

        Оновлюється вся наша країна.

        Своє майбутнє, зміну молоду,

        Випускників вітає Україна!

Звучить Гімн України

1. Ну  от  і все  . Уже  перегорнули

Підручників  останні  сторінки

Й на випускних екзаменах  відчули,

Що  плине  час скоріше від ріки .

2. Дитинство  наше  мов  вчорашній  день,

Ось – ось  майне  у темінь  ночі ,

Аби  світанок  від  дзвінких пісень 

Прокинувся  і  нам  заглянув  в  очі ….

3. Ми  підійшли  до  першої  межі –

Шкільним порогом  звуть  її  в  народі.

 І  сльози, й пісня, й  радість – все в душі,

А чого  більше  перемірять  годі.

 

4.  Сьогодні  юнь  іде  в дорогу  дальню

І  квітнуть  квіти, ваблять  небеса.

У  школі вальс  одлунює  прощальний ,

І  пісня  ніжна  так  окрилено  зліта .

Пісня          «Школо, прощавай»

В  Дорогі випускники! Потрудились ви на славу і результат клопіткої праці буде сьогодні у вас в руках.

 В Ці перепустки у самостійне життя є результатом зусиль багатьох років. А ще, мабуть, це символ звільнення від власної скутості. Від опіки дорослих, дитячої впевненості у своїх силах.

 В  А ще знак того, що ти можеш пізнати навколишній світ у всій його повноті і багатогранності.

В  До вітального слова та вручення свідоцтв запрошуємо директора школи Горбача Леоніда Васильовича 

(Виступ директора школи, вручення свідоцтв.)

1. Остання  перегорнута глава…

          Тепер, відклавши книги старовинні,

          Ми скажемо вам основні слова,

          Що їх саме життя диктує нині.

2. Ті задачі, які нам вряд чи під силу

          Арифметика долі розв’яже колись.

          Ми помножили досвід, ми радість ділили,

          Корінь знань добувати самі спромоглись.

3. Додали ми талант до терпіння в квадраті,

           І, виносячи мотлох проблем за дужки,

          Ту освіту отримали ми в результаті,

          Що нам стане в пригоді на довгі роки.                   

(випускники сідають)

В А як все починалось, яким був шлях до омріяного документа

В  В далекі __________роки з’явилися на світ маленькі принци і принцеси. В пологовому будинку зазвучали дзвінки

Андрій Алло, це пологовий будинок? Скажіть Павленко народила?

Софія – Хвилиночку, так, у вас хлопчик. Дуже весело перебирає ніжками, мабуть буде футболістом.

Алло, слухаю. Дубинська? У вас дівчинка. У неї дивовижний голос. Довелося ставити подвійні рами, бо від її крику шибки повилітали.

Алло,  Вахрушева? Так у вас хлопчик. Вимагає Конституцію, і дотримання Конвенції про права дитини.

- Деркач? У вас донька, вона вже усіх організувала, вишикувала і говорить, що буде старостою.

Орел ? У вас син. В даний момент захищає перед головним лікарем теорію сосання соски.

Постол? У вас чарівний хлопчик, уже перевірив у медсестер пульс, та  хизується перед ними своїми блакитними оченятами.

Киченок? У вас гарненька дівчинка, вимагає терміново відвезти її додому, бо має безліч  справ.

Пономаренко? У вас син. Справжній богатир. Вигнав усіх з палати, сказав, що про маму потурбується сам.

Андрій  Ось такі вони наші дорослі діти.

Софія І ось уже відлітає їх дитинство. Воно йде тихо і непомітно. З коротенькими платтячками та іграшками, зі шкільними дзвінками, з голосом улюбленої вчительки, з першим коханням..          Пісня «А ты меня любишь?»

В               Ви пам’ятаєте їх капловухих, кирпатих, кумедних?

Із ротами відкритими, в коротеньких штанцях.

Неслухняних, а інколи і нестерпно вредних

Із невмілою ручкою в їхніх дитячих руках.

В               Пам’ятаєте їхні наївні дитячі питання,

І вражаючі, вголос проказані їми думки?

Ви по перших стежках їх вели в дивний всесвіт навчання,
непомітно вписали в наш літопис шкільні сторінки.

1. Я знаю, що колись, як буду я доросла,  Й пройду коридором школи я,

Постане в пам’яті моя хороша найперша рідна вчителька моя.

І це нічого, що вже сріблить коси така непрохана і срібна сивина.

Для нас завжди ви будете найкраща, найперша рідна вчителька моя.

А хто бешкетником найпершим був у класі, і мав цей гріх і ти, і ви, і я,

Пробачте нас усіх, терпляча і хороша, найперша рідна вчителько моя!

(Дарують квіти, запрошують до виступу)   Виступ першої вчительки

Пісня «Перша вчителька»

В             А далі —  школа. Ну що, згадаєте, хлоп’ята,

Всі дев’ять років нелегких?

Нехай почують мами й тата,

Що ви робили тут без них.

1 клас:     Перший клас! Перший клас!  Скільки справ зустріло нас!

                                        Треба фрукти рахувати, по складах книжки читати,

                   А письмо – це справжні муки, від напруги ниють руки!

  2 клас:     Другий клас. Пішла таблиця  і ночами  стала сниться.

                   Ми її вчимо, вчимо,  на уроках «горимо»,

                Різні дії як насіли –  розібрать не має сили.

                   Стали в ряд частини мови: як багато, чесне слово!

                Як би тут не розгубитись І хоча б чогось навчитись!

3 клас:      Ось і третій рік ми в школі, а сюрпризів ще доволі.

                   Цифри вирівнялись строєм, як солдати перед боєм,

                   Грізно потяги гудуть, пароплави все пливуть,

                   Треба шлях порахувати звідки шлях і швидкість взяти.

                   Казка, вірш, оповідання  увесь час ведуть змагання.

  4 клас:     Новина чудова , люди, ми в четвертому вже будем :

                   Нелегкі завдання в мові: скільки звуків, букв у слові,

                Підмет, присудок знайди , вірно речення склади,

                  З дієсловом розберись  і відмінювать  навчись.

 5 клас:    Ну, а п’ятий …Ох, цей  п’ятий, ходиш жахом обійнятий:

                Кабінет шукаєш свій. От халепа! Боже мій!

                Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати?

              А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.

 6 клас:     Призвичаїлись ми трошки , вже не страшно біля дошки,  

                 Але тут нові проблеми - не засвоїли ми теми .

                  Ми вивчали піраміди, дроби, катети, гібриди,

                  губки і материки, мезозой, неандертальців,    кроманьйонців, португальців,

                 й зрозуміли ми з слізьми - гомосапієнси ми !

7 клас:    Тут пішло іще складніше :  Подають що розумніше –

                Ось рівняння розв’яжи, Теорему докажи,

               А задачі, а задачі! Тато й мама гірко плачуть,

              Стали фізику ми вчити, Досліди весь час робити.

                  Та  чомусь земне тяжіння  Тягне далі від учіння.

8 клас:      Ось уже нам чотирнадцять Чи б нам ,братці,  закохаться ?

                  На уроках всі зітхають і записки надсилають.

                    Посоліднішали діти.   Вчитися не дуже хочуть,

                    Але голови морочать  нашим бідним вчителям:  « Можна я Вам перездам».

 9 клас       От і старші ми за всіх. Цим пишатися не гріх !

                     Вище ноги від землі, ходимо, як на королі.

                     Шкільні роки вже пройшли, це колись, малі були.

                     Вже кінець біля порога – у майбутнє йде дорога!

В  Найкращий учитель для дитини той, хто, духовно спілкуючись з нею, забуває, що він учитель, і бачить у своєму учневі друга і однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає потужним знаряддям впливу на молоду людину, що формується. Саме таким учителем стала для випускників класний керівник, яка протягом 5 років, починаючи з 5 класу, впевнено вела їх шляхами добра, любові, надії та віри.

В До слова запрошуємо класного керівника Якубець Марину Анатоліївну.

(виступ класного керівника)

 (Дарують квіти)

У нас є класний керівник, 
Який для нас такий, як мама. 
До нас, таких як є, він звик, 
І любить нас усіх так само. 
Усі роки веде в життя, 
Вчить поважати і дружити. 
І проводжає в майбуття, 
Щоб жити в світі і творити. 
То ж вдячні за науку ми, 
І скажемо, йдучи зі школи: 
Ми будем справжніми людьми 
Й не підведемо вас ніколи! 

Пісня «Любима школо»

В Ніхто не знає краще своїх дітей, ніж їхні рідні - мами, тата. Адже в них на очах проходить більша частина їхнього життя: щоденного, буденного, звичного. З ними, своїми найближчими і найріднішими людьми, ви такі, які є насправді: щирі, відкриті, без прикрас та гриму.

В       Хоча б яку ти вибрав із доріг,

          Хоча б якими ти пішов шляхами,

          Та через терни горя й бід

          Ти повертаєшся до мами.

          Спіши до неї крізь літа

          Шануй, люби, не дай тужити,

          Бо лиш вона – і рідна, і свята

          З тобою вічно буде жити.

 В  Запрошуємо до слова маму випускників ____________________________________

(виступ батьків)

 

В, Любі  батьки! Подивіться на ваших дітей,  подивіться як виросли ваші діти.

В Господи, які вони ще насправді маленькі! Як хочеться їх застерегти від власних помилок, надавати їм у дорогу власної мудрості, вберегти від власних страхів! Подати руку, піднести портфель, укутати, укрити парасолькою ... Але вони виривають руку, розкриваються у сні, вибігають під дощ, набивають синці. І йдуть від Вас своєю дорогою. Ви не можете повірити, намагаєтеся наздогнати, піти поруч, але відстаєте, безнадійно відстаєте ...

1. Мама, подивись як я виросла

          За плечима вже 9 класів, школа

          Та до тебе за порадою й допомогою    

          Як в дитинстві іти готова

2.  Тато,  подивись як я виросла

Надвечір біжу на побачення

Але боюсь як би не стало пізно              

За все попросити пробачення

3. Мама, подивись як я виріс

Я все рідше з тобою буваю

СМС-ки пишу дівчатам                           

А про тебе частіш забуваю

4. Мама, подивись як я виріс

   Та до тебе Я все ж прив’язаний

  І всім кращим, що є в моїм серці               

  Лиш тобі моя рідна зобов’язаний

5. Мама, подивись як я виросла

    Косичок нема що колись заплітала           

   А потім тихесенько їх цілувала

6. Мама, подивись як я виріс

Став вищий сильніший  і навіть мудріший

Візьму у життя твою я науку                         

За все моя рідна цілую я руки

7. Мама подивись як я виросла

Нафарбовні губи, підбори

І сльози чомусь котяться  

Справжні     – ми не актори                             

8. Мама, подивись як я виріс

   Вже в шлях широкий мені йти пора

   В моїй душі ти сонце    засвітила              

   І крила для польоту ти дала

9.  Не залишай мене, матусю,

    Коли в душі той біль щемить.

    Коли сльозами враз заллюся,                    

    І радість щезне, відлетить.

Пісня «Батьки мої»

 

 

В  Шановні батьки! Зараз ви отримаєте листи від ваших дітей зі словами, які вони ніколи не змогли б сказати вголос. В них висловлені почуття, які йдуть від самого серця. Збережіть цю сповідь дитячої душі на все життя, передайте її онукам, як символ єднання поколінь .

 

В А зараз ми  заглянемо в майбутнє, Мине 5 років, після закінчення школи

(Виступи випускників минулих років)

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Пісня «Три поради»

 

В Життя людині дається один раз. І жоден подих, жодне слово, зітхання, жодну посмішку не змінити і не повторити, не пережити вдруге. Перегорнуто сторінку дитячих літ, перед вами чистий аркуш. Заповніть його без помилок, так, як учили вас ваші наставники.

 

1. Сьогодні нарешті настав той день, про який ми мріяли довгий час, який чекали з нетерпінням, бачили уві сні. Цей день звучить в наших серцях урочистою, радісною, яскравою мелодією.
2. І в цю мелодію органічно вливаються ноти смутку і жалю. Ми йдемо зі школи і розуміємо, що нічого вже не повернути, не повторити, не змінити.
3.  Позаду залишилася яскраве, насичене подіями шкільне життя, де прощали ви нам провини й помилки, де нас розуміли, намагалися допомогти, навчити, підтримати.
4. Школа стала для нас не тільки місцем, де отримують знання, але і, дійсно, другим домом. Тут ми дружили, допомагали один одному у вирішенні завдань і життєвих проблем, разом перемагали і ділили гіркоту поразок, раділи успіхам один одного і намагалися розрадити в біді.
5. І завжди Ви були поруч, завжди були готові зрозуміти і допомогти. А ми часто не розуміли цього і ображалися на Вас, і часто самі Вас ображали. Вибачте нас за це. Адже ми були маленькими і дурними.
6. Ви допомагали нам рости і розумнішати. Ви вчили нас не тільки читати і рахувати, але ще вчили думати і відповідати - не тільки біля дошки, але і за свої вчинки, і ніколи не забувати робити роботу над помилками.
7. Ми не обіцяємо, що не будемо робити помилок в словах і рішеннях, ми не обіцяємо, що будемо прославленими і великими, але ми будемо завжди пам'ятати Ваші уроки добра, справедливості, толерантності, чесності.
8. Ми будемо намагатися, щоб в майбутньому Вам ніколи не було за нас соромно. Ми будемо дбайливо зберігати шкільні спогади не тільки в фотоальбомах, файлах на дисках, але і в своїх серцях.
9. В наших душах залишиться  мелодія сьогоднішнього дня - урочиста, яскрава з нотками смутку і жалю. Давайте напишемо її разом. Кожен з нас додасть в мелодію свою ноту: подяки, любові, вірності, надії.

Разом       Цю мелодію ми присвячуємо Вам..

Пісня «Отдавая тепло нам»

(дарують квіти вчителям)

В      Ти вийдеш в світ. Закриє заклад двері,

         Цю першу втрату я з тобою розділю.

         Нехай лунає вальс. Візьміться всі за руки,

         І стане менше смутку і жалю.

В   Золотяться юні мрії,

      Ритм вистукують роки.

      Вальс одвічної надії,

      Вальс для вас, випускники!

(випускники танцюють вальс)

 1. Вчора для нас був проведений останній урок. Ми мандрували Галактиками, лісами, річками , горами і полями. І квіти,які ми зібрали, хочемо подарувати Вам!

2. Ми віддаємо цю квітку своєму дитинству, яке вже ніколи не повернеться, своїм безтурботним шкільним дням, нам було тут так класно! Дитинство, прощавай!

3. Ми віддаємо цю квітку нашій першій вчительці. Ви нам відкрили дорогу до своєї мети! Дякуємо Вам!

4. Ми віддаємо цю квітку нашому класному керівнику! Ви найкраща!

5.  Ми віддаємо цю квітку своїм вчителям, всім тим, хто вчив нас завойовувати і підкоряти цей світ. Спасибі вам за знання та розуміння!  Ми це зробимо!

  6. Ми віддаємо цю квітку своїм батькам. Всі ці роки вони були і будуть з нами. Ми вас любимо!

7. Ми віддаємо цю квітку своїм шкільним друзям. Спасибі вам за підтримку!

     8.   Ми віддаємо цю квітку своєму майбутньому. Нас чекають великі справи !

     9 .  Ми віддаємо цю квітку своїй рідній школі. Школо, прощавай!

10.  А цю квітку ми залишаємо у себе, щоб завжди пам’ятати про всіх Вас!

 

 

 

В Вам доля термін встановила, їй суперечити не слід

    Що в вас позаду? Тільки крила, щоби піднятися в політ

    Нехай віщують невблаганно, що все життя є тільки гра…

    Минуле оглядати – рано, дивитися в майбутнє вам пора!

 

В  В добру путь дорогі випускники, щасливої дороги!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не відомо, що на вас чекає завтра, дорогі випускники. Життя мо-

Же подарувати вам, не тільки щасливі хвилини, але й розчарування, зігравши з вами несподівано злий жарт. Уявіть, що ви складаєте екзамен до університету. І раптом, як в анекдоті, відбувається таке.

Екзаменатор  -  учневі:

- Скільки буде 2×2

- 5.

- А якщо подумати?

- 5.

( Екзаменатор вбік )

- Дурень. Але наполегливий. Треба прийняти.

( Входить другий учень)

- Скільки буде 2×2 ?

- 3.

- А якщо подумати ?

- 5.

- А якщо гарно подумати ?

- 6.

( Екзаменатор вбік )

- Тупий. Але гнучкий. Треба прийняти.

( Входить третій учень)

- Скільки буде 2×2 ?

- 4.

- А якщо подумати ?

- 5-1.

- А якщо гарно подумати ?

- Корінь квадратний з 16.

( Екзаменатор вбік )

Розумний. Але місць вже немає.

Ведучий:   Звичайно, було б добре, якби на вашому шляху зустрілись розумні

справедливі люди і належно оцінили б ваші здібності, таланти, допомігши здійснитися вашим мріям. Якось в одного письменника запитали “ Які люди потрібні суспільству ? “ і він, не замислюючись,  відповів: “ Суспільству потрібні всі люди. Непотрібних людей не буває “.

 Тож ви,  дорогі випускники, потрібні у цьому житті, а тому зумійте

реалізувати себе, розвинути свої здібності, здобути потрібну професію. Тільки хочеться нагадати вам, що найрідкісніша і найпотрібніша  професія в усі часи – бути гарною, порядною людиною. Тож розвивайте в собі найголовніший талант – талант людяності,

і тоді, не лише вам буде добре у світі, а також буде тепло і затишно тим людям, які знаходяться поряд.

 

 вчителі української мови та літератури – ви навчили нас бути справжніми патріотами своєї держави;
- вчителі математики – ви допомогли нам стати логічними і послідовними у своїх діях і починаннях;
- це вчителі фізкультури  - ви робили нас стрункими, красивими, здоровими; 
- вчителі фізики – ви відкрили для нас нещодавно ще незнаний, але цікавий і барвистий світ; 
- вчителі трудового навчання - ви зміцнили наші руки, зробили їх золотими;
- вчитель ДПЮ - ви зробили нас справжніми хлопцями, чесними, готовими захищати нашу Батьківщину;
- вчителі історії – ви відкрили нам шлях у майбутнє, адже той, хто не знає минулого свого народу – не має майбутнього;
- вчитель біології - ви навчили нас любити природу, берегти її красу і чистоту;
- вчителі інформатики – ви зблизили нас із сучасністю – відкрили вікно до світу комп’ютерних технологій;
- вчителі географії - ви навчили нас любити світ, бажання все бачити і все знати;
- вчителі ОБЖ – ви розтлумачили всю велич і красу життя, навчили оберігати його;
- вчитель зарубіжної літератури - ви розвинули в нашій душі поетичність і красу, любов до прекрасного;
- вчителі хімії – ви навчили нас бути поміркованими та вдумливими;
- вчителі економіки – ви підготували нас до дорослого життя, навчили бути самодостатніми;
- вчителі іноземних мов — ви дали нам друге життя, адже скільки людина знає мов, стільки разів вона й живе

Яка в нас дивовижна азбука — 
Весь алфавіт від Я до А. 
Велика сила в ньому є, 
Бо кожен бачить в них своє. 
Вся справа в тім лише, де та як 
Поставлений в слові кожен знак.

А — Ах! Подивися, хто прийшов.
Б — Борисе, виплюнь жуйку!
В — Ви колись заспокоїтесь? 
Г — Горе моє, де твій зошит? 
Д — Давай щоденник, двієчнику! 
Е — Екзамени на носі! 
Є — Євгене, скільки можна розмов­ляти? 
Ж — Жаль, що ваші батьки постійно зайняті. 
3 — Запам'ятайте! Знання — сила! 
І - І звідки ти взявся на нашу голову?
Ї — їхали-їхали та й приїхали! 
К — Коли все це закінчиться? 
Л — Люди ви взагалі чи не люди? 
М — Мене послухайте! 
Н — Не треба мене заспокоювати. 
О —.О, Боже мій! 
П — Просто геніально, що ти прийшов на мій урок. 
Р — Розвернись, дошка праворуч. 
С — Сядь і не нервуй мене! 
Т — Ти ще палиш? 
У — У кого дзвонить мобільник? 
Ф — Феноменальна відповідь. 
X — Хто забрав крейду? 
Ц — Циц! Дитина! 
Ч — Чия шпаргалка? 
Ш — Шикарна зачіска. 
Щ — Щоденники на стіл! 
Ь — погрожує кулаком. 
Ю — Юначе, не заважай мені вести урок. 
Я — Я пішла за директором!

 

 

Перший випускник:      А тепер ми звертаємося до тих, хто ще залишиться в стінах нашої школи.Говоримо вам щиро і відверто: ми любили цей дім . Ми завжди поспішали до нього, шанували всіх, хто в ньому  працює і навчається.

Другий випускник: Своєю поведінкою намагалися не посоромити честі його.

На правах старших наказуємо вам: - Бережіть, пильнуйте свою честь і честь школи. Не оскверняйте її негідними вчинками.

Перший випускник: -Поважайте і шануйте тих, хто щоденно з відкритим серцем приходить сюди, щоб дати вам розуміння світу, знання.

Другий випускник: - Бережіть школу, дбайте про чистоту, порядок. У цих стінах навчалися ваші батьки. Сюди через деякий час приведемо своїх дітей ми з вами.

Перший випускник:  - Бережіть для них школу, дбайте про неї, прославляйте її.

 

1. Мама, подивись як я виросла

За плечима вже 9 класів, школа

Та до тебе за порадою й допомогою     Наташа

Як в дитинстві іти готова

2.  Тато,  подивись як я виросла

Надвечір біжу на побачення

Але боюсь як би не стало пізно               Вероніка

За все попросити пробачення

3. Мама, подивись як я виріс

Я все рідше з тобою буваю

СМС-ки пишу дівчатам                            Руслан

А про тебе частіш забуваю

4. Мама, подивись як я виріс

   Та до тебе Я все ж прив’язаний

  І всім кращим, що є в моїм серці                Ігор

  Лиш тобі моя рідна зобов’язаний

 

5. Мама, подивись як я виросла

   І кісок нема що колись заплітала            Аліна

   А потім тихесенько їх цілувала

 

 

6. Мама, подивись як я виріс

Став вищий сильніший  і навіть мудріший

Візьму у життя твою я науку                      Павло

За все моя рідна цілую я руки

 

7. Мама подивись як я виросла

Нафарбовні губи, підбори

І сльози чомусь котяться   Справжні          Оксана

– ми не актори

 

8. Мама, подивись як я виріс

   Вже в шлях широкий мені йти пора

   В моїй душі ти сонце    засвітила               Андрій

   І крила для польоту ти дала

9. Мамо подивись як я виріс

 

Не залишай мене, матусю,

Коли в душі той біль щемить.

Коли сльозами враз заллюся,

І радість щезне, відлетить.

 

 

Мама, посмотри, как я вырос,
Я бываю резок и вспыльчив,
Но в душе я по-прежнему
И раним и очень обидчив.



Мамочка, школа окончена, и уроков учить не надо. 
-Боже мой, сколько нервов испорчено… 
Как я рада, мамочка! А ты рада? 
Что ж ты плачешь, моя родная,
Закусила губы упрямо? 
Улыбнись же, ведь школа окончена, 
Ну, засмейся же, милая мама! 
Одиннадцать лет не одно мгновение, шли и криво они, и прямо. 
Одиннадцать лет твоего терпения, страха, слез и сомнений, мама. 
Я же знаю, ты счастлива очень и любуешься милой дочкой. 
Отчего же в глазах твоих осень, закрываешь лицо ты платочком? 
Может, вспомнила меня маленькой, ощутила в руке ладошку? 
Как шептала: цветочек аленький, не шали на уроках, крошка. 
Слушай, детка, учителя строгого, не рисуй на своих тетрадках! 
И встречала меня у порога, содержала портфель в порядке. 
А теперь твоя выросла дочка, но бегут слезинки упрямо… 
Что ж, школа окончена. Точка. Поздравляю тебя, мама! 
Это я — твоя дочка!

Спасибо, милый папочка,
Что ты достался мне!
Люблю улыбку ясную,
Она как свет в окне!
Хочу, чтоб ты был, счастлив,
Успешен и здоров!
Ты самый замечательный
И лучший из отцов

Мама, спасибо,
За жизнь, что ты дала мне.
За дни бессонные твои,
Что ты провела со мной в ночи.
За первые шаги мои,
Им научила меня именно ты
Ты всегда стараешься уберечь меня от всех невзгод в этом мире,
Посмотри же на меня сейчас
Я уже не та маленькая девочка,
Ладошку, которой ты держала, ведя в 1 класс,
Я выросла, и хочу сказать: 
За все, за все тебя благодарю 
И очень сильно я тебя люблю

4:44