Свято – Вшанування Букваря.
Вчитель:
Благословенна та ясна година,
Коли Буквар до рук бере дитина.
Яка ж оце відповідальна мить!
Нехай Господь вас всіх благословить.
Дорога шкільна родино, ми раді вітати шановних гостей - усіх тих, хто в хвилини радості і смутку були разом з нами. Сьогодні дуже радісний день в житті наших любих першокласників і разом з тим трішки сумний, адже сьо -годні ми прощаємося з нашою найулюбленішою книжкою – Букварем. Я дуже рада, що всі мої діти вміють добре читати. Буквар допоміг їм пізнати багато ці -кавого. Зараз ми спробуємо показати частинку того, чого навчилися. Давайте послухаємо наших дітей.
Мальвіна
Який чудовий день! Який чарівний день!
А скільки вже гостей на нашім святі!
А скільки прозвучить тут радісних пісень —
Їх заспівають першокласники завзяті!
Сьогодні свято в них, лунати буде сміх!
Вони вже букви вивчили й читають.
Тож свято це для них і свято це для всіх!
Для тих, які вершини підкоряють!
Діти вже є. А от де Буратіно? Він не дуже хотів учитися, все до театру йому кортіло. Ох, цей Буратіно, я давно його не бачила, як там він? Десь же він мусить бути... Свята він не пропустить — це вже точно. Треба погукати...
Буратіно! Буратіно! Справи як твої?
(Виходить Буратіно.)
Буратіно
Відмінно! Подивись, який я став!
Весь Букварик прочитав!
Букви вивчив, як і діти...
Мальвіна
Справді, можна порадіти.
Та й невже читати вмієш,
Добре і розумне сієш?
Став ти мудрим накінець.
От тепер ти — молодець!
Буратіно
Я тепер пишу, читаю,
Навіть успіх певний маю.
Й зошити мої в порядку,
Вранці я роблю зарядку.
І в театр ходжу тепер,
В понеділок і в четвер.
Там також я добре вчуся,
Я за розум вже беруся!
Мальвіна
От і добре! Молодець!
Зрозумів ти накінець,
Що потрібно дітям вчиться,
Це в житті всім знадобиться!
Буратіно
То що? Починаємо свято казкове?
Воно буде гарне, веселе, чудове!
Всі букви вже вивчили діти і знають,
І пишуть диктанти та тексти читають.
Мальвіна
Ну що ж, послухаємо, які вірші і пісні знають першокласники.
1.Сьогодні надзвичайне свято -
Таке в житті буває раз:
З Буквариком зібравсь прощатись
Веселий, дружний наш клас!
2. В небі сонечко сіяє,
Заглядає в перший клас.
І воно , напевне, знає,
Що сьогодні свято в нас.
3.Тепер ми учні, перший клас,
Нове життя тепер у нас.
Прийшов урок на зміну грі,
Тепер ми учні, школярі.
4. І від дзвінка і до дзвінка
Робота наша нелегка:
Рахуй, пиши, а ще й читай,
Учителю відповідай!
Та все це не лякає нас,
Бо ми старанний перший клас.
5.Як перше вересня дзвіночком
Зізвало лунко в школу нас,
Відтоді ми звемося гордо:
У нашій школі — перший клас!
6. Відтоді міцно подружились
Ми із Буквариком малим,
По ньому ми читати вчились,
По світу мандрували з ним.
Пісня Н.Май «Мій Букварик» (супроводжується танцем)
Мій букварик, мій букварик –
Він найкращий друг.
Прокидаюсь, посміхаюсь
І беру до рук.
Буква "А" на зірку схожа,
Буква "О" - проста,
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота.
Приспів:
Завдання просте –
А, Бе, Ве, Ге, Де.
Хто такий букварик має,
Той не пропаде! (2)
Треба всім старанно вчитись,
Знати головне:
Книжка ця – найкраща в світі,
Виручить мене.
Буква "А" на зірку схожа,
Буква "О" - проста,
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота.
Приспів. (2)
7. У ньому, на сторінці кожній ,
Веселі букви стали в ряд.
Вони, узявшися за руки,
Утворюють спочатку склад.
8. А ми читаєм їх і пишем,
Бо ми вже діти не малі,
А справжні, грамотні, писемні,
Розумні, славні школярі.
9. І ми пишаємось, звичайно,
І гордо носим це звання.
І всім сьогодні кажем чесно:
В нас від Букварика знання.
10. Тож нам з Буквариком прощатись
Настав таки прощальний час.
Чому ж улюбленої книги
Нема ще й досі серед нас?
Буратіно
Ну, що? Нема де правди діти,
Тепер вже грамотні в нас діти!
Мальвіна
Ви молодці, чудові діти,
За вас ми можемо радіти!
Скажіть, хто вас цьому навчив?
Діти
Це наш Буквар, який щодня
Давав потрібні нам знання.
Буратіно
Виходь, Букварику, до нас,
Бо вже тобі на свято час!
Тебе ж ми любим, поважаєм,
(Звучить музика, заходить Букварик і співає « Я веселий Букварик»)
1. Я веселий є буквар,
весело співаю,
бо веселе свято в школі
я сьогодні маю.
Так, так, так, так, так, так –
весело співаю,
Так, так, так, так, так, так –
весело співаю.
2. Я розумний є буквар –
все про себе знаю.
Свої літери слухняні
вже в слова єднаю.
Так, так, так, так, так, так –
вже в слова єднаю,
Так, так, так, так, так, так –
вже в слова єднаю.
3. Я щасливий є буквар –
я тому радію,
Що всі діти в першім класі
вже читати вміють.
Так, так, так, так, так, так –
вже читати вміють,
Так, так, так, так, так, так –
вже читати вміють.
4. Я святковий є буквар –
прошу всіх на свято!
Кожну літеру всі разом
будемо вітати!
Так, так, так, так, так, так –
будемо вітати,
Так, так, так, так, так, так –
будемо вітати.
Буквар :
А ось і я прийшов до вас,
Це ж перший, здається, клас?
Я той, хто вас навчив читати
Мене впізнали ви, малята?
1Ведучий:
Заходь, Букварику, до нас,
Тебе чекає перший клас!
Тут весь зібрався алфавіт,
Ти упізнав його?
Букварик :Привіт!
2Ведучий:
В нім кожна літера жива,
А з них складаються слова!
( Пісенька про голосні букви сл.. М. Підгірянки)
О-о-о -
Яєчко одно
Знесла курочка чорненька.
Знайшла дівчинка одненька -
О-о-о -
Яєчко одно!
А-а-а,
А яблучка два,
Два яблучка червоненькі
Несе донечка для неньки,
А-а-а,
Аж яблучка два!
И-и-и,
А хлопчики три
В калабаню упали
І всі разом кричали -
И-и-и -
Тих хлопчиків три!
І-і-і -
Лошачки малі,
Є у них чотири ніжки,
Коло воза ідуть пішки -
І-і-і -
Лошачки малі!
У-у-у,
Песик на шнурку,
Цуценяток п'ять кудлатих
Полягло біля хати.
У-у-у,
Песик на шнурку!
Е-е-е,
Де то мама, де?
Нема мами, пішла в поле,
Там бур'ян на ниві поле.
Е-е-е,
Ось вже мама йде!
Буквар:
Бачу букви вам відомі,
З ними добре ви знайомі!
Але все ж я для порядку
Загадаю вам загадку:
33 богатирі, всі живуть у Букварі.
Діти: Літери!
Всі літери прочитані,
Усіх їх - 33.
Тепер дітей учитимуть
Підручники нові.
Тож вважаю, що якраз
Книги кликати вже час.
Лисичка: ( Вбігає Лисичка)
Ой, заждіть, заждіть, заждіть,
Кликати не спішіть!
Ці малята не читають,
Нічогісінько не знають,
Краще я їх заберу
І до лісу віднесу.
Буду вчить зайців , білочок,
І маленьких ведмежаток.
Вовк директором в нас буде.
Вовче хай життя забуде.
1Ведучий:
Ти, Лисичко , не права,
Візьми назад свої слова.
У нас малята молодці.
Назвати можна їх Знавці.
Бо вміють вже вони читати,
І рахувати, і писати,
І вірші можуть розказать,
І пісню дружно заспівать,
І навіть танець станцювать.
Лисичка:
В сказане не дуже вірю.
Все це зараз перевірю.
Буквар:
Сором, лисонько, тобі,
Сама не хочеш букви вчити,
Як тобі на світі жити?
Лисичка:
Ой, пробачте, відтепер
Подружусь я з 1-Б.
На світі дурню важко жити,
Тож, малята, треба вчитись!
Щоб люди всі вас шанували
І за дурня не сприймали.
Ведучий:
Свою помилку ти вже зрозуміла
І вірний висновок зробить зуміла:
Що вчення - світ, а невчення-то пітьма
І все це не прості слова.
Ви теж їх , діти , пам’ятайте,
Міцні знання у школі здобувайте!
Щоб настрій Лисоньці підняти,
Час «веселу перерву» влаштувати!
-Згоден, Букварику?
Буквар:
- Так! Мені діти доповіли,
Що кумедні випадки у них були!
(Інсценівки)
1.
Хлопчик. Тату, сьогодні після обіду ти повинен піти на маленькі батьківські збори.
Тато. Що це за маленькі батьківські збори?
Хлопчик. Так на них будуть тільки ти і наша вчителька.
2.
Хлопчик. Мамо, яку сорочку ти мені даси сьогодні в школу?
Мама. З короткими рукавами. А що?
Xлопчик. Та щоб я знав, доки руки мити.
3.
Мама. Як це так, доню! Я ж просила тебе, коли йшла на роботу, щоб ти підмела в кімнаті. А ти цілий день прогуляла і забула про моє прохання.
Дівчинка. Чого це я забула? Я весь час тільки і думала, чи будеш ти мене сварити, що я не підмела.
Ведучий:
Я думаю, малята довели вже вміння,
Й підручники чекають з нетерпінням.
Лисичка:
Ой,ні, забули запитати,
Чи хоче Лисичка згоду дати.
Буквар:
О, то, пробач і згоду дай,
Часу ти в нас не забирай!
Лисичка:
Ні, згоду свою не хочу дать,
Загадки хочу загадать.
Загадки вибрала складні
І відгадать не зможуть, ні.
Загадки
1.Сіла мишка у куточок,
З'їла бублика шматочок,
І тоді від бубличка залишилась буквочка..(С)
З.Не має ніг, але іде.
Природне явище на Д? (Дощ )
4.Вона далеко не втече,
Тварина ця на букву Ч...( Черепаха )
Лисичка:
Складні загадки відгадали,
Цим мене ви здивували.
Я ж вибачення хочу попросити
І буду з вами в дружбі жити.
Ведучий:
- Залишайся, лисичко, з нами на святі.
Лисичка:
- Дякую, але мені пора.
Школа чекає мене лісова.
До побачення, діти!
Діти:
- До побачення!
Буквар:
Хороші сказані слова,
Тепер, я думаю, пора...
(Звучить музика, забігає Баба Яга)
Я летіла на мітлі,
Щоб на святі буть мені!
Свою ступу розтрощила,
Сильно ноги замочила. (Принюхується.) «Фу-фу-фу! Щось школярський дух я чую! Ага-га-а!»
(Повертається до дітей, торкається до них.)
Ох люблю таких пухкеньких,
Гарних, смачних, чепурненьких.
Ох тепер вже не стерплю,
Швидко всіх вас проковтну.
- Привіт, друзі! Ви мене впізнали?
А я буду з вами всіма дружити.
Будемо у злагоді і мирі жити?
Бо я люблю дітей веселеньких,
І неохайних, і не чепурненьких.
Люблю, коли учні дуже уперті,
Коли у них зошити всі обдерті.
Коли книжки у них в чорнилі,
А портфелі всі в мастилі.
Слід зі мною подружитись,
Ні з ким більше не ділитись,
І уроків не робити,
Не писати, не лічити,
Чемно не відповідать,
А гулять, гулять, гулять!
Учень:
Ми не любимо гуляти,
Ми любимо працювати:
Рахувати і писати
І книжки читати.
Баба Яга:
Навіщо вам учитися?
Так важко наробитися?
Хіба не краще гратися?
Сміятися, кататися?
Уранці не вмиватися
І навіть не вітатися!
Зараз трохи поміркую
Й щось корисне подарую.
Ось рогатка вам, малята,
Щоб могли в пташок стріляти.
Ось вам ще і пістолети
Один одного лякати
Кнопки гострі металеві
Всім на стільчик підкладати
Цим камінчиком гарненьким
Можна шибки вибивати
Ось вам палка - виручалка
Щоб по ребрах комусь дати.
Усі:
Ми не хочем лінуватися!
Ми будемо навчатися!
Ведучий:
-Нашим дітям нічого цього не потрібно. Вони виховані, чемні, люблять спорт.
Буквар:
Я пишаюсь вами,
Ви справжні школярі –
Маленькі громадяни Вкраїнської землі.
Ведучий:
Вміють наші діти
Рідний край любити,
Школу і родину,
Вільну Україну.
Учениця:
Українка я маленька,
Українці-батько й ненька,
На Вкраїні вся родина,
Всім нам мати-Україна.
Баба Яга:
- Гарно, молодці. А вірші можете складати? Допоможете мені? Я буду починати, а ви додавати «І я».
Я сьогодні рано встала. І я!
Чисто все поприбирала. І я!
Каву чорну заварила. Не я!
Кицьку нею отруїла. Не я!
Ох, які ви неуважні!
З усіма тепер вітаюсь. І я!
Щиро всім я усміхаюсь. І я!
Я друзям всім допомагаю. І я!
Цвяхи в крісло забиваю. Не я!
Буквар:
Та годі тобі уже людей дурити!
Та цілими днями байдики бити!
Припиняй гратися та іди навчатися!
Баба Яга:
Як мені усе набридло!
І язик вам не болить?
І кому яке з вас діло,
Як я далі буду жить?
Ось тримаю я свідоцтво
І освіта в мене є
Знаю букву, аж дві ноти
Досить - знаю я своє!
Розум щоб не розпустити,
Сяду нишком на печі
Буду спати, аж хропіти,
Буду їсти калачі.
Фу, щось дуже я втомилась
Вам оце розповідать
Ви тут, друзі, веселіться,
Ну а я пішла гулять! (Виходить Баба Яга і заходять підручники)
Буквар:
-Нарешті дочекалися.
-А тепер вам, діти, ось із ким дружити.
Читанко добра,
Прийми естафету,
Веди школярів по дорогах планети.
Читанка:
З вами познайомлюсь я охоче,
Кожен з вас читати мене схоче.
В мене є казки на різні теми,
Є байки, вірші, статті, легенди.
Стану другом кожному із вас,
Читанку полюбить другий клас.
Українська мова:
Вчилися ви на письмі писати,
Тепер мову будете вивчати,
У моїй державі правил море,
Хто не вчить їх, в того сум і горе.
Вчіться мови рідної , малята,
Я ж вам буду в цьому помагати.
Математика:
Знайомі з математикою, друзі?
Я за вас радію нині дуже.
Адже в мене завдань, задач багато,
Щоб розв’язати, треба вміти читати.
Під силу вам тепер мої завдання,
Лиш прикладіть до математики старання.
Природознавство:
Я поведу вас у дорогу,
В ліси, степи, гаї, поля.
Щоб знали ви, чим є багата
І щедра матінка-Земля.
Англійська мова
I am your happy Enlish
Please, look at me, my friend.
I’m very joyful
From the first page to the end.
I have the pretty pictures.
I have got some tests.
Let me be your teacher
And you will be THE BEST!
Усі підручники:
Тож, поки що усі бувайте,
І, любі, нас не забувайте.
До вас завітаємо знову
В навчальному році новому.
Букварик (звертається до дітей):
Вони друзі ваші нові,
Різнобарвні, кольорові.
Їх шануйте і вивчайте,
А мене не забувайте.
Проходьте до нас на свято.
( Стукіт в двері)
Буквар:
- Хто ж це до нас завітав?
Королева Знань:
3авітала до вас я на свято,
Щоб усіх діток привітати.
Букв спочатку ви не знали,
Мами вам казки читали,
А з Буквариком здружились -
І самі читать навчились!
От і настав прощання
З Буквариком час.
Учися добре , перший клас!
Королева Знань:-Нам з тобою , Букварику, так весело, але сьогодні ми повинні попрощатися з тобою. Діти хочуть сказати тобі на прощання кілька слів.
1-й учень: Любий, Букварику! Першая книжко!
Хочеться, навіть, плакати трішки.
Разом з тобою ми підростали,
Слово найперше тут прочитали.
2-й учень:Книжечку першу беру я в руки.
Перший мій друже, перша наука!
3-й учень: Я сторіночку останню
В букварі перегорну.
Свого друга на прощання
Я до серця пригорну.
4-й учень: Букви всі, від А до Я
Дуже добре знаю я.
Далі я навчатись буду,
А Букварик не забуду!
5-й учень:Беру Буквар в останній раз,
Несу його в просторий клас,
Із вдячним серцем Букварю
"Спасибі, друже!"- говорю.
6-й учень:Ти перша книжечка моя,
Тепер читати вмію я.
Багато в світі є книжок,
А ти - найперший мій дружок!
Пісня «Гей чули , чули , ви!»
З Буквариком ми дружим
Він перші дав знання
Прийшли ми всі на свято,
На свято Букваря,
Пр. Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули ви!
З Буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди!
У нас сьогодні свято,
шануєм Букваря,
Бо вивчили всі букви
Усі від А до Я
Пр. Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули ви!
З Буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди!
Завершується свято
Вшануймо букваря.
Відкрив він нам дорогу
до знань від а до я
Пр. Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули ви!
З Буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди!
Буквар:
В серці кожного з вас залишаюся я,
Та прощатися все ж пора.
А на згадку вам про свято,
Хочу книжечки подарувати.
Учись старанно, залюбки,
Читати полюби книжки,
Бо книжка так багато вміє:
Вона печаль твою розвіє,
В чарівний світ казок умчить,
І думати тебе навчить,
І мріяти , і співчувати,
І стільки зможе розказати!
Рости, як навесні трава,
І пам’ятай мої слова.
Всі:Прощавай, Букварику, наш найперший друже!
Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!
(Букварик разом з Королевою Знань виходять).
1 учень:Ми майже закінчили перший клас
І старше життя вже чекає на нас,
Але ми сьогодні в це радісне свято
Велике « спасибі» повинні сказати.
2 учень:Всім батькам низький уклін
За терпіння ваші,
Вдруге стали школярами
Ви із першим класом.
3 учень:За те, що раненько вставали,
За те, що до школи водили,
За те, що втоми ніколи не знали
Палке вам велике СПАСИБІ!
4 учень: І бабусям й дідусям
Шлемо ми вітання
За казки, за поучання
Наші щирі побажання.
5 учень:Спасибі всім, хто був поруч із нами,
За ласку, увагу, турботу й тепло.
Ми дуже, дуже вдячні вам
Вчитель . Ми з учнями вдячні не тільки підручникам, але й батькам, тому, що цих усіх успіхів звичайно не було б без вас. Спасибі за недоспані ночі, коли ви разом зі своїми діточками писали, читали, розв′язували приклади, навіть малю -вали.
Ми щиро вдячні всім тим, хто завітав на наше свято. Сподіваюся, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогодніш- нього свята залишиться в серцях нашого найдорожчого скарбу-дітей-назавжди!