Сценарій виховної справи "Велика шкода від маленької батарейки"

Про матеріал
Виховна справа проводиться у вигляді ток-шоу. Її метою є ознайомлення учнів із шкодою для довкілля від викидання звичайних батарейок у смітник. Матеріал розрахований на широкий загал.
Перегляд файлу

Сценарій виховної справи з хімії

«Радіація та харчування»

Проводиться на зразок програми «Все буде добре»

До глядачів виходить Надія Матвєєва.

Надія Матвєєва: Доброго дня, мої любі! Дякую, що завітали до мене!

Ви живете в зоні радіаційного забруднення і у вас немає змоги переїхати в іншу місцевість? Ви, звісно, переймаєтеся своїм здоров'ям та здоров'ям своїх близьких? Не засмучуйтесь! Наші експерти допоможуть вам та дадуть корисні поради.

1.Зустрічайте! У нас у студії Тарас Шпіра, який розповість, що таке радіація та яка від неї небезпека.

Тарас Шпіра:

Радіоактивність відкрив у 1896 р. Антуан Анрі Беккерель. Сталося це випадково. Вчений працював із солями урану і загорнув свої зразки разом із фотопластинами в непрозорий матеріал. Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до них не було. Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей урану. Він дослідив це випромінювання і встановив, що інтенсивність випромінювання визначається тільки кількістю урану в препараті і абсолютно не залежить від того, в які сполуки він входить. Тобто, ця властивість характерна не сполукам, а хімічному елементу урану.

В 1898 р. Ґергард Шмідт та П'єр Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі відкрили випромінювання торію. Пізніше Кюрі відкрили полоній та радій.

У 1903 році подружжю Кюрі було присуджено Нобелівську премію. На сьогодні відомо близько 40 природних елементів, яким властива радіоактивність.

Всі хімічні елементи з атомним номером, більшим за 83 — радіоактивні.

Ернест Резерфорд експериментально встановив (1899), що солі урану випромінюють 3 типи променів, які по-різному відхиляються в магнітному полі:

  •                  промені першого типу відхиляються так само, як потік додатно зарядженихчастинок. Їх назвали альфа-променями;
  •                  промені другого типу відхилються в магнітному полі так само, як потік негативно заряджених частинок (в протилежну сторону), їх назвали бета-променями;
  •                  і промені третього типу, які не відхиляються магнітним полем, назвали гамма-променями.

А втім, давайте послухаємо краще їх.

Альфа-частинка: α-розпадом називають мимовільний розпад атомного ядра на ядро-продукт і α-частинку (ядро атома). α-розпад є властивістю важких ядер з масовим числом А≥200. В результаті α-розпаду елемент зміщується на 2 клітинки до початку таблиці Менделєєва. Дочірнє ядро, що утворилося в результаті α-розпаду, зазвичай також виявляється радіоактивним і через деякий час теж розпадається. Процес радіоактивного розпаду відбуватиметься доти, поки не з'явиться стабільне, тобто нерадіоактивне ядро, яким частіше за все є ядра свинцю або бісмуту.

Альфа-частинки можна повністю зупинити за допомогою аркушу паперу.

Бета- частинка: Беккерель довів, що β-промені є потоком електронів. β-розпад — внутрішньонуклонний процес, тобто відбувається перетворення нейтрона в протон із вильотом електрона й антинейтрино з ядра.

Бета-частинки  зупиняються за допомогою алюмінієвого екрану. 

Гамма- частинка: Гамма промені- це електромагнітні хвилі із довжиною хвилі, меншою за розміри атома. Вони утворюються зазвичай при переході ядра атома із збудженого стану в основний стан. При цьому кількість нейтронів чи протонів у ядрі не змінюється, а отже ядро залишається тим самим елементом. Однак випромінювання гамма-променів може супроводжувати й інші ядерні реакції.

Гамма-промені можна зупинити лише із використанням значно істотнішої маси, такої як товстий шар свинцю.

Тарас Шпіра: При радіоактивному розпаді відбуваються перетворення ядер атомів. Енергії частинок, які при цьому утворюються, набагато більші від енергій, що виділяються в типових хімічних реакціях. Тому ці процеси практично не залежать від хімічного оточення атома й від сполук, в які цей атом входить. Радіоактивний розпад відбувається спонтанно. Це означає, що неможливо визначити момент, коли розпадеться те чи інше ядро. Однак для кожного типу розпаду є характерний час, за який розпадається половина всіх радіоактивних ядер. Цей час називається періодом напіврозпаду. Для різних радіоактивних ізотопів період напіврозпаду може лежати в дуже широких межах — від наносекунд до мільйонів років. Ізотопи з малим періодом напіврозпаду дуже радіоактивні, але швидко зникають. Ізотопи з великим періодом напіврозпаду слабко радіоактивні, але ця радіоактивність зберігається дуже довгий час.

 Радіоактивне опромінення призводить до значного пошкодження живої тканини. Йонізація хімічних речовин в біологічній тканині створює можливість хімічних реакцій, які невластиві для біологічних процесів, й до утворення шкідливих речовин. Пошкодження радіацією ДНК викликає мутації. Робота з радіоактивними речовинами вимагає ретельного дотримання правил техніки безпеки. Радіоактивні речовини позначаються спеціальним символом.Радіоактивні речовини зберігаються в спеціальних контейнерах, сконструйованих таким чином, щоб поглинати радіоактивне випромінювання. Великою проблемою є захоронення радіоактивних відходів атомної енергетики.

Надія Матвєєва: А де використовується явище радіоактивності з користю для живих організмів?

Тарас Шпіра:

Радіоактивні речовини можна використовувати для отримання енергії в умовах, коли інші джерела енергії не доступні, наприклад, на космічних апаратах, призначених для польотів до віддалених планет Сонячної системи. Енергія, яка виділяється при радіоактивному розпаді в таких пристроях може бути перетворена в електричну за допомогою термоелементів.

В медицині радіоактивне опромінення використовується при лікуванні деяких форм раку, розраховуючи на те, що ракові клітини, які швидко діляться, чутливіші до опромінення, а тому вражатимуться швидше.

Метод мічених атомів дозволяє провести аналіз обміну речовин в організмі й допомагає при діагностиці захворювань.

Надія Матвєєва: Ми вдячні тобі, Тарасе, та твоїм помічникам за змістовну розповідь.

Надія Матвєєва:

Вивчення радіаційних впливів на організм людини показує, наскільки небезпечно вплив радіації. Причому, як показали останні дослідження, дії малих доз радіації на людину у великий період часу, тобто фактор Чорнобиля, більш небезпечно в порівнянні з великими короткочасними дозами. У зв'язку з цим, найважливішим чинником для населення, яке проживає на забруднених радіонуклідами територіях, є дотримання особливих норм поведінки, землекористування, харчування, щоб звести радіаційні наслідки до мінімуму і збільшити резерв нашого організму по відношенню до руйнівних впливів радіації. 

Радіація є невід'ємною частиною світу, який нас оточує. Розвиток усього живого на Землі, включаючи людину, супроводжувався впливом радіації. У наш час людина піддається впливу радіації як від джерел природного походження, так і від джерел, створених у результаті її діяльності. Чорнобильська аварія призвела до додаткового опромінення населення України. Однак станом на сьогодні рівні цього опромінення не перевищують безпечних норм. Проблемою залишається можливість внутрішнього опромінення, обумовлена споживанням забруднених цезієм- 137 продуктів харчування й, у першу чергу, дарів лісу – грибів, ягід, дичини. Тому кожна людина, яка проживає на постраждалих територіях, повинна мати інформацію про радіаційний стан, вміст радіонуклідів у продуктах харчування, а також про те, як можна зменшити або уникнути надходження радіонуклідів в організм.  Сьогодні проживання на територіях, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС, не несуть загрози довголіттю і здоров'ю. Дотримання звичайних санітарно-гігієнічних правил і нескладних профілактичних заходів дозволяє попередити можливі негативні наслідки додаткового опромінення. Дотримуючись принципів здорового способу життя й безпечної життєдіяльності, люди, які проживають на цих територіях, можуть зберегти здоров'я, народити й виростити здорових дітей.  Суспільство, родина, кожна людина мають право знати, що Людина, як і всі живі організми на Землі, живе в умовах постійного впливу радіації.

Деякі види діяльності людини викликають додаткове опромінення. Радіація, або іонізуючі випромінювання, є природним чинником навколишнього середовища.

 Іонізуюче випромінювання утворюється в результаті радіоактивного  розпаду нестійких ядер атомів (радіонуклідів), а також при роботі рентгенівських апаратів, ядерних реакторів, прискорювачів та інших установок.

Радіоактивні речовини і джерела випромінювання можуть перебувати поза організмом людини й опромінювати його ззовні або надходити всередину організму людини з повітрям, їжею, водою та викликати внутрішнє опромінення.

 

Наш експерт  Андрій Бабаєв познайомить нас з радіоактивними елементами, які саме і шкодять нашому організму.

Андрій Бабаєв:

Природа розпорядилася так, що якщо в нашому організмі не вистачає якогось елементу, то відбувається компенсація його за рахунок іншого схожого елемента. У зв'язку з цим виникає можливість поставити бар'єр для вступу в організм радіонуклідів Чорнобильського викиду. 
Радіоактивні елементи часто ведуть себе, як і подібні до них нерадіоактивні. Принцип виборчого поглинання заснований на відомому біологічному факт: коли клітини організму людини насичуються необхідними поживними речовинами, то зменшується ймовірність поглинання радіоактивних схожих елементів. З іншого боку якщо наші органи не отримують достатніх кількостей необхідних елементів, таких, як кальцій і калій протягом тривалого часу, то організм починає інтенсивно поглинати доступні в даний момент радіоактивні речовини, подібні відсутньою. 
До нас у студію ми запросили ті хімічні елементи, які можуть зашкодити нашому організму. Знайомтесь: Стронцій, Йод, Радон та Цезій.

Стронцій: Наприклад, стронцій-90 схожий за хімічними властивостями з кальцієм. Я, як радіонуклід, знаходжуся в усіх ядерних викидах і виділеннях з ядерних установок, беру участь у тих же хімічних реакціях, що і кальцій. Людський організм використовує нас для однієї мети, а саме - для побудови кісткової тканини і зубів. 
Я міцно фіксуюсь в кістковій тканині, повільно виводжуся, причому, кісткова тканина молодого організму накопичу мене швидше, ніж дорослого. Велика частина стронція-90 перебуває у 5-сантиметровому шарі грунту, в який містить гумус чорноземі, і 30-35-сантиметровому шарі грунту, що має піщану структуру. Я активно накопичуюся в торф'яних і глиняних грунтах. Слід зазначити, що чорноземи сильніше пов'язують радіонукліди, ніж торфовища, піски, підзолисті грунти. 
Мене добре засвоюють рослини, особливо на необроблюваних грунтах і лісових масивах. Максимальна кількість стронцію містять лишайники, мохи, гриби, бобові культури. Я легко вимиваюся водою, потрапляючи при цьому у водойми. У зв'язку з цим рівні вмісту стронцію у воді в 40 разів жорсткіше, ніж для цезію.

Андрій Бабаєв: На щастя, механізми поглинання стронцію діють вибірково. Звичайні (нерадіоактивні елементи) мають пріоритет, і коли доступні поряд із звичайними і радіоактивні елементи, то організм противиться їх поглинання. Наприклад, якщо всі вакансії зайняті кальцієм, то це перешкодить стронцію потрапити до органів людини. Дефіцит основних елементів і призводить до поглинання радіоактивних схожих речовин.
Після попадання в організм людини радіоактивні елементи накопичуються в різних тканинах і органах. 
Сьогодні в основному "аварійним" джерелом опромінення населення, яке проживає в зонах, постраждалих від чорнобильського викиду, є цезій-137, який визначає 90-95% сумарної дози. 

Цезій: Цезій хімічно активний і легко вступає в з'єднання. В основному цезій не стабільний, у стабільному стані зустрічається дуже рідко. З усіх ізотопів Чорнобильського викиду переважають цезій-137 і цезій-134 з найбільшим періодом напіврозпаду 30 років. Цезій легко розчинний елемент, володіє великою рухливістю, отже, потрапляючи в організм людини з продуктами харчування, він добре розчиняється в крові людини і переноситься по всьому організму, створюючи рівномірну концентрацію. 
У природі існує також і стабільний цезій, але в дуже малих кількостях. Володіючи властивостями, подібними калію, цезій веде себе в навколишньому середовищі і в організмі людини аналогічно. Калій вкрай потрібен будь-який живий структурі на Землі (рослинам, тваринам, людині). При нестачі калію у внутрішніх органах людини поглинений радіоактивний цезій концентрується в м'язах і органах відтворення, зокрема в яєчниках. 
Так як радіоактивний цезій легко всмоктується в тканини і кров, то природа зрівноважила процеси поглинання і виведення його з організму. 
Час, протягом якого виводиться половина надходження в організм з їжею Cs-137, залежить від віку людини. У дітей до 1 року - за 9 діб виводиться половина інкорпорованого з продуктами харчування цезію, до 9 років - за 38 діб. У дорослих у віці 30 років - за 70 діб, 70 років - за 90 діб. 
Значно стимулюється висновок цезію при збагаченні раціону харчування калієм, про що буде розказано нижче. 
Стронцій-90 має період напіврозпаду 28,1 року, період повного розпаду близько 560 років, бета-радіоактивний. При попаданні в організм з продуктами харчування і через шкіру акумулюється, в основному, в кістковій тканині. Велика концентрація стронцію спостерігається в зерні і коренеплодах. У рослинах він концентрується в надземній частині. В організмі людини стронцій заміщає кальцій, як будівельний матеріал кісткової тканини, тому блокування стронцію в організмі може здійснюватися за рахунок кальцієвої дієти. 

Йод: Йод - речовина, яка споживається щитовидною залозою при утворенні певних гормонів. Іодосодержащіе гормони важливі для регуляції процесів в організмі. Якщо в їжі недостатньо йоду, організм поглине радіоактивний йод-131, який заповнить щитовидну залозу. Радіоактивний йод може потрапити з повітря (у вигляді пари) або надходити в усередину організму у вигляді солей йоду. У будь-якому випадку, потрапивши в щитовидну залозу, він почне опромінювати навколишні клітини і, залежно від концентрації, може порушити функцію щитовидної залози, що призводить до уповільнення зростання, народження недоношених дітей, розвитку раку щитовидної залози. 
Плутоній:  Я -Плутоній-239. Маю період напіврозпаду 24360 років, володію високою альфа-радіоактивністю, слабким гамма-випромінюванням. Схожий за структурою з залізом, можу поглинатися в крові і переноситися до клітин печінки та кісткового мозку. Головну небезпеку для людини і варин  я  представляю при вдиханні з повітрям.  Потрапляю в легені де, окиснюючись, залишаюся протягом багатьох років, пропалюючи довколишні тканини. Коли я потрапляю в кров, швидко сполучаюся  з білками ітранспортуюся, в основному, в печінку. Період напіввиведення мене - 4000 днів.

Радон: Я -важкий інертний радіоактивний газ, що може потрапляти в атмосферу із ґрунтів, гірських порід, з артезіанською водою, з будівельних матеріалів. У випадку відсутності або малоефективної вентиляції в приміщенні, я можу накопичуватися в значних кількостях і формувати досить значні дози опромінення людини. Тому використання  будівельних матеріалів, що містять природні радіонукліди, та нагромадження радону в закритих приміщеннях роблять найбільший внесок у додаткове опромінення.

Надія Матвєєва:

 Кожна людина відповідальна за своє здоров'я, а кожна родина – за здоров'я своїх дітей. Добровільно піддаючи себе впливу додаткових факторів ризику у вигляді паління, вживання спиртних напоїв, неправильного харчування, малорухливого способу життя, надлишкового перебування в закритих приміщеннях, нехтуючи елементарними гігієнічними правилами, людина ризикує значною мірою підірвати своє здоров'я і без впливу радіаційного фактора.

2. А  тепер дієтолог Світлана Фус розповість про правильне харчування в умовах радіаційного зараження місцевості.

Світлана Фус:

Правильне харчування дозволяє зменшити накопичення радіонуклідів в організмі та мінімізувати дози внутрішнього опромінення. Харчування є найважливішим чинником, що визначає функціонування захисних систем організму від негативних впливів навколишнього середовища, у тому числі радіаційного опромінення. Недостатнє, незбалансоване харчування, наприклад нестача білка або вітамінів, не тільки знижує можливості організму протистояти негативним зовнішнім впливам, але й може призвести до серйозних захворювань. Небезпека радіонуклідів обумовлюється їхнім всмоктуванням із травного тракту й наступним розподілом і накопиченням в органах і тканинах людини. Тому важливо запобігти надходженню радіонуклідів в організм із продуктами харчування й водою. При цьому раціон харчування повинен містити як речовини, які блокують всмоктування радіонуклідів, так і речовини, що сприяють їхньому виведенню з організму. Для грудних дітей найкращою їжею є материнське молоко. Матерям, які годують, варто споживати продукти, перевірені на вміст радіонуклідів, і уникати вживання дикорослих грибів і ягід, а також риби з непротічних водойм. Раціон дітей, які харчуються із загального столу, повинен включати продукти, багаті на вітаміни і мінеральні речовини, в першу чергу, калій та кальцій, які є антагоністами найбільш значимих радіонуклідів цезію та стронцію. До таких продуктів належать: твердий сир, сир, молоко та кисломолочні продукти, житній хліб, вівсяна, гречана, рисова крупи, м'ясо, морепродукти, яйця, вершкове масло й рослинні олії. Важлива складова раціону – овочі, зелень, фрукти. Будучи джерелом вітамінів і мінеральних речовин, вони також містять пектини й клітковину – речовини, які покращують процеси травлення, зв'язування та виведення різних  токсинів і радіонуклідів. Найбільш багаті пектиновими речовинами буряк, редис, морква, баклажани, яблука, зелений горошок, фруктові соки з м'якоттю, фруктові пюре, зефір, джеми, мармелад, желе. Хліб з борошна грубого помолу, вівсяна й гречана крупи поліпшують роботу кишківнику і є важливим елементом харчування як джерела вітамінів і мікроелементів. Для жінок репродуктивного віку і дітей дуже важливо забезпечити достатнє споживання продуктів, що містять йод, у першу чергу, шляхом постійного використання йодованої солі. Йод міститься в морській капусті, морепродуктах, бобових, волоських горіхах. Як особливо цінний продукт можна виділити морську капусту – джерело йоду й альгінату.

3. Фіналіст шоу майстер-шеф Євген Клопотенко розповість правила правильної обробки  продуктів та  поділиться рецептами корисних страв.

Варто знати, що прості способи кулінарної обробки продуктів харчування дозволяють істотно знизити надходження в організм радіонуклідів. Так, ретельне миття овочів і зелені запобігає потраплянню радіонуклідів в організм із часточками ґрунту. Це також важливо з погляду профілактики інфекційних захворювань і глистяних інвазій. Відомо, що цезій добре розчиняється у воді. Тому при вимочуванні й варінні овочів, м'яса та грибів значна його частина переходить у воду або відвар. Якщо, відваривши овочі або м'ясо впродовж 5-10 хвилин, відвар злити, то вміст радіонуклідів у готовій страві можна знизити на 30-60 %. Крім цього, знизиться вміст інших шкідливих речовин – важких металів, пестицидів. Квашення, маринування, 10 соління овочів і фруктів знижує вміст у них радіонуклідів цезію на 20 %.

4. Костянтин Грубич покаже, як правильно вибирати овочі та фрукти

Особливої уваги вимагають дикорослі гриби та ягоди. Крім того, що гриби є досить важкою їжею для організму дітей, вони мають здатність накопичувати різні шкідливі хімічні речовини, включаючи важкі метали, і, відповідно, радіонукліди цезію та стронцію. Тому дикорослі гриби варто виключити з раціону харчування вагітних, матерів, що годують, і дітей.

Різні гриби мають різну здатність накопичувати радіонукліди. Найнебезпечніші – польський гриб, зеленушки, сироїжки, свинушки, грузді, маслюки. Менш небезпечні лисички, білі гриби, підберезники й красноголовці. Найменшу небезпеку становлять спеціально вирощені опеньки, гриби-парасольки та вешенки. Це варто враховувати при зборі грибів. Зібрані гриби треба ретельно перебрати, очистити від ґрунту й залишків лісової підстилки, а потім замочити на 2-3 години у воді з додаванням солі й оцту або лимонної кислоти. Вимочувати необхідно і сушені гриби. Гриби варять 10-15 хвилин, після чого відвар зливають (краще зробити це двічі). Така кулінарна обробка дозволяє знизити вміст у них радіонуклідів в 10 -20 разів. Щодо дикорослих ягід, то варто враховувати, що більшою мірою радіонукліди цезію накопичуються в журавлині та чорниці і меншою – у малині й ожині. Кулінарна переробка ягід не дозволяє досить ефективно знижувати вміст у них радіонуклідів. Тому ягоди обов'язково потрібно перевіряти на вміст радіонуклідів і виключити їхнє споживання у випадку перевищення припустимих норм.

 

5. А насамкінець- харчовий астропрогноз від мольфарки Магдалени Мочіовські:

Овен- їсти побільше листових культур щоб краще росла шерсть

Телець – можна їсти все, крім червоних овочів та фруктів, інакше всі будуть потерпати від вашої агресії.

Близнюки – можна вживати всього потрошки, головне не їсти за двох

Рак – вживати прісноводну рибу. Тільки перед вживанням потрібно проводити її термообробку та не займатися сироїдженням.

Лев – вживайте молочні продукти, оскільки хижакам потрібні здорові зуби.

Діва –потрібно  не переїдати та берегти фігуру

Терези – треба зважити всі «за» та «проти», перш ніж споживати гриби та ягоди.

 Скорпіон – пийте чаї з трав щоби виводити токсини, яких у вас і так забагато.

Стрілець – дичину, яку ви вполювали, потрібно ретельно перевіряти у лабораторії на вміст радіонуклідів

Козеріг – як знаку стихії Землі треба вживати побільше городини, вирощеної на власній присадибній ділянці.

Водолій – пити побільше рідини, особливо соків з м'якоттю та фрешів.

Риби – побільше їсти морепродуктів, особливо ламінарію (тобто морську капусту).

 

 

Використані джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/

http://verano.rv.ua/navkolishnij-svit/yaki-buvayut-vidi-radioaktivnogo-viprominyuvannya/

 

 

Вчитель хімії КЗ КОР «КОЛІФКС» Скоропадська С.О.

 

 

doc
Додано
31 липня 2019
Переглядів
989
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку