Зима-чарівниця
На доріжку тихо ліг.
Знов до нас прийшла вона –
Білогрудонька зима!
З морозною прозорістю,
З прогулянками лижними
І ще з святами різними.
В убранні чарівнім,
В повітрі стільки свіжості
І стільки блиску в нім!
У танку кружляє,
І сріблястим килимком
Землю устеляє.
Шапки й рукавички.
Не лякає нас мороз,
Хоч щипа за щічки.
Гратися у сніжки.
На санчатах із гори,
А на гірку — пішки.
Бо чудова це пора.
Тож давайте для зими
Заспіваєм дружно ми!
Пісня « Зимонька»
Зима.
Сніг пухнатий стелиться,
Настав зимовий час.
Я - Зима-хурделиця
Прийшла вітати вас!
Хто любить мій сніжок пухнастий?
Узори на вікні?
Хто любить санок біг стрімкий
В зимові ясні дні?
Твій іній і льодок.
І сніг пухнастий на гілках,
Санчата і каток!
Здрастуй, гостя – Зима-чарівниця!
Викликай же на гірку нас всіх, на сніжок,
А мороз хай рум’янить нам лиця.
Не ходи до нас дарма,
Більше снігу нанеси,
Всі доріжки притруси.
Зима.
Гей, сніжиночки, до мене,
Святкувати вже пора!
Закружляйте, хай радіє
В нашім класі дітвора.
Гей, сніжинки, мої білі,
Підлітайте, мої милі.
Будем з вами танцювати
Й наших діток розважати.
Танець сніжинок.
Ми сніжиночки легенькі.
Білі, гарні і м’якенькі.
Як на землю опадаєм,
Враз тихенько засинаєм.
Часом вітерець гуляє,
У танок нас закликає.
І тоді ми знов літаєм
І сміємось, і кружляєм.
А як теплий день настане,
то сніжинка швидко тане.
так на сонці гріє личко –
що аж капає водичка.
Промінці водичку п’ють
І в небесну синь несуть.
Там же холод скрізь гуляє,
Нас у хмарку заганяє.
Холод на водичку діє –
В хмарці крапелька твердіє.
І всього якась хвилинка –
Знову робиться сніжинка.
А як в хмарі нас багато –
Хмара чорна і крилата.
Опускається низенько –
Ми спускаємось легенько.
Й летимо над рідним краєм
Та й на землю опадаєм.
Землю ми зігріємо,
Устелимо сніжком,
Мов ковдрою, накриємо
Легесеньким пушком.
Нехай зимою лютою
Вона спочине в сні,
Щоб зеленню пахучою
Прибратись навесні.
Змінився і сад наш, і луг...
Летить і летить біле диво,
Все стало чарівним навкруг.
принесли сніжинки:
ходить лісом Морозець,
нам руба ялинки.
Їх і не впізнати –
Ось одна така стоїть
У кутку кімнати.
Багато на вітах дарунків, прикрас.
Для діточок засвічує ліхтарики-вогні.
Чарівним цим ліхтарикам радіють малюки.
Розглянемо ліхтарики – і пісня хай дзвенить!
Ми їй гарно й весело заспіваймо враз.
Пісня «Ялинка»
Зима.
Справді гарна ялиночка у вас, так і хочеться танцювати і пісні співати біля неї. І щоб було ще веселіше я вам гостей привела на свято. Грудень, Січень, Лютий, зарошуємо вас!
Морозець в грудні груддя збиває.
Вітер в січні січе, завиває.
Ну, а лютий, хоч як лютує,
Моїй владі кінець він віщує.
Грудень.
Зі святом вас, шановні друзі,
Завітали ми до вас, на короткий дуже час.
Святами ми всі багаті,
Завітаєм в кожну хату.
Біле скло над бережком.
Ходить грудень по діброві,
Застеляє світ сніжком.
В білих шубах всі дубки.
Позирають ночі світлі
В розмальовані шибки.
Вкрили ковдри білі-білі
І луги, й долини, й поле.
Спить, дрімає все навколо.
Замки крижані мурує,
На ялинові верхи
Одягає кожухи.
Нас до свята наближає.
Зима.
А ну, діти, хто з вас знає,
Які свята Грудень має?
А яке з тих свят ви найбільше чекаєте?
Всі на світі – кожен край.
Та не кожен, мабуть знає,
Хто ж то добрий Миколай.
Десь у Азії юнак,
Роздавав дарунки дітям
Той багатий одинак.
Дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі
Миколая полюбив.
Миколай і чесно жив.
Особливої пошани
Він у Бога заслужив.
За свої заслуги ти?»
Хочу, Господи, я хочу
Раз у рік на землю йти.
Всіх вітати знов і знов.
Чемним дітям роздавати
Подарунки, як любов.
Вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом,
Подарунки роздає.
Лиш, - як то велить Господь, -
Батька, матір шанувати,
Рідну церкву і народ.
Грудень.
Ви, діти, чудові, чудові нівроку,
Тож пильно учіться, до школи ходіть,
Свою Україну шануйте й любіть.
Чи щастя, чи лихо, чи якась година,
Будьте між собою як одна родина!
Січень.
А я – Січень – місяць другий.
Теж принесу в кожну хату
Щастя й радості багато.
На землі лежать сніги.
Скрізь, куди сягає око,
Кучугури навкруги.
Засипає снігом дах,
І ведуть між себе січу
Хуртовини у степах.
Геть тікає ледь живий.
І по праву січнем зветься
Місяць другий, зимовий.
Зима.
А які свята дарує нам Січень?
Ходить радість від хати до хати.
Побажаймо Вкраїні добра,
Так, як можем собі побажати.
І в серця посилають промінці.
З Новим роком, вас, сестри й брати,
З новим щастям, сини – українці.
Від душі побажаймо усім,
Щоб жилось молодому й старому
Вільно, легко у році новім.
Зима.
А яке свято найважливіше з усіх узимку?
Чому воно таке важливе?
Надзвичайної краси,
А у яслах на соломі
Народився Божий Син.
І світитиме всякчас,
Бо усіх оповістила,
Що прийшов на землю Спас.
Поспішили звідусіль
Так було воно, так буде –
Він і нині радий всім.
Сяйвом променистим, -
Мати всіх запросить
До вечері сісти.
Радуйтеся усі люди,
Хай між вами згода буде,
Хай радіє цілий світ,
Як радів багато літ.
У добру годину,
Благослови край наш рідний
І всю Україну.
Царю всього світу,
Хорони нас всіх від злого,
Бо ми – Твої діти.
Ми всі величаєм.
Від всіх дітей України
Тобі заспіваєм.
Пісня «Зимові свята»
Січень.
Любі діти, милі діти!
Виростайте, наче квіти:
Білозубі, чорноброві,
Виростайте всі здорові!
Чуйні серцем, чесні, щирі,
Виростайте в дружбі, в мирі.
І на радість всій родині,
І на славу Україні!
Зима.
Ну, а третій місяць – Лютий.
Лютий.
Я Лютий – лютую, бо ще сили в собі чую,
Ще мету лапатим снігом,
Вію ще холодним вітром,
Я морозний і міцний,
Подивіться – ось який!
А лютує він тому,
Що на світі довго бути
Не доводиться йому.
Панувала вік зима.
Та поволі сонце гріти
Починає крадькома.
Гульк — уже й струмок тече!
Лютий враз як зарегоче,
Знов морозом припече.
Як засипле снігом дах!
Люди добре топлять печі,
Щоб не змерзнуть у хатах.
Йде весна, веселий час.
І, розгніваний, до строку
Лютий геть тіка від нас.
Запитає, в чому взутий?
Виє хуга-завірюха,
Не пускає без кожуха.
Стиха до землі проб’ється,
Хоч частинку, хоч хвилинку,
А погріє її спинку.
Місяць лютий кожен зна…
Хоч морозний і сердитий,
Та за ним іде весна.
Сяють промені ясні!
Покоротшали вже ночі
І зробились довші дні.
Та ми Лютого не боїмося, бо вміємо зігріватися.
Флешмоб «Танці-зігріванці»
Прийшла до нас зима весела!
Кататись на санках з гори.
Ковзатись можна на катках.
Та й на ногах з гори промчатись.
Або сніговика зробити!
та суму зовсім в ній нема.
Пісня «Саночки-санчата»
Чарує, летить і летить.
Не клич нас, матусю, до хати,
Бо ми відкриваємо світ.
Бо робить чудеса вона.
Засклить всі ріки і ставочки,
Поробить скрізь міцні місточки.
Та так, що й ніг не промочити.
Краса така, що й не збагнути.
Ти прийшла вже не дарма:
Гори снігу намела,
Нам ялинку принесла.
Тобі дивуються всі люди:
Ото зима! Ото красива!
Чарівна, біла і вродлива.
І навіть як мете пороша
Всі разом.
Зима в нас все одно хороша!