30 березня о 15:00Вебінар: Онлайн-тести «На Урок» для дистанційної роботи

Сценарій виховного заходу "Герої не вмирають"

Про матеріал
Сценарій виховного заходу "Герої не вмирають" виховує шанобливе ставлення до Героїв загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України від козацької доби до теперішнього часу.
Перегляд файлу

Тема заходу: «ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ»

Мета: Формувати в учнів усвідомлення громадянської ідентичності, розуміння єдності й цілісності України, як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави; сприяти формуванню історичної пам’яті; виховувати почуття патріотизму та усвідомлення національності, виховувати  шанобливе ставлення до Героїв загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

 

Ведучий 1. Рідний край… Він починається від батьківського порога, стежини, стрункої тополі, твоїх воріт з барвінку, який ніжно стелиться по садочку.              Найсвятішими для кожного з нас є слова: Україна, Батьківщина.

 

Ведучий 2. Її красою захоплювались поети, художники та композитори. Багата славетними іменами та подіями й українська історія. Нашими національними символами є прадавні першокнязі київські та їхні нащадки, а в часи ближчі — славні козацькі гетьмани, кошові й полководці .

 

Ведучий 1. Не можна не згадати українців,які боролися за незалежність та волю України в лавах УПА , загонах січових стрільців, воїнів що боролися із фашиськими загарбниками і тих – хто вже у 21 столітті загинув на майдані та на сході України захищаючи її гідність та свободу.

 

Ведучий 2. Українська земля… Земля щедро полита кров’ю її синів. З нашої історії ми бачимо споконвічне прагнення українства до волі та незалежності рідної землі, неньки-України.

 

Ведучий 1. І сьогоднішній урок-реквієм ми присвячуємо всім представникам славетного лицарського роду, гідним нащадкам великих прадідів, у чиїх жилах пульсує гаряча кров і дух героїчних запорожців.

 

Ведучий 2. Було колись в Україні – ревіли гармати.

Було колись – запорожці вміли панувати.

Панували, добували і славу, і волю

Минулося… Зосталися могили по полю.

 

Ведучий 1. Україна! Країна краси і радості, смутку і печалі, різних звичаїв та обрядів, гучної української пісні, чарівної природи.

 

Ведучий 2.  Це країна добрих, щирих, привітних, веселих і гостинних людей, які ніколи не поневолювали інші народи, а лише вміло захищалися від ворога.

Учень 1.  Україно! Ти – моя молитва,

Ти моя розпуко вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

 

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, ненько, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

 

Лети, вітре, з полоиини

Та понад степами,

Рознеси ти нашу славу

Широко світами.

 

ПІСНЯ «Заспіваймо про Україну»

 

Ведучий 1 .  Запорізька Січ! Козацтво – легендарне минуле українського народу, що упродовж століть протидіяло спробам турецьких султанів, кримських ханів, польської шляхти поставити український народ на коліна.

 

Виходять хлопчики-козаки.

 

Перший: Я – маленький козак,

Правда, люди, правда, так?

Буду швидше виростати,

Україну захищати.

 

Другий:  Гостра шабля при боку –

Вірна помічниця,

Допоможе козаку

З ворогом побиться!

 

Хлопчики виконують пісню

 

 Ведучий 2 .  Продовжили героїчну історію України Січові Стрільці, які мужньо боролися за її волю. Це були молоді хлопці. Кожен з них любив матір, рідний край, але понад усе бажав незалежності своїй Батьківщині.

 

Ведучий 1. Січові Стрільці! Безсмертні борці, вірні сини матері- України, які не шкодували ні сил, ні здоров’я для її добра, щастя і волі, котрі на вівтар її визволення без вагань клали своє найдорожче – життя. Це цвіт і совість української нації, її гордість і слава.

 

Ведучий 2 .  Видатною історичною реальністю стала жіноча чота легіону Українських січових стрільців. Героїзм дівчат, які створили жіночу бойову одиницю і гідно пройшли крізь негоди Першої світової війни, став воістину унікальним. Австрійські газети відзначали, що це перші жінки у бойових формаціях Європи. А воювало їх немало - тридцять три.

 

Учень 2.  Живи, Україно, живи для краси,

Для сили. для правди, для волі!

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі! 

До суду тебе не скують ланцюги

І руки не скрутять ворожі.

Стоять твої рідні сини довкруги

З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягають тобі на шаблях

І жити, і вмерти з тобою,

І рідні прапори в кривавих боях

Ніколи не вкрити ганьбою!

 

ПІСНЯ «Стрільці Січовії»

 

Ведучий 1. Визначною сторінкою нашої історії є Українська Повстанська Армія. Це партизанський рух опору, який був добре організований.

 

Ведучий 2. Самовіддана боротьба воїнів УПА надовго залишиться в пам’яті народу. Ці герої-воїни за Українську Державність віддали своє життя без вагань.

 

Ведучий 1. Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за нашу Батьківщину. . Не забуваємо ми воїнів УПА  нашого міста.

Ведучий 2.            ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

 

Ведучий 1. Бій під Крутами належить до однієї з найтрагічніших сторінок нашої історії. Під Крутами загинув цілий студентський Курінь – триста студентів – цвіт української молоді, цвіт української Нації. Трагедією було те, що під Крути пішли лише триста і лише молодь.

 

Ведучий 2. Гімназисти і студенти. Найстаршому 21 рік. А наймолодшим – 14-16 років. Вони пішли, щоб затримати ворога, який був майже під Золотими Воротами Києва… І полягли … Вони принесли в жертву Батьківщині своє молоде життя. Ця найтрагічніша сторінка стала нашою гордістю.

 

 Учень 3.  На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять хлопців-українців,

Славних, молодих.

 

На Аскольдовій могилі

Український цвіт!

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

 

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, – грає вітер

І Дніпро-ріка.

 

На кого завзявся Каїн?

Боже! Покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

 

ПІСНЯ «Ось ударила куля»

 

Ведучий 1. Стій! Час замри і озирнися у минуле. Озирнися на тих, кого зараз немає, хто з каменя дивиться на нас з висоти своїх пам’ятників. Стій! Зупинись! Ніколи не проходь байдуже повз гранітну стіну, на якій визолоченими буквами вписані імена тих, що полягли на полі бою, закатованих у фашистських концтаборах, спалених, повішених, знищених, але не скорених. Зупинись — постій мовчки — згадай…

Ведучий 2. Війна, що прийшла на українську землю червневим ранком 1941 року, увірвалася до кожної сім’ї, до кожної оселі, відібрала мільйони молодих життів, спотворила нашу чудову природу, перетворила у руїни тисяч міст і сіл. Проте наш народ залишився незламним у титанічній битві, якої ще не знала історія. Він боровся за свободу і переміг. Серед тисяч солдатських автографів на стінах Рейхстагу чимало українських імен.

Ведучий 1. Здавалось би, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною Європейською державою, але історія повернула ще одні Крути.

 

Ведучий 2. І знову молодь, студенти, школярі вийшли на майдан, вибираючи свою гідність. Нація потребує активності, єдності, самопожертви.

 

Ведучий 1.Вставай, Україно, вставай!

Виходь на дорогу свободи,

Де грає широкий Дунай,

Де ждуть європейські народи.

 

Ведучий 2. Вставай, і кайдани порви,

Дай познак ясніший від грому

Що ти не рабиня Москви,

І нею не будеш ніколи!

 

ПІСНЯ «Вставай Україно»

 

Ведучий 1.2014 рік. Приголомшливий знімок знаменитого французького фотографа Еріка Бувета став одним із найяскравіших вражень трагічного та героїчного дня 20 лютого. Снайпери почали розстріл беззбройних людей на вулиці Інститутській, що у місті Київ.

 

Ведучий 2. Майданівці не кидали своїх - намагалися витягнути кожного, та вбивці цілились у тих, хто поривався рятувати поранених. І коли загинули чоловіки, на допомогу пораненим прийшла жінка - без каски, щита і бронежилета, з розпущеним волоссям. її нічого не захищало. Нічого, крім мужності, любові до людей, почуття обов'язку та Божого провидіння.

 

Ведучий 1. Лише через 40 днів вдалося знайти ту жінку. Журналіст Юрій Бутусов відшукав її через соцмережі. Справжня героїня, яка під кулями снайперів допомагала пораненим - це медична сестра швидкої із міста Буськ Львівської області

 

Ведучий 2. 26 травня 2014 р. в міжнародний аеропорт Донецька увірвалися озброєні люди. Головні повітряні ворота закрилися для пасажирів, а сам аеропорт став символом війни, яка несподівано прийшла в мільйонне місто.

 

Ведучий 1. Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

 

Ведучий 2. Саме тут всі її вояки

Схід країни від зла захищали,

Бились на смерть мої земляки,

Кровю землю святу поливали.

 

Ведучий 1. Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддали найцінніше – життя,

України найкращі сини!

 

Ведучий 2. У 2014 р. на захист нашої держави пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.

 

Учень 4.  А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легкою, хоч майдан ридав.

І з кров’ю перемішана сльоза

А батько сина ще не відпускав!

 

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий.

 

І рани їхні вже не їм болять.

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло,

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна Сотня в вирій полетіла…

 

Звучить пісня «Пливе кача», а на її фоні говорять ведучі.

 

Ведучий 1.Не плачте, мамо. Ваш син у Небесній Сотні. Вже не тече кров із ран Вашого сина. Не пече йому у грудях більше. Він стоїть на варті. По праву руку від Бога.

 

Ведучий 2. А по ліву – його побратими: Андрійки, Васильки, Іванки, Назари, Устими – ті, хто нині в Небесній Сотні. Не плачте, мамо. Дайте поплакати Україні.

 

ПІСНЯ «Мамо, не плач»

 

Ведучий 1. Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали.

 

Ведучий 1. Не плачте, мамо. Дозвольте поплакати світові.

 

 

Ведучий 1.Пам’ять про полеглих у боях,  пам’ять про тих хто пішов із життя в мирний час буде вічною. Нехай схиляться наші голови у хвилині скорботного мовчання.

 

Ведучий 2. Вшануймо усіх хто залишився у вічності хвилиною мовчання – найдовшою, найтихішою, найсумнішою, найтяжчою хвилиною мовчання.

  ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

 

Ведучий 1. Як і століття назад, на захист держави стали дочки і сини України-неньки. Їх об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні. Спочатку вони вимагали права вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів - це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не зможуть  перемогти цих людей. Вони гинуть, та не здаються...

 

Ведучий 2. У мужності немає віку,

У подвигу нема кінця.

Із ними наш народ столикий

Несе історію в палаючих серцях.

 

 

Ведучий 1.     Додай в життя краплину України

                    Краплини, скажеш, мало? Не біда

                 Маленька крапля точить навіть стіни

                   А мужності під силу й не такі дива

 

Ведучий 2. Темні часи пройдуть. Буде колоситися хліб. Будуть сміятися діти. Буде жити Україна. І для нас є святим обов'язком гідно вшановувати Героїв. Щоб ми пам'ятали - хто і за що загинув. Щоб ми їх не зрадили!

Герої не вмирають!

 

ПІСНЯ «Україна – це ми»

doc
Пов’язані теми
Історія України, Сценарії
Додано
19 березня 2019
Переглядів
162
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку