Сценарій виховного заходу "Шляхами козацькї слави"

Сценарій виховного заходу

«ШЛЯХАМИ КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ»

Мета.Формувати національну свідомость учня-патріота, розширити знання про історичне минуле українського козацтва, виховувати почуття взаємодопомоги, взаємовиручки.

Місце проведення.Актова зала школи.

Форма проведення. Інтелектуально-розважальне шоу

Засоби проведення.Сцена прикрашена українським орнаментом, квітами, в центрі гасло: «Шляхами козацької слави». Для конкурсів потрібні: стрічки, мішки, м’ячі, хустки, набір круп, репродукція картини Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», дидактичний матеріал, мультимедійний проектор , ноутбук, апаратура для озвучення, баян.

Клас: 10-Б

Класний керівник: Біднюк Юдія Геннадіївна

Перебіг  заходу

Звучать фанфари. Всі учасники і гості займають свої місця.

Слово для привітання надається директору школи.

 

 

 

 

 

 

 

Звучить пісня «Три тополі,три сурми» у виконанні Пшеничного Віталія.

Виконання супроводжується відеокліпом.

 

 

Звучить  фонозапис пісні «Ой на горі тай женці жнуть»

1-й ведучий. Легендарна Запорізька Січ — символ мужності і незламності українського народу. Наші пращури були запорозькими козаками. Від роду до роду передається їх заповіт жити чесно, не зазіхатина чуже, трудитися, любити свою землю, рідну мову, з повагою і розумін­ням ставитися до інших народів. Невмирущий дух козацької вольності і слави збережений у пам'яті народу, його думах, легендах і піснях. Народ прославляв славних лицарів, захисників

2-й ведучий. Було це близько п'яти століть тому. Наш рідний край поневолили підступні завойовники. Ой, як важко стало жити укра­їнському людові! І почав він утікати в пониззя Дніпра за його кам'яні пороги, де розкинулися степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої води, вони заснували Запорозьку Січ. Козацьке товариство обирало собі мудрого й досвідченого отамана. Запорожці були витривалі й дужі, кмітливі й на диво хоробрі. Вони чинили опір найзапеклішому ворогові.

Читець.

За Дніпровськими порогами,

За південними дорогами,

За степами за широкими

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную,

Цінували волю вільную,

Україну свою рідную,

Як зіницю берегли.  (Слайд 2)

 

 (Звучить пісня «Козацькому роду нема переводу» на муз. Г. Левченка.)

          Слайд 3. Запорізькі степи.

Звучить музика М.Скорика з кінофільму «Тіні забутих предків.

1-й   ведучий. Ой же й широкі дунайські степи: ні кінця їм не видно, ні краю... Ширяють над степом орли-сизокрильці, виглядають згори необачне птаство. Як звечоріє, хмарами летять на степові озера дикі гуси та срібнопері лебеді, не бояться нікого. Хто там буде в степу їх полохати!

Але не подумайте, що жили козаки, як у раю. Із-за кожного дерева, куща, ярка на них чекала небезпека.

Починаючи з XVI ст., не минало й року, щоб татари не здійснювали набігів на Україну. Роки з 1515 до 1671 позначені страшними набігами кочівників. Татари забирали в неволю десятки тисяч християн. На торговиці люди дивувалися: «Хіба там ще є люди?». Страшною була доля невільників: жінок і дітей віддавали багатіям для роботи та на втіху, а чоловіків заковували в кайдани на галерах, і вони змушені були прово­дити все своє життя на лавці біля весла. Ось і стали козаки своєрідними прикордонниками, які попереджували людей про небезпеку й першими вступали бій з людоловами.

Звучить «Запорізький марш» Є.Адамцевича (Слайд 4  Запорізькі козаки)

 

2-й ведучий.Доки султан вів свої орди, козацтво на Україні вже громадило полки, щоб дати відсіч татарам. Загони зростали на очах. Тут, на Україні, кожен другий мав порахунки як не з шляхтою, то з турками чи татарами; диво, що цей народ ще жив і давав відсіч своїм ворогам — так його шматували і нищили з усіх боків...

Звідусюди плавом пливли козаки — балакучі полтавці, що відразу пірнали у військо, мов риба у воду, бородаті поліщуки, чернігівці, волиняни, подоляни...

1-й   ведучий. Як же ставали козаками?

На перший погляд, процедура була проста. Але це тільки на перший погляд  (Слайд 5.  Як приймали в козаки)

 

 (Сценка «Як приймали у козаки».)

Кошовий. Гей, побратими, а хто це до нас на Січ забрів?

К о з а к - п и с а р. Та це, батьку, чолов'яга у козаки проситься!

Кошовий. Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?

Парубок. З Кривого я, батьку.

Кошовий. У Бога віриш?

Парубок. Вірю.

Кошовий. Горілку п'єш?

Парубок. П'ю.

Кошовий. Виходить, ти вільний парубок?

Парубок. Та вільний, хоч мав пута в подобі жінки.

К о ш о в и й. То ти покинув жінку? Еге-ге, недобре це діло, чоловіче.

Парубок. Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити.

Кошовий. О, то ти справжній козак! Запиши його, пане писарю!

Писар. Як кличуть тебе, хлопче?

Кошовий. Та не питай, а так і пиши: козак Борщ!

Український танок

2-й ведучий. У курені новачків обов'язково піддавали випробуванням. Наприклад, давали завдання зварити куліш і ставили вимогу: щоб каша була гаряча, як повернуться козаки. А самі ховалися й спостерігали, як буде діяти новобранець. Траплялося так, що хтось із новобранців, при­готувавши страву, починав нервувати, панікувати. Коли козаки бачили, що новачок впадав у розпач, то такого не приймали й відпускали додо­му. А інші не занепадали духом, а, гукнувши кілька разів, махали рукою й казали: «Ну, не хочете їсти, то я сам наїмся!». Такого відразу приймали докуреня. Це, звичайно, переказ-жарт, проте хто відає...

А для наших учасників ми пропонуємо козацьку вікторину, яку, як і всі інші конкурси,  оцінюватиме наше шановне журі (представлення членів журі)

Команди отримують запитання по черзі, кожна правильна відповідь – 1 бал

1-й   ведучий.Починаємо вікторину.

1.         Як козаки голили собі голову? (Залишався чуб на «оселедець».)
2.        Який одяг носили? (Шапка з китицею, червоні або сині шаровари, жупан, барвистий пояс.)
3.        Як козаки могли перечекати небезпеку де-небудь при березі чи в плав­нях? (Брали в рот очеретину і дихали через неї, занурившись уводу.)
4.        Яким чином козаки повідомляли на далеку відстань про небезпеку? (Запалювали смоляні бочки.)
5.        Для чого козаки випалювали в степу високу траву? (Щоб не було де ховатися татарину.)
6.        Якого кольору був стяг у Запорозькій Січі? (Малиновий.)
7.        Як називався козацький ватажок? (Отаман, кошовий.)
8.        Як була укріплена Запорізька Січ? (Довкола була обнесена високою огорожею, біля неї був викопаний глибоченний рів і насипано високі земляні вали.)

 

9.       Назвіть найвідомішого гетьмана України. (Богдан Хмельницький.)
10. Які ви знаєте символи влади гетьмана України? (Булава, бунчук.)

Журі підводить підсумки

 

 

 

Звучить пісня «Україночка» у виконанні Лесько Віки

1-й ведучий.Понад 400 років народ прославляє у піснях відваж­ного лицаря Байду. Історики довели, що його прототипом була реальна людина — Дмитро Іванович Вишневецький, гетьман, засновник Запо­різької Січі. А кого ще з козацьких героїв ви знаєте?

2-й ведучий. Увага! Розпочинаємо наш наступний конкурс «Козацькі герої»Козаки слухають завдання і дивлятся на зображення–  треба правильно назвати описаного козака. Кожна правильна відповідь приносить команді 1 бал (додаток ) Слайд 6 Іван Богун

1. Видатний український військовий і державний діяч, полково­дець, полковник подільський, згодом кальницький (вінниць­кий) і паволоцький. Походив з української шляхти. Учасник визвольних повстань 1637—38 рр. За одностайним визнанням істориків, він - один з найвидатніших військових діячів епохи Визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі. Ця людина була щедро обдарована всіма тими якостями, з яких і складається талант полководця.

Брав участь у всіх бит­вах Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648—57 рр. Непохитно стояв на позиціях української державності, був противником промосковської і пропольської орієнтації українських гетьманів.

Слайд 7  Іван Виговський

2.Видатний український державний політичний і військовий діяч, гетьман України. Походив з української шляхти Овруцького повіту, вчився у Києво-Могилянській колегії, далі займав різні посади в Луцьку, де став членом місцевого братства й уславився як ревний поборник православ'я. Людина висо­кої освіти і великих здібностей, за ко­роткий час став найближчим помічником Б. Хмельниць­кого, був співтворцем великих планів гетьмана в галузі внутрішньої і зовнішньої політики. Після смерті Б. Хмельницького на Корсунській раді 1657 р. обраний гетьманом України. Активна зовнішня політика гетьмана, спрямована на зміцнення міжнародного авто­ритету України, викликала занепокоєння московського уряду. Внутрішня політика була зорієнто­вана на посилення ролі козацької старшини в українському суспільстві. В 1658 р. між Україною і По­льщею було укладено Гадяцький договір. 1659 р. у Коно­топській битві українська армія під проводом гетьмана розгромила московські війська. В жовтні 1659 р. гетьман зрікся булави і виїхав до Польщі.Похований у Великому Скиті біля с. Рудки Гніздичової .       Слайд 8 Дмитро Вишневецький ( Байда)

3. Український князь, перший з достовірно відомих козаць­ких гетьманів (бл. 1552—1563 рр.). Походив із старо­винного волинського роду Гедиміновичів. Власник земель­них маєтків у Кременецькому повіті. В 1550—1553 рр. — староста Черкаського і Канівського повітів. Бл. 1552 р. (за ін. даними 1554—55рр., 1556 р.) збудував на острові Мала Хортиця замок, який став прототипом Запорозь­кої Січі, і згуртував на боротьбу проти татар кілька сот козаків. В 1557—58 рр. відбивав напади кримських татар на чолі з ханом Давлет-Гіреем  на Хортицю. У жовтні 1557 р. на чолі козаків здобув ту­рецьку фортецю Іслам-Кермен і вивіз звідти всі гармати на Хортицю. Пробував організувати союз держав (Польща, Московія), в якому брали б участь і запорожці для боротьби проти Туреччини і Кримського ханства. На початку 1559 р. здійснив вдалий похід у Крим, визволивши кілька тисяч українських невільників. У червні запорожці під напали на турецьку фортецю Азов. В 1563 р. втрутився в міжусобну боротьбу молдавського боярства, був взятий у полон і виданий турецькому урядові. За повідомленням "Хроніки Марціна Бельські", його після жорс­токих катувань за наказом султана Сулеймана IIски­нули з вежі на залізні гаки, вмуровані в прибережну стіну в Константинополі. Герой української народної думи про Байду.

Слайд 9 Самійло Кішка

 

 

4. Український козацький геть­ман (1600—1602 рр,). Походив з брацлавського роду Кошичів. Учасник морських походів запо­рожців в 70-х рр. XVIст. проти турків. Під час одного з них потрапив у полон, де перебував 25 років. 1599 р. організував на турецькій галері повстання українських невільників, які, перебивши команду, повернулися до України. Будучи обраний гетьманом, добився від польсь­кого короля Сигізмунда IIIВази скасування баніцїі (за­кону про визнання козаків поза законом), що призвело до визнання козацтва як суспільного стану. 1600 р. очо­лював запорожців у поході до Криму. В 1601 - 1602 рр. на чолі 4-тис. козацького загону брав участь у польсько-шведськїй війні у Лівонії. Про дальшу діяльність і обставини смерті достовірних даних немає. (Слайд 10 Максим Кривоніс)

5.Черкаський полковник, один з най­ближчих сподвижників Б. Хмельницького, герой Національно-визвольної війни українського народу 1648— 57 рр. Народився у с. Вільшаній (нині смт. Городищенського р-ну Черкаської обл.); за іншими відомостями, походив з кріпаків українського магната Ю. Нємирича на Житомирщині. Є також дані, нібито він був родом з Острога (нині Рівненська обл.) чи з Могильова-Подільського (нині Вінницька обл.). Просла­вився в козацьких походах на Крим і Туреччину. Брав участь у Жовтоводській, Корсунській, Пилявецькій бит­вах. Під час облоги Львова очолені ним козаки штурмом здобули найголовніше укріплення — Високий Замок, що змусило керівну верхівку міста піти на пере­говори про припинення воєнних дій та сплату викупу. Помер від чуми під час облоги Замостя. (Слайд 11 Петро Конашевич- Сагайдачний)

6. Помер від тяжкої рани, яку дістав у битві 1621 р. під Хотином, і похований у Києво-Братському  монастирі.  На  його  смерть ректор  Київськоїбратської школи К. Сакович написав "Вірші", в яких прославляв його заслуги в справі захисту батьківщини від турецько-татарських нападів.

Найбільшою заслугою козака було те, що він зумів поєднати інтереси двох найактивніших частин українського громадянства - козацтва й міщансько-ду­ховної інтелігенції. Виявом цього стало, наприклад, вписання гетьмана з усім Військом Запорозьким до Київського братства і постійна опіка його над цим куль­турним і духовним центром України. Його стараннями козаччина вперше включилася в загальнонаціональні справи, а міщани й духовенство вперше відчули підтрим­ку великої збройної сили, що допомогло їм здобути більшої певності й сміливості у своїх планах .

(Слайд 12 Богдан Хмельницький)

7. Народився у родині дрібного шляхтича, гетьман України, державний діяч і полководець. Дитячі та юнацькі роки припали на період піднесення визвольного руху українського народу проти польсько-шляхетських загарбників і турецько-татарської агресії. Освіту здобув в єзуїтській школі колегіумі у Львові. Крім рідної української, добре знав латинську, польську мови, вільно говорив турецькою, розумів татарську, мав ґрунтовні знання з історії, геог­рафії, юриспруденції та інших наук. Служив у війську реєстрових козаків, брав участь у походах проти турків, у народних повстаннях 1637—38 рр. 1637 р. був військовим писарем, у 1638—46 рр. — чигиринським сотником.Похований у с.Суботові Черкаської обл.

Журі підбиває підсумки 2-го конкурсу.

                                                                        

 

 

 

 

Звучить пісня «Нехай квітує Україна у виконанні виконує Волкової Анастасії

 

1-й ведучий.Наступним етапом нашого свята будуть «Козацькі за­бави». Вам доведеться пройти через дев'ять випробувань. Це стільки, стільки було колись порогів на Дніпрі. В давні часи ці пороги були страшною перешкодою на шляху того, хто плив Дніпром на Січ. Вважа­лося, що справжнім козаком може зватися лише той, хто пройшов хоч раз у житті через пороги.

 (Ведучі проводять конкурси.)

Програма конкурсів

1. Конкурс «Вершники». Стримувати поміж ніг козака м'яча-коня, у руках — палицю-шаблю. Потрібно дострибати до підвішеного дзвоника, вдарити шаблею по ньому, повернутися назад та передати естафету товаришу по куреню.(два мячі, 2 гімнастичні палиці, дзвінок)

2.Конкурс «Що означає козацьке слово?»

(Команди почергово витягують картки з написаними на них словами і дають якнайповніші відповіді.)

 Булава. (Дерев'яна палиця з кулею угорі, яка може бути оздоблена коштовним металом та камінням; ознака влади.)(Булава)

 Писар. (Перший помічник кошового, перекладач.)

3)Жупан. (Верхній одяг козаків.)

Китайка. (Різновид тканини.)

5) Оселедець. (Пасмо волосся на голові у козака.)

6) Курінь. (Приміщення, де жили козаки; військова одиниця.)

3. Конкурс «Забава кашоварів». Хто швидше з представників куренів розбере на окремі купи змішані разом горох, квасолю, жито тощо.(декілька видів круп, горох, квасоля)

4. Конкурс на краще виконання козацької пісні «Козацький спів». Можуть допомагати дівчата-однокласниці.

5. Конкурс «Втеча з полону». Полонені козаки стрибають у мішках. Вони повинні якнайшвидше подолати певну дистанцію й передати мішок по естафеті товаришеві по куреню.(2 мішки)

6.  Конкурс козацьких мистецтвознавців

Розглянути картину Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1 хвилина) й запам'ятати якнайбільше предметів, зображених на ній. За командою ведучого вписати назви цих предметів на аркуші.( 2 ручки і 2 аркуші)

7. Конкурс «Влучники». Козаки кидають у ціль м'яча, який імітує козацьке ядро.

(Підраховуються збиті предмети за визначений час.)(4 пластикових пляшки з водою). 2 м”ячі

8. Конкурс «Найсильніший козак». В кого найсильніша рука. Учасни­ки змагань, не відриваючи ліктя від столу, намагаються нахилити й притиснути руку суперника до його поверхні.( стіл і 2 стільці)

9. «Подолання перешкод»

Із зав'язаними очима пройти через «перешкоди», не зачепивши їх. Помічники тримають стрічки одну нижче, іншу — далі й вище. Учасники з обох команд виконують вправу паралельно. Коли їм зав'язують очі, то стрічки зовсім прибирають. Учасники «долають» перешкоди під сміх і оплески глядачів. ( 3 стрічки)

 

 

 

 

 

Журі підводить підсумки конкур

  Звучить пісня «Сонце нам сяє» у виконанні Россошанської Алли

1-й  ведучий.Ось і завершився наш конкурс. Козаки, на сцену!

Звучить марш.

Журі підводить підсумки. Переможці отримують нагороди: медалі, грамоти, які їм вручають дівчата-ведучі. Члени батьківського комітету вручають подарунки.

2-й ведучий.Неможливо вилучити з літопису України 300-річний період козацького війська та забути наших славетних гетьманів, тоді історія України буде неповноцінною на політичній карті світу.

Наша пам'ять про славне минуле українського вій­ська повинна завжди підкріплюватися добрими та корисними справами. Ми як і козаки, маємо бути вірними захисниками неньки-України і завжди бути готовими стати на захист її суверенності і незалежності!

Вчитель:

 У глибині душі кожного українця живе козак: воїн, який нічого не боїться і за рідну землю без роздумів віддасть своє життя. Отже всіх ще раз вітаю зі святом, і бажаю міцного козацького здоров'я, незламної волі до перемоги та патріотичного духу, який допоможе долати будь-які перешкоди! Слава Україні!

 

 

 

Звучить пісня «Колір сонця»

 

Додатки1. Видатний український військовий і державний діяч, полково­дець, полковник подільський, згодом кальницький (вінниць­кий) і паволоцький. Походив з української шляхти. Учасник визвольних повстань 1637—38 рр. За одностайним визнанням істориків, він - один з найвидатніших військових діячів епохи Визвольної війни українського народу проти шляхетської

 

Польщі. Ця людина була щедро обдарована всіма тими якостями, з яких і складається талант полководця.

Брав участь у всіх бит­вах Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648—57 рр. Непохитно стояв на позиціях української державності, був противником промосковської і пропольської орієнтації українських гетьманів.

2. Видатний український державний політичний і військовий діяч, гетьман України. Походив з української шляхти Овруцького повіту, вчився у Києво-Могилянській колегії, далі займав різні посади в Луцьку, де став членом місцевого братства й уславився як ревний поборник православ'я. Людина висо­кої освіти і великих здібностей, за ко­роткий час став найближчим помічником Б. Хмельниць­кого, був співтворцем великих планів гетьмана в галузі внутрішньої і зовнішньої політики. Після смерті Б. Хмельницького на Корсунській раді 1657 р. обраний гетьманом України. Активна зовнішня політика гетьмана, спрямована на зміцнення міжнародного авто­ритету України, викликала занепокоєння московського уряду. Внутрішня політика була зорієнто­вана на посилення ролі козацької старшини в українському суспільстві. В 1658 р. між Україною і По­льщею було укладено Гадяцький договір. 1659 р. у Коно­топській битві українська армія під проводом гетьмана розгромила московські війська. В жовтні 1659 р. гетьман зрікся булави і виїхав до Польщі.Похований у Великому Скиті біля с. Рудки Гніздичової у Галичині

3. Український князь, перший з достовірно відомих козаць­ких гетьманів (бл. 1552—1563 рр.). Походив із старо­винного волинського роду Гедиміновичів. Власник земель­них маєтків у Кременецькому повіті. В 1550—1553 рр. — староста Черкаського і Канівського повітів. Бл. 1552 р. (за ін. даними 1554—55рр., 1556 р.) збудував на острові Мала Хортиця замок, який став прототипом Запорозь­кої Січі, і згуртував на боротьбу проти татар кілька сот козаків. В 1557—58 рр. відбивав напади кримських татар на чолі з ханом

 

Давлет-Гіреем  на Хортицю. У жовтні 1557 р. на чолі козаків здобув ту­рецьку фортецю Іслам-Кермен і вивіз звідти всі гармати на Хортицю. Пробував організувати союз держав (Польща, Московія), в якому брали б участь і запорожці для боротьби проти Туреччини і Кримського ханства. На початку 1559 р. здійснив вдалий похід у Крим, визволивши кілька тисяч українських невільників. У червні запорожці під напали на турецьку фортецю Азов. В 1563 р. втрутився в міжусобну боротьбу молдавського боярства, був взятий у полон і виданий турецькому урядові. За повідомленням "Хроніки Марціна Бельські", його після жорс­токих катувань за наказом султана Сулеймана IIски­нули з вежі на залізні гаки, вмуровані в прибережну стіну в Константинополі. Герой української народної думи про Байду.

4. Український козацький геть­ман (1600—1602 рр,). Походив з брацлавського роду Кошичів. Учасник морських походів запо­рожців в 70-х рр. XVIст. проти турків. Під час одного з них потрапив у полон, де перебував 25 років. 1599 р. організував на турецькій галері повстання українських невільників, які, перебивши команду, повернулися до України. Будучи обраний гетьманом, добився від польсь­кого короля Сигізмунда IIIВази скасування баніцїі (за­кону про визнання козаків поза законом), що призвело до визнання козацтва як суспільного стану. 1600 р. очо­лював запорожців у поході до Криму. В 1601 - 1602 рр. на чолі 4-тис. козацького загону брав участь у польсько-шведськїй війні у Лівонії. Про дальшу діяльність і обставини смерті достовірних даних немає.

5.Черкаський полковник, один з най­ближчих сподвижників Б. Хмельницького, герой Національно-визвольної війни українського народу 1648— 57 рр. Народився у с. Вільшаній (нині смт. Городищенського р-ну Черкаської обл.); за іншими відомостями, походив з кріпаків українського магната Ю. Нємирича на Житомирщині. Є також дані, нібито він був родом з Острога (нині Рівненська обл.) чи з Могильова-Подільського (нині Вінницька обл.). Просла­вився в козацьких походах на Крим і Туреччину. Брав участь у Жовтоводській, Корсунській, Пилявецькій бит­вах. Під час облоги Львова

очолені ним козаки штурмом здобули найголовніше укріплення — Високий Замок, що змусило керівну верхівку міста піти на пере­говори про припинення воєнних дій та сплату викупу. Помер від чуми під час облоги Замостя.

6. Князю випала, за влучним висловом Грушевського, доля "степового короля" - людини, яка на­дала перших організаційних форм козаччині, не підозрюючи, що через неповні сто років його творіння захитає підвалини Речі Посполитої.

Дипломат, резидент Генуї Грілло писав у своєму донесенні, що князя привезли до Стамбула 22 жовтня. За наказом султана Сулеймана IIПишного (чоловіка знаменитої Роксолани) його було дійсно повішено за ребро на гак фортечного муру в одному із стамбульських кварталів Галаті. Як свідчить Грілло, князь страждав три дні, зазнаючи додаткових тортур: йому відтяли руку й ногу, та врешті, "оскільки він безперестанно проклинав магометанську віру, убили стрілою".

7. Помер від тяжкої рани, яку дістав у битві 1621 р. під Хотином, і похований у Києво-Братському  монастирі.  На  його  смерть ректор  Київськоїбратської школи К. Сакович написав "Вірші", в яких прославляв його заслуги в справі захисту батьківщини від турецько-татарських нападів.

Найбільшою заслугою козака було те, що він зумів поєднати інтереси двох найактивніших частин українського громадянства - козацтва й міщансько-ду­ховної інтелігенції. Виявом цього стало, наприклад, вписання гетьмана з усім Військом Запорозьким до Київського братства і постійна опіка його над цим куль­турним і духовним центром України. Його стараннями козаччина вперше включилася в загальнонаціональні справи, а міщани й духовенство вперше відчули підтрим­ку великої збройної сили, що допомогло їм здобути більшої певності й сміливості у своїх планах і діях.

8. Кошовий отаман Запорозької Січі. Народився в слободі Мерефі (нині місто Харківської обл.), ймовірно, в ко­зацькій сім'ї. Відзначався військовим талантом і винят­ковою хоробрістю. Брав участь у Національно-визвольній війні 1648—57 рр., у боротьбі проти турецько-татарсь­ких загарбників. За підрахунками істориків, він провів п'ятдесят п'ять битв, і тільки в трьох із них йому не всміхнулася перемога. З 1663 р. багато разів обирався кошовим отаманом Запорозької Січі. Царський уряд за­слав його до сибірського міста Тобольська (1672 р.) за те, що він виступив проти обрання гетьманом Лівобе­режної України І. Самойловича, але незабаром змушений був дозволити йому повернутися на Запорожжя. Набагато частішими стали набіги татар в Україну й Поль­щу. Орда й Туреччина вже загрожували й Росії.  Він здійснив чимало успішних походів на Кримське ханство та міста турецького узбережжя Чорного моря, звільняю­чи з полону тисячі українців, росіян, поляків, південних слов'ян. Ця героїчна діяльність відображена в численних народних переказах і думах. Зокрема, з його іменем пов'язаний переказ про лист запорожців, в якому вони, відкидаючи вимогу підкоритися Туреччині, з великою до­тепністю й гумором висміяли султана Магомета IV, виявили непримиренну ненависть до загарбників і непо­хитну волю до перемоги над ворогами. Цей переказ ставсюжетом для відомої картини І. Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султанові". Поховано козака поблизу Старої (Чортомлицької) Січі.

9. Народився у родині дрібного шляхтича, гетьман України, державний діяч і полководець. Дитячі та юнацькі роки припали на період піднесення визвольного руху українського народу проти польсько-шляхетських загарбників і турецько-татарської агресії. Освіту здобув в єзуїтській школі колегіумі у Львові. Крім рідної української, добре знав латинську, польську мови, вільно говорив турецькою, розумів татарську, мав ґрунтовні знання з історії, геог­рафії, юриспруденції та інших наук. Служив у війську реєстрових козаків, брав участь у походах проти турків, у народних повстаннях 1637—38 рр. 1637 р. був військовим писарем, у 1638—46 рр. — чигиринським сотником.

Похований у с.Суботові Черкаської обл.

10. Найвидатніший козацький ватажок до Хмельницького, один з найталановитіших українських дипломатів, полко­водців і державних діячів усіх часів. Народився у с. Кульчиці на Львівщині, навчався в Острозі, а потім подався на Запорожжя, де брав участь у походах на Молдавію і Лівонію. Особливої слави здобув морськими походами, зокрема на Кафу 1616 р. З 1616 р. й до кінця життя був гетьманом Війська Запорозького. Під його керівниц­твом козацтво перетворилося на окремий стан, його збройні сили були реформовані в регулярну армію з суво­рою дисципліною.

11. Воєнний і політичний діяч, дипломат, організатор освоєння земель Нижнього Придніпров’я.

Один із найбагатших людей на Україні - володар хуторів, зимівників, оброблених полів, пасовищ, 16 тисяч голів худоби. Прославився і як меценат: на власні кошти збудував церкви в Лохвиці, Ромнах, Петриковцях, козелецькому Міжгірському монастирі під Києвом.

Храму рідного села подарував дорогоцінне “Євангеліє” вартістю 600 карб. золотом. Під час російсько-турецької війни 1768-1774рр проявив себе як талановитий керівник і був нагороджений іменною Золотою медаллю з діамантами на Андріївській стрічці. З милості Потьомкіна 25 років просидів у в’язниці, але пережив і його, і Катерину ІІ. Останній кошовий отаман Запорозької Січі.

12. Граф, генерал-фельдмаршал Російської імперії, хоча народився в сім’ї збіднілого козака на Чернігівщині.Знайомий з Ломоносовим.У 18 років стає президентом відомого наукового закладу.

Своєю кар’єрою зобов’язаний старшому братові. Останній гетьман Лівобережної України.

Відповіді .

Богун  Іван Теодорович (р., н. невід, — 17 (27). 2.1664 р.)

Виговський Іван Остапович (р. н. невід, — 16 (26), 3,1664 р.)

Вишневецъкий Дмитро (р. н. невід. — 1563 р.)

Кішка (Кушка, Кошка) Самійло (р. н.-невід. - 1602 р.,, за ін. даними 1620 р.)

Кривоніс Максим (Перебийніс, Вільшанський)

Вишневецъкий Дмитро (р. н. невід. — 1563 р.)  7..Сагайдачний Петро Кононович (Конашевич-Сагайдачний)

Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович

Сагайдачний Петро Кононович

Запитання для вболівальників

1. Коли виникло козацтво?
2. Що означає слово «козак»?
3. Де розміщувалася Запорізька Січ?
4. Чому вона так називалася?
5. Назвіть види зброї запорізьких козаків.
6. Чим займалися лицарі у вільний час?
7. Назвіть гетьманів козацького війська.
8. Які страви готували на Січі?
9. Чи були на Запорізькій Січі школи, які?
10. Як називався козацький човен?
11. Як у дерев'яному відрі юшку зварити?
12. Чому кажуть: «Краще смерть, ніж така жінка»?