Сценарій святкової програми до Дня працівників освіти. Античність

Сценарій святкової програми до Дня працівників освіти

Тема свята: Античність.

Мета: формувати в дітей пошану і повагу до педагогів, розвивати творчі здібності, вміння та навички, почуття гумору; виховувати інтерес до творчої акторської діяльності.

Обладнання: фонограми пісень із грецькими фольклорними мотивами та музичний супровід для танцювальних композицій, слайд-шоу із зображеннями картин епохи Відроження на античну тематику, костюми, ноутбук, мікрофони.

 

Звучить епічна музика, тоді голос з-за сцени:

З давніх-давен землею правили могутні боги. Про їх велич та міць знали всі та боялися. Ніхто не наважувався промовити до богів та попросити їх про особливий дар – вічний вогонь знання. Та якось боги змилувались і надумали поділитись із смертними крупиною своїх знань…

На сцену виносять на ношах маленьку богиню. Звучить музика. На сцену під музику одна за одною виходять музи. Танцюють навколо богині, тоді йдуть за куліси.

Богиня: Так, я не розумію, я тут одна маю знаннями ділитись? Де всі? Зевс, Афіна, Аїд, хто там ще… Амон-Ра, Атон! Одні музи тут, а їм би тільки потанцювати!.. Я зрозуміла. (сідає на сходи) Мене віддали на заклання смертним. Класно… Коротше, піду когось пошукаю. Може, ті музи на щось та й здадуться. (іде зі сцени)

Виходять дві музи (ведучі).

Муза 1: Вітаємо, шановна публіко! Сьогодні ми прийшли до вас, щоб розважити, порадити та головне – навчити, адже не все ви знаєте, так як ви думаєте.

Муза 2: Сьогодні на вас чекають мистецькі покази, завдання та майстер-класи від нас, муз, богів та богинь. З усього цього ви отримаєте один цінний урок – урок розуміння ваших учнів. Отож, закликаємо вас, будьте уважні та активні!

Муза 1: Мистецтво античного світу відображало суспільне та духовне життя людей. Ми ж за допомогою мистецтва будемо випробовувати вашу кмітливість. Протягом всього дійства ми будемо показувати вам мізанцени, які відображатимуть різні реалії шкільного життя. Ви ж маєте відгадати, що кожна з них означає. Готові? Тоді починаймо!.

Яка подія зображена на сцені?

Сценка №1. 1 вересня (дари фараону).

Молодці! Так тримати!

Муза 1: Ой! Не встигли ми розпочати свято, а тут вже хтось рветься до нас!

Муза 2: А, це маленькі лісові німфи. Їм не терпиться зробити вам пісенний подарунок. Тож слухайте!

Виступ учасників вокального гуртка.

На сцену виходять інші дві музи.

Муза 1: Стародавні греки говорили: «Стримуй язик». Саме це ми й зробимо. І покажемо вам ще одну мізансцену.

Музика. Одні персонажі бігають по колу, інші сидять, скривившись або нудьгуючи.

Муза 2: Відгадайте, кого зображують персонажі, які сидять на сцені? (звільнені з фізкультури)

Дякуємо за вашу активність.

Школи та освіта стародавнього світу славились у всі часи. Уявімо собі античну школу, у якій навчаються сучасні учні.

Музи йдуть за куліси.

Сценка 1.

Антична школа із сучасними учнями

Персонажі:

Вчитель-філософ

Зубрилка

Спортсмен

Плакса

2 хуліганки

2 фіфи

Мама зубрилки

Учні розміщені на сходах, кожен займається своєю справою: спортсмен виконує різні вправи; плакса дихає в паперовий кульочок; заучка поправляє окуляри і читає книжку; хуліганки щось жують.

Заходить вчитель.

Вчитель (велично говорить): Вітання вам, мої учні! Перед тим, як ми пізнаємо глибини науки, велич знань, будемо вивчати лабіринти математики та мистецтво письма, скажіть мені: (буденним тоном) а хто відсутній?

Зубрилка: Нннну вви рррозумієте, це спірне питання. Поняття відсутності та буття завжди викликали суперечки в філософів. Що є буттям людини? Те, що вона сприймає своїми органами чуття? Чи її духовний світ? Чи взагалі її відносини в історичному часі? І тут у нас виникає ще одне питання (піднімає палець): що таке час?.. (хоче продовжувати, але її перебиває вчитель).

Чим довше зубрилка говорить, тим більше нервується плакса, а в кінці вибухає плачем; коли вона ридає, хулігани починають з неї реготати.

Вчитель: Досить! Я зрозумів, дякую.

Заходять фіфи. Одна спотикається, падає, інша каже:

Почекай, я тебе сфоткаю. Все, пішли. (сідають)

Вчитель: Дорогенькі, чому ви так невчасно?

Зубрилка: Тттак от, щодо питання часу…

Вчитель (перебиває): Я знаю, можете не пояснювати. (до фіф) То чому запізнюємось?

Фіфа 1: Ой, хто тут запізнюється? Ви що не розумієте: у мене зранку макіяж, зачіска, ранкове селфі, чекін в інстаграмі, розмова з подругою. Попробуй тут все встигнути.

Фіфа 2: Ой, що ти його слухаєш, він нічого не розуміє. Іуу.

Вчитель (махає головою, тоді пафосно): Учні мої…

Звук затвору камери (фіфи фотографуються). Вчитель оглядається, але продовжує далі.

Вчитель: … розпочнемо з математики.

Плакса ридає.

Вчитель: … витягнули свої папіруси…

Хуліганка 1: То мені причулось, чи він реально сказав папірОси?

Хуліганка 2: Та нема проблем (тягнеться до кишені).

Вчитель: ПапІруси, на яких ви будете писати.

Спортсменка: Писати??? Якась нова вправа для олімпійських ігор? Показуйте, як її робити. Я готова (починає бігати).

Вчитель: Зараз покажу, готові?

Спортсменка: Готова.

Вчитель: Берете стилос (дає ручку).

Спортсменка (здивовано дивиться): Ну добре (пробує щось з нею робити).

Вчитель: Берете папірус (дає картку).

Спортсменка: Тааак (ще здивованіше).

Вчитель: … і пишете (показує, як треба писати).

Спортсменка: Та ну вас, самі тим займайтесь (тицяє вчителю папір з ручкою).

До зубрилки дзвонить телефон.

Зубрилка: Ало. Та, мам. Не треба. Не треба до мене йти.

Виходить мама. Несе величезний мішок за плечима.

Мама: Доню, та я вже тут. Я тобі їсточки принесла (бухає мішком об землю).

Зубрилка: Ннну мааам! Мені вже не 2 роки! Мені треба більше їсти.

Мама: Донечко, та не переживай, тобі стане: тут і борщик, і пампушки, і картопелька, а ось тобі круасанчик, тримай (дає в руки).

Вчитель: Шановна! У нас тут навчання!

Мама: Ну добре доцю, я біжу, папа.

Плакса: А мені ніхто ніколи нічого не приносить… Нікому я не потрібна. Життя – це біль. Аааааа (ридає)

Хуліганка: Подумаєш, хавку принесли…

Фіфа: А ніхто не подумав, скільки в тому круасані калорій. Дай сюда (вириває круасан в зубрилки). Подивіться, тут 300 калорій! Іу..

Хуліганка: Ой, знайшлася тут каралєва! Піди води попий. 

Хуліганка вириває у фіфи круасан, дразниться із зубрилкою, перекидує його іншій хуліганці, зубрилка хоче його відібрати. Плакса починає ревіти, спортсменка робить якісь шумні вправи, фіфи починають кричати: «Тиииихоооо», вчитель ловиться за голову, не знає кого заспокоювати. І тут дзвінок.

Всі затихли, встали зі своїх місць і вже хочуть йти, як раптом зубрилка каже:

Зубрилка: Стійте! Тихо всі! (всі зупинились) Ви чуєте, який прекрасний цей звук?

Всі махають на неї руками, спортсменка штовхає, щоб вона йшла.

Вчитель в шоці. Сідає.

Вчитель: Нарешті. Тиша.

Раптом із криком з’являється плакса:

Плакса: Я зошит забулаааааа (тоді під вухом вчителя) Ааааааа.

Музика. Виходить наступна пара муз-ведучих.

Муза 1: Про навчання Аристотель казав так: «Коріння його гірке, зате плід солодкий». Вчимося розуміти шкільне життя та розгадуємо наступну мізансцену.

Муза 2: Увага! Про який урок йдеться? (урок медицини)

… Правильно.

Ви знали, що у перекладі з давньогрецької слово «варвари» означає «ті, що бурмочуть»? Варварами греки та римляни називали людей з інших національностей, що перебувають на доцивілізаційному рівні розвитку.

Муза 1: На наше свято увірвались варвари, які хочуть заспівати свою пісню. Вони дуже хочуть, щоб ви її оцінили.

Жартівлива пісня.

Після виконання пісні на сцену виходять музи.

Муза 1: Вислів «Сізіфова праця» також прийшов до нас з античності.

Муза 2: Можливо, він вам допоможе у розгадці наступної мізансцени. Хто тут зображений?

… (в залежності від відповіді) Правильно / неправильно (медалісти).

Урочиста музика. На сцену виходить богиня, яка була на початку.

Ми, боги із високості бачимо все. Бачимо, як вчителі говорять своїм учням: «Треба бути більш ініціативним, активним, легким на підйом». Щоб таке говорити, треба бути таким. Зараз ми перевіримо, наскільки ваші слова збігаються з діями.

Муза 1: Давні греки та римляни говорили «Здорове тіло – здоровий дух». А ще говорили, що «рух – це життя». Зараз ми з вами трішки порухаємось і відновимо здоровий дух у тілі.

Муза 2: Ми навчимо вас легкого танцю. Рухи надзвичайно прості. Все, що потрібно – просто повторювати за нами. Тож просимо, піднімайтесь!

Заохотити вчителів піднятись із своїх місць. Звучить музика. Танцюють банс.

Богиня: Тепер ми побачили, хто з вас вірний своїм словам. Дякуємо за вашу активність.

Муза 1: А ми продовжуємо далі…

На сцену виходять учасники наступної мізансцени.

… Ці персонажі зображують мало не Танталові муки. Що це за ряд страждальців, скажіть, будь ласка? (черга в їдальню).

(в залежності від відповіді) Правильно / неправильно.

Муза 2: Слово «музика» придумали ми, музи, щоб ви знали, як називається той прекрасний вид мистецтва, коли зачаровуєшся мелодією, ритмом, різними приємними звуками.

Муза 1: До вас спішать дві юні сирени, щоб ви на мить відпочили на лагідних лаврах музики.

Пісня.

Виходять музи-ведучі.

Муза 1: Антична мистецька спадщина у часи Відродження вважалася зразком. Так про неї думають і досі.

Муза 2: Ми вирішили глибше вивчити її та зрозуміти, що хочуть сказати герої, зображені на картинах. І ось, що у нас ви              йшло.

Слайд-шоу.

1. Що вчителі думають про свою роботу.
2. Учень думає, як би то списати на контрольній.
3. Вчитель фізики, який ну дуже любить свою роботу.
4. Урок музики.
5. Як бачать підручник вчителі з математики. А як бачать його учні.
6. Як виглядають батьківські збори.
7. Одинадцятикласник і ЗНО.
8. Світова література. Як виглядав Гамлет колись. А зараз людям із слабкою психікою та вчителям зарубіжної літератури не дивитись.
9. План евакуації, як його бачать учителі. Як його бачать учні.
10.  Після дзвінка на велику перерву в їдальні.
11. Черга в їдальні, коли немає вчителя. І коли він прийшов.
12. Коли класний керівник нагадує, що потрібно зачісуватися, бо ходимо такі патлаті.
13. Коли учениця прийшла до школи в надто короткій спідниці.
14. Як насправді виглядає педрада вчителів.

Муза 2: На разі, це все. А на вас вже зачекались учасники наступної мізансцени.

Муза 1: Давні греки говорили: «Що має статися, те станеться». Та зазвичай люди хочуть перестрахуватись, щоб вберегти себе. Відгадайте, що показують наші герої?

(в залежності від відповіді) Правильно / неправильно. (день перед контрольною)

Сценка 2.

Яблуко розбрату

Персонажі:

Гера – вчителька математики

Афродіта – вчителька укр. мови та літератури

Афіна – вчителька фізкультури

Геката – вчителька хімії

Паріс – учень

Посеред сцени столик із пакунком. Ідуть вчительки: нога в ногу, під руку.

Гера: Дівчата, ті учні сьогодні взагалі ніякі. Я розпинаюсь, пояснюю їм теорему Піфагора, а вони дивляться на мене скляними очима. Ну хіба це так складно запам’ятати: у прямокутного трикутника сума квадратів катетів дорівнює квадрату гіпотенузи.

Афродіта: Ой, досить вже твоєї математики, Геро. Ти б хотіла, щоб тобі навіть каміння формули говорило. От література – зовсім інша справа! Піфагор – Стародавня Греція – античність – гармонія тіла і розуму… Ех… Хотіла б я народитись в Елладі…

Афіна: Ага, і народилась би ти, Афродіто, якоюсь рабинею, і чистила б… як їх там… Авгієві стайні. А щодо учнів, це так. Он у мене на уроці – самі здихлі! Воно нічого не робить, форми не носить, дівки розпатлані, хлопці затуркані… Ой, нема про що говорити! Самі нерви…

Гера ненароком помічає на столику гарний пакунок.

Гера: Дівчата, дивіться, тут якийсь подарунок.

Всі підходять до столика, розглядають пакунок.

Афіна: Цікаво, кому це?..

Всі мовчать, здвигують плечима, переглядаються.

Афіна (раптово): Ви як хочете, а я відкриваю (відкриває подарунок)

Гера і Афродіта: Афіно!

Афіна: Дівчата, тут айфон (витягує айфон).

Гера і Афродіта (здивовано): Ах…

Гера: Який він функціональний!

Афродіта: А який він гарний!

Афіна: А який він сучасний!

Афродіта (дивиться на коробочку): Дівчата, тут напис: «Найкращій вчительці».

Музика «Дикий Захід». Вчительки дивляться одна на одну, тоді одночасно рвуться до телефона, виривають його одна в одної.

Поки вони б’ються, збоку вибігає Геката.

Геката (зловтішно): Ага! Попались! Будуть знати, як випендрюватись, як мене на корпоративи не кликати, як в мене червоні ручки забирати! (зловтішно хіхікає, йде геть).

Гера: Дівчата, стоп!

Кладуть телефон.

Гера: Давайте вирішимо це цивілізовано.

Афіна: Ну давайте.

Афродіта: Як?

Гера: Нехай кожна скаже, чому саме вона має отримати подарунок. Почну я. По-перше, математика – цариця наук. По-друге, всі мої учні посідають призові місця на олімпіадах. По-третє…
Афіна: А по-третє – розкатала ти губу. Твої учні посідають призові місця, бо ходять до репетиторів. І взагалі, вчені кажуть, що ви, математики, всі трохи того…

Зате фізкультура робить учнів здоровими, сильними, цілеспрямованими…

Афродіта: Ага, і травмованими. Сама ж перед тим говорила, які в тебе здихлі. Щось не пахне тут гарними результатами роботи найкращої вчительки. От мова, література роблять учнів грамотними, виховують в них інтелігентність, духовність. Ви б чули, як натхненно у мене учні вірші декламують!

Гера: А потім за школою ті самі учні цілі поеми з матів складають. Теж знайшлась мені інтелігентна.

Всі замовкли. Ображено набурмосились.

Гера: Дівчата, так далі не піде. Давайте ми до когось підемо, хай нас розсудить.

Афродіта: До кого ж?

Гера: Давайте до директора – Зевса Кроносовича.

Афродіта: Ага, розігналась… Щоб тобі твій чоловік і не допоміг.

Гера: Добре, тоді давай свій варіант.

Афіна: А давайте знайдемо якогось двієчника, хай нам скаже, хто з нас найкраща вчителька.

Афродіта: О, я навіть знаю кого! Троянського Паріса!

Афіна, Гера: Точно! А давайте!

Афіна: Я його приведу, а ви стережіть одна одну.

Афіна виштовхує Паріса на сцену.

Паріс: Добрий день! То був не я.

Гера: Троянський, заспокойся. Ми не через це тебе покликали. Скажи нам, будь ласка, хто з нас найкраща вчителька.

Паріс: Я що, дурний таке казати?

Афродіта: Парісику, хлопчику, тобі нічого боятися, нам дуже важливо це знати.

Гера: Парісе, якщо скажеш, що я найкраща вчителька, я тобі пробачу всі прогули математики і поставлю 12 за чверть. Ну добре, за семестр!

Афіна: Троянський, хто тебе прикривав, коли ти сидів у курилці? Хто тобі записки писав замість батьків? Хто тобі дозволяв ігри бавитись на телефоні, коли всі нормативи здавали? Якщо вибереш мене, я забуду, що то ти розбив вікно у спортзалі.

Афродіта: Парісику, а може тобі якась дівчинка подобається? (Паріс засоромився) Я, здається, навіть здогадуюсь хто… Оленка з 10-А? (Паріс ще більше знітився) Так от. Оленка у нас романтична дівчинка, відмінниця… Якщо вибереш мене, я такі вірші від твого імені накатаю, що там не тільки Оленка, там Анджеліна Джолі в тебе закохається.

Паріс здивовано слухає. Пауза.

Паріс: Ну добре. Ви, Афродіто Кіпрідівно – найкраща вчителька.

Афродіта сміється, плескає в долоні.

Гера: Ще довго тобі не бачити атестата, Троянський.

Афіна: Так, Троянський, не можу вже дочекатись від тебе нового вікна в спортзалі. (плескає його по плечу) Та йди вже, чого став.

Паріс опустив голову, повільно іде.

Афродіта: Так, він мій! Моє золотце, мій айфончик!

Паріс (оглядається): Иииии…

Гера: Чого тобі?

Паріс: А можна свій телефон забрати? У мене на уроці хімії Геката Зевсівна забрала.

Вчительки в шоці.

Афродіта (через силу): Ттак, звісно, забирай…

Паріс забирає телефон, іде геть.

Вчительки стоять. Тут заходить Геката.

Геката (улесливо): Привіт, дівчата.

Всі повертаються до неї.

Гера: Ходи сюди, дорогенька.

Геката (злякано): Дівчата, та що ви? Це був тільки розіграш! Я нічого поганого не хотіла вам зробити!

Всі троє наступають на Гекату, та задкує.

Афіна: Зараз ми вияснимо, чи хотіла, чи не хотіла.

Штовхають її за куліси.

Афродіта (повертається): А коробочку я собі залишу.

Біжить за куліси. Музика.

Після виступу на сцену виходять всі учасники танцю. Звучить музика. Танець.

Бліц-питання: Що зображували учасники танцю? (як учень просить вчителя відпустити його з уроків)

Всі учасники концерту виходять на сцену.

Богиня: Шановні глядачі, наш час збігає. Ми надіємось, що ви отримали радість та певний досвід протягом концерту, бо все, що ми говорили та показували, було від душі та з любов’ю.

Герой 1: У всіх вас одне велике звання – учитель.

Герой 2: Учитель творить Людину (В. Сухомлинський).

Герой 3: Учитель – джерело тієї сили, яка надає всьому руху (А. Дістервег).

Герой 4: Учитель – целюдина, котра вирощує дві думки там, де раніше зростала одна. (Е.Хоббард)

Герой 5: Учитель дарує віру і здатність любити (Халіль Джебран).

Богиня: Тож, як казали стародавні греки: ευτυχισμένος! – Будьте щасливими!

Фінальна пісня.