Потаковська Людмила Олександрівна,

                                          учитель української мови та  літератури                                                                                    Славутського навчально-виховного 

                                 комплексу  «СЗОШ, ліцей «Успіх».

 

Тема. «Ой ти, веснонько, веснися…»

 

Мета. Дати поняття про свято Сорока Святих, актуалізувати знання учнів про обрядові пісні, хороводи,  про птахів, користь, яку вони приносять. Ознайомити з народними прикметами, пов'язаними зі святом Сорока Святих та з птахами. Викликати інтерес до народних звичаїв та обрядів, спонукати до їх вивчення та збереження.  Виховувати дбайливе ставлення до навколишнього світу, до птахів, прищеплювати інтерес до народознавства.
 

Обладнання. Листівки із зображенням птахів, малюнки та аплікації, книжки, виготовлені учнями (про птахів), малюнки та аплікації із зображенням птахів, виставка книг про птахів, обрядове печиво, опудало Зими.
 

 

•                   Щиро раді ми вітати

всіх гостей у нашій хаті.

 

•                   Наша хата гарна, щира,

на добро багата й миром,

щастям, спокоєм й достатком

зустрічає Вас ініціативна учнівська група  «Від  джерел».

 

- У 2007 році у приміщенні нашої школи  зусиллями учнівського та педагогічного колективу було відкрито музей українознавства «Берегиня».  Ми прагнули   зберегти історичну пам’ять нашого народу, що збереглася у речах побуту, якими користувалися  предки, національну  історію та традиції.

Спочатку це була лише виставкова  експозиція речей українського національного побуту. Згодом експозиція, поповнюючись експонатами, переросла у музей українознавства «Берегиня».

•                    

 

•                   Завдяки роботі, яку проводимо у музеї, ми вивчаємо побут, звичаї, традиції, фольклорні твори, проводимо фольклорні свята, уроки, заняття, здійснюємо фольклорні експедиції.

 

•                   - На сьогоднішньому святі «Ой ти, веснонько, веснися…»   ми зустрінемо Весну, ближче ознайомимося з природою, її законами. Спробуємо зрозуміти, полюбити життя в злагоді з природою, з усім живим, що нас оточує, адже людина – це частина природи.

Пісня «Веснянка» (запис)

 1-й учень.

Усе у зелені довкола:

Пасовища, ліс і поле.

Мчать струмочки до річки,

Ліплять гнізда ластівки,

І в сороки новина, -

Одлітала всіх вона,

Сповіщаючи: Весна!

 

Пісня  «Веснянка».

 

Прийди, прийди, весно красна,

Чепури наш рідний край,

Засвіти нам сонце ясне,

З нами в гурті погуляй.

Принеси, весно, нам

Рясні дощі, рясні дощі,

 Принеси, весно, нам

Радощі нам

Хай всюди пісня луна,

Пісня луна, пісня луна,

Хай нам зустрінеться

Дівчинонька гарна.

Прийди, весно, в наші села,

Принеси нам дивних див,

Очі синії веселок,

З хуртовинами садів.

 Принеси, весно, нам

Рясні дощі, рясні дощі,

Принеси, весно, нам

Радощі нам.  

Хай всюди пісня луна,

Пісня луна, пісня луна,

Хай нам зустрінеться

Дівчинонька гарна.

Прийди, весно, в наші села,

Чепури наш рідний край,

Засвіти нам сонце ясне,

З нами в гурті погуляй.

 

Ведучий . Що з весною настає?
 

Діти. Сніг у полі розтає.
 

Ведучий. А чому це так буває?
 

Діти. Сонце його пригріває..

 

Ведучий.  Що ж синіє на землі?
 

Діти. Ніжні проліски малі.
 

Ведучий.  А що пнеться з-під листа?
 

Діти.  То травичка пророста.
 

Ведучий. А над полем що бринить?
 

Діти. Любий жайворон дзвенить!
 

Ведучий.. Справді, весною. Весна! Уже сама згадка про неї будить у серці щемливу радість, нові надії. Це пора пробудження життя, оновлення природи.

Старий дідусь і дитина, тварини, рослини – усе що є живого на землі, по – своєму переживають весняну пору.

2-й учень.

Прийшов вже час тепла і сонця,

Ключами при летіли журавлі.

І радості нема кінця і краю

На українській  сонячній землі

Ведучий.. Весна-красна, пробуджена жайворонком і першими сонячними променями та потічками, прийшла на землю. Тому не випадково наші предки вважали весну початком нового року. Із сивої давнини прийшов до нас обряд закликання весни. Найбільше цьому святу раділи дівчатка і хлопчаки.

 

Ведучий.. Вважалося, що довго ждання весна приходить 14 березня на свято Явдохи. А з 18 березня -  Кононового дня – починалися заклички птахів. Початок же справжньої весни припадав на 22 березня – свято Сорока святих.

Іде Весна ланами,                               

Дорогами, лісами.

Де не ступить – з-під землі

Лізуть паростки самі.

Як опустить вниз правицю –

Зеленіє крізь травиця.

Всюди листя молоде,

На березу гляньте зблизька –

У сережках вся берізка.

До верби підійди – ба,

В білих котиках вона!

Скоріше, люба Весно, прибувай,

Щоб знов озвався соловейком гай!

Ведучий. Початок весни пов'язували наші предки зі святом Сорока Мучеників. Воно святкується 22 березня (за новим стилем). У цей день, говорили в народі, птахи прилітають із вирію і приносять весну.:. Вважалося, що саме з цього дня починається справжня весна. Адже, за народ-ними повір'ями, саме цього дня з чужини поверталися сорок сороків птахів.

 

Дівчинка (кличе Весну).     

Дівчаточка-вороб’яточка, радьмося,

Та виходім на травицю, граймося.

Та виходім на травицю в добрий час,

Нема таких співаночок, як у нас.

 

Ой ти, веснонько, веснися.

Чистим полотном вгорнися.

Та принеси літечко,      

                                             

Золоте тепличко.

 

Старим дідам ради радити,

Старим бабам посидіннячко,

Господарям поле орати,

Господиням полотно ткати,

Дівчаточкам погуляти,

Подоляночку поспівати.

Діти утворюють 2 кола

Подоляночка

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона впала,

До землі припала,

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

— Устань, устань, подоляночко,

Устань, устань, молодесенька,

Умий личко так, як скляночку,

Утрись, утрись шовковим рушником,

Та візьмися в боки,

Покажи нам скоки,

Біжи до Дунаю,

Бери ту, що скраю .

Голоси із гурту.

 

1 дівчина

- Благослови, мати,

Весну закликати,

Весну закликати,

Зиму проводжати

 

Мати

- Благословляю, дитино, йди весну гукай,
Щоб прийшла з радістю і великою милістю божою.
 

- Скоріш, люба весно,

До нас прибувай.

 

-Щоб знову озвавсь

соловейками гай.

 

- Щоб знов зеленіли

Широкі лани.

Від сонечка сил набирались вони.

 

• Щоб жовті кульбабки цвіли у садках,

а ми всі дівчатка були у вінках.

 

- Птахів викликаю з далекого краю: —
   Летіть, соловейки, на наші земельки,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.
 

З’являється весна в яскравому вбранні.

 

Зима. Зима. Чого це ви тут розвеселились, розкричались, розспівались?

 Бач, чого захотіли! Зараз я снігу намету, і морозу напущу, бо ще силу свою маю.

 

Входить Весна.
 

Діти.
Ой, весна, весна, днем красна,
Що ти нам, веснонько, принесла?
 

Весна.
Принесла я вам літечко,
Щоб родилося житечко,
Ще й озимая пшениця
І усякая пашниця,
Ще й чарівні квіточки,
Щоб квітчались діточки.
Коробочку з веретінцями,
А скриночку з червінцями,
Старим бабам по серпечку,
Старим дідам по кийочку,
Малим дітям по яблучку:

 

Весна. Погосподарювала ти, Зима, вдосталь, попорядкувала, вже й треба честь знати.

 

Зима. Он ти як!

Так, я Зима біла-біла,

У полі снігом сіяла-сіяла.

 

Весна.

 А я весна – красна, красна,

Сонячная, ясная, ясная.

 

Зима. Тебе снігом вимету, вимету,

За ворота прожену, прожену!

 

Весна.

Я сніжком укриюся,

Рястом вкроюся,

Буду ще кращою на полях-степах наших!

Дівчатка

 

• Ой, хлопці йдуть!
• Лихо нам несуть!                                         
• А, може, й Ладо!
• Й ще якісь принади!
• Ой, що ж робити?
• Ховатися!

Кривий танець.

А в кривого танця

Та не виведем кінця!

Треба його та й виводити,

Лад йому та й знаходити.

Ой вулиця та й широкая,

Чого трава невисокая?

Бо парубки та й істоптали

Великими та й ножищами,

Великими та й ножищами,

Подертими лостолищами!

Ой вулиця та й вузенькая,

Чого трава зелененькая?

Бо дівоньки та й істоптали

Маленькими ноженьками,

Маленькими ноженьками,

Червоними та чобітками,

Золотими та підківками.

Дівчатка:

• ой ви хлопці- горобці!
• Ой, ледачі ж ви, хлопці!
• Зиму зимували –
• Штанів не напряли!

 

Хлопці

• Ави що?

 

Дівчатка:

А ми дівочки отцевські,

Гулять не гуляли – полотна напряли!

 

Хлопці:

Ой – ой – ой! Торохтіла сорока, як діжка з горохом!

 

Дівчатка:

Хлопці! Нащо вам музики, коли у вас довгі язики?!

 

Діти, об’єднавшись у дві групи, стають одна група проти іншої, під відповідні рухи промовляючи:

 

– А ми просо сіяли, сіяли,
Ой дід-ладо, сіяли, сіяли.

– А ми просо витопчем, витопчем.
Ой дід-ладо, витопчем, витопчем.

– А чим же вам витоптать, витоптать,
Ой дід-ладо, витоптать, витоптать?

– А ми коней випустим, випустим,
Ой дід-ладо, випустим, випустим.

– А ми коней переймем, переймем.
Ой дід-ладо, переймем, переймем.

– А чим же вам перейнять, перейнять,
Ой дід-ладо, перейнять, перейнять?

– Ми шовковим поводом, поводом,
Ой дід-ладо, поводом, поводом.

– А ми коней викупим, викупим,
Ой дід-ладо, викупим, викупим.
– А чим же вам викупить, викупить,
Ой дід-ладо, викупить, викупить?

– А ми дамо сто рублів, сто рублів,
Ой дід-ладо, сто рублів, сто рублів.

– Нам не треба й тисячу, тисячу,
Ой дід-ладо, й тисячу, тисячу.
– А ми дамо дівчину, дівчину,
Ой дід-ладо, дівчину, дівчину

– Одчиняймо ворота, ворота,
Забираймо дівчину, дівчину!

 

Дівчатка

• Хлопці!

Хлопці

• Чого?

Дівчатка

• Ави, хлопці, сильні?

Хлопці

• ого! Та ще які сильні!

 

Дівчатка

 - Як ви такі сильні, то виносьте Зиму!

Виносять солом’яне опудало. Всі гуртом «спалюють» опудало, примовляючи:

 

- Всі. Хай вогонь палає – зиму з’їдає!

 

 

 

 

 

Ведучий. Дякуємо, Веснонько, що прийшла, стільки радості принесла. Залишайся з нами, пригощай гостей пирогами. Всіх пригощають обрядовим печивом.
 

Пісня «Щебетала пташечка»

 

• Превеселий був цей день,
•  Ми гуляли увесь день,
•  Побороли зиму.
• Ос які ми сильні
• А зима розстала і її не стало!

 

Танок «Ойра»

 

Ведучий. Дякуємо, що до нас на свято завітали, з нами весну – весноньку зустрічали.