Сценарій свята зустрічі зими

_{Свято зустрічі зими}

Зал, прикрашений сніжинками.

Ведучий. Дорогі гості, сьогодні до нас завітала зима.

1-й учень.

     У білих валянках і білім кожусі

     Ходить зимонька в полі і в лузі.

 Носить зимонька білий мішок,           

     Трусить з нього на землю сніжок.

2-й учень.

      Теплу постіль готує землиці:

      Квітам, травам, озимій пшениці.

      Не замерзнуть під снігом  вони –

      Будуть спать до самої весни.

                         М. Познанська

            Пісня «Зима»

Вчитель. Діти, а які зимові місяці ви знаєте?

3-й учень.

Грудень – місяць невеселий.

В грудні сплять маленькі села.

Сплять ведмеді, їжаки,

Черепахи, борсуки.

Змії сплять і жабенята.

Та у грудні є і свята!..

Вчитель.

-  Які зимові свята відзначають у грудні?

 (Заходить Зима)

Зима. Добрий день, малята, хлопчики й дівчата!

Я розтрушую сніги, наганяю холоди,

Всі озера і ставки міцно сковую в льоди.

Мій молодший син - Мороз,

Старша дочка – Віхола.

Я по всій-усій землі

Білий сніг розсипала.

3-й учень.   

Здрастуй, Зимонько чарівна,

Ти прекрасна, як царівна.

Внучечки твої Сніжинки

Так кружляють, як пушинки..

      Вкрили луг, лісок і поле

       Біле-біле все довкола.

  4-й учень.

        Ну а нам від цього втіха,

        Море радощів і сміху.

       Бо виносим ми швиденько лижі і санчата

       Й по сніжечку досхочу можемо кататись.

Зима.

Спасибі вам, діти, за добрі слова. Але я прийшла не сама. Разом зі мною завітала до вас Казка.

(Інсценізація казки В. Струтинського «Чому рипить сніжок»)

(Лісова галявина. Посередині пеньок. Збоку ялинка, під якою сидять зайчики. Заходить Дід Мороз і сідає  на пеньок)

Дід Мороз. Ох і стомився я! Скільки роботи дала мені матінка-зима: треба було всі ставки, річки й озера заморозити, а діток за щічки пощипати.

            ( Зайченята починають плакати)

1-е зайченя.

 Ми заблукали, не можемо ніяк додому потрапити!

Дід Мороз. Та як же зайці можуть у лісі заблукати?

2-е зайченя.

Вранці ми гралися на галявині, стрибали в снігові кучугури. Було так весело, що ми незчулися, як підійшов мисливець.

3-е зайченя.

 Він вистрелив з рушниці! На щастя, ні в кого не влучив. Але ми дуже перелякались і кинулися тікати.

4-е зайченя.

Бігли довго, поки сил вистачило. А тепер не знаємо, як додому дістатися.

Дід Мороз.

Не плачте, я відведу вас до мами і до тата.

   ( Веде Зайченят. Виходить Заєць з Зайчихою)

Зайчиха.

Ой діточки мої ріднесенькі! А ми шукали вас, шукали, аж зневірилися, що ви живі.

Заєць.

 Спасибі, Діду Морозе!

Дід Мороз.

А тепер я зроблю так, що сніг рипітиме. Щоб ви, зайці,: та інші звірі чули, коли хтось до вас підкрадається.

Ведучий.

Як сказав, так і зробив: відтоді сніжок рипить, тобто попереджає зайців та  інших беззахисних звірів про небезпеку.

  Вчитель.

• Зимонько, учні нашого класу склали іншу казку про те, як сніг врятував зайчика.          

                 Казка « Як сніг врятував зайця»

  Однієї зимової ночі нишпорив у лісі Сірий Вовк. Його мучив голод, було холодно. Коли дивиться - біжить Заєць. Косоокий кинувся тікати, а Вовк -  за ним.

  Коли Вовк майже наздогнав Куцого, почався сніговій. Бачить Сірий, що Заєць стрибнув  у замет. Він і собі кинувся туди. А з замету викотилася снігова куля із заячими вухами. Здивувався Вовк, заляскав зубами і пішов ні з чим. А тим часом снігова куля докотилась до пенька, вдарилась об нього і розсипалась.

 Зайчик обтрусив сніг зі своєї шубки, подивився навколо і пішов додому. Так сніг врятував Вуханя.

                                                                                          Кулик Ліза                                  

    Минула золота осінь, настала холодна зима. Сніг вкрив поля, луки, одягнув дерева в білі шапки.

    Одного разу поблизу хатини, в якій жив Вовк, пробігав Зайчик. Голодний хижак кинувся наздоганяти Вуханя. Зайчик швидко тікав, а з горбка покотився. Сніг почав прилипати до його шубки. І Косоокий перетворився на снігову кулю.

     Вовк підбіг до вухатої кулі, здивовано оглянувся навколо і пішов у ліс. А величезна куля вдарилась об пеньок і розлетілась на шматки. А Зайчик обтрусив сніжок і побіг додому.

                                                                                             Тукало Валя 

    У темному - темному лісі жив Вовк.  А недалеко від лісу, на горбочку, стояла  Зайчикова хатинка.

     Одного разу, коли Зайчик вийшов на прогулянку, його помітив Вовк і кинувся за ним. Зайчик покотився по білому пухнастому снігу і перетворився у величезний клубок. Вовк не зрозумів, куди подівся Заєць і побіг додому.

   А сніговий клубок котився і котився. Та й наскочив на пеньок. Клубок розбився, Зайчик вийшов на волю. Ось так Вухань врятувався від Вовка.

                                                                                                Локайчук Настя

    Жили собі у лісі Вовк і Заєць. Вухань намагався не потрапляти на очі своєму сусідові.                Але одного разу Вовк таки уздрів Косоокого і погнався за ним. Зайчик так тікав від сірого хижака, що не помітив, як перетворився на сніговий клубок.

   Клубок збільшувався і збільшувався. Вовк злякався страшного вухатого велетня і швидко погнався у ліс.

    Тим часом клубок докотився до пенька і розбився. Зайчик здивовано оглянувся навколо, обтрусив сніжок і швиденько помчав до своєї хатинки.

                                                                                             Шевчук Ярослав

                        

 Пісенька Зайченят

         Ми у лісі проживаєм,

         Від вовків й лисиць тікаєм.

         Хочуть нас вони спіймати,

         Щоб смачний сніданок мати.

Приспів.

        Ох, яка нещасна доля у зайців,

         Гірша, ніж у білок або в горобців.

         Швидко мишка втече в нірку,

         І стрибне на гілку білка.

         Ну а ми мчимо щодуху,

         Мало не відпадуть вуха.

Ведучий.

 До нас завітали інші лісові звірята. Вони розкажуть, як зимують.

Ведмідь.

Пізня осінь вже настала, холодіти в лісі стало,

Я зробив собі барліг і на зиму спати ліг.

Ціле літо наїдався, щоб животик набивався,

А тепер аж до весни буду бачить гарні сни.

Білка.

Цілу осінь не дрімала, а завзято працювала:

Посушила я грибки, наколовши на гілки,

Позбирала ще і шишки, і смачні - смачні горішки.

А тепер мені зима анітрохи не страшна.

Лось.

В нашім лісі мені, лосю, краще від усіх жилося:

Горобина та вербичка, молода смачна осичка,

І трава й чагарники, аж погладшали боки.

Взимку набагато гірше: зелені немає більше,

Доведеться кору гризти та засохлі трави їсти.

                     В. Бутрім

Ведучий.

Не тільки звірам скрутно взимку, а й пташкам. Ми їх не повинні залишити в біді.

 (Інсценізація вірша Іванни Блажкевич «Взимку»)

Ведучий.

Ой мороз, який мороз!

 Всіх пташок проймає дрож.

Скачуть- плачуть горобці              

Горобці.

       Дайте нам зерна, ців-ців!

Ведучий.

       А синички - невеличкі просять:

Синички.

         Дайте рукавички.

Ведучий.

       Снігурі сидять вгорі,

       Заздрять дуже дітворі.

Снігурі.

       Вам, дівчатка і хлоп’ятка, тепло,

       Бо у вас є хатка.

       А у нас нема хатини

      Й на обід ані зернини.

Ведучий.

       Та почув Максим пташок,

      Одягнувся в кожушок.

 

              

Максим.

       Візьму пшона і хліба скибку,

       На подвір’я піду швидко,

       Нагодую цих малят –

       Голодненьких пташенят.

Ведучий.

       Всіх пташок нагодував,

       І здалось – мороз пропав;

       Горобці защебетали,

       І синичкам тепло стало.

Вчитель.

Ось бачите, як Василько допоміг пташкам. А ви змайстрували годівнички? Пам’ятайте, що пернатим друзям треба допомагати, бо вони знищують шкідників. А чим ви підгодовуєте птахів?

                                          Пісня « Годівничка для птахів»

            А сніжинки – холодинки

             Посідали на ялинки.

             Я повісив на ялинці

             Для горобчиків гостинці.

Крихти хліба і ячменю,

Ще й посипав проса жменю.

Стала гарна годівниця:

Буде чим пташкам живиться.

           Позліталися пташата,

           Голодненькі гороб’ята,

            І до своїх годівничок

           Запросили ще й синичок.

Ведучий

До нас знову завітали гості.

          (Заходять сніжинки)

1-а сніжинка.

            В пору люту зимову

            Із матінки – хмаринки

            Ми народились – ніжні

            Білесенькі сніжинки.

2 –а сніжинка.

               Ми крутимося в танці          

               І пісеньку співаєм,

               Тепленьким покривалом

                Всю  землю застеляєм.

3-я сніжинка.                                                 

               Засни, засни, земелько,

              До самої весни,

               Нехай тобі присняться

               Казкові гарні сни.

4-а сніжинка.

               Наша мама – це Зима,

               А Мороз – наш батько,

               Він малює сріблом вікна,

               Самоцвіти роздає

                І до танцю нам, сніжинкам,

               На сопілці виграє.

     Пісня « Вальс сніжинок»

Ми – діточки холодної

Матусеньки – зими,

З хмариночки пухнастої

Щодня злітаєм ми.

 

           

У танці всі кружляємо,

Співаємо пісень,

Сьогодні звеселяємо

Зимовий ясний день.

Приспів.

     Із неба злітаєм на землю

     Все нижче, все нижче.

     Замети пухнастого снігу

     Все вищі, все вищі.

Застелимо ми земленьку

Біленьким килимком

Нехай всю зиму спить вона

Солодким тихим сном.

Самі ж будемо гратися,

І весело сміятися,

У небесах літать.

Зима

- Діти, а ви вмієте відгадувати загадки?

Діти.

- Вміємо!

Зима. Зараз подивимось.

Лід на річках, сніг на полях, віхола гуляє, коли це буває? (Взимку)

Що росте догори коренем? (Бурулька)

Впаде з неба — не розіб’ється, а впаде у воду — розпливеться. (Сніжинка)

Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? (Мороз)

Скатертина біла увесь світ накрила. (Сніг)

Взимку — горою, а влітку — водою. (Сніг)

Біле, як сорочка, пухнате, як квочка. Крил не має, але гарно літає. Що це за птиця, що сонця боїться? (Сніжинка)

Текло, текло та й лягло під скло. (Річка)

І в вогні не горить, і в воді не тоне. (Лід)

Вдень вікно розбивається, а вночі саме вставляється. (Лід)

Зима. Молодці! До побачення!

Вчитель. Ось і зустріли ми Зиму. Сподіваюсь, що вона подарує нам багато радісних  днів, веселих свят, цікавих розваг.