26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Сценарій виховної справи ""Невідомий" Д.І.Менделєєв"

Про матеріал
В даному сценарії ви ознайомитесь із відомими та переважній більшості невідомими фактами з біографії відомого вченого-хіміка. Хочеться, щоб глядачі подивилися на цю талановиту людину не тільки як вченого, а і як звичайну людину.
Перегляд файлу

Сценарійвиховної справи з хімії

«Невідомий» Д.І.Менделєєв.

 

Мета: ознайомити учнів з маловідомими сторінками життя та діяльності видатного вченого Д.І.Менделєєва, розвивати естетичний смак, виховувати в дітях найкращі людські якості на прикладі життя вченого.

 

Захід починається з фрагменту к/фільму про відкриття Періодичного закону.

Після нього виходять двоє ведучих.

 

Ведучий1: Дмитра Івановича Менделєєва знають, мабуть, усі. Вченого на весь світ прославило відкриття періодичного закону і, як його наслідок – періодичної системи хімічних елементів (відомої всім як таблиця Менделєєва). Ця таблиця не тільки продовжила попередні роботи вчених над класифікацією вже існуючих елементів, а й дала змогу передбачити їхні хімічні й фізичні властивості.

 

Ведучий2: Сам вчений і підтвердив свою таблицю, передбачивши існування трьох елементів, які назвав екаалюмінієм, екабором і екасіліцієм (за назвою схожих за властивостями елементів). Згодом їх було відкрито та вони отримали назви відповідно Галій, Скандій та Германій.

За чутками, ідея таблиці прийшла Менделєєву уві сні, та коли його спитали про це, вчений відповів: « Я може 20 років над цим думав, а вам здається – отак, раз і готово…» У цьому році виповнилося 140 років цій видатній події та 175 років з дня народження автора періодичної таблиці.

 

Ведучий1: А що ми знаємо про Дмитра Івановича як людину? Мабуть, зовсім мало. І тому сьогодні ми дізнаємось про невідомого Менделєєва.

 

Ведучий2: Народився він у місті Тобольську. Прізвище діда було Соколов. Менделєєв – це прізвисько, яке батько вченого отримав у семінарії.

 

Ведучий1: Дмитро був 17 дитиною в сім´ї. Батько його був директором Тобольської гімназії, а мати походила з купецького роду Корніл´євих. /фрагмент к\фільму/

 

Ведучий 2: У гімназії майбутній геній вчився поганенько. Він мав низькі оцінки з усіх предметів, особливо не давалася йому латина.

 

Ведучий1: А ось декілька фактів, які пов´язують вченого з Україною.

Здоров´я Менделєєва ніколи не було міцним. А клімат Петербургу, де вчився майбутній вчений, ще більше його похитнув. Досить сказати, що у сім´ї,  вочевидь, була туберкульозна інтоксикація, бо батько та дві сестри Дмитра Івановича померли від туберкульозу. Одного разу, коли Дмитро був із друзями-студентами у театрі та слухав оперу, у нього пішла горлом кров. З цього часу він довго лежить у інститутському ізоляторі. На одному з обходів лікар, думаючи, що Д.І.Менделєєв спить, говорить біля його ліжка: « Цей вже не підніметься».

 

Ведучий2: Тоді хворий терміново виїхав на консультацію до Миколи Пирогова, котрий тоді працював у Сімферополі. Відомий лікар уважно оглянув молодого вчителя та не погодився із думкою лейб-медика Н.Ф.Здекауера. Пирогов заспокоїв Дмитра Івановича і сказав, що він житиме ще довго. А ще він не радив Менделєєву, як інші лікарі,  повністю уникати важкої праці, а, навпаки, не стримувати свої поривання, але правильно поєднувати працю та відпочинок. Після цього молодий вчений переїздить до Одеси та працює там старшим вчителем при Ришел´євському ліцеї.

 

Ведучий 1: Зустріч у Москві з видатним українським письменником М.В.Гоголем запам´яталася Д.І.Менделєєву на все життя. Дмитро Іванович вважав Гоголя явищем надзвичайним і «на багато голів вищим за решту наших письменників».

 

Ведучий2: А в 1903 році Д.І.Менделєєв став першим головою екзаменаційної комісії Київського політехнічного інституту.

 

Ведучий1: Дмитро Іванович любив музику, особливо класичну, любив і розумів живопис, багато допомагав художникам-передвижникам. Він влаштовував виставки їхніх картин. На його «середах» гостями були А.Куїнджі, І.Рєпін, І.Крамський, М.Ярошенко,О. Бородін, І.Шишкін. /фрагмент к/фільму/

 

Ведучий2: До картини Куїнджі «Ніч на Дніпрі» Менделєєв добирав фарби. Вирішуючи проблему довговічності фарб та можливості їх змішування, Дмитро Іванович та Архип Іванович Куїнджі провели багато дослідів по їх виготовленню. На фотографії видатний вчений та художник А.І.Куїнджі грають у шахи. Тут на задньому плані ми бачимо і другу дружину Дмитра Івановича – Анну Іванівну. Вона закінчила Академію мистецтв та зробила малюнок свого чоловіка. А  ще портрети вченого малювали І.Крамський, М.Ярошенко, І.Рєпін. На честь тої уваги та допомоги, яку вчений надав російському мистецтву, художники обрали Д.І.Менделєєва дійсним членом Академії мистецтв.

 

Ведучий1: На квартирі у Д.І.Менделєєва регулярно влаштовувалися вечори – так звані «менделєєвські середи». Їх відвідували друзі вченого – художники, письменники, композитори, вчені. Так, на цих вечорах слухали романси О.П.Бородіна, чудову його оперу «Князь Ігор». Доречи, відомий композитор Олександр Порфирійович Бородін був іще й хіміком.

 

Ведучий 2. Мало хто знає, що вчений власноруч шив собі одяг. А ще на дозвіллі Менделєєв любив клеїти коробки, футляри для альбомів, робити рамки для фотографій, переплітав книжки /виходить продавець та розставляє свій товар/

 

 Ведучий2:Одного разу, коли Дмитро Іванович купляв необхідні для цього матеріали, у продавця спитали: «Хто це?», на що той відповів:

Продавець: « Как же-с, их все знают – известный чемоданных дел мастер, Менделеев-с!»

 

Ведучий1: Д.І.Менделєєв багато курив, самостійно добирав тютюн і скручував собі цигарки. Однак, всупереч розповсюдженій думці, він не має ніякого відношення ані  до винайдення горілки ( вона існувала задовго до нього), ані до встановлення її міцності в 40º. Вочевидь приводом до таких спекуляцій стала тема докторської дисертації про суміш спирту з водою.

 

Ведучий2: Яким же Дмитро Іванович був у житті? Зовнішність Д.І.Менделєєва була досить своєрідною. Довге і пишне волосся навколо високого білого лоба, дуже виразні, ясні і сині очі, гострий погляд, швидка хода, рухи жваві і нервові. За характером це була добра і надзвичайно чуйна і вразлива людина. У ньому чудово поєднувалися титанічний розум, скромність і простота.

 

Ведучий 1: Олександр Блок, який був зятем Д.І.Менделєєва та добре його розумів, дав один з найкращих портретів вченого у слові. У 1903 році в листі до своєї нареченої Люби Менделєєвої він написав: /виходить учень, сідає за стіл та «пише листа»/

О.Блок :

 « Твій батько ось який: він давно все знає, що буває в світі. У все проникнув. Не сховається від нього нічого. Його знання найповніші. Вони ідуть від геніальності, у звичайних людей такого не буває. У нього нема ніяких «переконань» (консерватизм, лібералізм тощо). У нього є все. Таке враження він і складає. Із ним зовсім не страшно, але завжди неспокійно, це від того, що він усе і давно знає, без розповідей, без натяків, навіть не бачачи та не чувши. Це все пізнання лежить на ньому дуже важко. Коли він зітхає та охає, він кожного разу зітхає про все разом; нічого окремого або відривчастого у нього немає – усе нероздільно. Те, що інші говорять, йому майже завжди не цікаво, тому що він усе знає краще за всіх…»

 

Ведучий 2:

Набуті вже у період студентства навички інтелектуальної праці дозволили Дмитру Івановичу при досить слабкому здоров´ї   за 55 років творчої діяльності зробити так багато, що його ще за життя називали генієм. На це він відповідав: «Геній? Який там геній?! Працював все життя – ось вам і геній!»

 

Ведучий1: Бути генієм не означає знаходитись на « полюсі недосяжності», бути відірваним від друзів, таким собі відлюдником,  який у тиші свого кабінету спостерігає світ. Ні, це була натура жива, захоплива, енергійна. У нього вдома нерідко було повно друзів, рідних, візитерів. Самого господаря іноді вдома і не було. І не дивно, він був у постійному русі: на лекціях, на засіданнях якогось товариства, на заводі чи у закордонному відрядженні. При цьому вчений зустрічався з багатьма людьми, чимало з яких стали його друзями, однодумцями, вченими.

 

 Ведучий2: Відображенням цих спільних справ та зустрічей була скатерть, яка лежала у вітальні та на якій гості крейдою ставили свої автографи. Потім їх жінка вченого вишивала шовковими нитками різного кольору.

 

Ведучий 1: Д.І.Менделєєв відрізнявся увагою до людей

 ( співробітників його хімічної лабораторії, вчених- початківців, дітей). Він не залишив без відповіді жодного листа. Особливо уважно відповідав людям маловідомим, але діяльним. Натомість вчений не любив людей просто допитливих та базік, яких не безпідставно підозрював у репортерах.

 

Ведучий2: Д.І.Менделєєв завжди відхиляв пропозиції приймати участь у прибутках промисловців не тільки тому, що хотів займатись виключно наукою, а і тому, що оберігав свою репутацію безкорисливого суспільного діяча, що бореться за промисловий розвиток своєї країни.

Ведучий1: А ось яким був видатний вчений у побуті ми дізнаємось із спогадів його племінниці: Племінниця:

«Д.І.Менделєєв вів постійно простий  спосіб життя.

Вставав Дмитро Іванович, як правило, рано, не залежно від того, коли прийшлося лягти. Після того, як умився, йшов до свого кабінету, де пив одну, дві, а іноді й три чашки міцного та не дуже солодкого чаю, їв два чи три бутерброди з сиром, ковбасою чи шинкою. Вітався з присутніми на той час вдома членами родини та знову повертався до кабінету, де працював десь до п´ятої години. Потім йшов на прогулянку – в залежності від погоди – від чверті години до півгодини. Він не любив безцільних прогулянок, купляючи в цей час книжки, іграшки для дітей або фрукти, рибу, солодке для столу.

Обідав Дмитро Іванович завжди о шостій та любив, коли в домі є гості: хто-небудь із рідних чи близьких. Вино пив зрідка та й те не міцне, солодкого майже ніколи не їв.

Після обіду любив бесіди з гостями, або читав пригодницьку літературу, детективні романи чи опис подорожей. Дуже полюбляв Жюля Верна, Майн Ріда, Фенімора Купера, Рокамболя.

Одягався Дмитро Іванович дуже просто: вдома носив широку суконну куртку без пояса; мундир чи фрак, ідучи на роботу, одягав вкрай рідко, тільки на офіційні прийоми, надаючи перевагу простому строгому костюму у звичайні дні».

 

Ведучий1: Д.І.Менделєєв говорив, що діти та наука – найцінніше для нього в житті. Портрети дітей було розміщено на спеціальній рамі над письмовим столом вченого. Вчений був двічі одружений. У нього  було три сина та три дочки. Старша дочка вченого Ольга згадує:

Ольга:

 «Батько зовсім не терпів неробства, відпочинком йому була зміна занять. І діти за його прикладом вчилися переключатись з однієї справи на іншу. У вільний час він часто читав їм билини, вірші та казки О.С.Пушкіна.»

 

Ведучий2: Проте дітям була відома і вимогливість батька. Брехні Дмитро Іванович просто не терпів, виконання обов´язків повинно було бути сумлінним, а не поверхневим. Поривчастий та часом запальний по відношенню до дорослих, із дітьми він вмів стримуватися. Про це згадував і син Іван:

Іван:

«Я не пам´ятаю, щоб він…підвищив коли-небудь на нас голос. Він звертався завжди виключно до нашої розумної та вищої сторони, ніколи нічого не вимагав та не наказував, та ми відчували, який би він був би засмучений нашою слабкістю, й це діяло сильніше благань та покарань. Я пригадую, як батько мені якось сказав: «Моя мати мене ніколи не сварила та не карала. Вона тільки плакала від моїх пустощів, та це діяло на мене сильніш за все…».

 

Ведучий 2: А інший син Д.І.Менделєєва – Василь- став досвідченим механіком та у 1911 році запропонував оригінальну конструкцію танку.

 

Ведучий1: Вчений повністю віддавався роботі. Д.І.Менделєєв був вимогливим і до своїх підлеглих. Одночасно він давав їм і велику самостійність. Вчений з однаковим успіхом займався математикою та хімією, астрономією та філософією, метрологією та економікою, технікою чи мистецтвом. Його праці по створенню бездимного пороху, що були важливі для оборони країни, праці по аеро- та гідродинаміці допомогли у освоєнні Північного Льодовитого Океану , розвитку мореплавства, аеронавтики, метеорології та сприяли науково-технічному прогресу країни. «Істина одна, а шляхів пошуків багато» - ось лейтмотив його наукового методу./фрагмент к/фільму/

 

Ведучий1.

Не мріяв він про нагороди,

А працював ціле життя.

Єдиний нам закон природи

Відкрив, вказавши шлях у майбуття.

 Група учнів співає на мелодію пісні А.Пугачової «Куда уходит детство?»

Дивись, яка логічна

Система ця струнка!

Вона Періодична,

Знайома всім така…

Квартир у ній доволі.

У всіх - житло своє.

Завдячуючи долі

Порядок в цьому є.

Приспів :

Вчений Менделєєв

Всім відкрив закон простий.

Безумовно, геній він такий!

Маємо систему

Й елементи вже нові -

Хімії важливі складові

 

Ведучий2. А зараз давайте пригадаємо Періодичну систему та визначимо кращих її знавців.

І хто таблицю добре знає,

Той загадки ці відгадає. /Робота з залом/

 

1.Берил – чудовий мінерал.

Він й елементу назву дав.      /Берилій/

 

2.А назва цього континенту

Дала і назву елементу.         /Європій/

 

3.Могутній акваторій цар

Собою елемент назвав.        /Нептуній/

 

4.Ти в Каліфорнії бував?

Так й елемент ще хтось назвав.     /Каліфорній/

 

5. Із променем подібне є.

Він радіацію дає.    /Радій/

 

6. А цей ось назвою своєю

Герою вдячний Прометею.   /Прометій/

 

7. У хімії є «осмос» теж

Його в таблиці ти знайдеш.   /Осмій/

 

8. Забудемо тепер про осмос.

Полетимо в відкритий космос.

Система сонячна струнка.

Планета сьома там яка?    /Плутоній/

 

9. Із грецької «барис» - важкий,

А для відгадки він легкий.   /Барій/

 

10.Турист прибув з материка ж.

І назва атому така ж.   /Америцій/

 

11. Його як камінь хтось назвав.

В таблиці перший він метал.     /Літій/

/Переможець отримує приз./

 

Ведучий2: Чи знаєте ви, що іменем Д.І.Менделєєва названо місто, два містечка, залізничну станцію, станцію метро, завод, льодовик, кратер, астероїд, підводний хребет, вулкан та 101-й хімічний елемент.Фрагмент к/фільму.

 

Виходить учень - Менделєєв та читає заповіт.

«Заповітні думки» Д.І.Менделєєва

1.У своїх листах-заповітах дітям, які зберігаються зараз у його науковому архіві у Ленінграді, Дмитро Іванович писав, що шлях до розвитку та в кінцевому результаті до щастя людини лежить через її працю. Ось тільки працею вчений називав не будь–яку працю, а роботу свідому, корисну людям. « Праця, не суєта, - писав він, - не робота, не ломка сил, спокійне, любовне, розмірене виконання того, що треба для інших  та для себе в даних умовах».

2. Однім з основних завдань просвітництва повинно бути перетворення лінивих мрійників у діяльних шукачів.

3. З юних років необхідно займатись самовихованням та не засмучуватись, якщо не вистачає вольових якостей.

4. Д.І.Менделєєв вважав, що ініціативних та самостійних людей треба підтримувати, але тільки в тому випадку, коли в основі їх ініціативної поведінки лежить працелюбність та альтруїзм, а не пихатість, бажання вислужитися, зробити собі кар’єру любою ціною. «Пишайтеся тільки тим, що зроблено для інших… Головний секрет життя ось який: одна людина – нуль, разом – тільки люди».

5. «Задоволення – пролетить, воно собі, праця залишить відбиток довгих радощів – вона іншим. Навчання – собі, плоди навчання – іншим. Іншого сенсу нема в навчанні, інакше в ньому нема сенсу. Інакшого заповіту , кращого, дати не можу. З ним живіть, його заповідайте».

Ведучий1 :

 Сприймай життя, як нагороду.

Назад не буде вороття.

Пройшла крізь серце його врода

Й миттєвості його життя.

Виходять всі учасники та співають пісню «Мгновения» з к/ф «Сімнадцять миттєвостей весни». На екрані ідуть фото життя Д.І.Менделєєва.

 

Література :

1.А.А.Макареня, Ю.В.Рысев. Люди науки .Д.И.Менделеев, Москва, просвещение,1988.

2. Все для вчителя, інформаційно – практичний бюлетень, червень 2009.

 

Вчитель хімії КЗ КОР «КОЛІФКС» Скоропадська С.О.

 

doc
Додано
31 липня
Переглядів
50
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку