Бо особливе маємо свято!
Це свято миле бабусі і мами –
Тож веселіться разом з нами!
В піснях, віршах прославляти
Наших любих аж Три Мами,
Які завжди разом з нами!
Преблага Свята Марія –
Наша милість і надія…
Мила, люба і лагідна…
Рідна Ненька Україна –
Наймиліша і єдина!
Словом щирим привітаймо
Пісня
Батьківщина – ненька! –
Три ці слова рідні
Нашому серденьку!
Маму й Батьківщину,
Пам’ятаймо, друже, я і ти!
Збережімо їх у серці назавжди.
Пісня лунає по всій Україні
Матусине свято прийшло до нас нині
Щиру подяку ми неньці складаєм.
Здоров’я, і щастя рідненькій бажаєм
Ми святкуєм свято Мам!
Це найкраще свято з свят!
Кажуть татко, дідо й брат
Матінко моя єдина!
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна
Мамо люба, ми до Тебе
Нині прибігаєм
Щирі, щирі побажання
Тут Тобі складаєм
Ми Твої маленькі діти
Щиро просим Бога,
Здоров’я, радості, добра.
Щоб жила ти з нами
Хоч до років ста!
Ніжні й ласкаві…
Вони в пошані,
У величі, в славі.
Натруджені руки
І низько вклоняюсь
Тобі до землі!
Відкинь же сьогодні,
Рідненька матусю,
Усі негаразди,
Турботи, жалі…
О матінко мила,
Всміхнися до світу
І до всіх людей!
Нехай назавжди біль,
Неспокій і турботи
Зникнуть, матусю,
Із твоїх грудей.
Пісня
Любов’ю щирою, як любить лиш дитина
І Господа щоденно я молю
Щоб зберігав він матінку мою
Непослухом раню твоє серденько,
Що вражає до болю, ранить грудь.
Прости мені, матусенько, забудь
Прости мені, ти вмієш все прощати
Ласкава, добра, терпелива мати
Ти ангел мій, що злинув просто з неба
Люблю Тебе і більше слів не треба
Сценка «Вітько – бідак»
Ви мами наших мам і татусів.
Вас люблять усі діти.
Рідним бабусям ми шлем низький уклін!
Маму нашої матусі.
В неї все чоло у зморшках,
Сивини багато.
Так і хочеться Тебе обняти
І поцілувати.
18.Дай, бабусю, поцілую
Сивину твого волосся
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.
Бабуся, бабусенька, невтомна бджілка.
Заради онуків вона віддасть усе, останньою краплинкою води поділиться. Кажуть, що бабусі люблять онуків більше, ніж власних дітей, бо ми – діти її дітей, бо ми її пташки, ластів’ятка, поросятка.
Сценка
Хлопчик І коли це бабця називала мене поросятком?
Дівчинка Напевно тоді, коли ти був брудну лею!
Хлопчик Згадав! Це було тоді, коли я
Заталапав чоботятка
І щоб сховатися від тата, -
До бабусі утікав!
А вона побурчить,
Поцілує та й мовчить.
Чи сюди, чи туди,
Чи то хліба, чи води,
Чи сорочку, чи штанята, -
Все до бабці, не до тата
Там безпечно від біди
І щасливо той жиє,
В кого бабця люба є
Той біди вже не зазнає
Бо бабусенька скрізь дбає.
Любить жартувати
Разом з нами пісеньку
Любить заспівати.
Пісня
Навіть сиротини
Матір Божа – наша ненька
Мати всього світу
Її в молитвах прославляймо.
Про Неї пісеньки співаймо.
І вірші вдячності складаймо.
Милу матусеньку свою,
Землю родючу, ясне сонце,
Яке щодня світить в віконце;
Свій рідний Край, де я зростаю,
Де друзів щирих й вірних маю;
Люблю степи і гори я,
Бо це усе – земля моя.
Хоч маленькі ми ще діти,
Мов весняні дрібні квіти,
Величаєм у цю днину
Нашу матір – Україну.
Присягаєм тобі, мати,
Рідний нарід свій кохати
І служити до загину
Спільній неньці –Україні.
Ми до тебе прибігаєм,
Щирий наш привіт складаєм,
За турботи і за труди
Нехай неньці слава буде.
Мати Божа 7 – 8
Благослови, Святий Боже
І Матір Єдина,
Щоб жила в добрі, в любові
Моя Україна!
Щоб в сім’ї, щоб у родині
Щастя панувало,
Щоб ішло, пливло багатство
І добро настало.
Ми бажаєм всім багатства,
Як квітів у полі
Щастя, доброго здоров’я
І кращої долі.