Урок-реквієм, присвячений пам'яті композитора Володимира Івасюка (конспект)

Про матеріал

Талановитий, життєрадісний, оптимістичний... Володя Івасюк зробив для української естради більше, ніж багато всіх інших композиторів разом узятих... Доля юнака трагічна, його смерть і сьогодні залишається загадкою. Тому думки про Івасюка навіяли в мені рядки , які я вписала у свій урок-реквієм. Віршовані рядки - мої, авторські. Пісні я використовувала, звичайно ж, Володимира Івасюка.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗОШ №1 I-III ст.  м .ЖОВКВИ

ДЕМКІВ МАРІЯ ВАСИЛІВНА

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок – Реквієм

присвячений памяті

композитора

Володимира Івасюка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жовква 2018

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор сценарію Демків М. В

Віршований текст - Демків М. В

Прозові цитати – Іван Лепша, з книги – есе «Життя і смерть В. Івасюка», Михайло Івасюк «Спогади про сина», матеріали слідчої справи по розслідуванню трагічної загибелі композитора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок – Реквієм

 

(здалеку чути мелодію пісні «Мальви», учні виходять з лампадками під музику і ставлять біля портрета Івасюка вздовж роялю чи піаніно, тоді вступ закінчується. і учні співають пісню «Мальви»)

 

Звучить пісня «Мальви»

 

Слово Вчителя: кожен народ, кожна нація має своїх митців, якими пишається, творчість яких вивчає і виконує з захопленням. Володимир Івасюк - по праву засновник і класик укр. естрадної музики, талановитий композитор,  автор невмирущих пісень «Червона Рута», «Водограй», «Ласкаво просимо», «Колискова для Оксаночки», «Двадцять літ». Він жив, працював, і мріяв, але раптом страшна трагічна смерть його забрала від нас. Цей злочин не розкрито й сьогодні. Але зараз ми хочемо в памяті про композитора сказати все, що відомо нам про життя і смерть В. Івасюка якому б цього року виповнилося 57 років. Не маємо права забути, як і народ не забув його «Червону Руту».

 

Учениця:     Торкнулись пальці клавішів блискучих

Й застигли звуки у повітрі, мов туман …

Полилась музика. Спокійна – та пекуча,

У далечінь, в безкрайній океан.

Полилась, попливла на всіх вітрилах,

Запахла цвітом спілої зорі …

Невже людина чудо це створила,

А, може, спів небесних це створінь?

А, може, танців це чарівні звуки,

Чи вранішня росиця на траві ?

Ні, це чарівні музиканта руки,

                       Та ніжне серце і душі вогні.

 

Звучить пісня: «Я піду в далекі гори»

 

Учень:          В просторі плину століть

Часом зявляються постаті,

Якими пишається світ,

Які мов посланці із космосу…

 

Учениця:     Один з них – це Володя Івасюк,

                      Співочий світоч із народу - і по праву, -

                      Його пісні лиш радість і любов несуть,

                      А він зазнав і підлості і зради.

                      Писав Володя музику класичну,

                      І до спектаклів музику писав.

                      Хоч вже закінчив інститут медичний,

                      Та музику він більше все ж кохав.

 

Учень:         Пісні Володі – це скарбниця України,

                      Такої популярності ніхто не знав.

                      Цей водограй співав через вогонь і стіни,

                     Про матір, квіти, про любов співав …

 

Звучить пісня: «Запроси мене у сни»

 

Учениця:

                      Талант мов джерельна водиця,

                      Мов птаха, тріпоче у серці,

                      Його не зламає і криця,

                      Його не спіймати, не стерти.

Напевно не знали цього

Радянські нудні бюрократи,

І птаху підбили крило,

Не дали у небо злітати.

«Червона Рута» лунала над світом,

В домівках, вулицях, і телерадіоефірі,

Не признає чиновник, і не вірить,

Народ признав і полюбив, повірив.

За що, ну чому так все сталося?

Хто ж злочин зробив проти нього?

У небі пісня дзвінка обірвалась…

Не вберегла Україна пісенного генія свого…

 

Учень:       Ще в той пам'ятний день, як Володя родився,

                    Люди йому заподіяли лиха -

З халатності лікар щось не додивився,

І розчин кислотний закапав  в повіки.

Дитя нерозумне заплющило очі,

І це врятувало малого Володю,

Скотились по личку дві чорні доріжки,

Мов чорнії сльози – провісники долі.

 

Учениця:     Провісники долі або Божий знак,

Що лиха зазнає в житті цей юнак.

Хтось не сприймав його творчість уперто,

А хтось заздрив славі його – в житті, і посмертній.

Хтось просто байдуже пройшов стороною.

Хтось знав – та боявся КДБ з Москвою.

 

Учень: І дійсно так – одні не сприймали його творчість, другі заздрили його славі, третіх сердила  його незалежність у судженнях та поведінці, а багатьох сучасників його просто обурював той глибоко-національний дух, притаманний його пісням, дух, який пробуджував Українство від заколисуючих дифірамбів, офіціозної пропаганди, що уславляла штучну спільність – «радянський народ». І всі ці недоброзичливці, як могли,  шкодили таланту. Урешті-решт досягнули мети: композитора передчасно не стало.

 

 

Учениця: А все це Космос віщував на зорі життя артиста. Дивовижно – але факт: великі таланти народжуються й виростають, як правило, у місцині, де раніше вже народжувалися світочі. І це, мабуть, закономірно: талант проростає в освяченому Богом місці, в тій точці, де самі космогенні сили сприяють його розвитку.

 

Учень: Хата Івасюків у Кіцмані була збудована на тому місці, де колись жила родина Воробкевичів ( композитора і класика укр. музики Сидора Воробкевича). Місцина, муза і доля Воробкевичів, немов осяяння, наснажувала хлопчика. П'ятирічним він бере до рук скрипку, а вже за два роки його ім'я з'являється в пресі.

 

Звучить пісня: «Пісня буде поміж нас»

 

Учениця: У 1964р. в Україні народжується перший вокально-інструментальний ансамбль. У не в великому місті, а в Кіцмані на Буковині. І вже незабаром – концерт в Києві, який зняли на плівку і показали по Центральному (Московському !) телебаченню. Композитор-початківець вже тоді філософськи осмислив значення музики в житті людини. Ось деякі думки Володі, занотовані його батьком:

 

Учень: «Музика надає привабливості буденщині, розганяє нудьгу і загоює внутрішню кволість, породжені тупою одноманітністю. Коли зникає нудьга, перед очима виграє блакитне небо, зір стає зіркішим, бачимо те, що раніше не добачали…»

 

 Учениця: Володимир працює, уперто й наполегливо. І хоч на бажання батьків вступив у медичний  інститут, Володя все більше захоплюється музикою, заглиблюється в компонування пісень.( До слова, в музиці це не єдиний випадок: Бородін жив музикою і хімією, Аркас – музикою і історією України, Олесь – поезією і ветеринарією).

 

 Учень: Проте справжнім святом Івасюкової музики стали 1971 і 1972 роки, коли його пісні «Червона Рута» і «Водограй» (два роки підряд ! – такого успіху не заживав жоден український не лише самодіяльний, але й професійний композитор, член спілки композиторів) стали переможцями Всесоюзного телеконкурсу «Алло ми шукаємо таланти ! ».

 

Учениця: Одразу ж пісні молодого композитора стали відкриттям, сенсацією, явищем. Це була не позичена, а ніби самим народом написана, яка, без перебільшення, можна сказати, стала чи не найвищим проявом української естради, що тільки-но, зрештою, почала зароджуватись.

 

Звучить пісня : «Водограй»

 

Учень: В. Івасюк жив в той час, коли все національне – у музиці, літературі, живописі драматургії – душилося комуністично-кагебістською системою. Це, власне, і довів подальший розвиток української естради: вона потрапила в соціальні лещата чиновників від культури. Одне за одним посипалися на голову учасників ВІА та рок-груп, як і фольк-гуртів вказівки, заборони, розпорядження. Вони «насаджували» тематичні програми, цензурували тексти пісень, викидали з репертуару «підозрілі» твори.

 

Учениця: Володя Івасюк не поступився цим вимогам чиновників. Тексти його пісень мають історичну і фольклорну основу, притаманний українським народноспівам сюжет. Тож невипадково навколо нього гуртуються такі співаки, як Софія Ротару, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Віктор Шпортько, Лідія Відаш.

 

 Учень: Але попри славу Володю тривожив і смуток – класично вихована музична еліта Львова не поспішала підтримати самородка з Кіцмана. І, коли пісні Івасюка лунали по всьому Радянському Союзу, щодня звучали на радіо і телебаченні, малограмотні чиновники ненавиділи його талант. І це Володя відчував. Його вчитель, улюблений керівник А. Анатольський відверто ігнорував запрошення на концерт його музики.

 

Учениця: За музику до спектаклю Гончара «Прапороносці» в Москві Івасюк отримав диплом I ступеня і звання лауреата на Всесоюзному конкурсі музики до спектаклів, а в Києві – заздрісні «земляки» викреслили таємно прізвище Івасюка із списку претендентів на Державну премію ім. Шевченка. Це був удар долі, підступний і страшний, який боляче обпік Володю Івасюка.

 

ПІСНЯ: «Такий народжується зрідка» Лілії Кобільник.

 

Учень: Він жив, творив, кохав, співав і мріяв. Та мріям збутись усім так й не судилось. Бо не долюбив, і не доспав, і не доміряв. Раптово Володі життя обірвалось.

 

 

Учень:     Хто ж винен, що страшний цей злочин

Так нерозкритим досі і зостався ?

Хто ж посприяв, що кат-злочинець

В Брюховецькому лісі заховався ?

 

Учениця: Той день, сльозами смутку оповитий

Собі у коси заплела весна.

Стояв народ сумний, і зляканий, збентежений,

А в їх серцях ще свіжа рана, борозна…

Його мелодії – це ніби промінь світла

Це ніби крик душі, палкий вогонь.

І кожна пісня, мов маля тендітне,

Черпає силу духу і тепло долонь.

 

Учень:     О, люди, люди! Може, досить вже терпіння ?

Трагічна смерть Володі кличе до спокути

Одна надія –  на людське сумління,

Не маємо ми права, щоб забути

Поета, Композитора, Митця!

Пошли нам, Боже, віри, мудрості і сили

Дізнатись гірку правду до кінця

І дати його пісні другі крила.

 

ПІСНЯ: «ЧЕРВОНА РУТА»

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Сало Ірина Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Єрмак Марина Миколаївна
    Дякую за гарний урок.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
28 березня 2018
Переглядів
2998
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку