Сценарій виховного заходу на тему: Козацькому роду – нема переводу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Окуненко Тамара Олександрівна

заступник директора з навчальної роботи

КЗШ №123

 

Мета: Розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення якомога глибше пізнавати національне коріння. Залучати дітей до української національної обрядовості, підготовки і проведення народних свят, ігор, використання народної творчості. Закріплювати вміння дітей ритмічно виконувати рухи під музику, узгоджувати їх з динамікою, характером, темпом, своєчасно змінювати рухи під час танців. Удосконалювати навички співу та вміння передавати мелодію пісні. Закріплювати уявлення про дружні стосунки, виховувати взаємоповагу між дітьми. Виховувати любов до рідного краю, свого народу.

Дійові особи:

Дорослі: Дві ведучі, Козак.

Під пісню «Ми – нащадки козаків» до зали заходять діти.

Ведуча 1:

Добрий день вам, друзі щирі,

Хай живеться вам у мирі,

Не минайте нашу хату,

Бо у нас сьогодні свято.

Ведуча 2:

Сьогодні гадаєм, якраз буде вчасно,

Щоб був у вас дійсно чудовий настрій.

Упоравшись з ділом, хіба нам не варто

Зустрітися з силою, піснею, жартом.

Ведуча 1:

Наша мандрівка – в історію давню і близьку, хотілося б поєднати розповідь про славну Січ Запорозьку з тими піснями і думами, що їх складав народ про своїх героїв, своїх богатирів.

 

Ведуча 1:

Відгомоніли століття з того часу, як в пониззі Дніпра за його порогами, мужні і вільнолюбиві лицарі заснували Запорозьку Січ. Світ звав їх козаками Народ оспівав у своїх думах, піснях, легендах цих ,,святих лицарів, захисників вітчизни” А ми запрошуємо наших майбутніх козаків до святковї зали.

Козацька пісня «Ой у лузі червона калина»

 

1. Ми є діти українські-

Український славний рід.

Дбаймо, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у світ.

2. Бо козацького ми роду,

Славних предків діти!

І у школі всі вчимося

рідний край любити.

3. Ось стою я перед вами.

Чим скажіть я не козак?

Я козак у мами й тата,

То й у вас хай буде так.

4. Не біда, що я безвусий,

Оселедця ще нема.

Козаком я вже зовуся,

Бо швидкий та спритний я.

 

 Вчитель Діти, а хто такі козаки?

 Що говорить вам козак,

це крилате горде слово.

Чом завжди буває так,

що світлішає від нього?

2. Козак – це людина чесна і смілива

Найдорожче йому – Батьківщина!

3. Козак – слабкому захисник.

Цінити побратимство звик!

4. Козак – усім народам друг.

Міцний, лицарський в нього дух!

5. Козак вкраїнську любить мову,

Додержить завжди свого слова!

Ведуча. Запорізька Січ… Мабуть, немає жодної людини на нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про славну Січ. Про січове козацтво. А що ви знаєте про козаків.

1. На Січі жило козацтво

В довгих хатах – куренях.

Розміщалось усе братство

В тридцяти восьми житлах.

 

2. В куренях були ікони,

Ясна зброя на стіні,

Не палили там ніколи.

Був порядок в курені.

 

3. Та курінь – не лише хата,

А військовий ще загін.

В ньому козаків багато-

Сотень шість бійців мав він.

 

4. Попереду всього війська

виступає отаман.

Чи далеко бій, чи близько.

В ньому він- найстарший пан.

 

5. Він судя всім і товариш.

Батьком козаки зовуть.

Кошових багато знаєм,

Що дали в майбутнє путь

Волелюбній Україні,

Нашій рідній Батьківщині.

 

Ведуча 1:

У народі існує багато легенд про випробування прийому в козаче товариство. Розповідають, що після того, як хлопець перехреститься, його пригощали пекучим від перцю борщем. Новачок мав його з’їсти, запиваючи гіркою водою. Опісля новачка вели туди, де на Дніпрі – лежала перекинута між скелями колода: хлопець мав пройти тим «містком», не зірвавшись у воду. Подолавши цей іспит, майбутній козак повинен був пропливти певну відстань проти течії в смузі Дніпровських порогів.

Ведуча 2:

Але й то ще не все. Хлопець повинен був, осідлавши дикого лошака – чолом до хвоста, - без сідла й вуздечки проскакати полем і повернутися неушкодженим. Якщо хлопець «на дикому лошаку скакав», то це означало – у козаки годиться.

                Під «Козацький марш» до залу заходить Козак.

Козак:

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам добре завжди буде!

Раді вас у нас вітати

Й не дамо вам сумувати!

Свято буде тут козацьке

Ігри ждуть вас залихвацькі!

Гей, козаки не зівайте

На змагання завітайте!

Гра з Козаком «Гопак»

 Козак:

Ну що хлопці-козаки,

Веселіше буде стократ,

Якщо покличемо дівчат.

Хлопці разом: Гей, дівчата!

Дівчинка №2:

Ми веселі дівчата

Готувалися до свята,

Рано встали, коси заплітали

Та веселий танок вам приготували.

Танок «Донечка України»

Козак:

Молодці діти, гарно співаєте, танцюєте.

_ Ну що ж, а тепер проведемо змагання, щоб визначити, хто з вас зможе носити почесне звання КОЗАК

Дівч. 1Тримайсь, козаче, сміливим будь.

Козак не плаче, про це не забудь.

Якщо невдача чи може біда-

Ніщо не зломить вже козака.

Ну, виходьте сміливіше, козачата,

А вболівати будуть дівчата!

А давайте проведемо маленьку «історичну вікторину» для батьків.

Отже запитання:

1. Козацька держава?  (Запорізька Січ)

2. Острів, де жили козаки?   (Хортиця)

3. Кому заборонено було навіть ступати на Січ?   (жінкам)

4. Вірний друг козаків?   (кінь)

5. Козацька зачіска?   (оселедець)

6. Бойове мистецтво козаків?  (бойовий гопак)

7. Що означає слово «козак»?   (вільна людина)

8. Яке місто України носить імя гетьмана? (Хмельницький)

Увага! Загадкова скринька! В цій скринці лежить предмет, який кожен козак зберігав у шкіряному футлярі. Деякі невігласи припускали, що козаки носили його за халявою чобота, Але це не так. Що це за предмет? До речі, цей предмет ми держимо в руках кожен день. (ложка)

 

Також було знайдено дуже багато ложок. Причому, всі вони були в шкіряних футлярах. Багато футляри були з петелькою, тобто вони прикріплялися до поясу. Ці знахідки дають можливість припустити, що кожен козак носив ложку в футлярі на поясі, що свідчить про рівень культури і гігієни в козацькому війську. Точно так же, як і звичай голити бороду.
Ложки різні за розміром, різної форми, деякі з них були орнаментовані. Дерев'яні ложки з-під Берестечка - це єдині в Україні збережені вироби 17 століття цього типу і аналоги їм не відомі.

Козак: Ми побачили, які у нас спритні і сильні козачата!

Козаки всі спритні, здібні,

Чи є ще до них подібні?

Потомились? Справа в тому,

Їм потрібно зняти втому.

Відпочинок - справа звична,

Для всіх пауза музична.

Пісня «Козачата», сл. О. Яворської муз. М. Ведмедері

(Ми – маленькі козачата…)

 Ведуча 2:

Діти, а яка зараз пора року?

- Осінь.

В Україні восени святкують Покрову- це велике народне свято

з особливою повагою до нього ставилися українські козаки. На Запоріжжі була церква Святої Покрови і запорозькі козаки вважали Святу Покрову своєю покровителькою. Перед будь-якою важливою справою вони завжди зверталися до неї.

-Діти, а може ви нам про Покрову щось розповісте?

Перекличка: №2

1. Світ у сяйві, не впізнати

Саду і городу:

То Покрова - світле свято

Нашого народу!

2. То Покрова землю вкрила

Щедрими плодами,

Розпростерла ніжні крила

Стала понад нами.

 3. Грає осінь кольорова,

Пахнуть груші, сливи,

Усміхається Покрова

До дітей щасливих.

 4. Встала в небі зоря вечерова

Та й за руки веде зірченят

Будь здорова Козацька Покрово!

Найдавніше з осінніх свят!

Ведуча 1:

Прийшли сюди на свято

Веселі козачата,

Пісню хочуть заспівати,

І настрій вам підняти!

 

Пісня хлопців «Будемо козаками»

(Я – маленький козак, вусів ще не маю…)

Ведуча 1: 14 жовтня – День Покрови Пресвятої Богородиці, велике християнське свято. Також саме у цей день щорічно відзначається День українського козацтва та з 2014 року День захисника Вітчизни Український народ береже спогади про власне героїчне минуле, пишається своєю історією.

Перекличка гр. №1:

1. Звання високе – чоловік,

І захисник людського роду.

Несіть ви гордо з віку в вік,

Славні мужі мого народу!

2. Захисник – наша слава!

Захисник – наша гордість!

Ти надія держави

Й легендарна хоробрість!

3. Благословенна й радісна година

Безсмертна буде в пам’яті віків,

Сьогодні славить вся країна

Своїх синів, батьків, чоловіків.

 

Ведуча 2:

Ведуча: Козаки повинні мати і почуття гумору, вміти розповісти цікаву історію, розсмішити, розважити товаришів, щоб піднести бойовий дух. Наші козаки підготували гумореску.

 

Гумореска

-А куди ти, синку, йдеш?

-На війну, татусю.

-Нащо ж ти дрючок береш?

-Бо гусей боюся.

-Нащо ж хліба стільки взяв?

-То для пса чужого, щоб мене

він не займав, як піду повз нього.

-А мотузку нащо взяв?

-Прив’язать гармату,

щоб, бува, де не згубив,

як почнуть стріляти.

 

Перекличка №2

1. Силу і мужність беремо від тата,

І до Вітчизни любов від батьків.

Віра, надія – мрія крилата –

Все йде від тата до дочок й синів.

 

2. В спадщину нам від батьків – Батьківщина:

Плеса озерні, ліси і поля,

Рідний куточок і вся Україна –

Мила, найкраща у світі земля!

 

3. В це свято сьогодні ми хочемо вітати

Усіх ветеранів життя – дідусів,

Від щирого серця їм побажати

Прожити в здоров’ї на втіху усім.

 

4. За втомлені руки, й недоспані ночі,

За сиве волосся на скронях у них.

Хай діти і внуки пошану складають,

І люблять й шанують своїх дідусів.

 

Козак:

Що за свято та без танців?

Це, напевно, скаже всяк.

То ж попросимо сміливців

Станцювати нам «Гопак»!

Танець хлопців «Гопак» №1

Ведуча 2:

Сьогодні козак -  не той, хто одягнений у вишиванку й шаровари. Козак - це передовсім воїн за духом, і воюватиме він тільки за честь і свободу. ШЛЯХЕТНІСТЬ, МУДРІСТЬ, ВІДВАГА – три основні прикмети козака: шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не залякаєш!

Ведуча 2:

Козаки були віддані своєму товариству, любили влучне слово, дотепні жарти, вигадки й розваги, а над усе – пісню.

Ведуча 1:

Не забувай Шевченка спів

Про горду славу козаків.

Не забувай, що ти - дитина

Землі, що зветься Україна!

І пам’ятаймо род від роду:

Разом:  Козацькому роду – нема переводу!

Пісня «Ми – роду козацького діти»

Ведуча 2:

Шановні гості та всі присутні в цій залі! Дозвольте мені сьогодні поздоровити Вас з Днем Українського козацтва! Нехай вже давно минули дні Запорізької Січі, але козацтво існує, як живиться в кожній людини прагнення до вільного та незалежного життя.

Ведуча 1:

У глибині душі кожного українця живе козак: воїн, який нічого не боїться і за рідну землю без роздумів віддасть своє життя. Отже всіх ще раз вітаю зі святом, і бажаю міцного козацького здоров'я, незламної волі до перемоги та патріотичного духу, який допоможе долати будь-які перешкоди!

Ведуча 2:

Ось і закінчилося свято,

Хотілося б вам усім побажати

Добра і злагоди, й краси,

Щоб для України ви росли.

Ведуча 1:

Хай вам щастить завжди й у всьому,

Не піддавайте серце злому.

Хай Бог нам усім допомагає

І рідний край оберігає!

На цьому наше свято закінчено. До побачення!

Діти під пісню «Гей, ви козаченьки!» виходять із залу.