Сценарій Свято Миколая

                                                    Сценарій Святого Миколая

Голос. Нічка-чарівниця… темна і казкова.

Розносить по світу дива загадкові.

Тільки раз у році нічка ця буває,

коли щедрий Миколай дари посилає.

Що нині за днина, що нині за свято, що сюди зібралось дітей так багато?

Знаю, що за днина, знаю що за свято, то прийшли святого Миколая у цей день згадати.

За вікном сніжок летить, вітром завіває, тож спішіть усі до нас на Свято Миколая!

Маємо чого радіти, добре знаєте, ви діти! Долетіла до нас вість, що до нас в дорозі гість.

Діточок він всіх згадає, їм дарунки посилає, він вже близько, вже іде, наша пісня хай гуде!

Пісня

(Кімната. Маруся і Ромчик виконують домашнє завдання)

Роман сидить осторонь з книгою. Маруся з зошитом за столом.

Марія. 6 + 6 = 12, 6 +7  = ….

Роман.  (нахиляється і підказує). 70!

Марія. Залиш, а то поскаржуся мамі!

Роман. Ах, ти – ябіда! (штовхає).

Ябіда: О, привіт. От вас якраз мені і бракувало.  Я Ябіда-карябіда. Мене не чекають, а я  сама приходжу. Де сваряться дві дитини, я тут, як тут. Я обожнюю робити дрібні капості.  Я намастила усі двері школи клеєм і вставила сірники у замки дверей класів. Я дуже люблю, коли діти голосно розмовляють на перерві, бігають як скажені, і штовхаються на сходах. А ще мені подобається, коли хлопці чубляться у коридорах.

А ще я наплювала жувальних гумок, де хотіла. Ага, не очікували, що я завітаю до вас на свято. 

Марія. Та що ти знову починаєш сварку, та ще перед самим приходом Святого Миколая.  Чи забув?  Що тоді він нам  нічого не принесе?  (замріяно)

Роман. Тобі, напевно, різку – таку довгу, таку широку, сажею обліплену, мотузкою обчіплену.

Марія . Це тобі такий подарунок принесе ,за ту одиницю з математики ,до якої ти двійку дописав, і 12 вийшло!

 Двійка:  Ой, хто мене кликав? Я тут,  як тут . Мене й кликати не треба. Я сама у гості прийду. Мене так  багато на сторінках щоденників у моїх шанувальників. Ой, а якого я гарного червоного коліру, а ще я буваю дуже жирна. Діти мене люблять виривати разом із сторінкою, або стирати гумкою. І не люблять показувати батькам. Щоб їх не сварили. Але ж я є у журналі, звідти я нікуди не подінусь. І батьки мене все одно в журналі побачать під час  батьківських зборів чи в табелі. За мене вдома карають дітей і не пускають у кіно чи погуляти. А ну, діти, відкрийте щоденники, я пошукаю  в них своїх родичів –  братів та сестричок.

Марія . (починає ходити з книжкою у руці, повторює пошепки вірш).

(Роман теж бере книжку, ходить в протилежному напрямі й штовхає Марусю, коли стріне).

Ябіда:  Я… я… я вмію  розповідати вірші, отак! Слухайте.
Всім роблю я капості, із великою радістю.
Знаю, що й ви, малята, не тільки, любите бешкетувати,
А й у різні історії потрапляти.

Марія.  Ну! Годі вже ,ти сам не вчишся і мені не даєш. Геть неслухняний став.

Лінь: потягується і вповзає під музику, тягне за собою подушку.

Ой , як же мені лінь робити уроки і готуватися до школи. Прибирати в кімнаті – мені лінь, йти на фізкультуру і витерти класну дошку – мені лінь. Мені лінь відігнати муху. Мені лінь  заправити вранці ліжечко і лінь помити тарілку. Мені лінь сказати «дякую» і «доброго дня».  Я прийшла провести майстер-клас з ліні.

      Слухайте  уважно: завдання на домошку  з дошки не переписуєте. З однокласниками не вітайтесь. Якщо на сходах побачили бумажку, проявіть лінь, не піднімайте. Якщо ви їсте яблуко і вам лінь викинути качан, то кидайте його собі під ноги або просто у вікно. Тому, що лінь…

Ябіда: О, мій товариш  по життю, лінь дорогесенька , у нас так багато спільного. Давай дружити!

Лінь:  А давай!

Роман .Та не можу я нічого вчити, все про подарунки думаю, так вже чекаю тої ночі! А пам’ятаєш, як ми ще в серпні  рахували місяці. тижні, дні до цієї ночі?

Марія.  Так звісно , але ти збився з рахунку, бо математики не знаєш.. А пам’ятаєш, ми навіть придумали, як будем його зустрічати.

Голос мами за сценою: Чого так галасуєте! Пізно вже, спати лягайте! Святий Миколай все бачить і чує, подивиться на вас нечемних і не прийде вночі!

Марія.  Чуєш ,мама правду каже ,через тебе ще і без подарунків залишимось!

Роман. О ,ти хочеш сказати, що чемна завжди, так ? Кота за хвіст тягнула?

Марія . Тягнула!Та те котисько ледаче лежало на порозі і не сунулось, як я йшла!

Роман. А кажеш, що лише я різку отримаю, а до тебе взагалі Миколай не прийде, ось так!   (сумно) І до мене мабуть теж…

Марія . Слухай , а якщо справді Святий Миколай не прийде до нас? Що робити?

Роман. Ну ти ще може щось і отримаєш ,а я точно без подарунків залишусь..

Марія . Ти знаєш, так хотіла б я побачити Святого, попросити у нього ще щось, що в листі забула написати.

Роман. А я би пообіцяв, що буду чемним ,і попросив би собі щось цікаве.. Слухай, а давай підемо пошукаємо Святого Миколая!!

Марія . Як, ти що, мама сварити буде?

Роман. Не буде, ми швиденько підемо, подивимося де він живе. попросимо подарунки і назад у ліжечка. Ходім!(Встають з ліжечка)

Музика. (Таємнича мелодія Ніч)

Виходить Ніч.

Я –груднева нічка.. темна і казкова.

Розношу я по світу дива загадкові.

Я сповіщаю про прихід Миколая.

Всі дітки ще до мого приходу   звіряються у всіх своїх гріхах, щиро каються .дають обіцянки виправитись, моляться і лягають спати, адже знають, що вночі до них прийде Святий Миколай. А ви куди це зібралися? Негайно в ліжечка, бач які допитливі ,все хочуть знати !Лягайте спати, а я подарую вам сон, у якому ви побачите, що саме відбувається в  ніч, коли трапляються дива і на землю приходить Святий Миколай.

На сцені стоять «іграшки» .Марія та Роман  заходять  і здивовано питають:

Діти: Ви хто?

Лялька. Ми-подарунки, які замовляли діти у своїх листах. Ось я ,наприклад ,подарунок для Вікусі, їй всього 5 рочків, а пише ,що про мене все життя мріяла

Котик  .А я помандрую у торбинці Святого Миколая до Давидика, теж пише ,що дуже хоче, щоб у нього був котик, такий ,як я!

Цукерка. А я- цукерочка, без мене не обійдеться жодне свято, мене мабуть найбільше за усіх чекають.

Котик.  Ми вже не можемо дочекатися, коли ж  прийдуть помічники Святого Миколая, і нас, таких новеньких, щойно з магазину, віднесуть діткам.

Лялька.  До речі, а це не ви по нас прийшли?

Марічка. Ні, ми самі хочемо Святого Миколая побачити і попросити у нього пробачення .

Музика (Вихід чортиків)

Вибігає Чорт Антипко і Чортик Прутик

Лялька. А ви хто? То це може ви  допомагаєте Святому Миколаю подарунки готувати, так? То ви по нас прийшли ,зачекалися вже ми !

Чорт Антипко. Ха-ха! Розсмішила ! Я і Святий Миколай! Та я –Антипко!

Я-той.хто підбурює дітей на капості, на непослух!

Чортик-Прутик.А я Прутик! Я-сам як подарунок.

Як підстрибну,як вдарю!А як заболить!Ух!

Ромчик.А я-Ромчик,це-Марічка. Ми дуже хочемо зустрітися зі Святим Миколаєм,ми були нечемні,хочем попросити вибачення і пообіцяти,що будемо чемними і послушними.

Чортик Антипко. Ти що?І це тобі треба?Ти що ,хочеш завжди всіх слухати,всім допомагати, уроки завжди вчити…А, як же телефон, планшет? (Дає планшет)На ось, бери, йди грай ,і не забивай собі дурничками голову.

Придумав-допомагати, чемним бути…Зовсім нашу роботу хоче на нівець звести!

Марія .Не слухай їх.Ти обіцяв бути чемним, допомагати.

Чортик Прутик .Бери планшет !Грай,грай!

Ромчик.Та чого ти ,ходи.давай разом пограємо!

Чортик Прутик.О це діло!(Дають «5» один другому)А поки ви тут бавитесь,ми будемо займатися своїми справами. Бери ,Прутику, шнурка і в’яжи їх усіх! Зробимо своє свято,сьогодні вночі подарунків ніхто не отримає!(Починають в’язати дітей мотузкою).

Музика (вихід ночі)

Ніч (заходить).Доведеться мені втрутитись в цей сон. Я прикрию вас своєю темрявою,і відправлю сюди  янголят,хоча вони зараз дуже зайняті, адже:

У небі метушня і рух — янголята працю мають.

Але бачу,що потрібна їхня допомога. Нехай швиденько йдуть сюди, хмаринки попідбивають і стежинку Святому Миколаю з них поскладають,бо ці чортяки зараз нам все свято зіпсують!

Ангел 1.  Як тихо, це добре, бо зараз прийде Миколай роздавати подарунки. Ой. Хтось тут є, треба подивитись. (Ангел шукає когось на  сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортів  на сцену).

Чого сховались,боягузи?

Чорт Антипко.Ми не ховались,ми по прутики ходили .Нема тут діток,які заслуговують на подарунки(Ховають ,собою прикриваючи .іграшки).Самі нечемнюги.Ось їм!(показують прутики)

Ангел 1 .Е ,ні,Антипку,ти це дарма,неслухів у нас нема.

Чортик Прутик .Як нема?А ці,двоє,що згадали аж в ніч на Миколая,що треба схаменутися? І тих ми схаменули і до себе повернули!

Дай пять, Прутику!

Ангел 1 .Не кажи , Антипку. Ми протягом року Усі справи записуємо у книги. Одна книга з добрими справами,інша з поганими. Так ось Ромчик справді бешкетник,але він дуже добрий хлопчик,він цілий місяць у жовтні ходив до хворого однокласника Дмитрика ,приносив йому домашнє завдання і допомагав вчитися.

Чорт Антипко .А Марічка,вона ж ледацюга,мамі не хоче допомагати зовсім,тай дражниться постійно.Ось їй різочку дамо!

Ангел 1.Так ,Марічка інколи не хоче допомагати мамі,це правда. Але щонеділі Вона йде до церкви з матусею і як за  героїв наших службу відправляли, за борців тих молоденьких, що за волю голови поклали, дівчинка в церкві молитви слала щирим серцем і поклялася, що життя теж своє присвятить для тої справи, щоб Україна мала щастя-долю, волю і славу. І сплакнула — ось ці сльози (показує).

       Так що геть звідси тікай,і прутики свої забирай. Нема кому їх тут давати. І подарунки наші віддай,дітки на них чекають!(Розмотує іграшки). Згинь,нечиста сило!(чорти ховаються)

Відьма:  Земля-земля,  я НЛО, готуйте посадку для м’якого приземлення. Раз-два. Ой, дизпальне закінчилося. Мало не впала. (зробила 2 круги на мітлі) Щось мені таке привиділося чи наснилося. Ой, от ви мені і наснилися: люди в чорному, чорт,  хай йому грець, і божевільні з ріжками.

         Щось мені підказує, що ми маємо триматися сьогодні разом. Наразі незвичайна ніч, бо виповнюються всі бажання: значить, я бажаю кожуха. Яка розкішна кожушина в мене буде. Всі будуть заздрити.

Баба Яга: А я поверну собі молодість і вийду на подіум у хутрі. У 305, у 305 «баба ягідка опять».

Чорт: А я відкрию чортову академію неслухів і буду там вчителювати. Стану заслуженим чортом-академіком, напишу дисертацію, як псувати слухняних дітей.

Ангелик: Дорогі  діти,  скажу вам по секрету, що моя сила у добрих  ваших серцях . Якщо добра в серцях багато, я перемагаю. А якщо мало, то переможе Баба Яга, Відьма і Чорт.

 Ангелик:   Діти, а правда, ви не станете допомагати злу? А правда, дівчата та хлоп’ята, що ви чемні, виховані, працелюбні?

Чорт, Баба Яга, Відьма : Не слухайте ви їх, діти. Це нудно. Будьте як ми, робіть те, що в голову влетить.

Ангел:   Сійте в серцях добро, відганяйте  всяке зло.

Може, звернемося до  святого Миколая, і він швидше спуститься з небес?

 Повторюйте разом  із нами.

Всі: Миколаю, помічнику Божий, ти і в полі, ти і в домі, на небесах і в дорозі, заступися , збережи від усякої біди.

Баба Яга: Ой, щось мені не хочеться вже смажити Івасика Телесика і одягати кожуха. Це що, совість проснулася? Дивно… Може, стати вегетаріанкою. Буду їсти спаржу. Живуть же люди на овочах. Ще й схудну.

Чорт: Щось я не бачу, якою буде моя академія? Може, мені ще рано її відкривати? Не мої тут учні, бачу – з горя мало не заплачу.

Відьма: Ну тоді, я  зроблю так, щоб в  цій школі були завжди добро, правда та благодать Божа.  Еники-беники-їли вареники, сніп-снап–снуре, пуре-базілюре .

Ангел 

Пісню слави заспіваймо

Щирим серцем нині враз.

Миколая зустрічаймо

В це святий величний час.

Пісня « Ой хто, хто, Миколая любить»

Коли святий Микола з небес на землю йде, то кожен дім і школа, мов вулик бджіл гуде.

Миколай з небес нас бачить, хто слухняний, хто не плаче, як добро робити знає, тата й маму поважає.

Всім хто чемний, працьовитий, дружно хто уміє жити, Миколай в святковий день, посміхнеться до дітей.

Святий отче Миколаю, нашу школу не минай, подаруй мені на втіху, величезну торбу сміху. Ще й здоров`я для родини, добру долю для Вкраїни.

Але святий щось забарився, може в небі заблудився. У нього клопотів багато. Усе що в торбі в нього є, він чемним дітям роздає.

Ми всі в чеканні, ми всі в тривозі, стомились виглядати наші очі. Десь забарився Миколай в дорозі. Невже до нас прибуде опівночі?

Темна нічка наступає, снігом білим засипає, всі дороги і будинки, всі дерева і ялинки. Ніби казка на малюнку-сніг малює візерунки.  Двері в хату відкриває, щоб у кожній хаті- всі були багаті! Щоб у кожнім домі-всі жили в любові!

      Наставляє Миколай: злом себе не покарай!Чесним будь та справедливим і працюй, не будь лінивим. Другом вірним завжди будь, свого роду не забудь.

Темна нічка за шибками, сніг біленький мерехтить, небеса блистять зірками, десь дзвіночок гомонить!

Слава Богу, діти милі, ми діждались тої хвилі, що з небесного престола сходить пресвятий Микола.

Святий Миколай: Зі святом Вас!Бажаємо усім під подушкою знайти смачну цукерку, а в житті — світлий шлях до успіху і мрії. Нехай у домі панує радість і здоров’я, у родині — взаєморозуміння та добробут, у серці — віра, надія та любов. Добра  Вам та здійснення найзаповітніших мрій та бажань! З днем Святого Миколая! Живіть щасливо!

Дівчинка:     Буду щиро Миколая, я також просити, щоб зіслав із неба ласку-на вкраїнські діти. Святий отче Миколаю, просим тебе щиро: єдність дай у ріднім краю, злагоди і миру!

Ангелик:А тепер діти, приступіть до Миколи. Кожний дарунок дістане від нього. Щоб котрого не залишити, жалю і смутку не наробити. Щоб не нарікали на його гостину: «О, Святий Миколай, забув про дитину».