Сценарій. Свято "День Матері", "Вклонюсь тобі, матусю"

Як добре, що у мене матуся рідна є,

Вона мене голубить і жаліє,

І знов весна приходить, і сонечко встає,

Бо так любити тільки мама вміє.

Жовтяві чи білі - всі сяють

Чаруємо очі людські

Промінчики сонця вплітаємо 

У коси тендітні свої.

Мріємо , виблискуємо, граємо

Із сонечком пісню свою

Ніжно й привітно вітаємо

 Собою чарівну весну!

У зелені з вітром танцюємо

Із небом мелодії ллєм

Сміх та радість віщуємо

Нарцисами нас звуть.

Кохана рідна наша Мати,

Ангел наш, і приятель, і друг,

Що учить нас Рідний край кохати,

Рідну хату і родинний круг.

Фіалки

   ФІАЛКИ 1

Ось гарно-гарно розцвітаєм

Ми  сині та стрункі.

І пишним килимом лягаєм

Біля доріжок і струмків.

Ми , неначе ті перлини,

Що погубилися в траві.

Ростемо собі біля калини,

Вбираємо роси голубі.

Пелюстки наші - синє небо.

Листки - зелений оксамит.

Нічого кращого не треба -

Ми  несемо вам  привіт.

Фіалка 2

Мамине серце і сонце – світила,

Мають проміння великої сили.

Сонце голубить місто і річку –

Мама голубить мене і сестричку.

Сонце лиш гріє в літню годину –

Мамине серце гріє щоднини.

Квітень:  Ой, вбираю я земленьку,

                 Вбираю, як вмію,

                 Але свято неньки вбрати,

                 Здається не вспію.

Березень

- Хлопчику, тобі допоможе наш брат Травень.

Хлопчик

- А де мені його знайти?

Весна

                 Не звертай і прямо йди,

                    Ти побачиш там сліди

                    От за ними ти і йди.

(хлопчик сидить на пеньку до нього приходять друзі хлопці.)

 1 хлопчик: Скільки можна тут сидіти,

                    Не набридло ще тобі?

                    Не кричати, не шуміти,

                   Мати спокій в голові?

2 хлопчик: Двір без тебе пропадає,

                   Кіт Кузьма біди не знає,

                   Пес Барбос не в конурі,

                   Біга радо у дворі.

Петрик:     Не сумуйте, любі друзі,

                   Передайте всім в окрузі –

                   Петрик на місці є!

                   Просто в нього справа є.

3 хлопчик: Що за справа? Щось цікаве?

                     Комусь п’ятачка натремо,

                     Чи портфеля заберемо?

Петрик: Темнота ти, темнота,

               В мене вже не ті літа…

               Хочу я таке зробити,

               Що тобі й не уявити!

1 хлопчик: Та невже убить дракона?

                    Чи зустріти покемона?

Петрик: Я не ангел, знають всі,

               І дорослі, і малі.

               Та у мене є свята

               Моя мама дорога,

2 хлопчик

            Мама! Мама! Гарне слово!                                          

  Тільки   скажеш – все готово!                                                                       

 Мамо, кашки – кашка є                                                                                           Мамо, чаю – вже наллє.

              Мамо, спати – вже роздутий

              І у ліжку, і укритий.

              Мамо, ніжку зав’яжи,

              Мамо, казку розкажи.

              Мама! Мама! Гарне слово!

              Тільки скажеш – все готово!

3. Хлопчик

Матусю, дай руки твої поцілую,

За шию тебе обніму,

І щічки поглажу

Ти знаєш, матусю,

Як дуже тебе я люблю!

Петрик:

               І тому я твердо знаю,

               В путь – доріжку вирушаю

               Подвиг славний я здійсню!

               Чарівну квітку мамі принесу!

               Я піду за море й сушу,

               Ту знайти я квітку мушу!

Хлопці. Щасливої догори тобі.

Дівчата сидять на лузі, плетуть вінки, хлопці подають квіти.

1 дівчинка: А моя наймиліша

                     За всіх людей ненька,

                    Тиха, мов голубка,

                     Щира і миленька.

2 дівчинка: Нема в цілім світі

                      Всім вам признаюся

                      Кращої матусі,

                      Як моя матуся.

1 хлопчик: Коли я хворенький

                     Прийде моя ненька

                     Тільки раз погляне-

                     Мені легше стане.

2  хлопчик: Над матірну в світі

                     Немає опіки,

                     Материне серце -

                    Це найкращі ліки.

3 хлопчик: Не раз біля мене сяде моя мати

                   Про славне минуле мені розказати.

                   І слухаю радо довгенькі години

                   Про князів, гетьманів нашої Вкраїни,

                   І про тих героїв, що за її волю

                   Голови поклали в широкому полю.

3 дівчинка: Як то усе гарно

                   Бозя в небі склала,

                   Що мені й Марусі

                   Всім нам маму дала.

                   Ми ось ці віночки сплели за хвилину,

                   Щоби увінчати матінку єдину.

Дівчинка : Хто такий і чий ти син?

Петрик: Звусь я Петрик

Хлопчик  : Чом у нас ти опинився?

                І, напевно, ти стомився?

Петрик: Моя мама наймиліша.

              І красива, й найдобріша

              Я за квіткою іду,

              Вірю я – її знайду.

• Чи не бачили ви місяця Травня і чарівну квітку?

          Дівчинка.  Не звертай і прямо йди,

                    Ти побачиш там сліди

                    От за ними ти і йди.

Петрик.   Дякую вам!

(на пеньках сидить білка з білченятами)

Білочка               Що то є за днина?

                               Що то є за свято?

                               Що сюди зійшлося

                               Гостей так багато.

Білченя 1         Знаю, що за днина

                           І це всім варт знати;

                           То прийшли всі люди

                           Мамі честь віддати

                           Бо Матуся рідна

                           Для дітей працює

                           Сорочинку шиє

                           Бавить їх, годує.

                           Як вони веселі, матінка радіє,

                           Як їм щось бракує, помогти уміє,

Білченя  2        Знаю, сестро, знаю!

                           Матінка єдина

                          Трудиться всю днину

                          Для дочки і сина

                           В радості і в смутку

                           Завжди з діточками

                           Все, що тільки маєш,

                           Маємо від мами.

                           Ось ці чоботята і вся одежина

                           Їх мені старалась матінка єдина.

Білченя  1   Та не лиш одежа та не тільки строї

                       Від мами дістала я ще й коси свої

                       І личко рум’яне, усточка проворні

                      Та й вушка чуйненькі, та й оченьки чорні.

Білченя 2     А чуєш, як в грудях

                       Нам б’ється серденько?

                      Те серце нам дала

                      Також рідна ненька

Білченя 1Я знаю! Тим серцем

                      Ми маємо жити,

                      І Бога і маму,

                      Й рідний край любити.

Білченя 2   За всі тії скарби,

                     що дала нам мати

                     Прийшли ми всі нині

                     Її вшанувати.

Білчиха: Хто такий і чий ти син?

Петрик: Звусь я Петрик

Білчиха : Чом у нас ти опинився?

                І, напевно, ти стомився?

Петрик: Моя мама наймиліша.

              І красива, й найдобріша

              Я за квіткою іду,

              Вірю я – її знайду.

• Чи не бачили ви місяця Травня і чарівну квітку?

          Білчиха Не звертай і прямо йди,

                    Ти побачиш там сліди

                    От за ними ти і йди.

Петрик.   Дякую вам!

(зайчата)

Зайчиха: ти хто такий?

Петрик: Звусь я Петрик

Зайчиха: Чом у нас ти опинився?

Петрик: Моя мама наймиліша.

              І красива, й найдобріша

              Я за квіткою іду,

              Вірю я – її знайду.

1 зайченя: Хто образив нашу маму?

                  Це вона є сама – сама!

                  Береже всіх нас від лиха

                  Рідна матінка зайчиха!

2 зайченя: Так дбайливо доглядає,

                   Нас від лиха оберігає.

                   Біля мене є матуся –

                  Значить вовка не боюся!

3 зайченя Мамо, матінко, матусю,
                   Я добра від тебе вчуся.
                  Ти найкраща в світі мама,
                 Ніжна, добра і ласкава!

Зайчиха: Не сваріться, зайченята,

                 Хвалять маму всі дитята,

                 Левицю – левенятка,

                 Лисицю – лисенятка.

4 зайченя: Очки в мами найгарніші,

                  І найдовший в мами хвостик,

                  Вушка має найгостріші

                  І кирпатий в неї носик.

5 зайченя: А які готує мама

                  Найсмачніші страви в світі!

                  Особливо сік морквяний!

                  Скажуть всі зайчата – діти.

Петрик: Любі зайчики, скажіть,

                І дорогу покажіть,

                Як до квітоньки дійти,

               Хибним шляхом не піти?

Зайчиха: Бачу, ти хороший син,

                У дорогу йдеш один.

                 Будь уважним, не звертай,

                 Ліні волі не давай.

Петрик: Дякую вам!

(лисиця і лис)

Лисиця : Чую в лісі дух людський,

                 Ільковицький він, сільський,

                 Йде до нас Петро, мабуть,

                 Ти про квітоньку забудь.

                 Я давно уже голодна,

                 Їсти школярів – це модно.

Петрик: Гей, лисице, як нога?

               Ну і звешся ти - «лиха»

               О, іще Лис  іде!             

Лис : Синку мій, як будеш з нами

                  Ось так говорити,

                  То із Петрика сьогодні

                  Будем суп варити.

Лисиця : Ой, я вже це уявила,

                     Ніби я його зварила,

                     Відчуваю насолоду

                     З’їсти цю рожеву вроду.

Петрик: Що ви, , схаменіться!

               Не про вас я говорю.

               Ви на світі найскромніші,

               Ваші зубки найбіліші

               Карієс їх не руйнує…

              Вам цей віник так пасує.

Лисиця : Я розтала, як Снігурка,

                    На вечерю буде курка!

                    Сядь он тут і не тужи,

                   Йдеш куди? Все розкажи!

Петрик: Хочу квітоньку знайти

               І не заблудитись.

               Розкажіть, куди іти,

              Щоб не помилитись?

Лисиця : Видно, мало ти читав,

                    Щоб у нас таке питав!

Петрик: В мене лиш одне прохання…

Лис : А у нас – два  запитання!              

Петрик : Я нічого не боюся,

               Ну, давай, питай, лисе!

Лисиця  Правда, що на білім світі

                     Мам не люблять усі діти?

Петрик: Ну ти даєш!

              Це неправда!

Лис : Доведеш? Та не сам  -

                     Усі хай кажуть!

Петрик:Згода, діти, поможіть –

              Вірну відповідь скажіть!

Діти:  Мама- це найрідніша людина,

Маму ніхто не замінить мені.

Мама- це подарунок від Бога,

Кожній дитині, що живе на землі.

2. Найкраща в світі ти, моя матусю,

Я твій синочок, я твоє дитя.

За тебе я щовечора молюся

І за здоров’я й за твоє життя.

3. Бо тільки матуся наша мила

Нас мудрості і доброти навчить.

І дасть маленьким нам могутні крила,

Щоб ми могли до мрії долетіть.

4. Матуся моя, мов зоря світанкова,

Як хліб і людська доброта,

Як мова моя колискова,

Як доля і правда свята!

5.   Моя хороша, добра, ніжна,

А також лагідна й привітна

Ти любиш донечку і сина

У всіх дітей одна- єдина,

Світи мені, як сонце ясне,

Я щиро зичу тобі щастя!

6. Вічно ти про нас в турботі –

         Цілі дні і ночі

        Бережуть нас від пригоди

        Материні очі.

Лисиця :Є іще одне завдання,

                  На цей раз уже останнє.

                  Доведи, що любиш матір

                  Маєш пісню заспівати.

Петрик: Що робить – гадки не маю,

               Як я пісню заспіваю?

               Я ловив на співах мух,

               І не той у мене слух.

Вікторія

Дівчинка: Петрику, ти не журися,

                  Довго в лісі не барися,

                  Виручу тебе я

                 Пісню  заспіваю.

Пісня

Лис :Виконав завдання знов!

                    Добре, Петю, будь здоров!

Лисиця : Не звертай і прямо йди,

                    Ти побачиш там сліди

                    Потім туфельку знайдеш

                   Та до квітки попадеш.

Петрик: Дякую!      

                                Y дія

Попелюшка: Вчора на балу була,

                       Десь тут туфельку забула.

                       Кришталева, чарівна,

                      Вже шукала – де ж вона?

Петрик: Попелюшко, невже ти?

              Все не можеш віднайти

             Те, що вчора загубила?

              Це мені знайти під силу!

(Знаходить туфельку, віддає Попелюшці)

Попелюшка: Який спритний та кмітливий,

                        Вдячна я й така щаслива!

                        Чим я можу помогти,

                         Як тобі до квітки йти?

Петрик: Звідки ти про мене знаєш?

Попелюшка: Хлопчику, ти забуваєш-

                     У країні ти чарівній,

                     Тут бувають речі дивні!

Петрик: Знаєш, я уже стомився,

               У дорозі натрудився,

               І здається – не дійду,

               Квітку мамі не зірву,

               Подивися – уже вечір,

              Де твої тут дивні речі?

              Сонечко уже сідає,

              Я вже зовсім не встигаю.

Попелюшка: Ти надію вже втрачаєш,

                        Вірю я, ти ще встигаєш!

                        Сонечко, промінчики, ви де ?

                        Нам дорогу освітите!

Сонечко

Ось коли з’явилось я  над світом,
І стало видно, тепло — скрізь краса!
Все заквітчалось зеленню та цвітом,
На травах срібно виграє роса.

З’явилось і все живе радіє
І ніжиться в приємному теплі.
і   промінці гарячі сіє
І стало весело і радісно Землі.

Земля співає і радіють люди,
Рослини, звірі і пташки малі.
Як я  є, тепло і світло буде.
Життя цвістиме на усій Землі.

Тепло і світло. Як без цього жити?
Без світла і тепла життя нема.
І доки буду я світити,
Мине нас холод і страшна пітьма.

Промінчик.1

Я сонячний промінчик

В долоньки покладу,

Я сонячний промінчик

До ладу доведу.

Промінчик 2:  Я дитятко сонечка,

                      Звусь промінчик сонячний,

                       Спритний я, прудкий,

                      Лоскотливий і швидкий.

Промінчик 3. Весело кругом стрибаю,

                      Путь – дорогу освітляю,

                      Тим, хто добре серце має,

                      Я завжди допомагаю!

Промінчик.

Найбільший скарб моя матуся

Її люблю я. У неї вчуся.

Учусь прощати, учусь радіти.

Як жити віддано . І як любити.

Всього нас матінка навчає,
Щоб добрі, чемні ми були.
Любов’ю щиро зігріває,
Щоб ми в цей світ людьми ішли.

8 учень

І вчить завжди добро творити,
Веде за руку в майбуття.
Ну, як же маму не любити,
Вона ж мені дала життя!

Попелюшка: Вдячні тобі, молодець,

                       Вірний друг ти, промінець.

Промінчик іде першим, освітлює дорогу, знаходить чарівну квітку.

Петрик: Мамо рідна,

             Хочу я тобі сказати

             Море ніжних, теплих слів!

             Люба моя мамо,

             Ти як квітки цвіт,

            У тобі рідненька

            Весь наш білий світ.

           Ти мій скарб найбільший,

           Ти мій світ живий,

           Ти моя перлинка, образ дорогий,

           Хай бажання всі сповна

          Здійснить квітка чарівна!

Вірші про бабусю

Маму дуже я люблю,
їй палкий привіт я шлю,
Та не тільки їй одній,

А й бабусеньці своїй.

 Вечір на дворі, сонце скотилось,

Зорі тривожно сяють в вікні,

Рідна бабуся, лагідна й мила,

Пісню тихенько співає мені.

Пісня до болю, душу відкриє,

Стомлені очі повні жалю,

Мила бабусю, горлиця сива,

Я тебе рідна дуже люблю!..

Є у мене ніжна, добра і єдина,
Це моя бабуся, мов лебідка сива.
Сяду поруч з нею, до лиця горнуся,
Понад все на білім світі я люблю бабусю.

Що те сонечко на небі,
в лузі квітка красна,
То бабуся в нашій хаті
добра все та ясна…

Ясне сонце світить з неба,
веселить та гріє, -
В рідній хаті при бабусі
кожен з нас радіє…

Люба, добра бабцю,
Ми твої внучатка,
Звертаємось до тебе,
 Щоб щастя побажати.

Хоч твоє волосся
Густо посріблилось,
Ти для нас, маленьких,
Другом залишилась.

Ти нас батькові й матусі    
Помагаєш вчити,    
як вирости чесними,    
як по правді жити..

Пісня

1.  А ще у кожного є матінка єдина —
   Це та земля, що народила нас.
   Моя найкраща в світі Україна.
   Прийми палку любов у добрий час.

2. В образі матері осягаємо розумом рідну Україну, мальовничу і прекрасну, страдницьку, але невмирущу.

Україну – край смутку і краси, радості і печалі;

Україну – розкішний вінок з калини і верби,

з її милозвучною мовою, задушевною піснею, чарівною вишиванкою.

3.  Вітчизно наша, рідна Україно!
Ти йдеш дорогою до щастя і весни.
Тебе ми любимо так віддано і вірно,
Маленькі й щирі дочки і сини.

4 . У нашім серці верби і калини,
І рушники, що в квітах на стіні,
І щирая любов до України
Та колискові мамині пісні.

5. Ти наша мати — рідна Україно.
В твоїх садах щебечуть солов’ї.
Для нас ти наймиліша і єдина,
Бо ми маленькі паростки твої.

6. Прийми від нас любов палку і щиру, —
Дитина кожна серцем промовля.
Бажаємо тобі добра і щастя, й миру,
Моя найкраща, дорога земля!

7. Коріння наше тут же, в Україні.
І предки всі лежать у цій землі.
До тебе, матінко, в любові — всі єдині:
І прадіди, і діточки малі.

Плаче Україна гіркими сльозами,

А по землі ллється кров людська свята.

За свободу й волю діти помирають,

За ту Україну, що у нас одна.

.Бездонна прірва горя і скорботи

Панує в Україні на цей час.

І всі мої думки, і сльози, і турботи

За тими, хто життя віддав за нас.

5.Ніколи їх не забувайте!

В історію внесіть кожне ім’я!

Онукам, дітям ви розповідайте,

Що наша Україна ще жива!

Поможи нам, о Боже єдиний,

пережити важкі ті часи,

Щоб ніхто не схитнувся

 безсилий у борні, захисти і спаси.

33.Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир й замовкнуть війни злі.

І сльози щастя на своїх обличчях

Відчують всміхнені усюди матері.

Хай буде небо голубе.

Хай буде сонечко ясне

Хай буде спокій у родині.

Хай буде мир на Україні!

Чекають синів своїх мами,
І моляться день і ніч.
Молитвами зцілюють рани,
Запалюють тисячі свіч.

У Бога,благають спасіння
В молитвах за рідних дітей.
Повернення,благословіння,
Та теплих ,спокійних ночей.

Благають,щоб все закінчилось,
Щоб більше не було війни.
Щоб крові на землю не лилось
І були живими сини.

Так моляться слізно і щиро,
Що чує це навіть земля.
Вона ж бо зиму не пустила,
Щоб снігом не вкрила поля.

Щоб ночі,не так холодили
Й солдатам було тепліш.
У Бога мами просили,
Щоб діти вертались скоріш!

Заплакані,стомлені очі,
Молитви-святий оберіг.
Матусі недоспані ночі-
Повернуть з далеких доріг.

Повернуть у батьківську хату
У темряві шлях осяють
Життя збережуть солдату.
Бо мами у Бога благають.

За що я маю дякувати мамі?

За добре слово і за хліб духмяний,

За руки, що, хоча й болять від праці,

Так лагідно мене пробудять вранці.

За що іще подякувати варто?

За посмішку, за погляди і жарти,

За очі карі, добрі і глибокі,

За затишок домашній і за спокій.

І вже ніхто сказати не посміє,

Немовби в нас не співпадають мрії,

Що різні ми… Ні, схожі ми серцями,

За це також подякую я мамі.

За що я маю дякувати нені?

За всі знання, за дім і сад зелений,

За всі перестороги й сподівання,

За допомогу в наших починаннях.

І ще безмежно дякую я мамі

За те, що привела мене до храму,

За все терпіння слів моїх даремних,

За біль, який приходив через мене.

Я для подяки й слів таких не знаю.

Сьогодні ж свято! Травень йде розмаєм,

І День Матусі, вквітчаний, яскравий,

Ступає з ним у вербах кучерявих.

Пробач, матусю, в День цей світлоносний

За всі слова, лихі думки і сльози,

За страх за мене і за мій непослух,

За тисячі невиконаних послуг…

І, знаєте, я хочу всім сказати:

У кожного – найкраща в світі мати.

Своїй сьогодні дякую я дуже

За мир в душі, за лілії і ружі,

За виконання мрій, за кожну мрію,

За те, що вірю і весні радію,

За те, що вчусь, вивчаю світ, молюся…

Спасибі за життя, моя матусю!

Моя дорога, найкраща, мила
Що під серцем бережно носила
Моя мамо серце моє просить
Поклонитися за сиві коси

За твою усмішку наймилішу
За твої любов, що найщиріша
За твої обійми найніжніші
За твою турботу найсильнішу.

Ти – моя душа, моє серденько
Ти моя любов, моя рідненька,
Ти прости за вчинки і слова
Що тебе образили бува

Ти прости за ночі недоспані
За турботи і за хвилювання
Що тобі прийшлося пережити
Щоби я змогла щасливо жити.

Ти – мій ангел, і молитви твої
Бережуть мене від бід і горя
Низько поклонюся тобі мила
Сама ніжна, серцю дорога,

Попрошу у Господа я щиро
Щоби обійшла тебе біда.
Щоб оберігав тебе від болю,
Дарував тобі щасливу долю.

Щоби оченята дорогі
Завжди усміхалася мені.
Знай моя лебідко – ти найкраща
І нехай біжать – спішать роки

Твоя усмішка, любов твоя і ласка
Зігрівають серденько завжди.
Я тебе люблю так щиро, мамо,
Ангела твого я попрошу

Хай стоїть за твоїми плечами
Я буду молитися йому.
Щоб ти, рідна сотні весен жила
Усміхалася, життю раділа

Я ж до тебе ніжно пригорнуся
І Скажу – Люблю тебе матус

2. Сьогодні ми хочемо

Вам сказати спасибі

За недоспані ночі,

За тривоги багаті,

І в подарунок пісню заспівати.