Сценарій святкового вечора до Дня української писемності

Сценарій до Дня української писемності та мови

І. Танок «А калина не верба» у виконанні учениць 10 класу

Ведучий 1 Дорогі учні, викладачі, шанувальники рідного слова! Щиро вітаємо вас на святі української мови « Від рідного слова ти сил набирайся, Ніколи й ніде ти його не цурайся». Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця мова українська . Із сивої давнини бере початок вона.

Ведучий 2. 9 листопада, - День української писемності й мови. Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

Ведучий 1 Давайте подивимось, чому саме 9-го листопада українці святкують День писемності

ІІ. Відеоролик  «День укр..писемності та мови»

Ведучий А зараз, дорогі гості, перевіримо, як добре ви знаєте рідну мову. Оголошую вікторину знавців рідної мови.

ІІІ.

1. Слова з протилежним значенням. (антоніми) 
2. Частина мови про ознаку предмета. (прикметник) 
3. Найменша одиниця мови? (звук) 
4. Знак у кінці питального речення. (знак питання) 
5. Остання частина слова. (закінчення) 
6. Перша буква у власній назві. (велика) 
7. Головні члени речення. (підмет і присудок) 
8. Частина слова перед коренем. (префікс). 
9. Знак у слові В’ячеслав. (апостроф) 
10. Список літер установленого порядку. (алфавіт) 
11. Стиль художньої літератури. (художній) 
12. Речення з однією граматичною основою. (просте). 

Ведучий. Молодці! Тепер можна зі впевненістю сказати, що в Широківській школі українську мову поважають і знають.

Ведучий 
Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам
А скажіть-но, діти, чи запам’ятались вам ніжні і чарівні звуки колискових пісень, які співали вам мами у дитинстві?
Відповіді дітей.
Ведучий Давайте пригадаємо одну таку колискову

ІV. Звучить колискова Злата Огневич №7. Дівчатка 5 класу виконують танок.

Ведучий. Все-все можна сказати рідною мовою, навіть писати вірші, всі слова у яких починалися б з однієї букви! Хочете почути? Пропонуємо вам послухати вірш, у якому всі букви починаються з літери «С» у виконанні учня 5 класу Мілейко Ростислава

V.

Сад спочиває, спить спокійно,
Ставок старенький стуманів.
Стежина - стежка самостійно
Снує собі серед садів.
Світанок синій струменіє,
Сосна світлішою стає,
Серпанок світиться світліє.
Сон сновидіннячко снує.
Світ стрепенувся. Скільки спати?
Співають сотні солов'їв!
Скоренько стало скрізь світати.
Стрижі стрілою! Сонце! Спів!
Сміється сонце, світить, сяє!
Стрічає сонечко сосна.
Сопілка, скрипочка співає,
Співає серденька струна.

В клас заходять по черзі баба Параска і баба Палажка (Доценко А. і Арутунян Г.)

VІ.

Сценка «Баба Параска і баба Палажка»

Параска.Ой ,подивіться на мене, яка ж я сьогодні гарна, і в хаті як у віночку. Усе це тому, що сьогодні велике свято — свято рідної мови..

Пал аж к а. Ох, ледь не запізнилась. То город, то кури, то гуси, ледь у парехмахтерську встигла. Сьогодні ж день рідної мови, і дітки  запросили мене на свято

Параска. Боже! Прислав Господь на мою голову Палажку. Чого  це ти в моїй хаті на свято прийшла?

Палажка. А бий тебе лиха годино. Чую — Параска вже обізвалась. Добрий вечір, Парасю.

П а р а с к а. І вам такого, якщо не жартуєте.

Палажка. А чого ви такі сердиті?

Параска. Вона ще й питає. Чи ти забула, клята Палажко, як підвісила мого підсвинка, коли він заліз до тебе в город?

Палажка, Ах ти ж клята Параско! Та твій негідний підсвинок заліз у мій город та поїв усю мою цибулю, жодної не лишив.

П ар ас к а. А бий тебе сила Божа, ще я не чула одколи живу на світі, щоб свині цибулю їли. Та ти ж після цього всю мою цибулю вирвала і жидам продала.

Палажка. А тьху на тебе і на твого батька з твоєю цибулею! Що мені на світі божому робити? Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись!

Параска. Це ти мені тьху? Та я ж зараз як візьму тебе за чуприну, та як брякну об землю, то й очі повилазять.,

П а л а ж к а. А я як заверещу, як заверещу!

Параска. Ану ж цить! Та ж сьогодні свято мови. А ви таке завели.

Палажка! Ой, і справді. А ми за своїми балачками забули, що сьогодні свято. Та давайте ж помиримось, сусідонько!

Параска. Давай сусідонько, давай помиримось.

Разом: Зі святом, людоньки!

Параска: А ти чула, що в цій школі діти такі талановиті, що самі пишуть вірші?

Палажка: Та ти що?! От би послухати.

Параска: Ну то давай. Я думаю, вони не відмовляться.

 

VІІ. Проби пера. Свої вірші читають Яна Мельник, Олексій Сілютін

Ведучий: А тепер хвилинка гумору. До вашої уваги гуморески Павла Глазового від учнів 7 класу

VІІІ Виступ учнів 7 класу

Ведучий: Дійсно, рідну мову слід знати, хоча б для того, щоб не стати героями таких гуморесок.

Ведучий: А в цьому нам завжди допомагають наші любі вчителі. За що їм велика від нас подяка і низький уклін. (кланяються)

Ведучий: Гості, а як ви думаєте – важко бути вчителем української мови?

Відповіді

Ведучий: Справді, це, мабуть, дуже важко. А ще важче – перестати бути вчителем української мови після закінчення робочого дня

Ведучий: А давайте подивимось, які ж вони, вчительки української мови, коли вони не стоять біля дошки.

Ведучий: До вашої уваги інсценівка від учнів 9 класу «Вчителька української мови на побаченні» (Борко Я., Сілютін О., Нечаєв В.)

ІХ. Вчителька української мови на побаченні

Він: Леся…

Вона: ЛесЮ!

Він: Коли я тебе встрєтіл…

Вона: Зустрів!

Він: Я поняв…

Вона: Зрозумів!

Він: Що ти – моя неповторіма…

Вона: Неповторна!!! Ох… А тепер зберись і повтори все речення спочатку.

Він: Лесю! В общем…

Вона: Отже!

Він: Отже, я покликав тебе до ресторану, щоб відзначити подію – я придбав яхту. І вгадай як я її назвав?

Вона: Не маю жодної уяви

Він: (повільно) Леся Українка

Вона: Ох!

Він: Таке ім’я написане на яхті, але вгадай як я офіційно вписав її у папери?

Вона: Як, коханий?

Він: (піднесено): Лариса  Петрівна Косач

Вона: Який же ти в мене романтичний! Це  справді доречно відзначити!

Він: Зараз покличу офіціанта (йде)

Вона (швиденько телефонує подрузі): Маринко, привіт! Ану вгадай, де я!

• Ні, не на педраді! Чого б я тоді телефонувала?
• Ні, не на батьківських зборах!
• Ні, не в театрі Магара!
• Та ні!!! Послухай, я НА ПОБАЧЕННІ!
• Ні, не на літературному побаченні з Іваном Франком,  а на справжньому у справжньому РЕСТОРАНІ!
• Все, бувай, бо зараз шампанське принесуть (сміється)

Він повертається. Слідом заходить офіціант.

Офіціант: Здравствуйте!

Вона: (обурено) Що?!!!

Офіціант: (спантеличено) Що що?

Вона: А ну швиденько вийди з класу тьфу залу, перевір у паспорті своє громадянство і повертайся, а ми зробимо вигляд, що сталася прикра помилка.

Офіціант тікає з класу, стукає в двері

Вона: Ввійдіть

Офіціант: Доброго вечора, шановне товариство! Дозвольте запропонувати Вам меню

Вона: (читає меню) Так… Тірамісу… Фондю… Фуагра… Карпаччо… Шановний, а чому у вас всі страви – це слова іншомовного походження?

Офіціант розводить руками

Вона: Я не розумію, де наші українські страви: калач, рогалик, борщ, куліш, лемішка, пундики врешті-решт?

Офіціант: Вибачте, але таких страв у нас немає.

Вона: Тоді записуйте. Приготувались? Ми будемо замовляти пюре з духмяним тмином, жовтогарячими помідорами і питимемо морквяний сік.

Офіціант: А як?..

Вона: НЕ ЗНАЮ! Не знаю, як пишеться: морквяяяяний, духмяяяяний, тмяяяяний… Не знаю. Записав? Давай подивлюсь.

Дістає з маленької сумочки: крейду, зошити, «Кобзар», червону ручку.

Він: Крейда? Нехай. Ручка? Нехай. Зошити з української мови учнів 9 класу? Розумію – як завжди будеш перевіряти в таксі. Але навіщо ти притягла на наше побачення Тараса Григоровича?

Вона: Ти що?! Я на двір без «Кобзаря» не виходжу! (перевіряє листочок офіціанта) Шановний, три помилочки! Ганьба. На чайові навіть не розраховуйте!

 

ВЕДУЧИЙ Наша зустріч підходить до кінця. Сьогодні зі щирими словами ми звертаємось до Господа, щоб він оберігав нашу мову, нашу батьківщину, наш народ. Щоб нарешті на нашій землі не завтра, а вже сьогодні запанував мир і спокій, щоб матері не оплакували синів, які гинуть на своїй же землі. Щоб наші вороги усвідомили, що ми єдиний народ, що Україна – сильна, єдина, неділима – від Заходу до Сходу, від Півдня до Півночі, і нікому ніколи не вдасться поставити її на коліна.

ВЕДУЧИЙ Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови ніколи, слово рідне заграє новими гранями краси і довершеності!

Ведучий. Давайте звернемось до Бога з такою молитвою:

Х. Молитва за мову

Виконують учениці 10 класу

Гріховний світ вирує неспроста ,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.

О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.

О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.

Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.

Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.

Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.