18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Сценарій "Свято Букваря" для учнів 1 класу

Про матеріал

Сценарій допоможе класоводу організувати свято для першокласників, їхніх батьків. Герої "Лісової школи Тітоньки Сови" такі знайомі сучасним діткам. Сценарій можна доповнити презентаціями із шкільних фото діток.

Перегляд файлу

Прощавай, наш любий Букварику!

Клас прикрашений кульками, квітами, буквами.

Вчитель:

Це свято першокласників збирає,

Їх мами, і учителька вітає,

Радіє, веселиться дітвора.

Сьогодні свято, свято Букваря!

Доброго дня, шановні гості! Дорогі діти!

Ось і настав той день, коли ми завершили працювати з першим у своєму житті підручником – Букварем. Сьогодні ми попрощаємося із цією мудрою і найпершою для кожної людини книгою.

Вчитель: Свято Букваря - а самого Букварика чомусь немає.

Не прийшов чомусь він вчасно,

Діти:

Може трапилось нещастя?

Де ж так довго забарився?

Може, в лісі заблудився?

Ми Букварика чекаєм,

Свято без нього не починаєм.

Вчитель: Що ж, чекаєм……

(На лісову галявину виходить, весело стрибаючи, під музику Буквар. Оглядається. Розглядає все довкола. Говорить лякаючись.)

- Що це? Ліс….? Я заблудився…?

Граючись, під музику, виходять звірятка, співають:

до Букваря здивовано:

- Ти хто такий?

- Що ти тут робиш?

Букварик:

- Я Букварик. Я поспішав до своїх друзів. У школі свято, а я заблукав.

1 звірятко до Букваря:

- Свято в школі лісовій?

Букварик: Що за школа лісова?

Звірята : Тітоньки Сови!

2 звірятко до Букваря:

Вчаться в школі лісовій

Різнії звірята.

І лисиці, і ведмеді.

малі зайченята.

Букварик:(Говорить схвильовано) Це не моя школа. Мене чекають мої друзі першокласники.

1 звірятко до Букваря:

- Що робити? Куди йти?

Як тобі, Букварику, нам допомогти?

2. звірятко до Букваря:

- А ходім швидше до нашої вчительки. Вона порадить що робити.

Букварик:

- А Хто ваша вчителька?

Звірятка  разом: Мудра Тітонька Сова

1 звірятко до Букваря:

У цій школі лісовій вчителька Мудра Сова

У неї дуже світла й  розумна голова.

За мудрими порадами звертаються звірята,

Сова ж допомогає всім сердечно і завзято.

2 звірятко до Букваря: 

Не зрівняється із нею ніхто у цім лісі.

Цифри, літери, склади –

Все на світі знає.

І тому звірят малих

Вона научає.

Вбігає Сова, промовляючи:

Я Сова! Я Сова!

Му-удра в мене голова!

О, Букварику, привіт!!!

Б-а-ачу заблукав ти в лісі….

Всі-іх завжди я вчу-у  як  жи-ити:

В лі-іс одному не-е-е ходити.

Букварик: Як мені бути, Шановна пані ! Свято без мене не розпочнеться. Всі, мабуть хвилюються!

Сова: А давайте ми запросимо твоїх друзів у нашу лісову школу разом з вчителькою, і влаштуємо їм тут свято.

Букварик: А хіба це можливо?

Сова: Вони не раз були на нашій галявині. Я зараз зателефоную до Віри Гнатівни..

- Алло! Доброго дня, шановна колего!

Вчитель: Вітаю, моя люба Совонько!

Сова: Як справи.?

Вчитель: Та ось зібрались на свято, а Букварика немає.

Сова: Не хвилюйтесь. Він поспішав до вас у школу і заблукав. Букварик у нас. Запрошую Вас з вашими першокласниками до нашої лісової школи. Влаштуємо тут свято!

Вчитель: А що ідея! Гаразд!

(До дітей)- Діти, Букварик заблукав. До Лісової школи потрапив. Мудра Сова запрошує нас туди на свято! Ну що приймаємо запрошення?...

Діти: Приймаємо! Приймаємо!

Вчитель: То ж вперед, часу не гаймо! У дорогу вирушаймо!

(Вчитель за руку веде дітей (змійкою)під музику по класу до Лісової школи)

Лунає музика. «Перший раз у 1 клас» 1  куплет.

Звірятка

 1. До школи радо вcі спішать?

  2. Старанно всі уроки вчать?

1. Бо хочуть все на світі знать,

  2. Уміють і читать-писать?

1. Усі вас завжди пізнають.

2. Скажіть-но, як, вас дітки, звуть?

ШКО-ЛЯ-РИ-КИ! ШКО-ЛЯ-РИ-КИ! ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!

Сова: Ось він – наш перший супер- клас!

Першокласники

То що? Починаємо свято казкове?

Воно буде гарне, веселе, чудове!

На своє маленьке свято

Запросив вас перший клас!

Любі тата, любі мами,

Ми чекали дуже вас!

 

Привітайте наш –

веселий перший клас!

Працьовитий, дружний, щасливий…

І трішечки галасливий!

 

Перший клас навчив читати,

Перший клас навчив писати,

Перший клас навчив дружити,

Щоб цікаво разом жити.

 

Клас! Клас!

Найкласніший в школі клас!

Класні парти, класна дошка,

Класні шафи і підлога,

Ну і, звісно, класні ми!

 

Класні стенди і вазони,

Класні вікна , класні штори,

Ну і, звісно, вчителі!

Клас! Клас!

Найкласніший – Це наш клас!

Пісня «Чомучки»

Звірятко  1:

Ну а тепер давайе пригадаємо, з чого ж все почалося!

Звірятко 2

А вересень купив букварик,

Ішов лугами через ліс.

Пита в селі:

- Хто тут школярик?

Тому букварик я приніс

 

Буквар взяли ми перший раз.

Коли прийшли у перший клас.

І як нам радісно сказати,

Тепер ми вміємо читати і писати!

Звірятко 1

А розкажіть но, нам, як вчилися писати. Не все ж було у вас так гладко.

 

1. В мене вдома є підмога.

Труднощів я не боюсь.

Бо зі мною допомога:

Мама і рідний мій татусь.

 

2. Недавно - дуже дивно -

Здавалося мені:

І як писати рівно

Ці літери трудні?

 

3. Сонце світлі зайчики

Сипле у шибки.

Кришать крейду пальчики.

Пишуть палички.

 

4. І навіть з паличками

Я впоратись не міг.

Криві та з карлючками.

Ну, просто, як на сміх...

 

5. Пишу - виходить криво.

Неначе пада вбік.

А потім, як на диво.

Писав, писав і звик

 

6. Старалася немарно.

Кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно,

І виписує сама.

 

7. І літеру, і кому

Я можу написать

І вже несу додому

Похвалу «Молодець»

 

8. Вже добре нам читається

Вчителька всміхається

А як хтось не зна –

Хмуриться вона.

 

9. Взяли до рук портфелики.

Взяли лискучі ранці.

І, наче ті метелики.

Полинули у танці.

Танець

Виходить букварик:

  1. Спасибі, хлопчики, дівчатка,

Що Букваря на світле свято

Ви не забули запросити.

Я щиро всім допомагав.

І з радістю навчав:

Як з літер слово утворити,

Тепер вже знаєте багато

Та гарно вмієте читати.

 

2.Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми щиро тобі дякуєм:

За те, що нас навчав!

Пісня « Мій Букварик»

3.Тридцять три чудернацькі гачечки

Розійшлись по твоїх сторінках.

Танцювали крапки і кружечки

У здивованих наших очах.

 

4.Але згодом пройшли таємниці —

Ми вже букви складали в склади.

Із глибокої диво-криниці

Напилися святої води.

І відтоді не тільки картинки

Роздивлялися ми — малюки —

Зазирали на кожну сторінку

І читали тебе залюбки!

Букварик.

Ось така моя родина,

Подружись з нею, дитино!

Кожна літера моя

Побажання висловля.

Діти беруть квіти, на яких написані букви, промовляють побажання та утворюють із них слово «Дякуємо»

 

А – активності творчої.

Б – безхмарності небесної.

В – віри розсудливої.

Г – глузду неміряного.

Д – достатку життєвого.

Є – єдності сімейної.

Ж – життя безкінечного.

З – здоров я безмежного.

І – імені чистого.

К – кохання взаємного..

Л – людяності щирої.

М – мрії здійсненої.

Н – наснаги професійної.

О – обрію барвистого.

П – посмішки чуйної.

Р – радості світлої.

С – спокою душевного.

Т – теплоти родинної.

У – успіху великого.

Х – хліба цілющого.

Ц – царини домашньої.

Ч – чарівності приємної.

Ш – широти духовної.

Щ – щастя невичерпного.

Ю – юності радісної.

Я – ясності майбутньої.

Букварик: Дякую, друзі! Ви добре потрудились! Вивчили всю Абетку…! А зараз час трішки повеселитися.

Смішинки про школу

Досить помилок!

  Татку,   наш   учитель   сказав, щоб ти  не допомагав мені  більше робити уроки.

  Чому?

  Мені  досить  і  тих   помилок, котрі я роблю сам.

 

Куди поспішати

 

  Швидше збирайся, а то запізнишся в школу,- каже мама синові.

  Нічого, школа відчинена цілий день.

 

Чув дзвін

 

Закінчується   навчальний   рік.   Син збирається до школи:

  Мамо, зараз я першокласник, а наступного року я буду другорічником?

 

- Скільки букв у азбуці? – запитала вчителька.

- Шість – відповів Тарасик.

- Як так? Назви їх.

- Будь ласка: а, з, б, у, к, а.

 

- Бабусю, почитай мені газету, - просить онучка.

- Як же я тобі, рідненька читатиму, коли я вже літер не бачу?

- То давай я на літери буду дивитись, а ти читай.

 

Вчитель: Шановні батьки! Завдяки вашому ентузіазму, розумінню, підтримці моральній, фінансовій непомітно пролетів рік.

За те, що ви дітей своїх любили,

Несли в їх душі ніжний світ й добро.

Що пестили й від бід їх боронили,

За те, що дарували їм тепло,

За те, що ви ночей не досипали,

За те, що з дітьми разом ви співали.

Читали й малювали із дітьми,

Що з ними знов маленькими ви стали,

За те, що ростите ви їх людьми,

Я дякую, Вам, шановні батьки!

Шановні, дорогенькі наші,

З любовю зараз у цей час.

Від серця нині дітки ваші-

Піснею заговорять до вас!

«Мамо мамочко моя»

Першокласник. Любі наші друзі, ми у вас вже забарилися. Напевне час нам додому збиратися, а то директорка хвилюватиметься, куди ж це зникли маленькі мешканці школи.

Першокласник. А й справді, нам час в дорогу збиратися.

Вчитель. Діти, наші друзі подарували вам чудову зустріч з Буквариком, а ви їм на згадку подаруйте частівки.

***

Приготуйте фотоплівки

І зніміть на згадку нас.

Заспіває вам частівки

На прощання перший клас.

***

Як були ми ще малими,

Всі казали :малюки!

А тепер не малюки ми-

Ми вже справжні козаки!

***

Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор – ми самі.

***

Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

***

Я труджуся, наче бджілка,

Бач, як гарно я пишу!

(співає дівчинка, показуючи зошит хлопчику, який продовжує частівку)

Дай мені до понеділка,

Завтра батьку покажу.

***

Всі куплети доспівали,

Закінчився перший клас.

Другокласниками стали,

Привітайте дружно нас!

 

Рідний ,Букварику!

Ми тебе любили,

Ми з тобою весело й радісно дружили.

Та прийшла пора прощатись,

Жаль з тобою розлучатись.

 

Добрий Букварику, перша книжко!

Хочеться навіть плакати трішки.

Жаль розлучатися хоч і треба.

Ми не  забудем ніколи про тебе.

 

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

 

Віднині будеш серед книг

На місці першому стояти.

Ти – найдорожчий від усіх,

Бо навчив нас читати.

 

Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже,

Ми тобі, Букварику,

Всі: дякуємо дуже.

 

Ну, що ж, друзі,

Мені, Букварику, пора – -

чекає інша дітвора!

Учітеся, читайте,

складайте в речення слова,

Мене , не забувайте!

 

А зараз ми Букварику, наш любий друже,

Кружлятимемо в вальсі щиро дуже.

 

Вчитель:

Поради свого першого друга-Букварика

ви пам'ятайте все своє життя.

Ростіть здоровими і сильними, і не забувайте:

«Хто багато читає, той багато знає»! Хай вам щастить!

Всі діти разом:

Ніколи не забудемо ми друга – Букваря.

І завжди вчитись будемо для щастя і добра!

Фінальна пісня «Райдуга»

docx
Додано
31 березня 2018
Переглядів
980
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку