Сценарій виховного заходу до дня визволення Канева

Сценарій виховного заходу

до дня визволення Канева

                                       Туренко Ірина Петрівна

                                  2019р. 

Мета:

• закріпити знання учнів про події Великої Вітчизняної війни  та про визволення  Черкащини  від німецько-фашиських загарбників, здійснити демонстрацію архівних документів цього періоду, вшанувати память загиблих визволителів;
• розвивати вміння висловлювати власну точку зору, вміння коментувати події, сприяти формуванню у свідомості учнів значимості перемоги для українського народу, величину вкладу кожного ветерана даної війни у здобутті перемоги;
• виховувати повагу, шанобливе ставлення до учасників ІІ світової війни,  любов до країни,  в якій ми живемо, до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави.

Учень 1:       Гула, стогнала і ревла земля,

                   Сивіли в горі мати і кохана.

                   В огні була Вкраїнонька моя —

                    Була війна жорстока. Вітчизняна.

                   Живі і мертві, мертві і живі

                    Герої наші — воїни-солдати.

                   Ми знаємо: у тій страшній війні

                    Змогли либонь ви ворога здолати.

Учень 2: 74 років минуло з того часу, коли змовкли останні постріли гармат, настала тиша на черкаській землі, прийшов довгоочікуваний мир, вистражданий, оплачений найвищою ціною - ціною крові і сліз.

Учень 3: Напружені кровопролитні бої на землях Черкащини – форсування Дніпра, визволення Черкас, Канева, Звенигородки, Умані, Корсунь-Шевченківська битва – стали складовою частиною бойової операції по визволенню України.

Учень 4: Здійснюючи наказ Верховного Головного командування Радянської армії – оточити і ліквідувати фашистські військові  сили в районі Корсунь-Шевченківського, на світанку 24 січня війська 2 Українського фронту рушили на ворога, а 26 січня пішли в атаку війська 1-го Українського фронту. Полки 206 стрілецької дивізії, яка тепер входила до складу 27-ї армії, зосередились для початку наступальних дій у районі Канева.

Учень 5: Ранком 31 січня після артпідготовки,війська пішли в атаку. 722-й стрілецький полк наніс удар в напрямку Миронівка-Ржищів. Батальйони 743 стрілецького полку, яким командквав підполковник Федір Костянтинович Гуценко, прорвали оборону противника у районі Трощина і стрімко рушили до Степанців, щоб осідлати дорогу Канев-Степанці перекривши відхід німецьких частин з Канева.

Учень 6: Однак між Синявкою і Степанцями гітлерівці встигли організувати сильну оборону. Зав’язалися важкі бої. На допомогу батальйону капітана Місіна прибуло 12 самохідних гармат під командуванням старшого лейтенанта Крахмального. На самохідки встановили кулемети і посадили дисант піхоти. Бойові машини рушили в атаку, прорвавши оборону німців, які спішно відступали до Канева.

Учень 7: Удосвіта 31 січня наша артилерія підійшла до Канева і вдарила по позиціях ворога, яких обороняв північно-західніп підступи до Канева зі сторони Селища. Тридцятихвилиний вогневий наліт позаздалегідь пристріляних цілях був досить ефективним. Радянські воїни зламали першу лінію оборони противника, захопили село Бобрицю і рушили на Канів, але під містом батальйон капітана Овсіцена натрапив на сильну оборону.підтримані батареєю самохідних гармат і артдивізіоном, наші бійці кинулися в траншею фашистів.

Учень 8: Ворог не витримав рукопашної і почав відступати у місто. Зав’язались вуличні бої. Шалений опір німців на північній околиці і в самому місті швидко змінився панічною втечею. Очевидно, Канівський гарнізон довідався, що радянські частини успішно просуваються по всьому фронту, а шлях для відступу на Степанці під загрозою перекриття. Учень 9: Радянські бійці по п’ятах, знищивши невеличкі заслони і команди німецьких факельщиків та мінерів, завдання яких було замінувати і спалити місто, увірвалися у місто і повністю його змінили.

Учень 10: У першій половині дня 31 січня 1944 року над Каневом замайорів Червоний прапор. Так закінчилася понад чотиримісячна боротьба за визволення Канева. Місто було пусткою, ніхтол нге зустрічав визволителів. Гітлерівські фашисти ще в жовтні 1943 року вигнали все населення Канева з рідних домівок подалі від Дніпра. Хто опирався або ховався – розстрілювали на місці. Канев – у згарищах і руїнах. Тут ніби прокотилася страшна чума. Таким бачили наше місто воїни-визволителі. Над древнім Каневом знову засяяло сонце після фашистської ночі.

Учень11: В перших числах лютого 1944 року воїни 206  стрілецької дивізії повністю очистили Канівську землю від німецько-фашистських загарбників. Уславлена 206-а дивізія, яка першою підійшла до Дніпра біля Канева у вересні 1943 року, завершила визволення всього нашого району.

Учень 12: Нині на Соборній площі у Каневі встановлено гранітну брилу на честь воїнів 206-ї  Червонопрапорної орденів Богдана Хмельницького, Суворова, Кутузова,Корсунь- Шевченкувської дивізії.

Учень 13: Після визволення Канева 206-а дивізія визволяла м. Корсунь-Шевченківський, стримувала натиск гітлерівських броньованих колон під Журжинцями і Лисянкою, брала участь в Умансько-Христинівській та Яссо-Кишинівській операціях.

  Перегляд відео

 « Корсунь - Шевченківська операція. 1944 рік»

Учень 14:

 Місто, вільне й не полегле,

Встає з руїн, світліє і живе.

І бідні квіти, зрощені в нужді,

В неволі й смутку змученого міста,

Кладуть дівочі руки молоді,

Як  дар любові, на броню танкиста

Учень 15:

І покажи усім своє обличчя!

І не мовчи, бо вигориш до кістки.

Ще є криниці, навіть трохи глибші,

Ніж гайдамацькі…

І тепленькі крісла…

Відео

Учень 16: Час і доля по-різному перегортають сторінки історії, політики вносять до неї свої корективи. Розпався Радянський Союз, на його місці постали й утверджуються суверенні держави. Але ніколи не зникне пам’ять про людей, які винесли випробування найжорстокішою війною, про нашу спільну перемогу.

Учень 17: Минулого не можна забути й замовчати. Серед мужніх людей Черкащини - 149 Героїв Радянського Союзу та 14 повних кавалерів ордена Слави. 460 воїнів були удостоєні Героя Радянського Союзу за визволення Черкащини. Про подвиг воїнів-визволителів нагадують черкащанам пам’ятні знаки, встановлені в різних куточках міст.

Учень 18: Солдати Великої Вітчизняної… Їх у Каневі й селах району залишилося зовсім мало: Вовк Степанида Оксентіївна, Кулик  Григорій Маркіянович,  Войцехівський Федір Петрович, Плищенко Григорій Олексійович, Зубченко Микола Гордійович, Галушка Іван Пилипович, Литвин Ганна Кирилівна, Петренко Іван Олександрович, Садовий Василь Миколайович, Тітов Леонід Федорович, Чупилка Петро Григорович, Ядловський Володимир ПавловичЯременко Іван Опанасович та інші…

Учень19: Ми повинні знати. Ми повинні пам’ятати. Ми повинні гідно нести прапор Перемоги, якого вони нам заповіли. Без минулого немає майбутнього. Вони перемогли в тій страшній війні. Переможемо й ми !!!

Хвилина мовчання …

Учень 20: Історична пам’ять – дзеркало душі народу. І вічно жити героям у нашій пам’яті і серці поколінь.

  Ми мусимо знати і не забувати ціну війни і перемоги.