Сценарій тематичного заходу присвяченого Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні"Пам'ять вічно жива"

Пам'ять вічно жива

Голос за сценою «Пам’яті загинувших на фронтах ІІ св. Війни присвячується. Щоб знали,  щоб пам’ятали…»

Відео кліп на пісню «Маки червоні»

Виходять ведучі

Ведучий 1:

Чимало свят дарує нам весна,

Та є найбільш хвилюючим для нас

Величне свято Перемоги.

Це свято не затьмариться в віках.

В цей день нестимуть люди завжди квіти,

Не обміліє пам’яті ріка –

В серцях нащадків буде вічно жити…

Ведучий 2: Як тільки вберуться у чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, в повітрі розіллється тонкий і ніжний аромат, в бузкових кущах заллються піснями солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість і щастя,  нестримну жагу до життя, в один з таких прекрасних днів, 9 травня, ми відзначаємо велике свято – День Перемоги!

 Ведучий 1. Доброго дня, шановні  присутні.  Вже минув 76 рік з тієї травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною, ціною крові і сліз.

Ведучий 2. В такий же весняний травневий день 1945 року в Берліні відбулося підписання акту про капітуляцію Німеччини.  

Ведучий 1: Війна залишила слід майже у кожній українській родині. Мільйони своїх синів та дочок втратила країна, які поклали свої життя на вівтар перемоги. Увага на екран.

Ведучі ідуть.

Відео «внесок України у ІІ світову війну».

Вірш:

СХИЛИСЯ НАД МОГИЛАМИ СОЛДАТІВ
 

За Батьківщину у боях вмирали 
Однаково — дорослі і малі... 
За довгі роки ще не розшукали 
Усіх могил солдатських на землі.

Розкидані вони у чистім полі, 
Десь при дорозі, у розмай-траві... 
Могил отих не обминай ніколи: 
Поховані у них — для нас живі!

Там сплять навічно воїни-солдати, 
Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини, 
Їм не судилось весен зустрічати, 
Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники-орлята: 
Тепер уже були б із них орли! 
Схилися ж над могилами солдатів, 
Що у боях за тебе полягли.

 Ведучий 2: Все далі відходять грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто віддав своє життя і захистив рідну землю від ворогів.

Ведучий 1: Пам'ять жива. Вона жива в фотокартках та пожовтівших листах, свіжих квітах на могилі невідомого солдата. Пам'ять живе у фільмах про війну та піснях, слова яких ми знаємо на пам'ять.

Ведучий 2: Пісні воєнних років передають трагізм часу, оспівують героїзм українського народу, мужність воїнів, їхню безмежну любов до Батьківщини. Тема війни в піснях продовжує жити і в наші дні. 

Ведучі ідуть.

Пісня «Мальви»

Ведучий 1: Зі спогадів жінки,яка повернулася з війни: «Він лежав на плащ-палатці, його тільки-тільки вбило. Потрібно було хоронити швидко. Стали прощатися. Мені кажуть, - ти підходь першою. У мене серце підскочило. Всі, виявляється, знають про моє кохання. Можливо і він знав. На новий рік він подарував мені німецьку шоколадку. Я її цілий місяць не їла, носила із собою в кишені. Він лежить на плащ-палатці…. Підійшла,  його поцілувала . Це був перший мій поцілунок…»

Ведучі ідуть.

Вальс

Ведучий 2: На фронті фотокартки дружини, сестри, мами, дітей  носили біля самого серця. Ніби цей клаптик паперу міг захистити від куль. Ці фотокартки стали справжніми  талісманами. Думка про те що в тебе вірять і чекають дійсно надавала сили бійцям. А в тилу, вдома, фотокартки тих, хто пішов на фронт стояли на самому почесному місці. Але от тільки часто на цих фотокартках з’являлися чорні стрічки. Похоронки все приходили і приходили. Поштарі  кожного дня виходили на свої скорботні маршрути. І кожен день вони відчували на собі погляди дружин і матерів, сповнені  надії, що сьогодні поштар пройде повз.

Ведучий 1: Ми - українці! Ми ніколи не забудемо подвигу своїх дідів і батьків у Другій світовій війні. День пам’яті полеглих у Другій Світовій війні - це лише часточка великої данини пошани полеглим і живим ветеранам, які своєю кров’ю відстояли нашу свободу. Мало залишилось учасників тих подій, але всі ми щиро вдячні їм.

 Схилимо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя за порятунок  рідного краю, увійшовши в безсмертя.

Хвилина мовчання

Ведучий 1: Як символ пам’яті жертв Другої Світової війни з 2014 року Україна використовує червоний мак. Поруч з квіткою завжди звучить гасло: «Ніколи знову».

Ведучий 1: Ми хочемо без воїн жити. Хай буде мир на всій землі! 
Ведучий 2: Мир, щоб навчатись! Мир, щоб сміятись! 
Ведучий 1: Мир, щоб трудитись! Мир , щоб співати! 
Ведучий 2: Мир, щоб любити! Мир, щоб у щасті рости!

Фінальна пісня «Перемога свята, перемога»

Юрченко Вікторія Валентинівна, вихователь