Сценарій "Свято Букваря" для учнів 1 класу

Прощавай, наш любий Букварику!

Клас прикрашений кульками, квітами, буквами.

Вчитель:

Це свято першокласників збирає,

Їх мами, і учителька вітає,

Радіє, веселиться дітвора.

Сьогодні свято, свято Букваря!

Доброго дня, шановні гості! Дорогі діти!

Ось і настав той день, коли ми завершили працювати з першим у своєму житті підручником – Букварем. Сьогодні ми попрощаємося із цією мудрою і найпершою для кожної людини книгою.

Вчитель: Свято Букваря - а самого Букварика чомусь немає.

Не прийшов чомусь він вчасно,

Діти:

Може трапилось нещастя?

Де ж так довго забарився?

Може, в лісі заблудився?

Ми Букварика чекаєм,

Свято без нього не починаєм.

Вчитель: Що ж, чекаєм……

(На лісову галявину виходить, весело стрибаючи, під музику Буквар. Оглядається. Розглядає все довкола. Говорить лякаючись.)

- Що це? Ліс….? Я заблудився…?

Граючись, під музику, виходять звірятка, співають:

до Букваря здивовано:

- Ти хто такий?

- Що ти тут робиш?

Букварик:

- Я Букварик. Я поспішав до своїх друзів. У школі свято, а я заблукав.

1 звірятко до Букваря:

- Свято в школі лісовій?

Букварик: Що за школа лісова?

Звірята : Тітоньки Сови!

2 звірятко до Букваря:

Вчаться в школі лісовій

Різнії звірята.

І лисиці, і ведмеді.

малі зайченята.

Букварик:(Говорить схвильовано) Це не моя школа. Мене чекають мої друзі першокласники.

1 звірятко до Букваря:

- Що робити? Куди йти?

Як тобі, Букварику, нам допомогти?

2. звірятко до Букваря:

- А ходім швидше до нашої вчительки. Вона порадить що робити.

Букварик:

- А Хто ваша вчителька?

Звірятка  разом: Мудра Тітонька Сова

1 звірятко до Букваря:

У цій школі лісовій вчителька Мудра Сова

У неї дуже світла й  розумна голова.

За мудрими порадами звертаються звірята,

Сова ж допомогає всім сердечно і завзято.

2 звірятко до Букваря: 

Не зрівняється із нею ніхто у цім лісі.

Цифри, літери, склади –

Все на світі знає.

І тому звірят малих

Вона научає.

Вбігає Сова, промовляючи:

Я Сова! Я Сова!

Му-удра в мене голова!

О, Букварику, привіт!!!

Б-а-ачу заблукав ти в лісі….

Всі-іх завжди я вчу-у  як  жи-ити:

В лі-іс одному не-е-е ходити.

Букварик: Як мені бути, Шановна пані ! Свято без мене не розпочнеться. Всі, мабуть хвилюються!

Сова: А давайте ми запросимо твоїх друзів у нашу лісову школу разом з вчителькою, і влаштуємо їм тут свято.

Букварик: А хіба це можливо?

Сова: Вони не раз були на нашій галявині. Я зараз зателефоную до Віри Гнатівни..

- Алло! Доброго дня, шановна колего!

Вчитель: Вітаю, моя люба Совонько!

Сова: Як справи.?

Вчитель: Та ось зібрались на свято, а Букварика немає.

Сова: Не хвилюйтесь. Він поспішав до вас у школу і заблукав. Букварик у нас. Запрошую Вас з вашими першокласниками до нашої лісової школи. Влаштуємо тут свято!

Вчитель: А що ідея! Гаразд!

(До дітей)- Діти, Букварик заблукав. До Лісової школи потрапив. Мудра Сова запрошує нас туди на свято! Ну що приймаємо запрошення?...

Діти: Приймаємо! Приймаємо!

Вчитель: То ж вперед, часу не гаймо! У дорогу вирушаймо!

(Вчитель за руку веде дітей (змійкою)під музику по класу до Лісової школи)

Лунає музика. «Перший раз у 1 клас» 1  куплет.

Звірятка

 1. До школи радо вcі спішать?

  2. Старанно всі уроки вчать?

1. Бо хочуть все на світі знать,

  2. Уміють і читать-писать?

1. Усі вас завжди пізнають.

2. Скажіть-но, як, вас дітки, звуть?

ШКО-ЛЯ-РИ-КИ! ШКО-ЛЯ-РИ-КИ! ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!

Сова: Ось він – наш перший супер- клас!

Першокласники

То що? Починаємо свято казкове?

Воно буде гарне, веселе, чудове!

На своє маленьке свято

Запросив вас перший клас!

Любі тата, любі мами,

Ми чекали дуже вас!

 

Привітайте наш –

веселий перший клас!

Працьовитий, дружний, щасливий…

І трішечки галасливий!

 

Перший клас навчив читати,

Перший клас навчив писати,

Перший клас навчив дружити,

Щоб цікаво разом жити.

 

Клас! Клас!

Найкласніший в школі клас!

Класні парти, класна дошка,

Класні шафи і підлога,

Ну і, звісно, класні ми!

 

Класні стенди і вазони,

Класні вікна , класні штори,

Ну і, звісно, вчителі!

Клас! Клас!

Найкласніший – Це наш клас!

Пісня «Чомучки»

Звірятко  1:

Ну а тепер давайе пригадаємо, з чого ж все почалося!

Звірятко 2

А вересень купив букварик,

Ішов лугами через ліс.

Пита в селі:

- Хто тут школярик?

Тому букварик я приніс

 

Буквар взяли ми перший раз.

Коли прийшли у перший клас.

І як нам радісно сказати,

Тепер ми вміємо читати і писати!

Звірятко 1

А розкажіть но, нам, як вчилися писати. Не все ж було у вас так гладко.

 

1. В мене вдома є підмога.

Труднощів я не боюсь.

Бо зі мною допомога:

Мама і рідний мій татусь.

 

2. Недавно - дуже дивно -

Здавалося мені:

І як писати рівно

Ці літери трудні?

 

3. Сонце світлі зайчики

Сипле у шибки.

Кришать крейду пальчики.

Пишуть палички.

 

4. І навіть з паличками

Я впоратись не міг.

Криві та з карлючками.

Ну, просто, як на сміх...

 

5. Пишу - виходить криво.

Неначе пада вбік.

А потім, як на диво.

Писав, писав і звик

 

6. Старалася немарно.

Кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно,

І виписує сама.

 

7. І літеру, і кому

Я можу написать

І вже несу додому

Похвалу «Молодець»

 

8. Вже добре нам читається

Вчителька всміхається

А як хтось не зна –

Хмуриться вона.

 

9. Взяли до рук портфелики.

Взяли лискучі ранці.

І, наче ті метелики.

Полинули у танці.

Танець

Виходить букварик:

  1. Спасибі, хлопчики, дівчатка,

Що Букваря на світле свято

Ви не забули запросити.

Я щиро всім допомагав.

І з радістю навчав:

Як з літер слово утворити,

Тепер вже знаєте багато

Та гарно вмієте читати.

 

2.Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми щиро тобі дякуєм:

За те, що нас навчав!

Пісня « Мій Букварик»

3.Тридцять три чудернацькі гачечки

Розійшлись по твоїх сторінках.

Танцювали крапки і кружечки

У здивованих наших очах.

 

4.Але згодом пройшли таємниці —

Ми вже букви складали в склади.

Із глибокої диво-криниці

Напилися святої води.

І відтоді не тільки картинки

Роздивлялися ми — малюки —

Зазирали на кожну сторінку

І читали тебе залюбки!

Букварик.

Ось така моя родина,

Подружись з нею, дитино!

Кожна літера моя

Побажання висловля.

Діти беруть квіти, на яких написані букви, промовляють побажання та утворюють із них слово «Дякуємо»

 

А – активності творчої.

Б – безхмарності небесної.

В – віри розсудливої.

Г – глузду неміряного.

Д – достатку життєвого.

Є – єдності сімейної.

Ж – життя безкінечного.

З – здоров я безмежного.

І – імені чистого.

К – кохання взаємного..

Л – людяності щирої.

М – мрії здійсненої.

Н – наснаги професійної.

О – обрію барвистого.

П – посмішки чуйної.

Р – радості світлої.

С – спокою душевного.

Т – теплоти родинної.

У – успіху великого.

Х – хліба цілющого.

Ц – царини домашньої.

Ч – чарівності приємної.

Ш – широти духовної.

Щ – щастя невичерпного.

Ю – юності радісної.

Я – ясності майбутньої.

Букварик: Дякую, друзі! Ви добре потрудились! Вивчили всю Абетку…! А зараз час трішки повеселитися.

Смішинки про школу

Досить помилок!

—  Татку,   наш   учитель   сказав, щоб ти  не допомагав мені  більше робити уроки.

—  Чому?

—  Мені  досить  і  тих   помилок, котрі я роблю сам.

 

Куди поспішати

 

—  Швидше збирайся, а то запізнишся в школу,- каже мама синові.

—  Нічого, школа відчинена цілий день.

 

Чув дзвін

 

Закінчується   навчальний   рік.   Син збирається до школи:

—  Мамо, зараз я першокласник, а наступного року я буду другорічником?

 

- Скільки букв у азбуці? – запитала вчителька.

- Шість – відповів Тарасик.

- Як так? Назви їх.

- Будь ласка: а, з, б, у, к, а.

 

- Бабусю, почитай мені газету, - просить онучка.

- Як же я тобі, рідненька читатиму, коли я вже літер не бачу?

- То давай я на літери буду дивитись, а ти читай.

 

Вчитель: Шановні батьки! Завдяки вашому ентузіазму, розумінню, підтримці моральній, фінансовій непомітно пролетів рік.

За те, що ви дітей своїх любили,

Несли в їх душі ніжний світ й добро.

Що пестили й від бід їх боронили,

За те, що дарували їм тепло,

За те, що ви ночей не досипали,

За те, що з дітьми разом ви співали.

Читали й малювали із дітьми,

Що з ними знов маленькими ви стали,

За те, що ростите ви їх людьми,

Я дякую, Вам, шановні батьки!

Шановні, дорогенькі наші,

З любовю зараз у цей час.

Від серця нині дітки ваші-

Піснею заговорять до вас!

«Мамо мамочко моя»

Першокласник. Любі наші друзі, ми у вас вже забарилися. Напевне час нам додому збиратися, а то директорка хвилюватиметься, куди ж це зникли маленькі мешканці школи.

Першокласник. А й справді, нам час в дорогу збиратися.

Вчитель. Діти, наші друзі подарували вам чудову зустріч з Буквариком, а ви їм на згадку подаруйте частівки.

***

Приготуйте фотоплівки

І зніміть на згадку нас.

Заспіває вам частівки

На прощання перший клас.

***

Як були ми ще малими,

Всі казали :малюки!

А тепер не малюки ми-

Ми вже справжні козаки!

***

Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор – ми самі.

***

Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

***

Я труджуся, наче бджілка,

Бач, як гарно я пишу!

(співає дівчинка, показуючи зошит хлопчику, який продовжує частівку)

Дай мені до понеділка,

Завтра батьку покажу.

***

Всі куплети доспівали,

Закінчився перший клас.

Другокласниками стали,

Привітайте дружно нас!

 

Рідний ,Букварику!

Ми тебе любили,

Ми з тобою весело й радісно дружили.

Та прийшла пора прощатись,

Жаль з тобою розлучатись.

 

Добрий Букварику, перша книжко!

Хочеться навіть плакати трішки.

Жаль розлучатися хоч і треба.

Ми не  забудем ніколи про тебе.

 

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

 

Віднині будеш серед книг

На місці першому стояти.

Ти – найдорожчий від усіх,

Бо навчив нас читати.

 

Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже,

Ми тобі, Букварику,

Всі: дякуємо дуже.

 

Ну, що ж, друзі,

Мені, Букварику, пора – -

чекає інша дітвора!

Учітеся, читайте,

складайте в речення слова,

Мене , не забувайте!

 

А зараз ми Букварику, наш любий друже,

Кружлятимемо в вальсі щиро дуже.

 

Вчитель:

Поради свого першого друга-Букварика

ви пам'ятайте все своє життя.

Ростіть здоровими і сильними, і не забувайте:

«Хто багато читає, той багато знає»! Хай вам щастить!

Всі діти разом:

Ніколи не забудемо ми друга – Букваря.

І завжди вчитись будемо для щастя і добра!

Фінальна пісня «Райдуга»