Сценарій виховної години "Вечорниці"

ВЕЧОРНИЦІ

Сценарій зимового свята «Коли ми ще дівували»

 

Мета.     Відтворити свято вечорниць, показати його красу і важливість для сільської молоді; виховувати любов до рідного краю, національних традицій,      культурної спадщини свого народу; розвивати інтерес і бажання до вивчення і відродження народних звичаїв та традицій; згадати назви речей побуту, українських страв.

Обладнання.   На сцені - інтер´єр хати, стіл, застелений вишитою скатертиною, на ньому хліб-сіль, вареники та інш., горять свічки, стоять лави, застелені домотканими доріжками, на стінах ікони, рушники.

Учасники: господиня, дівчата (вишивають), хлопці (допомагають господині), ведучий.

 

 

Господиня. Добрий вечір, любі гості,

                     Просим до світлиці,

                     Будемо розпочинати

                     Наші вечорниці.

                     Всіх, хто чесно працював,

                     Віддав сил немало,

                     Від усього серця, друзі,

                     Я запрошую до залу.

1 жінка.     Є в народу нашого чудові традиції, колядки, щедрівки і вечорниці   

                    є. Там хлопці і дівчата збираються, тут знайомляться і

                    залицяються.    

   Ведучий. Настала зима, випав перший сніг, наближаються морози. У селі закінчилися всі господарські роботи. Господині прядуть, дівчата вишивають. Парубки допомагають батькам, бо у клунях є ще не змолочене жито та пшениця. Наближається період традиційних розваг сільської молоді. Староукраїнські звичаї, що колись були пов´язані з початком Нового Року наших предків, перейшли до християнських свят. Одним із таких є день святої Катерини.

           Свята Катерина вважається покровителькою жінок та дівчат, особливо тих, що не вийшли заміж та залишилися дівувати. Такі дівчата у цей день зодягали на себе чоловічі капелюхи, прикрашені жовтими та зеленими стрічками, що символізувало надію на одруження, і виходили гуляти на вулицю. Потім ішли до церкви, де священик благословляв їх та відправляв службу Божу на їхню честь.

           Не лише дівчата, але й хлопці з нетерпінням чекали на цей день. Адже вони теж сподівалися зустріти свою долю. Тому напередодні свята Катерини постували, молячись, щоб Бог послав їм добру жінку.

          Дівчата ж ворожили.

 

 

   Завіса відкривається.

Господиня. Поспішаю, жіночки, все приготувати, бо вже, напевно, давно пора вечорниці починати. Ох, як подумаю собі, коли ще ми дівували, та як зачуєш де-небудь вечорниці – так аж перелази тріщать, а тепер… От скоро і треті півні заспівають, а вечорниці ще й не зачинались.

1 жінка.  Ні, таки що не кажіть, а світ перемінився. Які ж були хлопці, не ті що тепер. Було, пам´ятаю, як налетить котрий та як ухопить тебе, та так і до землі не допустить, так і носить… Ох. Куди то все поділося?

2 жінка. То ж і я кажу, а співали як ми молодими. Чи то так зуміють теперішні? Як зачуєш, бувало, пісню на одному кутку вулиці, - а з другого вже й підхопили дужі голоси – та й полинула пісня.

 

        Звучить пісня. «Ой чорна я, си чорна»

 

 

3 жінка. Точнісінько моя доля! Наче сю пісню про мене зложили.

1 жінка. Та що ти про свою долю, нічого тобі нарікати, ти зі своїм Іваном прожила життя тихо та мирно, та й діти у вас розумні.

1 жінка. А я у неділю була на ярмарку. А там таке всяке було…

3 жінка. І що ти собі купила?

1 жінка. Таку гарну хустку!

2 жінка . Ото, вже маєш тих хусток багато!

1 жінка. Маю, а чого б і не мати.

3 жінка. Та годі-бо вам! Зараз ще сваритися почнете. Краще заспіваймо.

 

      Звучить пісня. «Іванку-Іванку»

 

    (У хату входять 3 хлопці)

1 хлопець. Добривечір вам! А що, тіточко, чи приймете нас на вечорниці?

2 хлопець. Як хороше, що ми зберемося разом. Можна славно відпочити та й повеселитись.

3 хлопець. Сміху, жартів буде доволі в нашій оселі! Ми хочемо, щоб вечорниці сьогодні були на славу.

Господиня. Хлопці, а що за свято без музик?

Хлопці. Ми зараз підемо за музикою, а ви, тітко, із дівчатами печіть пироги, варіть вареники та ще щось добреньке, аби вечорниці були файні.

Господиня. (Витягає скатертину, накриває стіл). Хороші в нас хлопці. Отак завжди: допоможуть, знайдуть, що треба, геть і під землею достануть.

 

Голоси дівчат.

Дівчата. Добрий вечір, люба господиня! Як дуженькі?

Господиня. Добрий вечір, дівчатонька. Заходьте, ласкаво просимо.             

Дівчата. А будуть вечорниці?

Господиня. Будуть, хлопці пішли за музиками, та просили, аби ми варили добру вечерю.

Дівчина. Добре, тіточко, а поки нічого немає, то може примовте нам…

 

 

Ведучий. Ворожити в цей день дівчата починали ще вдосвіта, зрізавши гілочку вишні у саду. Ту гілочку ставили у посуд із водою. Там вона стояла аж до Меланки (13 січня). Тлумачили так: якщо до Меланки гілочка розів´ється, зазеленіє – доля у дівчини теж буде квітучою. Коли ж гілочка не розпускалася – доведеться їй сидіти у старих дівках і знову вкотре благати святу Покровоньку, «аби накрила головоньку».

      Були дівчата, що, зрізавши гілочку та поклавши її у черепок, поливали водою з рота. Робили це аж до Різдва. Якщо вишня викинула цвіт – це означало добру прикмету: дівчина незабаром вийде заміж. Той цвіт дівка заплітала собі у волосся і йшла на Різдво до церкви. За повір´ям, котрого парубка дівчина зустріне по дорозі до церкви першим, - той і буде її нареченим.

 

Ворожка. Піди принеси води з криниці, з тієї, що за хатою.

    (Дівчина приносить воду. Ворожка наливає її у глиняний горщик, світить 4 свічки. Дівчата сідають, у кожної в руках свічка.

Ворожка. Де ти, дівоча доле? Чи ти ореш поле, чи ти пасеш череду, чи ти пасеш вівці, чи спиш при корівці? Прийди, добра доле, а зла пропади навіки.

    Добра доле, тебе викликаю до вінка зеленого, до весілля веселого, до дівочої світлиці, до зеленої травиці, аби ви були в парі: Анничко, Марійко, Галинка. Умийте лише руки у воді, а воду вилийте на яблуню, що біля хати.

Дівчина. Ото будуть тепер всі хлопці наші.

1 жінка. А я так думаю: коли в тебе ні вроди, ні вдачі, то й чари не поможуть. Я тобі кращу пораду дам: коли помітиш, що парубок оком на тебе кидає, не липни до нього відразу. Покине сучий син. Ти роби так, дочко: коли він до тебе ближче, ти од нього дальше. Раз подивись привітно, а двічі не любо, коли вийди до нього, а коли - ні. Поводи його так довгенько, а як добре вивіриш, що він тебе не дурачить, - отоді кажи йому правду. Отак треба з ними.

 

Господиня.  Поспішайте, дівчатонька,

                       Все приготувати,  

                       Бо вже пора вечорниці

                       Всім нам починати.

                       Ось наліпим вареників

                       Біленьких, смачненьких

                       Та й запросим до нас в гості

                       Хлопчиків гарненьких, 

                       Щоби вони разом з нами

                       Дружно працювали,

                       Веселі вечорниці піснею стрічали.

 

 

   Звучить пісня. «Чорні очка»

 

 Ведучий. Часто на Катерини готували вечерю на святій воді. Дівчата брали миску з вечерею, обгортали її рушником і йшли до воріт закликати долю.

(Дівчина озвучує і обігрує прохання).  «Доле, доле, де тебе глядіти? Йди до мене вечеряти!» - примовляли, залізаючи на ворота чи драбину.

    Потім прислухалися: якщо озвався десь півень чи пес – означало: доля обізвалася, коли ж ні – значить, доля глуха, не чує дівочого голосу. Дівчина смутилася, благаючи: «Доле, доле, не опусти, прийди до мене, навісти!» А як знову тихо – «Де ж ти бродиш, блуднице моя?»     

Дівчина. Чомусь хлопці затримуються.

1 жінка. Не хвилюйся, з´являться.

 

                Пісня. «А я все дивлюся, де моя Маруся»

 

(На передньому плані з´являється Галя, яка поспішає на вечорниці.

Галя. (Йде, потім зупиняється).  Он хтось стоїть, чи не Степан.

Голохвастов (Уздрівши її).  А, на ловця і звір біжить, ціп-ціп, куріпочко!

(Галя хоче обійти, а Голохвастов заступа їй дорогу).

Голохвастов. Господи! Це ж та сама красунечка, що я вже бачив. От ціпонька! Не тремтіть, бо чого лякатись, моя зозуленько, - хіба з´їм?

Галя.  От, їй-Богу, коли не пустите, то калавур закричу.

Голохвастов.  Вигадуєте! Тольки крикніть, то я такого наговорю, що зараз і в часть вас посадять.

Галя.  За що? Що ви ґвалтуєте серед ночі, то я маю сидіти?

Голохвастов.  Слухайте, серденько, не лементуйте, бо я тольки поговорив з вами, моя зірочко красна. Як увидів я вас, то з того часу і пропадаю, - просто вхопили моє серце щипцями, гвоздиком у голові сидите, хоч і бритви не бери в руки!

Галя. Чого переступаєте дорогу? Сорому нема, а ще панич!

Голохвастов. Да коли улюбльон, да так улюбльон, що хоч візьміть в руки піштолєта і простреліть тут грудь мою!

Галя. Так і повірила. Шукайте собі панночок!

Голохвастов. Да ви луччі за самих найкращих панночок; ви просто така ціпонька, що аж слина котиться, - вірте!

Галя. Хороша пороша, та не для вас.

Голохвастов. Чого ж не для мене? Яка ти строга, не люб´язна! Да у мене, голубонько, всякого добра… Да я озолочу тебе, брильянтами обсиплю на весь Київ…

Галя. Обсипайте кого іншого, а мені вашого золота не треба.

Голохвастов. Да хіба я разві поганий? Придивись пожалуста, перший хвасон…

Галя. Та що, що гарний!

Голохвастов. (бере її за руки). Серденько, куколько моя! Улюбись у мене, бо, єй-Богу, застрелюсь отут зараз перед тобою, щоб тобі напасть зробить!

Галя. Ой, що ви кажете?

Голохвастов. Потому хоч ножницями перетни моє серце, то там тольки одна любов стримить… Куріпочко моя! (обнімає).

Галя. Пустіть-бо! Пустіть, бо кричатиму!

Голохвастов. (Притискає її до себе). У-ух! Пропав я! Пожар!

   (Галя виривається і тікає, Голохвастов виходить).

 

               Пісня. «Несе Галя воду»

 

   (Чути здалеку троїсті музики і пісню, що співають парубки).

 

Хлопці. Добривечір, дівчата! Без нас сумували, признавайтесь?!

Дівчина. Ніхто і не збирався сумувати, та без троїстих музик трохи не так… Грайте, музики, бо танцювати хочеться!

 

   (Грають музики, всі танцюють, сміються, стало весело).

 

Господиня. Треба побільше гумору, сміху, бо це ж наші вечорниці.

   (Сценка із «Кайдашевої сім´ї»)

• Карпе! А кого ти будеш оце сватати?
• Посватаю, кого трапиться.
• Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки немає на всі Семигори.
• То сватай, як тобі треба.
• Якби на мене, то я б сватав Палажку. В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована!
• Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби.
• То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка.
• І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить.
• То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.
• Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем.
• То бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся.
• Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє.
• Сватай Олену. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як пряник, сама дівка здорова, як тур; як іде, то під нею аж земля стугонить.
• Гарна… мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни.
• То сватай Одарку. Ця тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке і тоненьке, мов шовкова нитка, а сама пишна, як у саду вишня.
• Вже й знайшов красуню! Та в неї лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, то аж кістки торохтять.
• Але ж ти вередливий, Карпе! 

Господиня. Гаразд веселитися, будемо вечеряти.

                             Всіх до столу прошу сісти,

                             Вареники будем їсти,

                             Вареники непогані,

                             Вареники у сметані.

Спочатку скуштують дівчата вареників чарівних, із загадками та передбаченнями.

1 дівчина (бере вареник, надкушує його). Вареник із сиром! Буду з чоловіком жити в злагоді і мирі!

2 дівчина. А мені вареник із сіллю. Що це означає?

Господиня. Будеш жити в достатку. Не будеш солоно їсти.

3 дівчина. А мій з соломою!

Господиня. Будеш солом´яною вдовою.

4 дівчина. А мій вареник з монетою!

Господиня. Багатою будеш!

5 дівчина. А мій вареник з обручкою!

Господиня. Заміж скоро вийдеш.

1 дівчина. Досить ворожити, бо мій милий вареничків хоче! Виносьте, дівчата, вареники для всіх!

     Всі учасники сідають за столи.

Дівчата.  Милі хлопці, просим сісти, вареники будем їсти. Вас чекають у макітрі. Вареники дуже ситні, білолиці, круглолиці, із найкращої пшениці.

Господиня. Їжте, їжте, просим щиро – вареники наші з сиром, вареники непогані, вареники у сметані.

 

    Звучить пісня «А мій милий вареничків хоче»

 

Хлопці. Ой гарні ж вареники, гарні! Оце будуть господарочки! А ну, хлопці, давайте дівчатам в дяку хвилинку-веселинку подаруємо.   

   (Учасники вечорниць з гостями співають українські народні пісні).

 

Ведучий. Кожна дівчина бере по варенику, кладе на підлогу і впускають у

                 хату кішку, яку цілий день не годували. Чий вареник кішка з´їдала

                 першим, та заміж першою вийде, а чий не зачепить, то ще сидіти у

                 дівках. У Західних областях замість вареників готували балабушки,

                замість кішки брали собаку.

 

 

 

Ворожіння дівчат і хлопців

 

Хлопець 1. Панове! Дівчата хочуть поворожити собі гарного нареченого.

Ведучий.    Дівчина з повним ротом води вибиратиме нареченого з-поміж

                    кола хлопців. Кого сподобає, того вмиє водичкою, та поведе до     

                    вінця. Кілька хлопців беруться за руки, оточують дівчину, водять                                                             

                    хоровод, примовляючи.  

                                    Водим, водим хоровод

                                    Хто набрав водички в рот –

                                    Тихий, скромний і без крику –

                                    Вибирає чоловіка…

Хоровод зупиняється. Хто стоїть перед дівчиною, говорить.

Хлопець 2. Мене звати …     Хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не приглядався – не побачиш. А що вже худоби! Жуки і гусінь, і мухи, а що вже комарів – світа білого не видно! А крім того, повна скриня добра. Зачинена. Бо як відчиню – все добро розлетиться, бо там його міль стереже.

Господиня. Досить. Ну й насмішили.

Хлопець 1. Чим же я не жених? Може, і не зовсім гарний, та роботящий. Вже як за щось візьмусь – то за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав би до самої вечері, а вечеряв би до сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш. Я добрий, як сплю, а як обідаю, то нікого не зачіпаю. Ото вже матимеш чоловіка!

Хлопець 3. А мама кажуть, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як три волосних писарі вкупі. Мені ще б таку жінку, як я. А то візьму гіршу – люди сміятимуться. Ти не дивись, що я такий замурзаний, ти мене вимий, причеши – і можна під вінець шкандибати. А цілуватись я готовий і зараз…

               Всі сміються.

 

ФІНАЛ

 

Золотая зіронька мерехтить під хатою,

Хай ваша родинонька та буде багатою.

Щоб завжди на покуті сонечком хлібина

І жила у злагоді вся ваша родина.

В вікна хай не стукає лихо зле з бідою,

А душа не вицвіте – буде молодою.

Хай же ваші дітоньки хворощів не знають,

Батькові і матері в домі помагають.

І щорік щедрівочку доля хай співає –

Вашу щедру нивоньку град не вибиває!

Щоб було довіку вам в хаті їсти й пити,

Щоб не розучилися ви людей любити!

 

ОБЛАДНАННЯ                                               УЧАСНИКИ

 

 

Вишиванки                                         Господиня      Варьєва   

Вінок з стрічками                              Ведучий          Невідімова  

Скатертини                                        1,2,3 жінки      Черні, Трофименко, 

Рушники                                                                      Харченко

Ікони                                                   1,2,3 хлопці    Войтик, Петренко,

Хліб-сіль                                                                     Левковський

Свічки                                                 1,2,3 дівчина  Карпець, Овечко,

Горшки, тарілки                                                         Проценко  

Макітра                                               Голохвастов   Войтик      

Вареники                                            Галя                 Проценко  

Ложки дер.                                          Карпо             Петренко    

Гілочки вишні                                    Лаврін             Кірьяченко

Муз. Інструменти

Костюми

Пісні