Сценарій виховного заходу "Україна колядує"

Про матеріал
Ознайомити учнів з різдвяними й новорічними обрядами; показати їх красу, давність і символічне значення; зацікавити дітей народними звичаями, виховувати любов до української обрядової пісні, формувати почуття прекрасного, усвідомлення необхідності шанувати, оберігати, відроджувати давні прекрасні звичаї у своїх сім’ях.
Перегляд файлу

 Виховний захід  «Україна колядує!»

Мамій Світлана Анатоліївна,

вчитель-методист  ОЗНЗ

Кагарлицька ЗОШ IIII ступенів №3

 

Мета: ознайомити учнів з різдвяними й  новорічними обрядами; показати їх красу, давність і символічне значення;  зацікавити дітей народними звичаями,  виховувати любов до української обрядової  пісні, формувати  почуття прекрасного,  усвідомлення необхідності  шанувати,  оберігати, відроджувати давні прекрасні звичаї у своїх сім’ях.

Хід заходу:

Вчитель: Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят...
Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати.
Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді — розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.

1-ведучий: Зустріччю предків на Святвечір розпочинався період найважли-віших зимових свят - Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на Водохреща.

2-ведучий: Різдвяний цикл свят був пов’язаний із відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток.

Учень.

Із святом величним, із святом урочистим
Вас вітаєм нині ми на Україні!
З ним приходить радість в кожну хату-всюди
Як в часи минулі знов святкують люди.
Святкують, радіють, що Христос родився,
Що в яслах на сіні Він для нас явився
В святковий цей вечір, в щасливу годину
Вітаєм старших, молодих, усю нашу родину.
Вчитель. Сьогодні наш народ повертається до золотих традицій Різдва. І знову, як багато століть тому, звучать від села до села, від господи до господи, від громади до громади, від родини до родини посівальні мелодії, в яких по всьо­му світу сповіщають колядники про народження Божо­го Сина.

Учні читають вірші.

Вітаємо щиро у день цей зимовий,

Бажаємо миру в душі й на землі!

Хай дзвін кришталевий Різдвяних цих днів

Несе тільки радість і щастя у дім.

 

Нехай новорічна чудова пора

Буде джерелом достатку й добра!

Хай квітне любов і достаток в сімї,

Оточують друзі на рідній землі,

Здоров’я вам зичим і років без ліку,

Господньої ласки на многії літа!!!

 

В гарну днину, в добрий час,

Із Різдвом вітаю Вас,

Із Вечерею Святою,

З веселою колядою,

З Новим роком, щедрівками,

Із Йорданом й пастушками,

Що голосять на  світ весь,

Що Христос родився днесь!

                                 Хай колядочка лунає, і сніжком хай посіває,

                                Хай Рік Новий несе у хату,

                                Щастя й радості багато!

                               Христос народився!

1-ведучий: Перед Різдвом Христовим 6 січня зустрічають Святий Вечір.  За традицією кожен член родини в цей вечір повинен бути вдома, причому не можна спізнюватись до святкового столу, бо будеш весь рік блукати. Під час цієї вечері не можна виходити з-за столу та голосно розмовляти.

 2-ведучий: З давніх часів в Україні словом і ділом люди створювали у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі.

Коли сонце починає заходити, вносять у хату сніп жита - "дідух" - і ставлять його на почесному місті. Зараз замість урочисто прикрашеного "дідуха"  люди прибирають ялинки.

1-ведучий: Найголовніша урочистість цього вечора - свята вечеря.

На столі має бути 12 пісних страв.  Вона виготовлена на "новому вогні" з різних плодів землі і символізує утворення нового добробуту на наступний рік. Найголовнішою стравою на столі цього вечора є, безумовно, кутя.

Учень:

На дворі сніжок розтав.

На столі 12 страв.

А в душі святе добро –

Це буває на Різдво.

Хай смачна кутя удасться,

Хай в сімї панує щастя,

Щоб весела коляда

Мир вам в хату принесла.

Щоб співали рано півні,

Щоб велися в хаті гривні,

Щоб весело і багато

Провели Різдвяні свята! Смачної куті!

2-ведучий: Усі чекали, коли зійде вечірня зоря, що має сповістити всім людям про велике чудо - народження Сина Божого. Та ось зоря зійшла і почалося святкування.

Перегляд відео з каналу  Плюс Плюс.  Серія «Це наше і це твоє.

Різдвяні традиції. Святкова вечеря».

1-ведучий: Різдво - найрадісніша подія для всього народу. Це день, в який народився Ісус Христос. За народною традицією вважається: хто до цього дня прийшов очищений - у того добро в цей день примножиться. А хто має гріхи - той може оновитися разом із появою на небі першої  Віфлеємської зірки.

Учні виконують колядку  «Тиха ніч». (Канал Дитинство ТV  https://www.youtube.com/watch?v=ucqmqztLGGQ)

Учні читають вірші

Ось і вечір опустився,
Зірка засіяла
Так на небі в повній красі,
Різдвяна ніч стала.

Ось погляньте ніби в сні
Там у небі в вишині
У казкову ніч Різдвяну
Всі ангели заспівали
В піснях Бога прославляють
Людям чудо сповіщають.

 

В замерзлу шибку стукає колядка,

А на столі і свічка, і кутя.

Вже сповіщає зіронька на небі,

Що в яслах народилося Дитя.

А оченята сповнені любов'ю

І посмішка солодка і легка.

В Різдвяну ніч хай Вас благословляє

Ісусика малесенька рука!  Христос Рождається!

Бог Предвічний народився, лунає по світу!
Божий люд весь звеселився, небо в зорях світить!
І сіяє зірка ясна над вертепом нині,
І лунає "Нова радість" по всій Україні!
Від хати до хати коляда гуляє,
Радуйтеся українці, Христос ся рождає!

Учні виконують колядку "Ой радуйся земле" (Канал Дитинство ТV  https://www.youtube.com/watch?v=mwwgdbMQ738)

Вчитель: На Святвечір завжди ходили колядувати. Обряд колядування досить давній - він походить іще з дохристиянських часів, коли наші пращури вшановували Сонце святом Коляди. Найбільше серед колядників зустрічаються діти. Колядувати і заходити першими до оселі господаря в день Різдва можна лише хлопцям, які, згідно із звичаєм, несуть в домівку мир та спокій. В Україні слово коляда має три значення: 

  1.               Коляда - це Різдвяні свята: «Будьте здорові з колядою!»
  2.               Коляда - це пісня, яка співається під час Різдвяних свят:

«Пустіть його до хати, він вам буде коляду співати!»

  1.               Коляда - це винагорода за величальну пісню: «Он і пан іде, коляду несе: коробка вівса, зверху ковбаса!»  (Олекса Воропай)

Перегляд відео з каналу  Плюс Плюс.  Серія «Це наше і це твоє.

Різдвяні традиції. Колядування на Різдво»

Вчитель: Співаючи колядки, хлопці і дівчата переодягаються у козу, ведмедя, журавля, чорта, і цей звичай йде також із давніх часів і нагадує ігри веселих скоморохів. Головна мета колядників - не тільки звеселити хазяїв і самим отримати щедру нагороду, а ще й накликати щастя і достаток для господаря-хлібороба у наступному році.

Ой ішла колядка вулицями в місті
У стрічках сріблястих, в світлому намисті
Іскорки веселі на сніг розсипала,
"Божий син родився" - усіх сповіщала.

1-ведучий : Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно парубки. Вони заздалегідь вибирали ватага, себто керівника, міхоношу, «козу», «пастуха з пугою» тощо. «Козу» зодягали у вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом’яні роги, хвіст і дзвіночок на шию. Проте обов’язковим атрибутом мала бути рухома звізда, яку постійно носив ватага («береза»).

2-ведучий: Заходячи на подвір’я, колядники просили дозволу і, коли господар зголошувався, починали забавну виставу із віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок.

Сценка «Різдвяний вертеп колядує».

Колядник 1: Прийми пане господарю наші віншування!

Колядник 2: Йде вертеп і колядує
І під вікна заверта
В ніч Різдвяну кожен чує
Дух народження Христа.

Колядник 3: Одне одного вітають
Із Христовим, із Різдвом
Господарів викликають
З діточками і добром.

Колядник 4: Подивіться люди добрі
Що за шум і що за гам
По всій нашій Україні
Колядують тут і там.

Колядник 5: У веселій цій юрбі
Є великі, є малі.
А ви люди не скупіться
Дайте пряник, посміхніться.

Колядник 6: В нас весела коляда
Веселішої нема
Аж луна іде містами
Колядуйте разом з нами.

Колядник 7: Коляд, коляд, колядниця.

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п'ятака,

А п'ятак не такий,

Дайте, дядьку, золотий,

Відчиняйте скриньку

Та давайте сливку,

Відчиняйте сундучок

Та й давайте п'ятачок.

Колядник 8: Не забувайте призвання свого

Христос народився, славте його!

(Всі колядники виконують колядку «За вікном чорна хмара в'ється»

( https://www.youtube.com/watch?v=0OyG9I3jM1w)

Вчитель:13 січня - свято Меланки. Це - новорічний обряд, що залишився нам від наших предків. Зараз він став просто веселою забавою, новорічним маскарадом. Головну роль у ньому грав хлопець, переодягнений у жіночий костюм - Меланка. Він зображував безпорадну господиню, що все робить абияк: б'є посуд, миє піч водою, а лави підмазує глиною, підмітає сміття від порога до середини хати... Так Меланка ходить від хати до хати зі своїм "почотом", до якого входять орач, сівач, дід, ведмідь, коза, журавель, циган з цигаркою і чорт з ріжками. Але заходять вони тільки до тих хат, де збирають-ся дівчата, тож їм доводиться питатись у них дозволу зайти пощедрувати. Після веселощів хлопці і дівчата разом сідають до столу.

Перегляд відео з каналу  Плюс Плюс.  Серія «Це наше і це твоє.

Різдвяні традиції. Щедрівки».

Учні розказують колядки та щедрівки.

Меланка ходила. Василька водила:

  • Васильку, мій синку, пусти у хатинку.

Я жита не жала, на боку лежала.

На боку лежала, чесний хрест держала.

Чесний хрест держала та ще й кадильницю.

А ви, люди, знайте, мені дару дайте.

Хоч хліба, хоч сала, а хоч паляницю,

На добреє жито, на яру пшеницю,

На білу гречку, теля та овечку,

На воликів пару й другого товару,

На ваше здоровя, на вашу родину,

Вклоняйтеся, люди, та й Божому сину.
Дві дівчинки разом: Послала нас мати в село щедрувати
А батько сварилися, щоб ми не барилися.

Дівчинка 1: А мати казали, щоб ви дали сала
А, та дайте ще кишку – з'їмо у затишку.

Дівчинка 2:  Я віншую, віншую
А у вас гостинці чую
То ви дядьку вставайте
Та нам всі гостинці дайте
Добрий вечір! Щедрий вечір!

Дівчинка 3: Щедрівочка щедрувала, у віконце заглядала.

З мішком походжала, гостинці збирала.
Винесіть мені пиріжечок
Та покладіть у мішечок
З руками з ногами, щоб бігав за нами.

Добрий вечір! Щедрий вечір!

Дівчинка 4: А я теж хочу віншувати
І щедрівочку співати.
Дідусеві і бабусі, і тому дядькові, що в кожусі.

А мороз на вулиці – ух!

Живи й міцній український дух!!!

Дівчинка 5: Хай у добрі проживає вся ваша родина.
Щедруйте, веселіться, бо весела днина.
Ми щиро бажаєм, веселих вам свят,
Куті, пампушок, українських коляд.

 Виконують  "Щедрик щедрик щедрівочка». (Канал Дитинство ТV  https://www.youtube.com/watch?v=I-A2rwa1rCc)

1-ведучий: На Новий старий рік припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки.У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де не було —вдосвіта. Зодягшись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали власну хату.

2-ведучий: Перший посівальник на Новий Рік звичайно буває і першим «полазником» — приносить до хати щастя. Його просили сісти на порозі — «щоб кури сідали та курчат висиджу-вали»... За народним віруванням дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться.

Учні розказують вірші

Старий Новий рік скоро прийде на поріг,

Кутю гарну зваримо, гостей запросимо,

Нехай прийдуть вони защедрують,

Зерном в хаті посіють, багатства навіють.

 

Наказав Святий Василь засівати в заметіль.

Особливий дав наказ, щоб засіяти Всіх Вас!

Ще й навчив казати так: «На кохання сієм мак!

Сієм жито на добро, а для сміху…ось – пшоно.

На здоров’я Вам  - овес, щоб міцний був рід увесь.

А від заздрісних осіб сієм Вам пшеницю – хліб!

Сієм, сієм, засіваєм! З Новим роком вас вітаєм!


Щедрівочка щедрувала, гарну пісню співала

Господарів з Новим роком, з Василем вітала,

Засівальники зерном в хаті посипали,

Здоров'я, щастя, любові вам бажали:

Щоб росли жито пшениця

Та всяка пашниця

Щоб добро в господарів було

і тільки множилося воно.

Хлопчик 1: А я сію, посіваю. З Новим роком поздоровляю!
Мир у хату вам і щастя,
І здоровя головне.
Сійся, сійся, розвівайся
Біля вас добро земне.

Хлопчик 2:Сію, вію,  посіваю.  З Новим роком всіх вітаю!

Хай щастя вам Бог

У господу приносить,

В багатім врожаї,

у щедрих покосах.

Хай діти ростуть у цій хаті чудові,

Співаючи пісню на батьківській мові.

Хлопчик 3: Сійся, родися, жито – пшениця,

Горох, чечевиця і всяка пашниця.

Внизу корениста, зверху колосиста,

Щоб на майбутній рік, було більше, як торік,

Щоб усього було доволі, і в коморі, і на полі!

Сію, сію, посіваю з новим роком вас вітаю!

Хлопчик 4: Сієм вам пшеницю,

Щоб завжди була на столі паляниця.

Сієм вам квасолю,

Щоб була добра до вас ваша доля.

Хлопчик 5: Сію, вію,  посіваю
З Новим роком всіх вітаю!

Я бажаю щастя й долі, добра в хаті і на полі,

Моїм родичам, батькам, моїм сестрам і братам.

Щоб лихо перебути, у гаразді всім нам бути.

І щоб цвіли, як квіти, добрі українські діти.

І для нашого народу, для усіх, хто того роду,

Для цілого свого краю миру і добра бажаю!

Виконують щедрівку "Щедрий вечір, Новий рік" (https://www.youtube.com/watch?v=EMJ_-83gNEo)

Вчитель. Зимові свята  закінчувалися проводами на Водохреща. Останній день цього періоду (християнське свято Святе Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, відоме в народі як ордань, ардан, Йордан, відорощі, водохрещи) супроводжувався різними магічними діями та повір'ями. Йорданській воді приписувались чудодійні лікувальні властивості. Відразу після освячення її пили.

Учень.

Мороз лютує за вікном,
Тріщать дрова у пічці,
Освятилася вода,
В озері та в річці!
Йордан вийшов з берегів,
Богові вклонився,
Радісно затанцював, 
Бо Христос Хрестився!

Вчитель: Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї – це втілення взаємин між людьми, що  безпосередньо впливають на духову культуру даного народу. Ми доторкнулися сьогодні до народних традицій святкування різдвяних свят. Тож давайте шанувати свою історію, свої звичаї, свою культуру.

Ось закінчувати час                                            Хай уся земля почує
Тож підтримайте ви нас                                     Україна колядує!

Виконують колядку І.Федишин "Україна колядує" (https://www.youtube.com/watch?v=_jSHxIivyiI)

Використана література:

1.Бойко В., Анастасия Стельмах. "Свята українського народу". Видавництво "Діса-Плюс", 2010.

2..Воропай О.,«Звичаї нашого народу». Етнографічний нарис. Мюнхен, «Укр. видавництво», 1958.3. Скуратівський В.Т. "Місяцелік". Київ, видавництво "Мистецтво", 1993

 4.Журнал «Розкажіть онуку»  №11, 2007р.

 5. Журнал «Розкажіть онуку» №31, 2003р.

docx
Додано
29 жовтня
Переглядів
46
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку