Сценарій виховного заходу "Свято гумору".

                             Сценарій «Свята гумору»

 

Виходять ведучі в українських костюмах.

 

ВЕДУЧА. Доброго дня, шановне панство! Сьогодні ми зібралися  тут, щоб відпочити, почути влучне українське слово, щиро  посміятися, дізнатися про нові твори нашого красного письменства.

 

ВЕДУЧИЙ. Українське слово!  Як багато в тобі  любові й ніжності, чарівних звуків і тепла, мудрості народу й натхнення, жаги до волі й правди! М. Рильський писав:
…Немає
Мудріших, ніж народ, учителів: У нього кожне слово — це перлина….

 

ВЕДУЧА. Дійсно,  слово  може змінити настрій людини, словом можна вилікувати чи ранити, викликати ненависть, біль, радість, сміх. Сміх є частиною нашого життя! Це ж чудово, якщо людина сміється! Існує навіть ціла лікарська наука – сміхотерапія. Недарма кажуть, що сміх – спражній лікар душі людини. Тож нехай сьогодні на нашому святі всім буде приємно й затишно, нехай душа відпочине!

 

(Звучить пісня « Варенички»)

 

ВЕДУЧИЙ.Про користь сміху люди знають з давніх часів. Багато діячів науки й культури писали, як благотворно впливає на людський організм це дивовижне явище. День без сміху - день, прожитий даремно (Ч. Чаплін).

ВЕДУЧА. У світі немає нічого настільки нестримно заразливого, як сміх і гарний настрій (Д. Б. Шоу).

ВЕДУЧИЙ. Завжди сміюся, коли можу, адже це найдешевші ліки (Дж. Г. Байрон).

 «Сміх – це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя» (В. Гюго).

 

ВЕДУЧА. Українці сміються, коли працюють, коли відпочивають, навіть, коли співають. Звучить пісня «Ой під вишнею, під черешнею» .

 

ВЕДУЧИЙ.  Крізь тисячоліття  люди пронесли   й передали   наступним поколінням  казки, цікаві історії, жартівливі пісні,   багато народних усмішок,  афоризмів, анекдотів, жартів.

 

ВЕДУЧА. Так, відомий український письменник Павло Глазовий створив чудові гуморески. «Де беруться діти?».

«ДЕ БЕРУТЬСЯ ДІТИ»

— Де взялися ми? — онуки
спитали в бабусі.
А бабуся пояснила
в старовиннім дусі:
— Тебе знайшли на капусті,
тебе — в бараболі.
Тебе знайшли під вербою,
тебе — на тополі.
Тебе знайшов на соломі
біля клуні татко…
І тут раптом обізвалось
якесь онучатко:
— От сімейка, так сімейка!
Хоч тікай із дому.
Хоч би одне появилось
на світ по-людському…

 

ВЕДУЧИЙ. Павла Глазового називають справжнім українським «сміхотерапевтом». Його творчість- це гірка і водночас прекрасна правда про нас самих.

 

«Ерудований Филимон»

— Чуєш, тату, — син питає, — Що таке хамелеон?
— Знав колись, тепер не знаю, — Каже Филимон.
— Чуєш, тату, ще спитаю.
Що таке аукціон?
— Та забув уже, не знаю, —
Каже Филимон.
Мати сердиться на сина:
— Все питання задаєш.
Батьку навіть у неділю
Відпочити не даєш!
Филимон крутнувсь на місці
Та на жінку оком блим:
— Хай пита, чого не знає,
А то виросте дурним.

 

ВЕДУЧИЙ. Любить наш народ гостре, дотепне слово. А тема про кума у творчості П. Глазового  посідає почесне  місце. Гумореска «"Як мій кум був моржем""

 

ВЕДУЧА. Говорять українці: «На віку як на довгій ниві- усякого трапляється: і кукіль, і пшениця, а кожне слово на своєму місці годиться». Було таке, що замість душевного тепла, доброти, роз’їдало серця  непорозуміння.

 

ВЕДУЧИЙ. Було… Але недовго. Лунала  народна пісня - зникало непорозуміння, припинялися сварки. Пісня «І з сиром пироги» .

 

ВЕДУЧА. Українська пісня... Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим скарбом, гордістю і красою, поетичною біографією. Пісня супроводжує українця від колиски до могили, усі людські почуття озиваються в пісні ніжністю струни чи рокотанням грому. Наш народ створив так багато пісень, що якби кожного дня вивчати хоча б одну нову пісню, то на вивчення усіх не вистачило б людського життя.

 

Звучить пісня «Ой, там на току, на базарі».

 (Сценка «Ой куди їдеш, Явтуше?»

«Да куди їдеш, Явтуше,
Да куди їдеш, мій друже?»
«Не скажу?»
«Да коли ж твоя добрая ласка,
То й скажеш!»
«На базар!»

«Підвези ж мене, Явтуше,
Підвези мене, мій друже!»
«Не хочу!»
«Да коли ж твоя добрая ласка,
То й схочеш!»
«Сідай, та скраєчку!»

«Ой що везеш, Явтуше,
Ой що везеш, мій друже?»
«Не скажу!»
«Да коли ж твоя добрая ласка,
То й скажеш!»
«Груші!»

«Ой дай мені, Явтуше,
Ой дай мені, мій друже!»
«Не дам!»
«Да коли ж твоя добрая ласка,
То й даси!»
«Візьми, та гниленьку!»

«Обніму ж тебе, Явтуше,
Обніму ж тебе, мій друже!»
«Не хочу!»
«Да коли ж твоя добрая ласка,
То й схочеш!»
«Обніми, та не задуши!»

«Поцілую ж тебе, Явтуше,
Поцілую ж тебе, мій друже!»
«Не хочу!»
«Да коли ж твоя та добрая ласка,
То й схочеш!»
«Поцілуй, та не вкуси!»

 

ВЕДУЧИЙ.А ти знаєш, як українські парубки вибирали собі дівчину?  Послухайте діалог Карпа та Лавріна із повісті І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

 

ВЕДУЧИЙ. А зараз вашій увазі пропонуємо український народний танок.

 

ВЕДУЧА. Не бійтеся посміятися над собою. Самокритика так само необхідна людині як щоденне вмивання. Вашій увазі гуморески Павла Глазового «Солодкі сни».

 

 « СОЛОДКІ СНИ»

— Сни мені хороші сняться,— каже жінка Мині.—

Ніби ти купив чудесну шубку в магазині.

Потім снилося, що перстень ти купив для мене,

Золотенький, а на ньому щось таке зелене.

Потім снилося, що брошку дорогу купили.

Навіть точно пам'ятаю, скільки заплатили...

Мина весело сміється: — Справді, сни хороші.

От якби іще приснилось, звідки взяв я гроші!

 

ВЕДУЧИЙ. Павло Глазовий «ВСЕ ЯСНО»

Несподівана хвороба причепилась до Луки:
На лопатках появились невеличкі бугорки.
До лікарні їде хворий. Швидко скинув сорочки.
— Подивіться, на лопатках появились бугорки…
Лікар знизує плечима: що воно за дивина?
— Ви п’єте?
— Не пив ніколи ні горілки, ні вина.
— Часто курите?
— Ніколи і не нюхав цигарок.
— А з жінками як?
— Ну що ви?! Ненавиджу всіх жінок.
— Ну, тоді, — промовив лікар, — зрозуміло, в чому суть.
Це у вас уже на спині крила ангельські ростуть.

 

 

Виходять два учні й читають гуморески П. Глазового

 

 

 

Учень 1.  «Коріння і насіння»

— А ти, тату, в школі вчився?
— Учився, Сергійку.

— А то правда, що ти, тату,
Був одержав двійку?
— Було Таке, траплялося...—
Малий засміявся:
— Тоді мама правду каже,
Що я в тебе вдався.

 

Учень 2. «Батькова наука»

Водить батько зоопарком хлопчика малого.
— Ти ж уважно придивляйся,— поучає строго.—
Он двогорбий верблюдяра, корабель пустині.
Бач, у нього, дармоїда, два горби на спині.

Він до їжі як дорветься, то вже не зіває:
Сам по горло нажереться і в горби напхає.
О, дивися! Встав на ноги, до бар'єра суне...
Можеш, синку, дулю дати. Ось побачиш, плюне.
А хлопчина рад старатись! Роздражнив тварину,
Тицьнув дулю й заховався батькові за спину.
Як крутнеться та як плюне бісова худоба!
Заліпило батьку очі, заплювало лоба.
Батько хлопця смик за вухо, потім за волосся.
— Ну яке ж ти стерво,— каже,— в кого ти вдалося?

 

ВЕДУЧИЙ. Степан Гриценко (гуморески якого ви зараз почуєте), - це ще один український поет-гуморист, який у своїй творчості порушує актуальні проблеми сучасного суспільства.

 

 Гумореска «Про пам'ять»

Всім відомо, що У нас
Пам'ять - просто вищий клас!
Прочитаємо лиш вірша -
І повторимо ураз:

"Їхав Ваня на коні,
Вів собачку по стерні,
А в цей час якраз бабуся
Мила фікус на вікні".
- я завжди всім говорю,
Що ніколи не зубрю,
Що історію про Ваню
Дуже легко повторю:
"Їхав Ваня на вікні,
Вів собачку по стерні,
А в цей час зелений фікус Мив бабусю на коні".
- Ну, який же ти дивак,
Тільки хвастатись мастак! Краще ти мене послухай,
А було усе отак:
"Їхав фікус на коні,
Вів бабусю по стерні,
А знайома нам собачка
Мила Ваню на вікні".

 ВЕДУЧА. Степан Гриценко Гумореска «Футболісти»

Грали на подвір'ї хлопчаки в футбол.
Петрик як ударив
І відразу - "гол"!

М'яч в чужу квартиру
Тільки зашумів:
Пауза у хлопців,
Петрик занімів.
Йде дідусь Кирило
І несе м'яча:
- Чий це, признавайтесь! -
Та гравці - мовчать.
- А вікно розбилось?
¬Зважився Андрій.
Дід мугикнув: - Ціле.
- Ціле? Значить, мій!

ВЕДУЧА. Жити на Україні й не знати українських пісень, загадок, жартів, гуморесок просто не можна. Українці- це та нація, яка зростала на піснях, народних приказках і прислів’ях, яка вкладала в них усі переживання, душевні потрясіння, радість і смуток, любов і добро.

(Гра на скрипці ).

 

ВЕДУЧИЙ. Сміх, як і сонце, має тисячі променів і промінчиків.

 Дотепний український народ придумав багато загадок. Спробуйте відгадати деякі з них! (Учень загадує загадки ).

1.  На базарі один покупець купив 3 кози і заплатив 3 гривні. Запитую , почому пішла кожна коза?
2. Двоє пішли – 3 цвяхи найшли. Слідом четверо ідуть – чи багато цвяхів знайдуть?
3. Курка на одній нозі важить 3 кілограми. Скільки важить курка на двох ногах?
4. З якого посуду не можна їсти ?

 

ВЕДУЧА.Посмішка, як сонце, що виглянуло після дощу. Її промені несміливо торкнулися  зажуреної душі, і, розливаючись, зігріли серця. А потім  радісним спокоєм відображаються в очах.

 

ВЕДУЧИЙ. Сьогодні ми тут почули влучне гостре слово і дотепний жарт, насолодилися співом, відгадали загадки. І з великим задоволенням провели свій час. Тож посміхайтеся, друзі, нехай ваше життя стане щасливим!

 

 ВЕДУЧА. Наше свято  добігає кінця.

 

 ВЕДУЧИЙ. Ми бажаємо, щоб на ваших столах завжди був достаток.

 

ВЕДУЧА. Щоб було що продати, за що купувати.

 

 Ведучі (разом)

 Щоб родила щедро нива,

 Щоб у хаті, все як слід.

 Щоб довіку був щасливий

 Український славний рід.

 

(Звучит пісня Катерини Бужинської «Україна –це ми!»)