Сценарій відкриття стіни пам'яті, полеглих герої-учнів школи

                                                          1

Сценарій відкриття меморіальних світлин                                                             

на честь вшанування пам’яті загиблих воїнів ЗСУ

Перед  початком звучить фонограма українських патріотичних пісень

 

              : Чому ти плачеш, душенько тендітна?(Артем)

                 Чому ти, Україно, у сльозах ?

        Чом сива стала небо синь блакитна?

        Чому від суму не співає птах?

 

                  Від горя плачу я, від туги і від болю,         (Ліза)

         За тих в сльозах, що згинули в боях.

         Що матір затулили ви собою,

         Долаючи нестерпний біль і страх.

         Печаль і сльози розривають груди,

         Як гинуть мої доньки і сини.

         Якби ви тільки знали, добрі люди,

         Як я стомилась від проклятої війни!

         Нелюдський біль як тіло моє крає,

         Як душу мою хочуть розірвать.

         Та вороги мене не подолають,

          Бо встали матір діти захищать.

          Я витру сльози, залікую рани,

          І прийде мир і спокій в наші хати,

          І розіб’ються вщент ворожі плани,

          Героїв буду вічно пам’ятати !

 

Ведуча 1: Пам'ять це те, що живе в серці,те - чим живе душа. Пам’ять- це те, що залишається нам попри втрати…

Саме пам’ять і безмежна вдячність привела нас усіх сьогодні сюди. Ми з шаною схиляємо голови перед нашими Героями, нашими Воїнами, нашими Захисниками, які віддали найдорожче - своє життя за Україну, за кожного із нас…Ці Герої - це випускники нашого закладу.Серед них:

 

1Шевчук Олег Вікторович

Від початку вторгнення росії на схід України Олег брав участь у захисті рідної землі у складі сил супротиву Ірпінської громади, самовіддано виконував бойові завдання з розвідки. Був гарним батьком,  добрим і відданим чоловіком, надійним другом.

Рішенням Ірпінської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ірпеня»(посмертно).

 

 

 

                                                2

2В.2.Кулян Володимир-Василь Ігорович 

Рідні та близькі згадують, що йому найбільше були притаманні дві риси: доброта та безкомпромісність щодо справедливості. «Володя вмів підбадьорити, в нього був талант знаходити вихід з будь-якої ситуації, не втрачати сили духу, підтримати, розвеселити, навіть коли зовсім було не до сміху».

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та орденом «Хрест Героя»(посмертно).

 

3В.1.Жерук Сергій Вячеславович

Друзі та близькі відгукуються про Сергія як про надійного, вірного, оптимістичного та досвідченого товариша.

Пишаємося його незламністю, силою духу, активною громадянською позицією та патріотизмом.

 

4В.2.Одинець Денис Костянтинович

Класний керівник так згадує Дениса:«Веселий, активний, товариський, мав гарні акторські здібності, любив бути в центрі уваги, займався спортом. Він був єдиною дитиою в батьків, які його безмежно любили».

Назавжди 25…

 

5В.1.Ішматов Віталій Анатолійович

Герой надзвичайно любив своїх двох діток, багато часу проводив з ними. Життя сім'ї розділилось на «до» і «після», коли прийшла страшна звістка про смерть чоловіка. У пам'яті він залишився світлою людиною. Добрий товариш, вірний побратим, надійний сім'янин і прекрасний батько.

 

6В.2.Сомик Микола Ігорович

Отримав бойовий досвід під час Карабаської війни та в зоні АТО. Був справжнім патріотом своєї держави, надійним побратимом, гарним сім’янином, разом з дружиною виховував двох діток.

Герой посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

 

7В.1.Куц Тарас Юрійович

Зі слів побратимів, які приїжджали на могилу Тараса та щоб підтримати матір, він був розсудливим, виваженим,компанійським.

Вороги дали Захиснику позивний «Безстрашний»,оскільки під кулями допомагав багатьом пораненим евакуюватисьз поля бою.

Нагороджений орденом «Хрест Героя»(посмертно).

 

 

 

 

 

                                                  3

8В.2Заїчек Володимир Миколайович

1980 р.н. був життєрадісний, веселий, доброзичливий, люблячий батько, відданий товариш та щирий друг. Старався завжди допомогти тим, хто мав у цьому потребу. Герой  був великим уболівальником футболу. Ніколи ні на що не нарікав, а просив про молитву, бо дуже хотів повернутися додому живим.

Нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

                                                     3

9В.1.Кішай Орест Костянтинович

У пам'яті рідних та друзів Орест назавжди залишився відданим, люблячим та чуйним чоловіком, добрим сином, турботливим батьком, найкращим дідусем, відповідальним та надійним товаришем і побратимом.

В знак пошани і пам'яті нагороджений орденом «Хрест Героя» (посмертно).

 

10В.2.Шавала Петро Васильович

Був люблячим чоловіком, добрим сином і турботливим батьком. Разом з дружиною Олею виховували двох дітей. Петро – надійний товариш, завжди приходив на допомогу своїм побратимам. У пам’яті рідних, друзів, односельців залишиться добрим, життєрадісним, веселим, товариським.

 

11В.1Палько Іван Іванович

Був добрим сином, братом і люблячим батьком. Будучи  комунікабельним і товариським,  Іван мав чудове почуття гумору, любив малювати, захоплювався різьбою по дереву.

 

12В.2Західний Григорій Романович

Герой мав жагу до гри у футбол і дуже любив рибалити. Був дуже справедливий і чесний, не терпів брехні і кривди. Григорій був прекрасним  батьком,  виховав двох синів, яким передав свою любов до футболу.

 

13В.1Хімка Андрій Степанович

Був гарним сином, турботливим батьком двох донечок, вірним другом, людиною зі щедрою душею, завжди готовий був надати будь-яку допомогу. Товариші по службі поважали його за сміливість, рішучість та відповідальність. Любив бокс, велоспорт, стрибки з парашутом, дуже влучно стріляв.

За життя був нагороджений нагрудними знаками «Ветеран війни», «Патріот України» та медаллю «За оборону рідної Вітчизни».

Орденом «За мужність» III ступеня нагороджений посмертно.

 

14В.1.Пецюх Павло Васильович

Був доброю та працьовитою людиною. Завжди веселий та усміхнений, готовий допомогти будь-кому, хто цього потребував. Люблячий батько, турботливий чоловік та хороший і відданий товариш. Павло залишався усміхненим навіть у важкі хвилини.

Світла пам’ять про нього вічно житиме в наших серцях.

                                                            4

15В.2 Яворський Віталій Дмитрович

1978 р.н. Наділений незвичайним почуттям обов’язку, завжди першим брав участь і завжди відступав останнім, відданий і щирий, маяк для своїх однополчан. Усміхнений навіть у важкі хвилини, він зумів зберегти високий моральний дух своїх товаришів. Він був впевненим і рішучим, завжди успішно виконував важливі місії для захисту своєї Батьківщини та заради любові до свого народу.

У пам’яті побратимів назавжди залишились такі слова Віталія: «Я хотів для нас миру,а натомість дістав домовину. Але прийде той час, коли я вас у раю зустріну!»

 

В.1Хай вічною і вдячною буде пам’ять про кожного з Воїнів, що поклали душу і тіло, наближаючи мирні миті ….

 

Вони пішли … не попрощались…(Віктор)

Не обняли батьків,дітей, дружин

Тихенько в небо піднімались

А сльози капали з хмарин

І досі небо зі сльозами,

На землю падають дощем

Сини не нажилися з нами…

Пішли… лишили в серці щем.

В душі лишили біль нестерпний

З ним рідним треба існувать

Дивилися у вічі смерті..,

Щоб в небі ангелом літать.

Герої не вмирають і не вмруть,

Героїв пам’ятатимуть віками.

Їм славу з честю віддають

І голову схиляєм перед вами.

 

Золою затягнуло моє небо(Байцар Анна)

І гірко пахнуть квіти у саду

Вернися, сину, іншого не треба

Тебе благаю й Господа молю

Зі мною разом плаче небокрай

Вернися сину, іншого не треба,

Лише з тобою на землі є рай

Молюся, каюсь, згадую провини

Збираю все що в пам’яті сплило

Вернися сину, іншого не треба

Без тебе я - немов розбите скло.

Лише одна лишається потреба:

Відчути, швидше, що війні вже край

Вернися сину, іншого не треба

Або… й мене з собою забирай

 

 

 

                                                     5

Прийди у снах і забери хоч трошки болю,(Петрик Вероніка)

Поговори зі мною, про усе на білім світі

Я сподіваюсь не буде боліти

Якщо хоч так, але побачуся з тобою

Прийди до мене, розкажи про кожну битву

Я буду слухати дивившись прямо в очі

Прийди до мене хоч одної ночі,

Мій янголе, почуй мою молитву

У снах прийди, давай побудем разом

Давай хоч так будем сміятись і радіти

Кричати голосно немов маленькі діти

Прошу, тебе, прийди хоч цього разу

 

                                                    6

Вже зацвітає, тату, персик у саду,(Артем)

Цвіте кульбаба ніжно жовтизною

Птахи співають, все йде до ладу…

Та жаль, тебе не має поруч тут, зі мною

В моїй душі ще віють урагани

Дощі, які все ллють і ллють і ллють

А може все ж таки там розцвітуть тюльпани

Вони, можливо, смуток мій вкрадуть

Десь у думках ти завжди тут, зі мною.

Хоч поряд вже давно тебе нема.

Тримай рукою ти мою долоню

Щоб легше мені йти було, мій Та

Я завжди буду пам’ятати твої очі

В душі триматиму завжди твої слова

Молитимусь за спокій твій щоночі

Щоб ти був у раю, мій рідний та

 

Ведучий 2.Всі вони Герої, які полягли у боях, захищаючи нашу Україну, свої родини, дитячі усмішки, мирне небо для кожного з нас.

 

Немає слів,Біль Душу розриває,(Петрій Евеліна)

Наче у сні,Все в пам'яті зринає,

Герої наші, погляд чистий і відкритий,

І ненависть до ворогів несамовита,

І,цей девіз геройський: «Хто,як не ми?»

Такі,як ви,закрили нас грудьми,

В скорботі всі, в скорботі Україна,

А особливо кожна їх родина,

Бо хтось утратив сина,брата,тата,

Вас забирає ця війна проклята.

Наші хлоп'яточка,сини наші,Герої,

Як боляче вас хлопчики втрачати,

І материнський біль не передати,

Таких синів ростила і плекала

Для щастя й миру кожна ваша мати.

То ж Світла пам'ять кожному Герою,

                                                                           6

Загинули в жорстокім нелегкім бою.

Нехай зоріють Душі в Піднебессі,

А ми молімося за Царство їм Небесне…

 

Ведуча 1: Болить нам усім Україна, розтерзана, пошматована, поруйнована. Боліла вона і кожному із них. Біль втрати зачіпає кожне серце. Це невимовний біль,але коли із життя ідуть знайомі, рідні й близькі, а особливо, молодь -то говорити важко і боляче вдвічі. Війна залишає по собі гірку пам’ять, болючу… Пам’ятні місця. пам’ятні знаки, алеї слави.

 

Ведучий 2: Символічно у День пам’яті загиблих захисників України ми відкриваємо пам’ятну стіну «Ангели Перемоги», яка буде нагадувати нам, нашим учням про подвиг наших випускників, про жертовність кожного з Героїв, про материнське і людське горе, біль утрат, про тих, хто ціною власного життя виборював нам мирне небо.

 

Пробачте, мамо, що не зміг мовчати,(Андрій)

Коли на гідність стали чобітьми,

Оця війна не мною розпочата,

Та я країну затулив грудьми.

Пробачте мамо. Не чекайте в гості.

Мов маки, на асфальті яра кров

Тепер мені підвладний час і простір…

Так любо тут на куполах церков,

Така красива наша Україна,

За неї і життя, повір, не жаль…

Щоб тільки знов не стала на коліна!

Щоб тільки волі сонячний кришталь

Не розлетівся зрадою на друзки!

Тоді оце все буде не дарма…

На прапорах чорніють болю смужки:

Я не один. Вже багатьох нема.

Пробачте мамо. Не кленіть же долю.

Це вибір мій: стояти до кінця…

А може, я гріхи отут відмолю

Свого народу в віщого Отця?

 

Ведуча 1:Ми гордимося звитягою своїх земляків. Їх мужністю, відвагою…

В знак вдячності та поваги до наших воїнів спинімось на хвилину, вшануймо мовчанням пам’ять полеглих героїв, які віддали життя за Україну, за її незалежність та територіальну цілісність!

МЕТРОНОМ

 

 

 

                                                            7

Ведучий 2:Нам, українцям, притаманна  безмежна любов до Батьківщини. Ця риса національної  ментальності  проявляє себе , як життєва потреба захищати свою  Батьківщину.  Це зробили наші Герої, віддавши життя за Україну.

 

Ведуча 1:Та праведні душі не помирають. Вони у Піднебессі птахами надії літають і тримають небо над нами. І закликають нам Мир. Наші вісники весни, вісники Перемоги. Наші Герої

Пісня(?)

 

Ведучий2: На урочистому відкриті стіни пам’яті присутні рідні наших Героїв

-_Ірина_                   Шевчук,

- Лариса та Юрій Куц,

 - Христина Феник, -Світлана та Любов Кулян,

-Наталія Жерук,

-                 Шавала?,

 - Христина  Заїчек та Зоряна Попівняк,

-  Ольга Західна?,

-Світлана Ішматова,

- Ганна Палько,

-Наталія Хімка,

- Людмила та Максим Кішай,

-Наталія, Василь та Людмила Пецюхи,

-Наталія Одинець та Олена Бухтоярова,

- (Ольга Сомик?

-друг Яворського?

Даруємо квіти і ангелики рідним

 

Ведуча 2 :       Ми всім серцем  дякуємо  і будемо завжди дякувати батькам, родинам  наших Героїв за  найбільшу любов і жертовність  своїй державі ваших найрідніших людей, наших Героїв.

 

Ведучий 2: До слова запрошується голова Новояворівської міської ради Володимир Ярославович Мацелюх

Виступ

 

 

                                                     8

Ведуча 1: Зі словами вдячності та скорботи звертається директор Новояворівського ЗЗСО І-ІІІ ст №2 Ганна Никанорівна Вань

Виступ

Ведуча 1Поділитись  тим, що щемить у серці хочуть рідні наших героїв .  До слова просимо________________________________________________________

___________________________________________________________________

Ведучий 2:Душі наших Героїв в обіймах Вічності…І все, що зв’язано з пам’яттю про них- священне

До освячення меморіальної стіни запрошується настоятель_________________

_____________________________________________________________

Освячення світлин

Ведуча1:Ми маємо сказати на повен голос: «Герої - наші земляки! Ми гордимося вашим подвигом! Ми низько вклоняємось вам!У наших серцях вічно буде жити пам’ять про вас.»

 

Вероніка Запалим свічку пам’яті про тих,

Хто відлетів, лишивши біль невпинну.

Бог забирає кращих, може і святих.

У когось батька, в когось – і дитину.

2. Запалимо вогонь, свічі скорботи

За тих Героїв, які духом не упали

І не дали країну рідну побороти.

Потрібно. Щоб усі їх пам’ятали

Свічки

1. Настане день - ми виплачемо сльози, (Артем))

На рвані рани накладем бинти,

Розбиті полатаємо дороги,

Відновимо зруйновані мости.

2. Настане день - повернуться з полону(Андрій)

Чиїсь сини, чоловіки, батьки,

Залишать на порозі свою втому,

А їх обіймуть діти і жінки.

3. Настане день, коли оті солдати, (Петрій Евеліна)

Які стікають кров'ю в лікарнях,

Коханих обіймуть - не автомати,

Любов розквітне в вицвілих очах.

4. Настане день й ті мами, що у трунах (Петрик Вероніка)

Своїх синів зустріли із війни,

Хоч гратиме журба на серця струнах,

Синів чужих, що все ж таки змогли

З війни вернутись, вийдуть обіймати.

Бо серце мами обігріє всіх.

Їм буде що сказати і згадати -

Бо ж мами варті, щоб любили їх...

5. Настане день, який розбудить тиша, (Сеник Остап)

Прозора тиша з присмаком журби.

І хтось в той день два слова нам напише

У телеграмі: " МИ ПЕРЕМОГЛИ!"

                                                                     9

6. А поки що вчимося ми молитись (Байцар Анна)

Не завчено, не так, щоб абияк,

А прагнемо в молитві розчинитись,

Щоб нас таки почули в небесах.

7. А поки що в нас темрява й тривога,(Ліза)

Та вірим - з Богом переможем зло.

Настане день - і ми прославим Того,

Хто знає справжню ту ціну всього,

8. Що ми тепер в ці дні жахливі болю(Віктор)

Переживаєм з смутком у очах.

Довірим Богу України долю,

Бо перемога у Його руках!

                                                    Звучить Гімн України