Сценарій урочистого вручення свідоцтв

Урочисте вручення

свідоцтв про загальну базову середню освіту

 учням 9 класу

 

Ведуча : Шановні вчителі, батьки, гості! Час змінює обличчя землі, торкаючи крилом і людину. Довга життєва дорога. Грузька, нетривка, мінлива. Та звідусіль людині неодмінно світитиме далеким вогником, оповитим теплим і невгамовним спогадом, - дитинство.

 

Ведучий :  Так ось вона, ця хвилююча мить.

                   Спогад у серці повік збережіть!

                   Слухайте всі! В урочистий цей час,

                   Дев’ятикласники, ми запрошуєм вас!

 

(На фоні мелодії ведучі представляють учнів,

які по-одному виходять на сцену)

 

Ведуча : Слово для відкриття урочистого свята, присвяченого врученню дев’ятикласникам свідоцтв про загальну базову середню освіту, надається директору школи  ____________________

 

(Вручення свідоцтв)

 

Ведуча : Дев’ять років шкільного життя. Так багато! Але здається, що зовсім недавно, одного сонячного ранку матусі привели вас до школи, до першого класу. Ви стояли такі приголомшені, дивилися з остраху оченятами одне на одного, шукаючи батьків, щоб запитати, що ж нам робити далі?

 

Ведуча : А відповіді на всі ваші запитання – Що? Де? Коли? Чому? – протягом чотирьох років давала перша вчителька _____________________

 

Учень : Перша вчителька, добра, терпляча.

              Наче мама були Ви малим.

              А любов Ваша щира й гаряча

              Зігрівала серця нам усім.

 

Учень : Пам’ятаю і зараз крізь роки

              Перші труднощі, гарний наш клас.

              І веселі цікаві уроки…

             Як же швидко пролинув той час.

 

Учень : Першу вчительку ми не забудем ніколи.

              Вона для нас неначе символ школи,

              Неначе друга ненька,

              А ми були беззахисні й маленькі.

 

Учень : Вона навчила нас читати,

              І рахувати, і писати,

              У світ знань привела –

              За це і честь їй, і хвала.

 

Ведуча : Сьогодні, в цей урочистий для вас день, візьміть  слово вчителя в довгу життєву дорогу. Хай школа залишається для вас промінчиком любові й добра, а спогади про дитинство приходитимуть з іменем першої вчительки. Слово для привітання надається першій вчительці ________________________

 

(Виступ першої вчительки)

 

Ведуча : З початкової школи, із теплих і лагідних рук першої вчительки  ви потрапили в старшу школу з великою кількістю кабінетів та вчителів. Як  легко було б вам  загубитися в цьому шкільному морі, якби вас не зустріли б, не підтримали б турботливі руки класних керівників. Вони завжди були поряд, вони були вашими друзями і однодумцями. На їхніх очах ви підростали , і ще довго їх буде хвилювати ваше майбутнє. Сьогодні ми з вдячністю згадуємо клопітку роботу класного керівника ___________________________________

 

Учень : Кожен з нас до того звик,

              Що наш класний керівник

              Завжди поруч, завжди з нами.

              Підбадьорить нас словами.

 

Учень : То похвалить, то посварить,

              То заступиться, не зрадить.

               І в поїздці, і в поході,

               У музеї, на природі

               Нерозлучна завжди з нами

               Наче з дочками й синами.

 

Учень : Ви непомітно вчили нас

              Добру, порядку кожен раз.

              І скільки вистачало сили,

              Людей порядних з нас ліпили.

 

Учень : Хай думка ваша квітне барвінково,

              Хай творчості не змовкнуть ручаї,

              Здоров’я вам і днів побільше,

              Всіх благ у вашому житті.

 

Ведуча : До слова привітання запрошуємо класного керівника __________________________________________________________

Ведуча : За роки навчання скільки вчителів зуміло вкласти частинку своєї душі у вашу долю! Слова вдячності за розуміння та наполегливу працю дев’ятикласники висловлюють своїм рідним вчителям.

 

Учень : Усі ми родом із дитинства

              Прийшли колись сюди малі.

              Тут нас ростили і навчали

              Ви, наші рідні вчителі!

 

Учень : Спасибі щире вам сьогодні,

              Низький аж до землі уклін,

              За творене щоденно диво,

              Дзвінка шкільного передзвін.

 

Учень : Спасибі вам за розуміння,

               Підтримку і веселий жарт,

               За добре і повчальне слово

               За перший досвід і за гарт.

 

Учень : Як багато життя нам дає вчителів

               І терплячих, й вимогливих, й щирих.

               Загартованих словом і мудрістю книг,

               Тих, хто вірить в добро і надію.

 

Учень : Не згасає вогонь у розумних очах,

               А з роками ясніш пломеніє.

               Ти, учителю, тримаєш дитячі серця у руках,

               Ти тримаєш планети надію.

 

Учень : Хай для вас розцвітає земля навесні,

              Смуток ваш нехай вітер розвіє.

              Хай лунають для вас щонайкращі пісні

              І здійсняться усі ваші мрії!

 

Учень : Така вже доля, вчителю, твоя –

              Зустрітись, аби згодом розпрощатись.

               Із серця перелить добро

               Й учителем навіки залишатись.

 

Учень : Хто кожен день, годину кожну, повсякчас,

              Віддавшись нелегкій своїй роботі,

              Живе лиш думкою про школу і про нас,

              Завжди за все і всіх в турботі?

 

Учень : Директор у школі – фігура центральна,

               Як кажуть в народі, всьому голова.

               Директор на місці, той школа у шані.

                І як він скерує – так підуть діла.

                За те, що уважні були ви до нас,

               Вам квіти дарує сьогодні цей клас.

 

Учень : Це – завучі! У них своя турбота,

              Щодня кипить складна робота.

              Всі знають : вчителі і діти –

              Є в школі що для них робити!

 

Учень : Журнали, розклади, уроки,

              Лінійки, збори та гуртки…

               Із ранку раннього й до ночі

               Клопочуть завучі й клопочуть.

 

Учень : Їм сісти ніколи спочити,

              Бо біля них колеги й діти.

              Та кожен день і кожен час

              Всі дуже люблять в школі вас!

 

Учень : Нехай душа ніколи не старіє,

              У домі завжди буде хліб і сіль.

              Своїм теплом нехай вас сонце гріє

              Повага й шана линуть звідусіль.

 

Звучить пісня «Вчителько моя»

 

(Учні дарують вчителям квіти)

 

Ведуча : Дорогі дев’ятикласники, ви вірите, що все це відбувається з вами?

 

Ведуча : Про що ти?

 

Ведуча : Та про те, що майже все позаду, всі дев’ять років… Ви сьогодні стоїте перед важким вибором. Куди поведе вас життя? Що вас чекає в майбутньому? Деякі з вас залишаться навчатися у школі, дехто спробує поступити у вищі навчальні заклади. Необхідно залишити по собі хорошу згадку.

 

Ведуча : Сьогодні учні висловлюють щиру вдячність адміністрації школи : директору, заступнику директора з навчально –виховної роботи, заступнику директора з виховної роботи. Скільки вами перевірено журналів, щоденників, зошитів! Скільки написано наказів! Скільки підготовлено та проведено виховних заходів! І щоб трішки полегшити вашу титанічну працю, згладити непорозуміння між педагогічним колективом і учнями,  дев’ятикласники підготували свій наказ по школі.

 

(Учень виходить і зачитує наказ)

 

Ведуча : Якщо є щось святе на землі, то це батько й мати. У кожної людини є два береги : один той, від якого людина відпливає, і той, до якого має неодмінно причалити. Мати, батько, рідний дім – ось наш берег, до якого завжди хочеться прийти в будь-якому віці.

 

Ведуча : У кожного з нас є своє сприйняття батьківської оселі, але одне єднає – звідти, від батьківського порогу, мандруємо ми в широкий світ із маминою піснею, батьковою настановою,  дідусевими казками, бабусиними вишиванками.

 

Ведуча : Відчалюючи від берега дитинства в незвідані світи, ваші діти, дорогі батьки, запевняють вас, що проживуть життя, гідне людини, будуть люблячими синами і доньками. Щоб ні смуток. Ні біль, ні передчасна сивина не торкнулася ваших душ і скронь.

 

Учень : А зараз до батьків сказати хочемо слово.

               І привітати всіх вас від душі,

               Подарувати вдячність нашу

               Найкращі прочитати вам вірші.

 

Учень : Бо без батьків чого ми в світі варті?

              Без маминої ласки і тепла,

              Без батьківської строгості і жарту

              Без нашого родинного тепла.

 

Учень : Не жалій мене, мамо, не треба,

               І не думай, що я ще дитя.

               Подивись у глибоке є небо,

               На своє ти оглянься життя:

               Як тобі було важко в дорозі,

               Як тебе заставала гроза.

               Я стою на твердому порозі,

               Чому ж в тебе іскриться сльоза?

 

Учень : Принесу , мамо, тобі я квіти,

              В очі гляну твої ясні.

              Сльози радості ніде подіти,

              Ніби краплі дощу навесні.

              Я загляну у очі-озерця,

              До щоки притулюсь, як колись,

             І відчую биття твого серця.

             Тільки жалібно так не дивись.

 

Ведуча : Від імені батьків запрошуємо до слова _______________________________________________________________

 

Ведуча : Час летить невблаганно і змінює все довкола. Але всім неодмінно світитиме далеким вогником, оповитим солодким, стискаючим серце спогадом про дитинство і юність.

 

Ведуча : Дитинство і юність… Це справді найкраща пора життя людини. І проходить вона у школі. Але… Але в се в цьому світі має свій початок і своє закінчення. На жаль, спливає і шкільна юність.

 

Звучить пісня «Зачекай,  моє дитинство»

 

Ведуча : Урочисте свято на честь вручення свідоцтв про базову загальну середню освіту оголошується закритим.

 

Ведуча : Нехай щастить вам у всьому, дорогі дев’ятикласники. Удачі, наснаги, терпіння. Щасливої дороги!

 

                                 Наказ №____ від 18.06.2011 року

Всьому педагогічному колективу нашої школи

1. У період складання іспиту прискіпливо на учня не дивитися. Він може подумати, що ви підозрюєте його в списуванні і образиться.
2. Не запитувати, який іспит він прийшов складати, адже він вас не

      питає , який іспит ви прийшли приймати.

3. Будьте тактовними. Якщо учень не зрозумів питання, делікатно переведіть розмову на іншу тему.
4. Директору школи. Розкурити люльку миру з учнями школи і закопати сокиру цигаркової війни за межами школи.
5. Заступнику директора з навчально-виховної роботи. По багаточислених проханнях учнів збільшити кількість уроків фізкультури, малювання, інформатики, відповідно зменшивши кількість уроків  хімії, фізики, іноземної мови.
6. Класним керівникам. Пам’ятайте, не варто будити на урок учня, який проспав. Коли ви йому будете потрібні, він сам вас знайде.
7. Всім. Поспівчувайте! Заради оцінок в табелі учень іде на все, навіть на уроки!

 

 

Дев’ятикласники 2017 року