УрокТема: «Узагальнення і систематизація вивченого за темою «дієприслівник». Морфологічний розбір дієприслівника» +Презентація

Урок української мови в 7 класі

 

Тема: «Узагальнення і систематизація вивченого за темою «дієприслівник». Морфологічний розбір дієприслівника»

Мета:

• закріпити знання учнів про дієприслівник, його ознаки, повторити правила написання дієприслівника з часткою не, вдосконалити орфографічні й пунктуаційні навички;
•  розвивати уяву, логічне, образне та критичне мислення, вміння сприймати речення з дієприслівниковими зворотами, формувати активну пізнавальну мотивацію учнів, упевненість у власній спроможності самостійно здобувати знання;
•  виховувати почуття патріотизму, любов і пошану до малої Батьківщини, розвивати інтерес до вивчення історії свого міста.

Тип уроку:  урок узагальнення і систематизації вивченого

Форма проведення:   урок заочна екскурсія до Куп’янського краєзнавчого музею.

Форми роботи: групова, індивідуальна, фронтальна.

Обладнання:  роздатковий матеріал на картках, презентація, мультимедійна дошка.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

УЧИТЕЛЬ.

Тема сьогоднішнього уроку - „Повторення, узагальнення й систематизація знань з розділу „Дієприслівник".

Учитель. Запишіть ваші очікування від уроку на новорічних кульках.

Учні записують очікування

Мета уроку:

• закріпити знання про дієприслівник;
•           закріпити уміння  сприймати речення з                           дієприслівниковими зворотами;
• розвивати творчі здібності;

виховувати почуття патріотизму, любов і пошану до малої Батьківщини, розвивати інтерес до вивчення історії свого міста.

Учитель. Дорогі діти! Сьогодні я б хотіла вас запросити на заочну екскурсію до краєзнавчого музею. На урок я сьогодні запросила директора Куп’янського краєзнавчого музею Осадчу І.А., яка допоможе нам провести екскурсію. Розповість про історію музею та виставки, які проходять  у ньому.

- Чи були ви раніше у краєзнавчому музеї нашого міста?

- Які музеї відвідували ще?

- А що таке музей взагалі?

Музе́й (від дав.-гр. τὸ Μουσεῖον — «дім Муз») — культурно-освітні та науково-дослідній заклад, призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. Краєзна́вчий музе́й — один із типів народних музеїв. Музеї цього профілю збирають, зберігають, вивчають і експонують матеріали, що розповідають про природу, економіку, історію і культуру певного краю (області, району, міста, села).

(Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів

         УЧИТЕЛЬ:  

Та щоб потрапити до музею теба придбати квиток. Квиток ми купимо сьогодні за власні зання з теми «Дієприслівник»

Інтерактивна гра «Так/ Ні»

Робота з сигнальними картками (зелений колір – так, червоний – ні )

1. Дієприслівник - це самостійна частина мови, що вказує на дію.

2. Дієприслівники поєднують ознаки дієслова та прислівника

3. Дієприслівники бувають тільки доконаного виду

4. Дієприслівники змінюються в теперішньому і минулому часі

5.Дієприслівники   недоконаного   виду   утворюються   за   допомогою суфіксів ши -, вши - .

6. Слова    «опадаючи,    «квітнучи»,    «радіючи»    -    дієприслівники недоконаного виду               

7.  Дієприслівники завжди пишуться з НЕ окремо

8.Дієприслівники разом із залежними  словами утворюють дієприслівниковий зворот

9. У реченні дієприслівники виступають обставиною

10. У реченні «Хлопець сидів склавши руки» ставиться кома

11.Дієприслівники «не/хтуючи», «не/волячи», «не/навидячи» пишуться з НЕ окремо

12.  Збагнувши, опустившись, знайшовши - дієприслівники доконаного виду

Вчитель дає квиток до музею.

ІV.  Систематизація та узагальнення знань

Директор  краєзнавчого музею. Куп’янський краєзнавчий музей було відкрито 24 грудня 1972 року. Робота по його створенню почалася в кінці 60-х років. Ідея створення музею виникла не випадково. Куп’янськ - невелике містечко Слобожанської України, яке має багату історію – змістовне минуле і цікаву сучасність.

З історії було відомо, що князь Ігор зі своєю дружиною проходив по берегу р.Оскіл, саме у тому місці, де і було закладено наше місто. Історія Куп’янська тісно пов’язана з іменами відомих діячів: Г. Сковороди, С. Сергеєва-Ценського, відомими земляками, уродженцями Куп’янської землі: І. Мечникова, М. Кропивницького, М. Валяшко, В. Дудінцева. Списки такого змісту можна продовжувати і продовжувати. Багата земля Куп’янщини простими трудолюбивими людьми, які в лихі роки ставали Героями і працею своєю прославляли свою землю.

1. Експозиція «Історія міста Куп’янська»

Прочитати текст. Виписати дієслова, утворити від них дієприслівники  доконаного та недоконаного виду.

Ку́п'янськ (до кінця XVIII ст. — Купенко, Купчінка, Купецкій, Купенск) — місто Харківської області (з 1778 року), районний центр Куп'янського району, розташоване на річці Оскіл.

Куп'янськ завжди вважався торговим містом, до речі,   походення від слова «Купець». Багато купців, пропливаючи вздовж Куп'янська, обов'язково зупинялися тут, щоб трохи відпочити і паралельно поторгувати.

Хоча є й інша теорія походження назви міста Куп'янськ. У стародавні часи практично вся територія міста була усіяна торф'яними горбочкамі або як їх ще називають, купинами. Звідси пішла назва ще однієї річки, яка так і називається Куп'янка.

2. Експозиція  «Символіка міста Куп’янська»

Бесіда?

• Що є символом?
• Які символи вам відомі?
• Назвіть державні символи.

Прочитати текст. Виписати дієприслівник. Зробтит морфологічний розбір за поданим алгоритмом.

Директор музею. Символами м. Куп’янська є герб, прапор та гімн Куп'янщини, авторами тексту до гімну є В.Курилов та М.Кукса, композиторами  В.Серпокрил та В.Лисенко-Шапка.

 Герб являє собою щит французького типу, на верхній частині якого вміщено фрагмент обласного герба, а на нижній – символ Куп’янщини – бабак на золотому полі.

Символізуючи  характер лісостепової  місцевості та багатство краю на хліб,    на великому гербі м. Куп’янська   з правого боку зображено вінцець  з дубового листя, і хлібних колосків з лівого боку. На верхній кромці щита розміщені фрагмент шестерні, як символ розвиненої промисловості міста і крилате колесо, як символ великого транспортного потенціалу.

Прапор має вигляд прямокутного полотнища. Верхня половина полотнища – малинова, що символізує спадковість козацьких традицій. Нижня частина розділена надвоє: має золотий, - синій колір. Золото символізує багатство краю і Божу присутність, синій – красу і велич.

Ознайомлення з алгоритмом морфологічного розбору дієприслівника

АЛГОРИТМ

розбору дієприслівника як особливої форми дієслова

 

 

УЧИТЕЛЬ:  Час рушати далі, до наступної експозиції.

3. Експозиція  «Давні заняття куп’янчан»

Директор музею. (Історична довідка)

     Населення займалося переважно землеробством, тваринництвом, бджільництвом. Ремесла і торгівля не отримали значного розвитку. Комерційний оборот чотирьох невеликих ярмарків склав в 1837 р. всього 35 000 крб. Торгували тут у кількох невеликих крамницях. Чисельність населення в порівнянні з 80-ми рр. XVIII ст. зменшилася. Так, якщо в 1785 р. в Куп'янську жило 4703 людини, то в 1837 р. — 2710[12], в тому числі дворян — 81, мещан – 481.

У 1780 р. Куп'янськ увійшов до складу Воронезького намісництва, і указом Катерини II в 1781 р. був туди прийнятий.

У 1662 р. була побудована дерев'яна Покровська церква. Куп'янський соборний храм Покрови Пресвятої Богородиці освячений в 1822 р. (тоді ж закінчено будівництво), в 1930 р. його зруйнували. Дерев'яна Миколаївська церква побудована в 1705 р. , новий кам'яний храм св. Миколая — в 1852 р. за рахунок коштів, що пожертвували прихожани і поміщик Ананьїн.

У 1797 р. Куп'янськ був повернений до складу Слобідсько-Української губернії з центром у місті Харків. У кінці XVIII ст. Куп'янськ мав 3500 жителів, близько 3500 карбованців сріблом щорічного доходу і три ярмарки. Основну частину населення становили військові обивателі. Основним заняттям для більшості сільського і міського населення служило землеробство, за ним торгівля, ремесла і кустарні промисли. З місцевих товарів, які поставлялися на російський ринок, крім хлібних і зернових продуктів, ввозилися рослинна олія, макуха, кошики та інші вироби з лози.

 Вчитель. Завдання: На основі почутого матеріалу складіть 5 речень, вживаючи дієприслівникові звороти та одиничні дієприслівники. Поясніть вживання розділових знаків.

Фізкультхвилинка

— Ви втомились?

Саме час — дружно відпочить

І знайому фізхвилинку

В гості запросити.

Ми писали, ми трудились

Наші пальчики втомились

А щоб далі нам писати,

Треба пальці розім'яти.

Руки вгору потягніть

І до сонця підстрибніть!

Всі присядем, встанем враз,

Знов чекає праця нас.

4. Експозиція «Народний костюм та рушники на Куп’янщині»

Вибірковий диктант

 УЧИТЕЛЬ: Прочитайте речення, випишіть дієприслівники, поясніть орфограму «написання Не з дієприслівниками»

1. Куп’янська майстриня, не сидячи і хвилини без діла, вишила близько трьох рушників за останній місяць.

2.  Нехтуючи народними традиціями, Ганна так і не вишила жодного весільного рушника.

3. Не одягаючи очіпка, тітка Марина, побігла на город.

4. Сучасні майстри-вишивальники, не забуваючи давніх традицій, наповнюють орнаментацією рушники новим змістом і образами.

5. Нездужаючи (хворіючи) все третю добу, Катря не бралась за вишивання.

6. Микола незчувся як останню свитину віддав сусіду.

5. Експозиція «Художники Куп’янщини»

Запишіть свої враження від картини “Вечір на Червонооскільському водосховищі” художника Чорного Дмитра Федоровича,вживаючи дієприслівники та дієприслівникові звороти.

Директор музею.

Дмитро Федорович народився 1 грудня 1934 року в м.Куп’янську. Малюванням та живописом він захоплювався з дитинства. Закінчив Орловський державний педагогічний інститут і 33 роки працював вчителем малювання.

Ще в 1958 році він заснував студію образотворчого мистецтва в Будинку культури селища Куп’янськ-Вузловий і працював там майже піввіку. За цей час випускниками студії стали сотні талановитих дітей залізничників. Саме там, в Будинку культури, і зараз знаходиться велика колекція його робіт.
Багато учнів Дмитра Федоровича теж стали знаними художниками і вчителями.
А особиті роботи Дмитра Чорного бачили відвідувачі десятків виставок як в Куп’янську, так і багатьох містах України і інших республік колишнього СРСР. Його роботи зберігаються і в міському краєзнавчому музеї, і в багатьох приватних зібраннях по всьому світу.
За свою працю Дмитро Федорович був нагороджений багатьма відзнаками і Грамотою міністерства культури України.

20 вересня 2015 року художника Дмитра Федоровича Чорного не стало.   Пам’ять про нього збережеться і в наших серцях, і в численних роботах Майстра.

V.  Підбиття підсумків уроку.

Оцінювання учнів. Рефлексія. 

УЧИТЕЛЬ: Ось і закінчилася наша заочна екскурсія до музею. Вам я бажаю успіхів у навчанні. Маю надію, що Куп’янський краєзнавчий музей відвідає кожен з вас. Як говорить прислів’я, «Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього»

УЧИТЕЛЬ: Діти, чи сподобався вам урок?

Зараз кожен висловить свою думку.  МЕТОД „МІКРОФОН"

•      Я зрозумів...
•      Мене здивувало...
•      Я збагатився інформацією про...
•      Мене зацікавило повідомлення про...
•      Я ніколи раніше не чув про...
•      Я  зумів …
•      Я  знав …
•      Найбільші  труднощі  я  відчув …

Мені  б  хотілося  ще …

5. Домашнє  завдання

Диференційоване домашнє завдання:

1. Виконати тестові завдання за підручником

2. Творчий відпочинок.  ( 10 – 12  балів)

 Скласти кросворди, ребуси, лінгвістичні ігри з теми «Дієприслівник».