Стаття на тему: "Використання інтерактивних методів навчання в НУШ"

Про матеріал

У даній статті представлена важливість використання інтерактивних методів навчання в НУШ та вказані види інтерактивних методів навчання

Перегляд файлу

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ У НУШ

Хворостовська К.С.,

студентка ПО-41

Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії

Науковий керівник: Ткачук Н.С., викладач-методист кафедри педагогіки

Постановка проблеми. Новітнє суспільство висуває нові вимоги до освіти, однією із яких є підготовка людей, спроможних приймати критичні рішення, знаходити спосіб спілкування в новому оточенні, які достатньо ефективно встановлюють нові стосунки у швидко змінюваній реальності. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін – ці риси особистості стають найважливішими на сучасному етапі історичного розвитку, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання.

У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема використання інноваційних, нестандартних, а також таких, що розвивають критичне мислення методів навчання.

Так, у Концепції Нової української школи визначено важливість використання методів навчання: «У процесі навчання будуть використовуватися методи, які вчать робити самостійний вибір, пов’язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня» [5].

Для досягнення високих ефективних результатів у процесі засвоєння знань та практичному їх використанні у сучасній школі широко впроваджуються інтерактивні методи навчання учнів молодшого шкільного віку. Інтерактивні методи в початковій школі розглядаються як такий спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання й досягнення цілей навчання при розв’язанні певних завдань.

Використання інтерактивних методів, прийомів, вправ на уроках і в позаурочний час допомагають учням у цікавій активній навчальній формі здобувати нові знання, набувати життєво необхідних умінь та навичок, сприяють формуванню ключових компетентностей та розвитку наскрізних умінь, визначених у Державному стандарті початкової освіти.

Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації діяльності, яка має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів, учителя [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблеми інтерактивних методів навчання приділяли увагу та вагомий внесок зробили видатні сучасні та зарубіжні вчені: О. Пометун, Л. Пироженко [8], а також В. Беспалко, В. Монахова, які інтерактивність у навчанні пояснюють як здатність до взаємодії, перебування в режимі бесіди, діалогу, дії. А також їхні дослідження доводять, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття. Розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти в працях В. Сухомлинського, творчості вчителів-новаторів 70-80-х рр. (В. Шаталов, Є. Ільїн, С. Лисенкова, Ш. Амонашвілі та ін.), теорії розвивального навчання [6].

Мета статті ̶ розкрити суть і особливості використання інтерактивних методів навчання на уроках у НУШ, а також дослідити, уточнити та обґрунтувати особливості їх застосування.

Виклад основного матеріалу. Науковцями і практиками визнано, що отримання знань, формування вмінь і навичок, розвиток особистісних якостей, набуття певних компетентностей особистості учня є найефективнішими, якщо в освітньому процесі використовують інтерактивні методи і форми навчання.

Педагогічний словник дає таке визначення: «Інтерактивне навчання (від лат. Interaction – взаємодія) – навчання, побудоване на взаємодії учнів з навчальним оточенням, навчальним середовищем, що служить сферою засвоєння знань» [4].

Одна з концептуальних засад творення Нової української школи ̶ перехід від «наповнення» дитини знаннями до компетентісної освіти. Реалізацію цього завдання значною мірою пов’язана із застосуванням таких методів, які спонукають порівнювати, класифікувати, аналізувати, узагальнювати результат своєї діяльності тощо. Саме такими методами є інтерактивні методи навчання молодших школярів.

Інтерактивні методи ̶ способи навчання, у процесі яких учні і вчитель перебувають у режимі бесіди, діалогу між собою. Це співпраця, взаємонавчання: вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, ухвалювати обґрунтовані рішення [1].

Метою інтерактивної взаємодії є:

1. Створення умов для залучення всіх учасників до процесу пізнання.

2. Надання можливості кожному слухачеві розуміти і рефлексувати з приводу того, що він знає і думає.

3. Створення атмосфери співпраці, взаємодії, кооперації.

4. Забезпечення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного слухача відчуття успішності, інтелектуальної спроможності, захищеності, значущості.

5. Продуктивне навчання, постійний взаємозв’язок з життям, предметом діяльності здобувачів освіти, застосуванням отриманих знань у практичній діяльності та повсякденні.

Учень і вчитель, перебуваючи у інтерактивній взаємодії є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу. Вони спільно визначають мету діяльності, об’єкт, суб’єкт, засоби діяльності, результати навчання. Під час такого спільного пошуку здійснюється обмін думками, знаннями, способами діяльності, внаслідок чого відбувається рефлексія, оцінювання здобутих результатів. Учні усвідомлюють, чого вони досягли на певній сходинці пізнання, що вони знають, уміють, як виражають своє емоційне ставлення до об’єкта навчання, як володіють оцінними судженнями, як збагатився їхній особистісний досвід творчої діяльності.

Інтерактивні методи не можуть бути “мистецтвом заради мистецтва” – вони повинні чітко реалізувати ціль заняття, повинні попросту підвести до очікуваних результатів. З іншого боку, сама суть інтерактивності вводить елемент непередбачуваності. Отже, результат є з одного боку ефектом підготовки зі сторони ведучого (тренера), а з іншого – наслідком цілої гами реакцій, які виникають під час заняття. Навчальна група не є лише сумою індивідуумів, для яких ведучий проводить заняття – завдяки цим методам група створює нову творчу освітню якість [7].

Інтерактивні методи навчання цікаві для дітей, продуктивні, розвивають творчі здібності школярів, пізнавальні інтереси. На уроках з використанням інтерактивних методів навчання з’являється можливість позбавити закомплексованості учнів з невисоким рівнем навчальних досягнень. Можна зацікавити школярів навчальним матеріалом і тим самим подарувати їм радість від власних успіхів [2]. На таких уроках діти активно змагаються, спілкуються, намагаються довести свою думку. Вчаться працювати в групі, а також розвиваються комунікативні здібності учнів.

Організація навчання у НУШ з використанням інтерактивних методів передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації тощо. Інтерактивні методи навчання зазвичай поділяють на дві групи: групові та фронтальні методи. Ці методи застосовуються на різних уроках, етапах того чи іншого уроку, з різною метою та є найбільш уживаними сьогодні.

До групових методів відносять: «Робота в парах», «Робота в трійках», «Змінювані трійки», «Карусель», «Робота в малих групах», «Акваріум».

Суть інтерактивного методу «Робота в парах», який широко використовується в НУШ, полягає в тому,що учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.

Метод «Робота в трійках» ̶ це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).

«Карусель» є одним з відомих інтерактивних методів, який застосовують на різних уроках в початковій школі. Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються "попарні суперечки" кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).

Інтерактивний метод «Робота в малих групах» передбачає розподіл ролей: "спікер" – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).

Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.

Окрім вище зазначених інтерактивних методів, метод «Акваріум» займає провідне місце у інтерактивному навчанні та взаємодії. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

Одними із найвідоміших фронтальних методами навчання є такі методи: «Велике коло», «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Мозаїка».

«Велике коло» та «Мікрофон» досить схожі між собою інтерактивні методи навчання. Суть методу «Велике коло» полягає у тому, що учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення. А метод «Мікрофон» за своєю суттю є різновидом великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".

Дещо ускладнений варіантом великого кола є метод «Незакінчені речення»: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…", "я зрозумів, що…"

«Мозковий штурм» ̶ загальновідомий інтерактивний метод, суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

«Мозаїка» ̶ метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта – форму).

Нагромаджений уже сьогодні в Україні та закордоном досвід переконливо свідчить, що інтерактивні методи сприяють інтенсифікації й оптимізації навчального процесу. Вони дають змогу учням:

- полегшити процес засвоєння знань;

- аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

- навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;

- моделювати різні соціальні ситуації і збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації;

- слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;

- вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати, шукати компроміси;

- знаходити спільне розв’язання проблем, розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

Висновки та перспективи подальших розвідок. Аналіз сучасної педагогічної літератури допоміг дійти таких висновків, що особлива цінність інтерактивних методів навчання полягає в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі, оптимізації навчального процесу. З іншого боку, інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу. Вчитель у процесі інтерактивного навчання виступає лише як інструктор і оцінювач здобутих учнями результатів. Основну діяльність учні виконують самостійно, спираючись на власний досвід взаємодії у групах, а також на свої вміння висловлювати власну думку, аналізувати думки своїх однокласників.

Крім того, використання інтерактивних методів ̶ дає можливість досягти такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, а також реалізувати особистісно-зорієнтоване навчання.

Подальші дослідження планується провести у напрямку більш досконалого вивчення питання «Застосування інтерактивних методів навчання на практиці».

ЛІТЕРАТУРА

1. Використання інтерактивних методів навчання [Електронний ресурс] / О. М. Ковальова, Н. А. Сафаргаліна-Корнілова, Н. М. Герасимчук, О. А. Кочубей. – 2016.— Режим доступу:http://www.refs.in.ua/m-kochubej-o-a-vikoristannya-interaktivnih-metodiv-navchannya.html.

2. Гадкевич Л. "Інтерактивні технології" // Завуч. – 2004

3. Галіцина Л.«Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання»- К.: Ред.. заг. 2005

4. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376с

5. Концепція Нової української школи [Електронний ресурс] / Л. Гриневич. – 2016.— Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/ education/zagalna-serednya/ ua-sch-2016/ konczepcziya.html